Анжела Надєжда

Надєжда Анжела Володимирівна – член Національної спілки фотохудожників України, АFIAP (Художник Міжнародної Федерації фотографічного мистецтва). На її рахунку — участь та перемога у багатьох українських та зарубіжних конкурсах, публікації у фотожурналах та 11 персональних виставок.

Анжела Надєжда народилася і мешкає в Одесі. Фотографією займається з 2006 року. Перша фотовиставка, в якій брала участь – «Вернісаж на Покрова» в Рівному в 2006 році.

Переможниця конкурсів «Портрет» і «Комп’ютерне мистецтво», організованих журналами «Russian ZOOM» (Росія) і «Digital Camera» (Росія) в 2007 році. Призер українських фотоконкурсів, в тому числі Національного конкурсу ім. Степана Назеренко «Фотопортрет» (2007р.); «Образ жінки у фотомистецтві» (2007р.); «Болгарські мотиви» (2007р.).

З початку 2007 року учасник і призер 50-ти міжнародних фотоконкурсів під патронажем FIAP.
Нагороджена: Дипломами та спеціальними призами «Блакитна стрічка» FIAP, Дипломом Міжнародної фотографічної організації ISF (Фото без кордонів), Аmala Plague- 50th Dum Dum Salon 2007 (Калькутта), Золоті, срібні, бронзові медалі FIAP та міжнародних салонів (Іспанія, Люксембург, Словаччина, Болгарія, Аргентина, Сінгапур, Україна, Гон-Конг, Польща, Франція)
Гран Прі- Сан-Себастьян, Іспанія.

“Її фотографії такі прості, на них люди, предмети побуту. Але в той же час вони якісь казкові, трохи містичні та сюрреалістичні. Ці картини ми щодня споглядаємо на вулиці, вдома, однак часто не помічаємо їх…”

“Від погляду Анжели нічого не приховається. Її роботам притаманні примарність і конкретність, сон і дійсність, пристрасть і ніжність, трагічність і комічність. Її прийоми вдихають в буденні моменти новизну: предмети перероджуються і починають пульсувати несподіваним змістом», – розповідають організатори про експонента.”

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Одеситка Анжела Надєжда запрошує хмельничан заглибитися у себе
3. Анжела Надежда
4. Надежда Анжела
5. Анжела Надежда

Соленцов Олександр

Олександр Олексійович Соленцов –  український фотохудожник; Заслужений діяч мистецтв України (2009).

Олександр Соленцов народився 6 листопада 1953 р., смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, займається фотографією з 1976 року.

Олександр Соленцов – заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки фотохудожників України та голова Хмельницької обласної організації Національної Спілки фотохудожників України, провідний інженер лабораторії обробки інформації Хмельницького національного університету.

Олександр Олексійович є володарем золотої та срібної медалей FIAP (Міжнародна Федерація Фотомистецтва), чотирьох Почесних стрічок FІАР, медалі Гауді, Бронзової медалі Бельгійського фотографічного товариства, медалі салону Fotoarm, почесного диплому Австрійського Суперкола та багатьох інших відзнак.

Учасник багатьох національних і понад 50 міжнародних фотовиставок (Польща, Німеччина, Люксембург, Іспанія, Румунія, Велика Британія, Бельгія, Австрія, Пакистан, Португалія, Аргентина, Гонконг, Іран, Югославія, Хорватія, Франція, Данія).

4 вересня 2009 року за вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України, високу професійну майстерність та активну участь у проведенні Фестивалю мистецтв України надано почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Олександр Соленцов – художник, який фотографує крізь об’єктив душі
3. СПРАВЖНІ ОБ’ЄКТИВИ ФОТОКАМЕРИ – СЕРЦЕ ТА ДУША
4. Александр Соленцов
5. Соленцов Олександр Олексійович

Проців Ярема

Ярема Проців – член Національної спілки фотохудожників України, фотохудожник Міжнародної федерації фотомистецтва, власник медалей, дипломів, почесних стрічок міжнародних і національних фотосалонів.

Народився 31.03.1962 року в м.Буськ Львівської області. З 1989 року проживає у м.Коломиї. Працює у фотостудії “Позитив” в Івано-Франківську.

Ярема Проців –  учасник фотовиставок в Україні, Росії та міжнародних фотосалонів у Австрії, Англії, Аргентині, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Гонконгу, Голландії, Данії, Іспанії, Італії, Канаді, Німеччині, Франції, Сингапурі, Туреччині, Росії та Японії. Його роботи зберігаються у приватних колекціях Канади й України, у фондах фотоасоціації Валенсії та Сарагоси (Іспанія) та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Нагороди:
Золота та срібна медалі AFIAP
Золота медаль PSA (Фотоасоціація США)
Золоті трофеї Гонконгу та Макао
Бронзова медаль КНР
Срібна медаль “Гаучо” Аргентина

Окрім творчої діяльності, багато часу і зусиль приділяє роботі зі своїми учнями як у фотошколі «Фотохудожник». Фотошкола працює вже близько десяти років, а це щорічно два випуски по 15-20 осіб. Дехто з випускників фотошколи поповнили ряди знаного народного фотоклубу «Колумб» з Тисмениці та обласної організації Національної спілки фотохудожників України. 

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Ярема ПРОЦІВ
3. Фотограф і художник: Ярема Проців представив виставку фотоживопису
4. Ярема Проців та його учні запрошують на виставку
5. Ярема ПРОЦІВ: «Фото – це свого роду молитва»

Харват Олександр

Олександр Миколайович Харват (Alex, Alexander Kharvat) — український фотохудожник, видавець, громадський діяч.

Народився 1959 року в місті Здолбунів, що на Рівненщині. Закінчив Рівненську художню школу. Освіта вища юридична. Після служби в армії працював художником у Рівненському художньому комбінаті (1979-85).  Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС з першого дня в 1986 р. Пізніше працював у правоохоронних органах, пройшовши шлях від міліціонера до керівника органу по боротьбі з оргзлочинністю.  Із 1998 року мешкає у Рівному. Захоплення фотографією стало справою життя, почав фотографувати ще з 8 років фотоапаратом «Смєна», подарованим мамою.

Із 1999 року – член Спілки фотохудожників України. Очолював обласну організацію цієї спілки (2000-04). Член правління Національної спілки фотохудожників України, заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва (EFIAP), член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, Посол миру. Мав персональні виставки в Україні, Румунії, Угорщині, Словаччині, Польщі, Китаї, Росії, Індії, Чехії, Італії та інших країнах. 

Автор фотопроекту «Обличчя планети Земля», у рамках якого відбулося понад 90 персональних виставок: «Від Парижа до Сіднея. Подорожні нотатки», «Судан: спека, пісок, люди», «Діти світу» та інші. Учасник та дипломант понад 250 виставок у різних країнах світу. 

Брав участь як організатор, бігун і фоторепортер у міжнародних проектах у різних країнах Європи, Азії, Африки та Австралії. Учасник та співорганізатор міжнародних марафонів миру. Автор і видавець альбомів «Фотовернісаж на Покрову» (2006-17), «Народні джерела», «Рівне. На межі тисячоліть», «Я люблю своє місто», «Рівненський край», «Шляхами Великої Волині», «Моя маленька батьківщина», «Едельвейс. Життя вирує» (у співавторстві), «Пересопниця. Батьківщина української Першокниги», «Рівне в мистецтві художників», «Кращі світлини фотографів України» та інших.

Засновник та організатор з 2006 року «Фотовернісажу на Покрову», Кубку Рівного з фотомистецтва «Я люблю своє місто, я люблю свій край», конкурсу репортерської фотографії «LifePressPhoto», міжнародних фотопленерів у місті, області «Рівне. На європейських перехрестях» та інших найбільших в Україні міжнародних фотопроектів. Член журі національних та міжнародних фотовиставок.

Організатор та співорганізатор соціальних і благодійних проектів у Рівному: «Діти світу», «Діти для миру?», «Подаруй можливість жити», «Жінки. Мрії», «Рівне святкове», «У матусі під серцем», «Фотомайстри світу в Рівному», «Різдвяне диво», «Шукаю родину» та ін.

Переможець міського рейтингу «Гордість міста»: найкращий фотохудожник (2006); митець року, (2006), «Зірка Рівного» (2010). Засновник і керівник клубу-студії «Простір фото» МБК. Засновник студії, видавництва, школи фотографії «У фарватері істин». Указом Президента України нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України» (2016).

Олександр Харват опублікував підбірку фотографій, зроблених у період пандемії коронавірусу у стінах Рівненської міської лікарні. Свою підбірку Олександр Харват підписав: “Весна 2020. Як виглядає мужнє милосердя? Світлини з Рівненської міської лікарні, на згадку та з вдячністю!“

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Харват Олександр Миколайович
3. Претенденти на звання “Успішні рівняни”: Олександр Харват
4. Олександр ХАРВАТ: «У житті варто робити те, що тобі подобається і не шкодить іншим»
5. Весна 2020. Як виглядає мужнє милосердя у Рівному

Пилип’юк Василь

Пилип’юк Василь Васильович — український фотохудожник. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), заслужений діяч мистецтв України (1998), йому присвоєно вчене звання професора (2015). Василь Пилип’юк пройшов трудовий шлях від фотокореспондента районної газети до відомого українського фотохудожника. Інтуїтивне відчуття неповторності кожної миті, прагнення якнайточніше зафіксувати її у світлині, відкритість до всього нового є лише частковою характеристикою його захоплення фотомистецтвом.

Народився 10 січня 1950 року у селі новоселиці Снятинського району Івано-Франківської області. 1973 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював у районних газетах Снятина, верховини Івано-Франківської області, в Івано-Франківських обласних газетах та львівських обласних газетах і журналах. Від 1990 року — головний редактор журналу «Світло й тінь» (відновлено назву українського фотожурналу 1933–1939 років). Активно популяризуючи мистецтво світлини в Україні та за її межами, часопис отримав офіційне визнання найпрестижнішої фотомистецької організації світу — міжнародної федерації фотомистецтва (Fіар), що є найвищою нагородою для видань аналогічного профілю у Європі.

1999 року — заснував першу в Україні фотогалерею, основна мета якої — ознайомлення львів’ян та гостей міста зі світом фотомистецтва та залучення провідних українських митців до співпраці. Здобув вчене звання доцента і з січня 2007 року призначений на посаду професора кафедри теорії та методики журналістської творчості міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.

2007 року Василю Пилип’юку присвоєно високе звання художника міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP). 2009 року у галереї Василя Пилип’юка відкрився перший міжнародний салон художньої фотографії «Світло і тінь — 2009» під егідою міжнародної федерації фотомистецтва при ЮНЕСКО. У рамках міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне) Пилип’юк створив власну школу фотомистецтва, де активно провадив науковий пошук з дослідження розвитку фотосправи в Галичині на межі ХІХ–ХХ століть.

За видатні заслуги в галузі видавничої справи та культури ректор і вчена рада Української академії друкарства 24 грудня 1999 року присвоїли Василю Пилип’юку звання Почесного доктора Української академії друкарства. Василь Пилип’юк — член національної спілки журналістів України, член правління Львівської організації національної cпілки журналістів України, член правління національної спілки фотохудожників України, заступник президента світового об’єднання фотографів-українців (С.О.Ф.У. — США), член колегії управління культури Львівської облдержадміністрації, член президії Ліги творчих спілок Львівщини, академік національної академії проблем людини (1999), заслужений діяч мистецтв України (1998).

А також завідувач кафедрою фотомистецтва Київського національного Університету культури і мистецтв (КНУКіМ, 2016), Почесний доктор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка (2016). Член Експертної ради Художнього музею Тараса Шевченка у Пекіні (КНР, 2016). Почесний академік Національної академії мистецтв України (2017). Василь Пилип’юк – автор та видавець понад 100 мистецьких фотоальбомів. Серед яких найвідоміші: “Львів”, “Живиця”, “В краю Черемоша й Прута”, “До тебе полинуть”, “У світ широкий”,  “Пієта в камені”, “Львівщина”.

Лауреат обласної премії імені Олександра Гаврилюка в галузі літератури і мистецтва (1981), республіканської премії імені Миколи Островського (1988), національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені академіка Івана Крип’якевича (2000), премії імені Богдана Котика — «Людина року 2000», премії імені Марка Черемшини (2009).

Василя Пилип’юка за значні заслуги відзначено державними нагородами: відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» III ступеня (2000), орденом «За трудові досягнення» IV ступеня,відзнакою міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» (2001), почесною відзнакою «За подвижництво в культурі Прикарпаття» (2003, 2006), міжнародною культурною премією «Золотий ікар» за результатами ІХ міжнародного конкурсу серед кращих діячів культури східноєвропейських держав (2004), відзнакою «За заслуги перед рідною землею» (2006); кавалер «Хреста» (I, II, III ступенів) регіонального благодійного фонду імені Короля Данила (2009, 2010). Василь Пилип’юк — автор монографії «Українська художня фотографія. Етапи становлення та мистецькі засади розвитку».

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Василь Васильович Пилип’юк
3. Про Василя Пилип’юка
4. ПИЛИП’ЮК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Синельников Олександр

Олександр Синельников – член правління Національної спілки фотохудожників України, заступник голови правління клубу фотографів «Фотон-2», член Одеської фотографічної асоціації.Народився 18 листопада 1962 року. Фотографією захопився в 14 років. У 18 років закінчив курси асистентів кінооператора при Одеській кіностудії, а в 21 рік фотографія стала професією.Більше тридцяти років займається творчою фотографією, бере участь в різних національних і міжнародних фотосалонах і конкурсах, неодноразово відзначений медалями та дипломами. Автор провів більше двадцяти персональних виставок в Одесі, інших містах України та за кордоном. Є керівником фотогруппи «Місто». Фотографія – і професія, і захоплення. Цікаві всі жанри – в кожному можна побачити нове і незвичайне.У 2018 році відбулося відкриття фотовиставки Олександра Синельникова «Окружающая реальность». Вона цікава своєю різноманітністю, назва говорить сама за себе. Так як фотографічний діапазон автора дуже широкий, експозиція складається з декількох міні-виставок і невеликих серій. Крім результату поїздок по містах і країнах, тут можна побачити одеський колорит, жанрові сцени, портрети і звичайно котів, а так само те, що останнім часом привертає фотохудожника – це тіні, відображення і абстрактні фрагменти, які виглядають дуже реалістично.На виставці представлено понад 100 фоторобіт, частина яких зроблена за останні 10 років, а так само найновіші, раніше не демонструвалися, максимально розкривають творчі напрямки та інтереси автора.Фотороботи Олександра Синельникова на 5th Spring Fotosalon BARDAF нагороджені двома заслуженними золотими медалями. Фотосалон проходив у Словаччині. Так, пейзажна фотографія «Лінії осені» отримала «Золоту медаль FIAP» зображує чорнозем і пшеницю на тлі неба і дерев. Дивно чіткі горизонтальні лінії розкривають всю красу української землі. Друге «золото» здобула соціальна фоторобота «Іграшки», де на першому плані прямо на асфальті сидить хлопчик і розглядає іграшковий водний пістолет в руках, а позаду нього стоять правоохоронці в повному обмундируванні – касках, бронежилетах і зі щитами попереду.

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Олександр Синельников «Окружающая реальность»
3. Синельников Олександр
4. Синельников Олександр
5. Одеський фотограф отримав «золото» на фотосалоні в Словаччині

Комаров Євген

Євген Іванович Комаров – член Національної спілки фотохудожників України, Заслужений працівник культури, Заслужений художник міжнародної федерації фотомистецтва (EFIAP), член міжнародної організації фотохудожників «Сузір’я», Почесний член Лондонського фотосалону, фотофедерацій Індії і Пакистану, Почесний член фотоклубів «Росаріо» (Румунія) , «Буенос-Айрес» (Аргентина), «Корабел» (м.Миколаїв). Лауреат десяти золотих медалей Американського фототовариства (PSA) та дванадцяти медалей міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP).

Народився у 1933 році в м. Гомель, Білорусь. Закінчив Балашовське військове училище льотчиків. 26 років служив військовим льотчиком, нагороджений орденом «За службу Батьківщині» і 12 медалями СРСР. Живе в м. Ялта.

Євген Комаров 25 років є керівником народного фотоклубу «Ялта».
Учасник 190 національних виставок, на яких нагороджувався 130 раз. Брав участь у понад 900 міжнародних виставках, на яких показав близько двох тисяч робіт і отримав понад 320 нагород, серед яких – шість ГРАН-ПРІ і більше 60 золотих медалей і кубків.

Провів свої персональні виставки в Києві, Львові, Полтаві, Вінниці, Дніпропетровську, Кривому Розі, Рівному, Волгограді, Сімферополі, Іспанії, Македонії, Словенії, Німеччині.

Роботи Комарова придбали музеї фотомистецтва Італії, Іспанії, Індії, Пакистану та ін. Видав фотоаль­­боми: «Творческая фотография» (Ялта, 2003), «Да­­лекий край» (2005), «Времена года в Ялте» (2008; 2009), «Пей­зажи Крыма» (2012; усі – Сімферополь). Основні напрямки творчості – пейзаж і життя людей. У 2006 році в місті Ялта фотохудожнику Євгену Комарову було присвоєно титул «Людина року».

Комаров вважається одним з найкращих українських майстрів поетичного краєвиду. Його пейзажні фотографії ніколи не закликали до боротьби, до активних розумових процесів, але змушували хвилюватись. Євген Іванович досі активно знімає і лазить по Кримських горах.

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. http://journal.foto.ua/sobitiya/afisha/fotovistavka-pejzazhi-krimu-yevgeniya-komarova.html – Фотовиставка “Пейзажі Криму” Євгенія Комарова
3. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4284 – Комаров Євген Іванович
4. https://stepbystep-hdr.livejournal.com/184563.html – Євген Комаров і Вадим Зюзін “Кримський пейзаж”

Опольська Валентина

Опольська Валентина – фотограф-художник, член Національної спілки фотохудожників України з моменту її організації – з 1989 року.Народилась в Україні в місті Одесі. Фотографією захопилася ще в студентські роки, коли ходила в туристичні походи по горах Криму, Карпат, Кавказу. Хотілось поділитися побаченою красою.У 1996-2002 роках – голова Одеської обласної організації НСФХУ. Заслужений фотохудожник Міжнародної Федерації фотомистецтва(EXCELLENCEFIAP). Тепер працює у різних жанрах – портрети, пейзажі, натюрморти, міські сюжети, спорт. Обожнює знімати морські пейзажі. І все-таки улюблений жанр – психологічний портрет.Для пані Валентини процес створення фотопортрету є найбільш складним і водночас дуже цікавим та захоплюючим. У 2018 році вона представила виставку  “Світ жіночого портрета”. Кожен жіночий портрет особливий завдяки підходу Валентини Опольської до процесу зйомки. Вона власноруч малює фони для моделей, підбирає одяг, макіяж і позу. А для створення фантастичних кольорових гам використовує різноманітні фотофільтри. Тобто виключно ручна робота. Так Валентина Опольська знаходить найкращий шлях для вираження людської душі.Лауреат і учасниця міжнародних фотовиставок в Австрії (Голуба стрічка FIAP), Бельгії, ЮАР, Данії (дві Срібних медалі, Золотий значок і Золотий диплом за всю колекцію), Люксембурзі (Голуба стрічка ПАР), Канаді, Аргентині, Македонії (Голуба стрічка ШАР), Іспанії (дві Срібних медалі «IMАGE»), MACON, Франції («Золота троянда»), Японії, Англії, Югославії, Бразилії, Шотландії (83 SCOTTISHSALON), 2002 рік (Золота медаль). Всього більше 150 міжнародних і біля 160 всесоюзних, республіканських, обласних і міських виставок.

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Відкриття витавки фотографій “Світ жіночого портрета” Валентини Опольської (м.Одеса)
3. ПОРТРЕТ ЯК ДЗЕРКАЛО ЖІНОЧОЇ ДУШІ
4. У Хмельницькому фотограф з Одеси представить виставку світлин «Світ жіночого портрета»
5. Краса та емоційність: в обласному центрі презентували виставку жіночих фотопортретів

Странадко Едуард

Едуард Миколайович Странадко — український фотохудожник, голова Національної спілки фотохудожників України, заслужений працівник культури України (2007 р.), член Національної спілки журналістів України.Народився 28 вересня 1958 р. у м. Джанкой, Україна. Здобув освіту в Полтавському технікумі шляхового будівництва за фахом «технік-механік шляхових машин та обладнання». Розпочав свою трудову діяльність простим робітником, працював машиністом асфальтоукладальника, екскаваторником, майстром домобудівного комбінату, фотографом у проектному інституті,  викладачем фотографії Полтавської обласної станції юних техніків, фотографом експериментально-творчої лабораторії «Життя» у Санкт-Петербурзі, де жив та працював багато років.Після здобуття Україною незалежності повернувся до Полтави. Працював фотокореспондентом полтавських газет, всеукраїнської газети «Независимость», редактором новин на телебаченні.Як журналіст, член Національної спілки журналістів (з 1997 року), є автором численних статей та фотографій у пресі, займає активну громадську позицію. Десять  останніх років присвятив дослідженню історії Голодомору, терору та репресій в Україні.Все своє життя присвятив мистецтву української фотографії. Професійно займається фотомистецтвом з 1989-го року. Один із засновників Національної спілки фотохудожників України (1989 р.), її очільник з 2012 року.На інтернет-порталі, який створив власноруч, розміщує аналітичні та історичні статті, дослідження, фотодокументи, спогади очевидців. Автор 60 персональних виставок, учасник понад 100 виставок в Україні та за кордоном, куратор більше 20 мистецьких проектів. Член журі численних національних та міжнародних фотоконкурсів.

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Едуард Странадко
3. Фотовиставка Едуарда Странадка Київ. Таємне послання
4. Фотовиставка Едуарда Странадко • Сутінки

Марк Мілов

Марк Мілов – дніпровський фотограф. Області його інтересів – це чорно-біла фотографія, портрет, міський пейзаж, натюрмотр.Марк Михайлович Мілов народився 13 лютого 1957 року в Дніпропетровську. Він є засновником і керівником арт-центру “Квартира”, членом фотоклубу “Дніпро” з 1978 року. Член Спілки фотохудожників України з 1989 року. Трудову діяльність розпочав у 1979-1981 рр. – працював в мартенівському цеху НТЗ ім. К.Лібкнехта.1981-1983 рр. – керівник кіностудії Дніпропетровського металургійного інституту.
1984-1993 рр. – промисловий фотограф в галузі чорної металургії (Укргипромез, Укрметалургінформ – журнал «Металургійна і гірничорудна промисловість»).
1995-2000 рр. – арт-директор рекламного агентства.
З 1995 по 2000 рр. – голова Дніпропетровської організації Спілки фотохудожників України.З 2000 р. – вільний фотограф. У різні роки працював з архітектурно-інтер’єрними журналами “Будинок і Інтер’єр”, “Домус Дизайн”, “Орхідея”. У 2007-2008 рр. – офіційний фотограф програми «Колиски надії» благодійного фонду Віктора Пінчука. Роботи знаходяться в колекціях МГУ, Московського Будинку фотографії (Москва), Художнього та Історичного музеїв (Дніпро), в приватних і корпоративних колекціях.

Вибрані колективні виставки:

2011. «Пікторіальна фотографія (Дніпропетровська Школа)», в рамках фестивалю ЧернігівФотоФест, куратор, учасник. Музей сучасного мистецтва Пласт-Арт, Чернігів, Україна (каталог);
2010. «Два погляди на українську фотографію», галерея «Ра», Київ;
2010. «М в квадраті» – спільно з Мелорі Назаровим, музей «Літературне Придніпров’я» (Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького);
2000. “Фотобієнале-2000”. “Дніпропетровська школа фотографії”. Москва. Росія. (Каталог);
1998. “Двадцять років по тому. Дніпропетровська школа фотографії “. Центр сучасного мистецтва Фонду Сороса. Москва. Росія;
1997. Фотовиставка “Недержавна фотографія в СРСР в 70-е -80-ті роки, м. Дніпропетровськ, Обласний художній музей, 1997 р.;
1996. “Земля обітована” – фотовиставка в рамках Днів культури Держави Ізраїль в Україні, м. Дніпропетровськ;
1990. “Молдавські старообрядці”. (Спільно з Юрієм Бродським). Наукова Бібліотека Московського Державного Університету. Москва. Росія;
1989. “150 років фотографії”. Центральний Виставковий Зал. Moсква. Росія.

Вибрані персональні виставки:

2011. «Місто – плин часу» – мерія м. Дніпропетровськ;
2010. «Місто – 20 років потому» – музей «Літературне Придніпров’я» (Дніпропетровський національний історичний музей ім.Яворницького);
2006. «Грузинський альбом» – музей «Літературне Придніпров’я», м. Дніпропетровськ;
2001. Персональна виставка – музей «Літературне Придніпров’я», м. Дніпропетровськ;
1999. Персональна виставка – галерея “Хіларіс”, м. Дніпропетровськ;
1999. Персональна виставка – музей «Літературне Придніпров’я», м. Дніпропетровськ;

Колекції:

Московський Державний Університет. Москва. Росія.
Московський Будинок фотографії. Москва. Росія.
Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького
Дніпропетровський обласний художній музей.
У колекціях Марка Мілова багато фотографій, безпосередньо пов’язаних з різними металургійними процесами. У 2017 році в рамках однойменного персонального виставкового проекту фотографа в галереї “Артсвіт” проходила «Презентація фотокниги Марка Мілова “За місцем проживання”. Виставка “За місцем проживання” – це частина довгострокового дослідницького проекту Дніпропетровської школи фотографії, який проводить галерея Артсвіт. Головне завдання цього дослідження – розширити знання про українську фотографію кінця 1970-х – початку 1990-х і повернути в актуальний дискурс втрачені імена.

Джерела:

1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
2. Анонс творчої зустрічі з фотографом Марком Мілов в рамках ГОГОЛЬFEST’15
3. У Дніпрі презентували книгу знаменитого фотографа Марка Мілова
4. Фотографії Марка Мілова.
5. За місцем проживання: авторська екскурсія Марка Мілова