• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Category Archives: історія однієї картини

«Таємна вечеря»

13 П’ятниця Лис 2020

Posted by artlibraryblog in історія однієї картини, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Леонардо да Вінчі – найзагадковіша особистість минулих років. Італійський художник, скульптор, архітектор і вчений, винахідник, письменник, музикант, один із найбільших представників мистецтва Високого Відродження. Хтось приписує йому божий дар і зараховує до образів святих, хтось, навпаки, вважає його безбожником. Але геній великого італійця незаперечний, оскільки все, чого торкалася його рука, моментально наповнювалося сокровенним змістом.

Знаменита фреска «Таємна вечеря» знаходиться на одній із стін трапезної в церкві Санта Марія делле Ґраціє, розташованій на однойменній площі Мілана. Замовлення на написання твору живописець одержав від свого патрона – міланського герцога Людовіко Сфорца в 1495 році, який славився розпусним життям і з юних років був оточений красунями-вакханками. На його розгульність навіть не впливала наявність у герцога прекрасної і скромної дружини Беатріче Д’есте.  Людовіко Сфорца поважав свою дружину і був по-своєму до неї прив’язаний, та справжню силу кохання відчув тільки в момент її раптової смерті. Скорбота чоловіка була настільки великою, що він на 15 днів не залишав своєї кімнати. А коли вийшов, то першим ділом замовив Леонардо да Вінчі фреску, про яку колись просила його покійна дружина, і назавжди припинив усі розваги при дворі.

Твір було виконано в 1498 році. Його розміри становили 880 на 460 см.  Таємна вечеря» зображує останню вечерю Ісуса Христа з учнями-апостолами. Згідно з писанням, Ісус сказав під час трапези, що один з апостолів зрадить його. Леонардо да Вінчі намагався зобразити реакцію кожного з учнів на пророчу фразу Вчителя. Для цього він ходив по місту, говорив з простими людьми, смішив їх, хвилював, обнадіював. А сам при цьому спостерігав за емоціями на обличчях. Складніше за все да Вінчі далися образи Ісуса та Юди. Митець дуже довго шукав моделі для їх зображення. Згідно з думкою істориків, Ісус та Юда були списані з однїєї і тїєї ж людини в різні періоди її життя. Юда сидить у групі праворуч від Христа. Його дуже легко впізнати: біля нього перевернута сільничка, яку зрадник необачно перекинув рукавом.

Найбільш обговорюваним секретом фрески є постать учня, що розташувався по праву руку від Христа. Вважається, що це не хто інший, як Марія Магдалина. Загальне поширення ця думка отримала після публікації роману Дена Брауна «Код да Вінчі». Згідно цієї теорії Марія Магдалина була дружиною Ісуса, народила дитину, яка поклала початок династії Меровінгів. Цю теорію вигадав француз П’єр Плантар. І він же придумав організацію Пріорат Сіону, куди «вступили» Леонардо да Вінчі, сер Ісаак Ньютон, Сандро Боттічеллі, Клод Дебюссі, Ніколас Фламель та інші щасливці. Вигадник пів життя витратив на містифікацію із Пріоратом і позиціонував себе, ні багато ні мало, останнім із роду Меровінгів. Вся ця  історія на початку 90-х була офіційно, в судовому порядку, заперечена. Утім є правдою, що апостол праворуч від Христа, дійсно, має дуже ніжний і жіночний вигляд.  У 1517 році було виявлено, що фреска псується. Причиною є своєрідна техніка, яка поєднує олію з темперою. У творчому доробку Леонардо немає жодної фрески за канонічною технологією. Саме тому робота над стінописом розтяглася на чотири роки, коли типову фреску тоді ж писали за три місяці теплого літа.

Дивовижна загадкова фреска дивом вціліла до нашого часу. У 1500 році потоп у церкві завдав картині непоправної шкоди. У 1566 році ченці зробили в стіні із зображенням «Тайної вечері» двері, які «відрізали» ноги персонажам. Наприкінці 17 століття з трапезної взагалі зробили стайню. І без того напівзруйнована фреска покрилася гноєм. Проте були у «Таємної вечері» і шанувальники. Французький король Франциск I настільки був вражений витвором, що всерйоз замислювався над тим, як перевезти роботу до себе додому. Робота великого майстра має свою зірку-оберіг. Під час бомбардування під час Другої світової війни снаряд потрапив у будівлю церкви та зруйнував майже все, крім стіни, на якій було зображення.

Джерела:

  1. https://senfil.net/index.php?newsid=272 – Секрети фрески «Таємна вечеря»
  2. https://www.arthuss.com.ua/books-blog/tayemnycha-tayna-vecherya – Таємнича «Таємна вечеря»
  3.  https://ukrburshtyn.com/ua/blog/-tajnaya-vecherya–genialnaya-rabota-leonardo-da-vinchi.html – Тайна вечеря – геніальна робота Леонардо да Вінчі

“Сікстинська Мадонна”

12 Четвер Лис 2020

Posted by artlibraryblog in історія однієї картини, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Засновник сучасної німецької літератури Й.Гете  сказав свого часу, що лише самої «Сікстинської Мадонни» вистачило б, аби зробити ім’я Рафаеля Санті безсмертним. «Сікстинська Мадонна» − чи не найвідоміше полотно Рафаеля –  італійського живописця, графіка, скульптора і архітектора епохи Відродження, який прожив коротке, але насичене і плодовите, з огляду на залишену по собі спадщину, життя.

Картина зберігається в Галереї старих майстрів у Дрездені, куди була придбана у 1754 році  Августом ІІІ Фрідріхом з П’яченці за близько 20 000 цехінів (70 кг золота). Величезне за розмірами (256 x 196 см) полотно було створено Рафаелем в 1513 році для вівтаря церкви монастиря Святого Сікста в П’яченці на замовлення папи Юлія IІ. Образ вдало вписався в центральну частину апсиди церкви, де служив своєрідною заміною відсутнього вікна. На картині зображені Мадонна з немовлям в оточенні папи Сікста II (з його «знаменитими» шістьма пальцями на правій руці) та Святої Варвари, мучениці, що жила в 3 столітті і була заточена в позначену за її плечем вежу, а пізніше за її віру обезголовлена. Двоє янголят дивляться знизу вгору на сходження Бога. Рафаель створив неймовірний ефект – він «вписав» глядача в полотно: коли ви стоїте перед картиною, вам здається, що Мадонна спускається до вас з небес і дивиться вам просто в очі, з якого боку ви б не знаходилися. Коли здалеку дивитися на картину – здаватиметься, що на її тлі зображені легкі хмари. Підійшовши ближче, можна помітити, що насправді це -зображення ангелів. Фігури утворюють трикутник. Розкрита в сторони завіса зайвий раз підкреслює геометричну продуманість композиції. В образі Марії гармонійно поєднані захват релігійного тріумфу з такими загальнолюдськими переживаннями, як глибока материнська ніжність і окремі ноти тривоги за долю немовляти.

Історик живопису Вазарі, а за ним і багато інших біографів Рафаеля стверджували, що в рисах Сікстінської Мадонни, як і багатьох інших Мадонн, втілено образ дочки булочника Маргарити Луті, більше відомої як Форнарина. Ким була для Рафаеля Форнарина насправді −  коханою, через яку художник навіть відмовився одружитися з жінкою знатного походження, чи розважливою розпусницею, яка своєю красою надихала митця на величні образи – так і залишиться для нас нерозкритою таємницею. Але образ Форнарини з’являється й на деяких інших полотнах митця: «Дама з вуаллю, або Донна Велата», «Портрет молодої жінки, або Форнарина».

Під час Другої світової війни гітлерівське керівництво заховало картину разом з іншими цінними творами в сховищах. В травні 1945-го року радянські війська знайшли «Мадонну» у штольні неподалік від Дрездена. Після війни картина знаходилася на реставрації в Москві і в 1955 році була повернута разом з іншими картинами у Дрезден.

Дослідники спадщини Рафаеля описують 42 картини, присвячені образу Богоматері (Мадонни).  «Мадонну з немовлям», яка нині зберігається в музеї Рафаеля в італійському місті Урбіно, юний художник написав у віці 15 років. Образ мадонни-матері так рано захопив Рафаеля тому, що він залишився сиротою в 11 років і рано був позбавлений материнської опіки та любові. Туга за матір’ю стала поштовхом до створення безсмертних образів. Ні до, ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Рафаель писав своїх Мадонн для французького короля, для кардиналів Ватикану, для банкірів і меценатів, які вважали за честь мати в своєму зібранні творів мистецтва  Мадонну пензля Рафаеля. Свої назви Мадонни Рафаеля отримували, як правило, за ім’ям перших власників картин, які  «прописалися» в такий спосіб на сторінках історії разом із безсмертними шедеврами великого художника. «Сікстінську Мадонну» у різні часи постійно копіювали. Чи відомо вам, що в Бучацькому костелі Успіння Пресвятої Богородиці (1763) на Тернопільщині, який більше відомий різьбленим вівтарем роботи видатного скульптора Галичини Іоана Георгія Пінзеля та його учнів, у тимпані храму була встановлена копія «Сікстинської Мадонни» Рафаеля Санті?

Джерела:

  1. https://jyvopys.com/sikstinska-madonna-rafael-santi/ – Сікстинська мадонна. Рафаель Санті
  2. https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A1%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0 – Сікстинська мадонна
  3. http://www.citylife.net.ua/index.php/kultura/359-rafael-santi-khudozhnyk-zakokhanyi-u-madonnu/ – Рафаель Санті: художник, закоханий у Мадонну

Недавні записи

  • Носій глибинного кобзарства в Україні
  • «Своя оселя»
  • Лебедина пісня Франца Шуберта
  • Магічні звуки саксофона
  • Творець модерної української опери

Статистика блоґу

  • 112 740 натискань
Лютий 2023
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728  
« Січ    

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Великі українці
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Наші книжкові новинки
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Блог на WordPress.com .

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…