Триває 44-й день війни рф проти незалежної України. Українські художники в цей важкий для нашого народу час не залишаються осторонь. Доки ЗСУ та тероборона відстоюють міста, українські митці тримають зброю на культурному фронті: відтворюють воєнні події, показуючи світові жорстоку реальність – зруйновані міста, покинуті домівки, біль та втрати.

Художниця з Харкова Поліна Кузнецова в мирний час найбільше любила малювати природу – переплетення гілок дерев пізньої осені або навесні, суху траву, глибінь лісу. Любила писати людей, коли вони дивляться у вічі, адже в такому погляді зазвичай не можна приховати нічого. Після 19-и днів перебування під обстрілами в рідному місті, коли на власні очі бачила, як руйнуються вулиці, як мати тримає стіну дома, доки сусідні будівлі зносять градами, Поліна виїхала з дітьми до Талліна. Усе побачене й пережите, пекучий біль за країну вилилися в роботу «Мій крик».

Художник Сергій Захаров, який зараз живе й працює в Києві, у своїх роботах воєнного часу показує реальний результат братовбивчої війни: спустошені дитячі майданчики, зруйновані міста, де раніше гучно лунало життя, а зараз – тиша.

Це – війна, що для Сергія триває з 2014 року. Тоді він жив у Донецьку. У 2014 році художник створив у місті «Myrzilka Art Group» і розміщував на вулицях окупованного Донецька стріт-арт роботи, які висміювали бойовиків «ДНР». Через цю діяльність опинився в катівнях у сепаратистів, де провів півтора місяці. У ті часи Сергію довелося пережити допити, нескінченні побиття, тортури, імітації розстрілів. Події і досвід тих днів вилилися в графічний роман «Діра».

Не залишився осторонь війни і художник-анархіст Давид Чичкан. Від початку воєнних подій 2014 року митець часто у своїх роботах звертався до образів вигаданої України, де більшовики не знищили УНР, тож історична лінія нашої держави не переривалася… Давид вважає, що синьо-жовта символіка є неповною, аби повністю розкрити ідею України. Тому він додає ще три стрічки: чорну – як символ анархізму, фіолетову – колір фемінізму і червону – соціалізму.

У Давида – своє бачення становлення України та трактовка історичних подій, що викликає різне ставлення до його робіт. Так, у 2017 році було розгромлено його персональну виставку «Втрачена можливість», що була присвячена Майдану, феномену декомунізації та війні на Сході України. Одна з останніх робіт митця – «Леся Українка й Тарас Шевченко», яку він продав за 150 доларів, які відправить на потреби ЗСУ. Митець пише, що захоплюється ЗСУ і продовжує створювати нові роботи для продажу, щоб можна було робити пожертви.

Ми згуртовані й сильні. Ми обов’язково переможемо!

Джерела:

  1. https://marieclaire.ua/lifestyle/yak-ukrayinski-hudozhniki-fiksuyut-vijnu-v-ukrayini/ – Як українські художники фіксують війну в Україні
  2. https://ukrainer.net/strit-art-zakharov/ – Воювати за Донбас мистецтвом
  3. https://mitec.ua/category/artists/chichkan-david/ – Сучасне мистецтво України. Чичкан Давид