8 січня виповнилося 135 років від дня народження видатного українського театрального режисера й актора Гната Юри!
40 років мистець очолював Театр імені Івана Франка – і яких років! Громадянська війна, НЕП, голодомор, репресії, радянський соціалізм, розруха і відродження країни… І в усі ці нелегкі часи завдяки Гнату Юрі театр залишався світочем мистецтва й думки.
Гнат Петрович Юра – народився 1888 року в селі Федвар на Херсонщині в селянській родині. У сім’ї побутувала легенда про те, що їхнім предком був солдат наполеонівської армії, що примандрував на Херсонщину й там і залишився, а прізвище Юра походить від назви Юрських гір. Гнат почав грати в аматорських театрах з 16 років. Згодом уже виконував ролі в театрі товариства «Руська Бесіда» у Львові, у Молодому театрі і в Театрі ім. Т. Шевченка в Києві. Від 1920 року працював у Театрі ім. І. Франка, що був створений у Вінниці, 1923 року був перенесений до Харкова, а з 1926 року до Києва. У цьому театрі мистець працював як керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав.
Театр імені І. Франка для Гната Юри був справою фактично родинною, адже тут грали на сцені два його брати з дружинами – Терентій і Олександр, що виступав під псевдонімом Юра-Юрський, сестра Тетяна з чоловіком, навіть старенька мати, Меланія Григорівна, їздила з дітьми Наддніпрянщиною, Поділлям, допомагаючи, чим могла, – готувала їсти, слідкувала за костюмами. У своєму театрі український режисер зумів підібрати першокласну трупу – букет кращих артистів з усіх українських театрів. Із Харкова, із розгромленого «Березоля» режисер повернув до франківців А. Бучму і Н. Ужвій. Повернув з еміграції в Чехословаччині зірку театру корифеїв М. Садовського, зробив «почесними артистами» франківців легендарну М. Заньковецьку й П. Саксаганського.
Мистець ризикував першим ставити модерні п’єси М. Куліша, І. Кочерги, Л. Первомайського, Ю. Яновського. А також ставив вистави за творами В. Винниченка, Лесі Українки, М. Метерлінка, Г. Ібсена, О. Вайльда. Також Гнат Петрович сам грав на сцені. Його акторський талант найяскравіше виявився в характерних комедійних ролях, у яких він зумів із великою достовірністю створити класичні зразки художніх сценічних образів. Він грав у виставах за п’єсами українських письменників, а також зіграв Фігаро у «Весіллі Фігаро» П. Бомарше і Швейка в «Пригодах бравого вояка Швейка» за Я. Гашеком. Гнат Юра показав себе і як талановитий кіноактор. Знявся у фільмах «Прометей» (1936), «Кармелюк» (1939), «Тарас Шевченко» (1951) та ін.
Багато років режисер займався і педагогічною діяльністю, будучи викладачем Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, був професором. Свій сценічний досвід і традиції української режисури передавав студентам. Гнат Юра – автор книжок: «20 років», «Режисер у театрі», «Життя і сцена».
Український мистець неодноразово нагадував: «Театр – це одне з тих місць, звідки закликають служити щастю». І сам намагався упродовж свого життя вірно служити театру.
Джерела:
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. – Київ: ТОВ “Партнер-Україна”.
- Бобошко Ю. М. Гнат Юра. – К.: Мистецтво, 1980. – 187 с., іл.
- https://uahistory.co/book/100-great-figures-of-ukrainian-culture/90.php – Великі діячі культури України. Юра Гнат Петрович
- http://ft.org.ua/ua/frankivtsi/history/yura-gnat – Про театр. Юра Гнат