VideoWeek


Наша постійна рубрика VideoWeek поповнилась новою роботою, цього разу від гурту SunSay. Композицію Love Manifest ви вже могли чути на цьогорічному фінальному відборі до конкурсу Євробачення, тепер ця пісня має свій відеоряд, в якому дуже легко зчитується головне послання: любов — єдиний шлях і ключ до всього.

26 років Декларації про державний суверенітет


Цього дня 26 років назад сталася надзвичайно важлива подія – Верховна Рада тоді ще Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, тим самим поклавши початок в здобутті Незалежності нашої держави. Спеціально до цієї дати ми вирішили зробити підбірку електронних джерел з Інтернет-ресурсів, аби для когось нагадати, а комусь розповісти вперше про те, що ж відбувалося 16 липня 1990 року на теренах України і яке це мало подальший вплив на хід нашої історії. До вашої уваги 10 найкращих (як ми вважаємо) матеріалів стосовно української Декларації:

  • Зрозуміло, що першим номером в нашому списку буде власне текст самої Декларації, котра 26 років тому, без перебільшень, поклала початок незалежності України. Власне кожен бажаючий може знайти його на сайті Верховної Ради й ознайомитись з ним у вільному доступі. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/55-12
  • Рухаємось далі. Існує такий електронний ресурс, як Енциклопедія сучасної України, на якому стисло, але по суті розповідається про найважливіше з того, що відбувалось в новітній історії нашої держави (і не лише це). Якщо у вас виникла потреба в прес-огляді стосовно Декларації – то вам саме сюди. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21343
  • Але завжди ж цікаво дізнатись, що про нас пишуть там, на Заході, особливо це актуально в сучасних умовах української євроінтеграції. Тому номер три в нашому списку – це англомовний текст викладу подій, що мали місце на початку 90-х рр. минулого століття. Можливо для нас він буде виглядати занадто спрощено, але без нього не буде повноцінної картинки нашої історії. http://www.ukrweekly.com/old/archive/1990/299001.shtml
  • Наступне посилання — це наукова стаття, присв’ячена критичній оцінці ролі Декларації  в творенні незалежності Української держави. Якщо в двох словах – то це був перший, проте вагомий крок, котрий приніс нам самостійність. Більш детальніше – за посиланням.http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/vapnu/2010_2/9Goncha.pdf
  • Як і попереднє посилання – це також критична стаття, але цього разу автор наголошує (і з ним важко не погодитись) на унікальності самого документу, який називається «Декларація про державний суверенітет України». Що цікаво, так це те, що в кінці свого аналізу приведений відсканований оригінал документу (практично звичайні А4, проте з яким важливим меседжом). http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_3_4_2010/15.pdf
  • Безпосередні правові нюанси та деталі, про які іде мова в статті одного з аспірантів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого будуть цікаві не лише науковцям або юристам, але всім, кого цікавить лаконічна конкретика документу. http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc16/part_1/6.pdf
  • В чому все ж таки суть «суверенітету», що ми «могли», а чого «не могли» за Декларацією намагається розібратись студентка-юрист із Запоріжжя. Написано просто і зрозуміло. http://www.rusnauka.com/41_PWSN_2014/Pravo/8_184552.doc.htm
  • Яким чином Декларація змінила правове поле молодої української держави? Як вплинула на розвиток конституційного ладу? Якими були подальші державотворчі процеси в Україні? Відповіді на всі ці запитання ви знайдете в посиланні http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/33641/157-Terzi.pdf?sequence=1
  • І звичайно спогади очевидців, адже без голосу народу немає держави. Як це було тоді? Усі надії та сподівання від одного з безпосередніх учасників тодішніх подій. https://www.youtube.com/watch?v=pTNCEeZ9EPw

VideoWeek


Цього тижня в нашій традиційній рубриці свіжа відеоробота від британського виконавця Майкла Ківануки. Ця 12-хвилинна композиція, зіграна наживо в студії — чистого виду золото – колись саме так створювали і записували музику, зараз це роблять одиниці. Прекрасно бачити як працюють професіонали.

Автор українського поетичного кіно


000000_Il_1

Олександр Довженко…Сергій Параджанов…Юрій Іллєнко…в значній мірі саме на ці три фігури опирається історія українського кінематографу. Напередодні 80-річчя автора національного поетичного кіно, ми згадуємо постать Юрія Герасимовича Іллєнка.

Про нього завжди будуть говорити, як про людину, яка зняла легендарну стрічку «Тіні забутих предків». Це був 1963-64 рр., сам Іллєнко буквально за кілька років до того закінчив навчання на операторському факультеті й відразу приступив до співпраці з генієм Параджановим – тоді їхньому тандемові вдалось нереальне: сприяти пробудженню українського народного духу та нагадати про власну національну ідентичність. І це окрім маси союзних і міжнародних премій, що отримала ця кінокартина.

Однак буде несправедливо зупинятись лише на операторській сфері Іллєнка. Він пішов далі, відкривши в собі талант кінорежисера. Це і «Вечір на Івана Купала» (1968), який запрошували до участі на Венеціанському кінофестивалі, однак заборона з боку радянської влади взагалі вичеркнула фільм з історії України, це «Білий птах з чорною ознакою» 1970 року, який поклав початок ері українського поетичного кіно, це також «Лісова пісня. Мавка», знятий в 1980-му – за мотивами відомої драми-феєрії Лесі Українки, через два роки «Легенда про княгиню Ольгу» — епопея, де Іллєнко звертається до історичних мотивів української історії. Звичайно, також це його найсильніша робота під назвою «Лебедине озеро. Зона», відмічена на Каннському фестивалі премією кінокритиків.

Думаю, що головне в його стрічках це саме українська Земля. Він знімав наше село, змальовував національну глибину, показував коріння традицій, побут народу, його життя – такі речі не минають безслідно, в них закладено дух століть, те, по суті, хто ми і чим являємось. І як же актуально прямо зараз транслювати фільми Юрія Герасимовича Іллєнка – в них є відповіді на всі ті гострі питання, що постали перед нашою Батьківщиною сьогодні.

Підкорювач Вавілону


“Я не знаю більш національного, більш народного генія”
Сергій Параджанов

Сьогодні виповнюється 75 років від Дня народження Івана Васильовича Миколайчука – українського кіноактора, сценариста, кінорежисера.

Очевидно, що для більш молодшого покоління (18-25-річних) це ім’я наврядчи є загальновідомим, проте для покоління старшого віку (в першу чергу того, чия молодість припала на 70-80-ті рр.) – він, без перебільшення, ікона. А що найголовніше – ікона національного, українського кіно.

«Сон», «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Захар Беркут»…ось лише окремі (такі улюблені в народі) стрічки, в яких сходила та яскраво палала зірка видатного актора. Всі картини зняті за мотивами класичних творів української літератури – Шевченко, Коцюбинський, Стефаник, Франко…гадаю, що талант Миколайчука не просто підкреслив геніальність цих сюжетів, а й по-своєму відтінив, переосмислив їх . Він був філософом у кіно, усе робив сам, нікому не дозволяв себе дублювати. Кіно для нього було всім: він, без пафосу і зайвого драматизму піднімав з глибин душ глядачів найсокровенніше.

Будучи за радянськими мірками «неблагонадійним», Миколайчук став явищем в тодішньому українському кіно – він був і залишається першопроходцем, без якого неможливо уявити сучасне кінотворення в нашій державі.

І звичайно стрічка «Вавілон XX» — його мagnum opus – як режисера, сценариста, актора. Кіно — це Миколайчук, обов’язково подивіться цей фільм і зрозумієте що я маю на увазі.

The largest English language lesson of all time


28 травня 2016 року українці спробували побити світовий рекорд «Найбільший мовний урок у Світі». По всій країні одночасно відбувався інтерактивний урок англійської мови у формі розмовного клубу. МСМБ «Молода гвардія» із задоволенням долучилась до цієї ініціативи. Ми зібрали потрібну кількість людей (мінімум 25), чітко зафіксували їх присутність, вчасно ввімкнули свої таймери в потрібний час, вели відео та фотозйомки (як цього вимагали правила) і надіслали всі потрібні файли організаторам. Ось тепер чекаємо результатів, які обіцяли опублікувати після 15 червня. Щиро віримо, що у нашої держави все вийде і новий рекорд буде встановлено.

Єднаймось, бо ми цього варті!!!

VideoWeek


Цього тижня об’єктом нашої традиційної рубрики стала нова робота від майстрів слова — гурту ТНМК. Фаєри, графіті, голі стіни та неперевершений речитатив.

Отслеживать

Настройте получение новых записей по электронной почте.

Присоединиться к ещё 61 подписчику