Волонтерська місія Льва Шрайбера

Світові знаменитості продовжують підтримувати Україну під час російської агресії.

Відомий голлівудський актор, режисер і сценарист Лев Шрайбер не лише підтримує українців з перших днів повномасштабного вторгнення, але й наважився приїхати на землю своїх предків, аби допомагати в темні часи побачити світло.

Лев Шрайбер – лауреат премії «Тоні» і володар шести номінацій на Золотий глобус. Українському глядачу він відомий за фільмом «Список Шиндлера» і кількома блокбастерами, включаючи трилогію «Крик» та «Люди Ікс».

Лев Шрайбер народився в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, в сім’ї художниці та театрального актора. З боку матері актор має українське коріння – дід Льва був з України. За словами матері, ім’я Лев актор отримав на честь її улюбленого письменника Льва Толстого, а за твердженням батька – на честь лікаря, який врятував життя його матері. Як режисер Лев зняв пригодницьку трагікомедію «І все освітилося», що стала даниною пам’яті його дідові з України. За сюжетом фільму молодий американський єврей-колекціонер Джонатан вирушає на пошуки жінки, яка в роки Другої світової війни врятувала його діда від нацистів в українському містечку. Частину сцен своєї картини Лев Шрайбер знімав безпосередньо в Україні. Під час зйомок він хотів віднайти місце народження його дідуся і знімав дивовижну українську природу.

Відправившись у свою волонтерську місію, Лев спочатку вирушив до Польщі, де в Перемишлі активно допомагав волонтерам готувати гарячі обіди для біженців з України. Тоді голлівудському акторові добре вдалося готувати борщ на тисячі порцій разом із World Central Kitchen. Згодом американська знаменитість прибув до Львова, де йому вдалося поспілкуватися з багатьма українцями. Лев розповів на своїй сторінці в Instagram історії майже кожного, хто зачепив його серце. «Коли я опинився в Україні, для мене було неймовірно побачити дивовижну стійкість та мужність українців. Я вважаю, що путін зробив свою найбільшу помилку, адже це почало стимулювати нас і нагадало, що означає бути американцем. І я намагався зрозуміти, як ми можемо допомогти українцям!» – зізнався актор.

Лев Шрайбер є співзасновником організації BlueCheck Ukraine, створеної для того, щоб полегшити процес пожертв для тих американців, які хочуть допомогти Україні. Компанія BlueCheck приймає фінансові пожертвування для підтримки людей в Україні, а компанії Ropes & Grey та Integrity Risk перевіряють отримувачів коштів, щоб уникнути шахрайства. Це партнерство дозволяє BlueCheck приймати ефективні рішення при розподілі допомоги та дає впевненість у тому, що допомога доходить до тих жителів України, які її найбільше потребують.

Україна не самотня в боротьбі з російським ворогом! Нас підтримує світ! Перемога буде за нами!

Джерела:

1. https://life.nv.ua/znamenitosti/lev-shrayber-rasskazal-o-poezdke-vo-lvov-i-o-tom-kak-amerikancy-mogut-pomoch-ukraine-video-50239543.html – Неймовірна стійкість та мужність українців
2. https://mydinasty.com/articles/hollywood/film-i-vsyo-osvetilos-gollivudskij-akter-lev-shrajber-snyal-v-pamyat-o-svoih-ukrainskih-predkah – Фільм «І все світилося» голлівудський актор Лев Шрайбер зняв як пам’ять про своїх українських предків

Волонтерська місія Кері Фукунага

Багато світових знаменитостей намагаються всіляко допомогти Україні в боротьбі з російським окупантом – як інформаційно, так і матеріально. Ця підтримка для нас – на вагу золота!

Знаменитий американський кінорежисер, творець останнього фільму про Джеймса Бонда Кері Фукунага ось уже близько 2-ох місяців перебуває в нашій країні. У своїх коментарях режисер зазначає, що приїхав на власні очі побачити, що зробила російська армія в Україні, та розповісти про це всьому світу.

Кері Джорджі Фукунага народився в Окленді, штат Каліфорнія. Його батько – японець, а мати – шведка. Кері закінчив Каліфорнійський університет Санта-Круз. Отримав кілька престижних грантів і здобув звання кандидата в магістри мистецтв за спеціальністю кінематографії в Нью-Йоркському університеті. Американський кінорежисер найбільше нам відомий за фільмами «Джейн Ейр» та «Не час помирати» – останньою частиною Бондіади, а також серіалами «Справжній детектив» та «Маньяк», що здобули низку нагород на престижних міжнародних кінофестивалях.

Голлівудський кінорежисер приїхав в Україну з благодійним проєктом World Central Kitchen, який забезпечує гарячим харчуванням усіх, хто цього потребує. Кері побував у Львові, Києві, Ірпені, Бучі, Гостомелі, Бородянці. Побував митець і в Краматорську, одразу після жахливої ​​ракетної атаки на місцевий вокзал, що забрала життя багатьох українців. Режисер на власні очі побачив звірства рашистів і біль, що зараз переживає наш народ.

Крім волонтерської роботи Кері Фукунага збирає в Україні історії людей – і розповідає про них у своєму Instagram. На його сторінці можна побачити десятки історій звичайних, але дуже відважних українців: працівників київського метрополітену, матерів з дітьми, що проводять ночі в укритті, лікарів та волонтерів.

Україна об’єднала довкола себе весь світ. До долі наших людей прикуті мільйони очей і сердець у світі одночасно. З міжнародною підтримкою, внутрішньою силою й духовною величчю ми обов’язково переможемо!  

Джерела:

1. https://www.unian.net/lite/kino/keri-fukunaga-v-ukraine-kak-rezhisser-bonda-pomogaet-ukraincam-vo-vremya-voyny-foto-novosti-kieva-11775202.html – Кері Фукунага приїхав в Україну
2. https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/keri-fukunaga-prijihav-do-kramatorska.html – Волонтерська місія Кері Фукунага

Краса по-американськи

11 березня святкує своє 40-річчя відома американська актриса Тора Берч. Одна з провідних актрис, що виконували дитячі ролі в 1990-х роках!

Тора Берч народилася 1982 року в Лос-Анджелесі в родині акторів фільмів для дорослих. Актриса має єврейське, італійське та скандинавське коріння. А її ім’я утворене від імені бога Тора зі скандинавської міфології. З волі батьків (які досі залишаються менеджерами актриси), Тора з чотирьох років вже почала зніматися в рекламних роликах.

У 6 років дівчинка отримала роль Моллі в серіалі «День за днем», а згодом була і перша її роль у великому кіно – у комедії «Пурпурний людожер», за яку вона отримала премію «Молодий актор». У 9 років дівчинка зіграла у фільмі «Рай», на цей раз драматичному. Тора перемогла в кастингу серед 4000 інших дівчаток-претенденток! Протягом 1991 – 1995 років Тора виконувала дитячі ролі в таких фільмах, як «Фокус-покус», «Неприємності з мавпою», «Ігри патріотів». Однією з її кращих вважають роль у фільмі «Час від часу».

У 1999 році Тора знялася у фільмі англійського режисера Сема Мендеса «Краса по-американськи», поставши в ролі Джейн Бернем, дочки головного героя. Фільм заробив визнання критиків, отримав 5 «Оскарів» і зібрав у прокаті 340 мільйонів доларів! Батьки дівчини повинні були дати дозвіл на участь Тори в зйомках в оголеному вигляді, оскільки на той момент їй було 17 років. Разом з батьками на зйомках також були присутні представники комісії з охорони праці. Гра молодої актриси не залишилася непоміченою – Тора отримала номінацію на премію Британської Академії кіно і телебачення за кращу роль другого плану.

Актриса отримала визнання і за головну роль у британському фільмі «Яма». А за головну роль у фільмі «Примарний світ», де її партнерами були Скарлетт Йоханссон і Стів Бушемі, виконавиця отримала визнання критиків і премію «Золотий глобус» за кращу жіночу роль.

Джерела:

1. https://kinoafisha.ua/ua/persons/tora-bercs – Кіноафіша. Тора Берч
2. https://stuki-druki.com/authors/birch-thora.php – Знамениті люди. Тора Берч
3. https://kino-expert.info/people/tora-byorch.html – Тора Берч

Різдвяне кіно

У Новорічні та Різдвяні свята в наших оселях панує атмосфера радості й любові і серце огортає відчуття щастя. У ці святкові дні так приємно зібратися з рідними людьми і переглянути чудову різдвяну романтичну комедію чи пригодницький фільм про те, що дива трапляються і завжди в нас живе надія на краще. Тож ми зробили для вас, дорогі друзі, підбірку стрічок для всієї родини, перегляд яких забезпечить Вам позитивні емоції, гарний настрій і відчуття свята.

«Пара на свята» (2020, США, комедія, мелодрама). Це романтична комедія, у якій Емма Робертс і Люк Брейсі виконали головні ролі. Герої фільму – дівчина Слоан і хлопець Джексон – два одинаки, які завжди під час сімейних свят стають мішенню для підступних запитань рідних та знайомих про особисте життя. Якось зустрівшись, вони вирішують супроводжувати одне одного на всіх святкових заходах. Молоді люди спілкуються, ходять разом на свята, намагаючись не думати про нав’язливу рідню, і незабаром помічають, що буквально створені одне для одного. Те, що спочатку здавалося просто грою, зрештою вилилося в несподівану історію кохання.

«Тільки диво» (2019, Україна, фентезі). Це сімейна різдвяна казка, події в якій відбуваються в Малий Льодовиковий період. Сімнадцятирічний Северин живе разом із родиною в мальовничому гірському місті, яке потерпає від нескінченної зими довгі сім років. Небагатий, проте добрий і сміливий юнак повинен привезти відомого лікаря для батька, який був сильно поранений, рятуючи рідне місто від руйнівного наступаючого льоду. На шляху хлопця зустрінеться багато перешкод: стихійні лиха, таємничі літаючі істоти і безжалісні лиходії. Під дією різдвяного дива головні герої не лише долають труднощі, а й знаходять справжнє кохання та будують міцну дружбу.

«Історія Попелюшки: Різдвяне бажання» (2019, США, фентезі). Головна героїня фільму – Кет Емерсон – мила молода дівчина, яка живе разом із мачухою та зведеними сестрами, які постійно навантажують її роботою по дому. Кет з дитинства мріє стати відомою співачкою та радувати публіку своїм чудовим голосом. Перед різдвяними святами вона влаштовується на підробіток у Санта-Ленд, де виконує пісні у святковому костюмі. Дівчина з передчуттям чекає дива і вірить у чаклунство, але з нею так нічого і не відбувається. Незабаром у їхній команді з’являється молодий хлопець Нік, якому випала честь виконати роль Санта-Клауса. Зустріч молодих людей кардинально змінить їхні життя. Саме це знайомство зробить різдвяні бажання Кет реальними. Цей різдвяний фільм сподобається молодим людям і тим, хто вірить у дива.

«Лицар перед Різдвом» (2019, США, романтична мелодрама, фентезі). За сюжетом фільму британський лицар Сір Коул магічним чином напередодні Різдва переміщується з XIV століття в 2019 рік. У невеликому американському містечку він зустрічає розумну та добру шкільну вчительку Брук, яка не вірить у кохання. Дівчина допомагає Коулу звикнути до сучасного світу, адже той вважає машини металевими кіньми та називає офіціанток служницями. Щоб повернутися додому, рицареві необхідно виконати загадковий квест. Поки Брук допомагає йому розгадати цю загадку, галантний кавалер повертає дівчині віру в кохання. Та незабаром Коул замислюється, а чи хоче він насправді повернутися додому…

«Пригоди S Миколая» (2018, Україна, пригодницька сімейна комедія). Українські Карпати. Сім’я другокласника Артема нещодавно переїхала з великого міста до будинку в горах. До Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано приходить сам Миколай, а насправді – злодій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком і місцевими дітлахами доводиться виявити справжню сміливість і винахідливість, щоб перемогти злодія і врятувати справжнього Святого.

«Людина, яка винайшла Різдво» (2017, Ірландія, Канада, біографія, комедія). Ця картина про те, як Чарлз Дікенс створив класичну казку – свій найзнаменитіший твір «Різдвяну пісню». Отже, у центрі сюжету історія ще зовсім юного англійського письменника, що не може подолати темну смугу професійних невдач. Його останні книги пройшли повз читачів, але Чарлз не здається і починає писати новий роман, незважаючи на відсутність видавців. А все тому, що він вірить у дива, що трапляються на Різдво… Фільм сподобається всім шанувальникам біографій та історичних драм.

«Корона на Різдво» (2015, США, комедія, мелодрама). Головна героїня фільму Еллі Еванс – молода дівчина, яка після смерті батьків змушена дбати про молодших сестру та брата. Вона прикладає всі сили, щоб уберегти їхню родину від життєвих негараздів, але в неї не завжди це виходить. На додачу до всіх її проблем Еллі втрачає роботу напередодні Різдва. Однак це дарує їй можливість спробувати себе на новій посаді гувернантки. Незважаючи на те, що працювати належить далеко від дому та сім’ї, Еллі погоджується, оскільки в неї просто немає іншого вибору. Ось тільки дівчина навіть не підозрює, що її новим місцем роботи виявиться справжнісінький замок, а підкорятися вона буде не комусь, а справжній королівській особі.

«Напередодні Різдва» (2014, США, сімейний фільм про тварин). Співробітники торгового центру Хосе та Цезар знаходять безпритульне щеня. Напередодні Різдва всі притулки для тварин виявляються закритими, і хлопці вирішують віддати малюка в хороші руки. Цезар вирішує підкинути цуценя до будинку сімейства Блекмор, оскільки там живуть діти, тому про малюка точно подбають. Поки Наее Блекмор завершує приготування до свята і хвилюється, як пройде перше Різдво без чоловіка, з яким вона розлучилася, діти знаходять цуценя і вважають, що це подарунок від тата. Але ніхто з них навіть уявити собі не може, які пригоди чекають на них попереду і в які курйозні ситуації заведе їх різдвяний сюрприз…

Щасливого й казкового Різдва! І приємного перегляду!

«Кіно іде від серця…»

Сьогодні відзначається Міжнародний день кіно!

Це професійне свято людей, що працюють у галузі кіновиробництва, а також цей день відзначають численні шанувальники кіно в усьому світі.

Саме 28 грудня 1895 року в підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся перший публічний платний сеанс «сінематографа», винайденого братами Люм’єр. Вишукана публіка, що зібралася на перший у світі кіносеанс, дивилася «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота». Перегляд викликав сильну паніку серед глядачів: усі схопилися з місця і почали тікати, бо боялися, що поїзд з екрана їх розчавить.

У Києві перший кінотеатр відкрили 1897 року. Увечері 3 січня в клубі Київського дворянського зібрання відбувся пробний «сеанс рухливих живих картин кінематографа Люм’єра». Кіноапарат Люм’єра тоді ще не ввели у серійне виробництво, і його власником був керівник «Київського товариства драматичних артистів» М. Соловцов. Перші фільми «крутили» в орендованому М. Соловцовим театрі Бергоньє на вулиці Фундуклеївській (нині приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки). На зйомки в кінокартинах запрошувалися театральні актори, та вони неохоче погоджувалися, тож ролі виконували здебільшого циркові артисти. Перші два десятиліття XX століття подарували світу справжніх кінозірок, яких полюбила публіка: Чарлі Чапліна, Віру Холодну, Дугласа Фербенкса, Мері Пікфорд.

У 1927 році в США вийшов фільм із синхронізованим звуком «Співак джазу» – і відтоді звукове кіно набуло популярності. До початку 30-х років майже всі фільми стали звуковими. Запровадження звуку в кіно дозволило США стати лідером світової кіноіндустрії та поклало початок «золотому віку Голлівуду».

В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускатися комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому «революційні» для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Олександра Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

Кінематограф пройшов довгий шлях розвитку і зазнав масштабних змін: від німого кіно до звукового, від чорно-білого до кольорового, від плівкового до цифрового. Друга половина XX століття дивувала нас прекрасними фільмами режисерів Б. Бертолуччі, П. Пазоліні,  П. Альмодовара, Е. Кустуриці та багатьох інших. XXI століття принесло у кіновиробництво нові технології та комп’ютерну графіку. Зараз доступні 3D- і навіть 5D-технології, що створюють ефект повного занурення в сюжет та враження, що картинку нібито можна відчути на дотик.

У світі сьогодні проводиться багато різних кінофестивалів: Каннський кінофестиваль, Венеційський міжнародний кінофестиваль, «Берлінале», фестиваль імені братів Люм’єр та інші – на яких вручаються премії за внесок у розвиток кіномистецтва. Та чи не найславетнішою є американська кінопремія «Оскар». До речі, першу премію «Оскар» було вручено 1929 року. Відтоді ця статуетка є найбільш жаданою для усіх кінодіячів світу. Фільмами-рекордсменами, що отримали 11 «Оскарів» одночасно були «Бен-Гур» (1959), «Титанік» (1997) і «Володар перснів: Повернення короля» (2003). Серед кінодіячів-рекордсменів беззаперечним лідером є Волт Дісней: за режисуру, продюсування, сценарії та з урахуванням почесних нагород він має аж 26 «Оскарів»! Неймовірно!

Нині починає відроджуватися і розвиватися і український кінематограф. Зокрема, американський журнал Rolling Ston вніс українську стрічку «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького до списку 50-и найкращих фільмів десятиліття. Світова прем’єра фільму відбулася в конкурсній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Потішили цьогоріч і українські режисери, які пробилися до програми найпрестижніших кінофестивалів: Валентин Васянович із «Атлантидою» отримав нагороду на Венеційському кінофестивалі, а Наріман Алієв із фільмом «Додому» був у програмі Каннського кінофестивалю.

Джерела:

1. Адам Оллсач Бордмен. Ілюстрована історія кіно. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 105 с.: іл.
2. Тримбач, Сергій Васильович. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно / С. В. Тримбач. – К.: Саміт-книга, 2019. – 384 с.: іл.

1. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2846724-sogodni-vidznacaetsa-miznarodnij-den-kino.html – Міжнародний день кіно
2. https://daytoday.com.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-kino/ – Міжнародний день кіно
3. https://calendate.com.ua/holiday/2023 – Міжнародний день кіно

“З рюкзаком за спиною і валізами напоготові”: Джаред Лето

26 грудня святкує свій 50-й день народження оскароносний американський актор, музикант, режиссер, сценарист, продюсер, фронтмен популярного рок-гурту 30 Seconds to Mars Джаред Лето. Відомий за ролями в таких фільмах як «Реквієм за мрією», «Американський психопат», «Перерване життя», «Далласький клуб покупців», «Загін самогубців», «Той, хто біжить по лезу 2049», «Пан ніхто».

Джаред Джозеф Лето народився 26 грудня 1971 року у штаті Луїзіана. У дитинстві сім’я актора багато переїжджала. Маленький Лето встиг пожити у кількох штатах США, зокрема на Гаїті. Джаред ріс ініціативною і впевненою в собі дитиною. В 12 років він отримав першу роботу – мийник посуду в невеликій закусочній у Вірджинії, а в 16 років підробляв швейцаром. Після закінчення школи він подав свої документи до Університету мистецтв у Філадельфії, і був прийнятий.

Пізніше перевівся до Університету образотворчих мистецтв до неофіційної столиці Америки Нью-Йорка. Саме там Лето, будучи ще студентом, написав сценарій і знявся в першому своєму фільмі «Crying Joy». Після закінчення університету він переїхав до Лос-Анджелеса, де вирішив стати професійним актором. До того часу він вже накопичив певний акторський досвід, а справді знаменитим його зробила роль Джордана Каталано в серіалі «Моє Так Зване Життя», в якому він грав разом з Клер Дейнс.

Після зйомок з Алісією Сільверстоун у 1994 році в незалежному фільмі «Круті і божевільні», його першою значною роллю на широкому екрані стала роль у фільмі «Клаптикова ковдра» (1995) разом з Вайноною Райдер. У 1997 році Джаред зіграв роль, яка передбачалась для Тома Круза, у фільмі «Префонтейн», історії життя легендарного спортсмена-бігуна Стіва Префонтейна. 1998 рік був успішним для Джареда, який з’явився в стрічці Теренса Маліка «Тонка червона лінія» як частина сильного акторського складу, що включав Ніка Нолті, Джорджа Клуні і Шона Пенна. Крім того він зіграв головну роль в «Міських легендах», досить вдалій екранізації жанру жахів. 

Джаред повернувся на великий екран у 1999 році з роботами в «Бійцівському клубі» і «Перерваному житті». 2000 рік для актора став роком драм і психологічних трилерів – «Американський психопат» і «Реквієм за мрією» (ця картина миттєво стала культовою). І, якщо в першому фільмі Джаред був затверджений на роль другого плану, то в «Реквіємі за мрією» йому дісталася головна роль. Граючи молодого бруклінського хлопця, що бореться з пристрастю до героїну, Джаред мав можливість грати в одному складі з Еллен Берстін, а також з майбутнім лауреатом премії «Оскар» Дженніфер Коннеллі. Джаред відмінно вписався в два найвідоміші фільми режисера Девіда Фінчера: в гучний «Бійцівський клуб» і «Кімнату страху» (2002). В останньому він зіграв найбалакучішого і найнезграбнішого з трьох грабіжників, які тероризували героїню Джоді Фостер.

Окремо від кінокар’єри, Джаред Лето є вокалістом, гітаристом і автором пісень гурту 30 Seconds to Mars, який у 1998 році заснували Джаред і Шеннон Лето, який є барабанщиком. Також учасником групи є хорватський скрипаль і гітарист Томо Мілічевіч. Гурт випустив 5 студійних альбомів: 30 Seconds to Mars (16 серпня 2003); A Beautiful Lie (30 серпня 2005); This is War (8 грудня 2009); Love, Lust, Faith and Dreams (дата релізу 17 травня 2013); America (6 квітня 2018). Свій перший тур Forever Night Never Day вони розпочали у 2006 році.

Серед інших проектів Лето – епопея Олівера Стоуна «Олександр», міжнародний трилер «Збройний барон» і тонка драма «Розділ 27», яка розповідає про вбивцю Джона Леннона – Марка Чепмена. Заради цієї ролі він набрав 24 кілограми ваги, при тому, що є вегетаріанцем. В цьому фільмі Джаред виступив не лише як актор, але і як продюсер. У 2010 році вийшла стрічка «Пан Ніхто» за участю Даяни Крюгер, у якій Лето грає роль Немо Ніхто. На Венеціанському кінофестивалі 2009 року фільм отримав «Золоті Озелла за найкраще технічне сприяння» і нагороду за найкращий ігровий біографічний фільм. Крім того, Mr. Nobody був номінований на «Золотого лева».

У 2011 році знявся в рекламі аромату Just Different від Hugo Boss. У 2013 році на світові екрани вийшов фільм за участі Джареда Лето, під назвою «Далласький клуб покупців». У ньому актор зіграв одну з головних ролей – трансвестита Района, за яку здобув премію «Оскар» у номінації Найкраща чоловіча роль другого плану. У 2016 році Джаред з’явився у фільмі «Загін самогубців», де зіграв Джокера. Фільм отримав загалом негативні відгуки від критиків, але гра Лето була високо оцінена, незважаючи на обмежений час його персонажа на екрані. У 2017 році Джаред отримав роль лиходія Ніандера Уоллеса у фільмі «Той, хто біжить по лезу 2049».

З травня по вересень 2017 року Thirty Seconds to Mars провели турне по Північній Америці. Потім Thirty Seconds to Mars виступили на церемонії вручення нагород MTV Video Music Awards 2017 за участі спеціального гостя Тревіса Скотта. 6 квітня 2018 року Thirty Seconds to Mars представили п’ятий студійний альбом “America“.

У березні 2021 року на екрани вийшов фільм “Ліга справедливості” Зака Снайдера, у якому Джаред повторив свою роль Джокера. Він також зіграв підозрюваного в серійних убивствах Альберта Спарму у фільмі Джона Лі Хенкока «Дрібниці» 2021 року, який приніс Лето номінації на премію «Золотий глобус» і премію Гільдії кіноакторів – обидві за найкращу чоловічу роль другого плану.

Лето зобразив модельєра та бізнес-магната Паоло Гуччі в біографічній кримінальній драмі Рідлі Скотта «Будинок Гуччі», який отримав номінацію на премію Satellite Award за найкращу чоловічу роль другого плану – кінофільм і премію «Вибір кінокритиків» за найкращу чоловічу роль другого плану.

Джерела:

1. Джаред Лето
2. Джаред Лето
3. Thirty Seconds to Mars

Чарльз Бронсон

3 листопада виповнюється 100 років від дня народження культового американського актора середини ХХ століття Чарльза Бронсона. На рахунку талановитого актора понад 120 ролей у кіно і телевізійних проектах. “Чудова сімка», «Велика втеча», «Одного разу на Дикому Заході», «Пасажир дощу» – фільми, завдяки яким прославився Бронсон.

Чарльз Денніс Бучинський – справжнє ім’я зірки американського кіно. Актор народився в Пенсільванії 3 листопада 1921 року. Чарльз виріс в родині польсько-литовських емігрантів, став одинадцятою дитиною своїх батьків. Дитинство його навряд чи можна назвати безхмарним. Хлопчику ледь виповнилося десять років, коли він втратив батька. Сім’я втратила годувальника, тому Чарльз змушений був рано почати працювати.

До думки про вибір акторської професії Бронсон Чарльз прийшов далеко не відразу. В юності йому довелося побувати учасником Другої світової війни. Він служив повітряним стрільцем на Тихоокеанському флоті. Його відвага і мужність були відзначені почесною нагородою, майбутньому актору вручили пурпурні зірку. Повернувшись з фронту, Чарльз якийсь час шукав себе. Він встиг змінити кілька професій, поки не став учасником театральної трупи в Філадельфії. Глядачі тепло прийняли перші постановки з його участю, а Бронсон визначився з вибором професії. Він закінчив театральну школу Pasadena Playhouse і приступив до пошуку ролей.

Чарльз Бронсон вперше опинився на знімальному майданчику в 1951 році. Актор дебютував у військовій драмі «Ти на флоті», виконавши роль моряка. Далі він знявся в картинах «Охоронець диліжансів», «Міс Седі Томпсон», «Музей воскових фігур». Ролі другого плану не допомогли йому прославитися, але подарували цінний досвід. Тільки в кінці 50-х рр. Бронсон зумів привернути до себе увагу громадськості. Він зіграв одразу в кількох відомих фільмах і серіалах, наприклад, в кримінальній драмі «Кулеметник Келлі».

«Чудова сімка» – вестерн, завдяки якому відчув смак справжньої слави Чарльз Бронсон. Фільмографія актора поповнилася цією картиною в 1960 році. Він блискуче впорався з роллю стрілка і отримав нечуваний на ті часи гонорар, який склав 50 тисяч доларів. Уже два роки по тому вийшов черговий вдалий фільм за участю актора. Йдеться про картину «Велика втеча», в якій Чарльз блискуче зіграв в’язня з Польщі. Йому легко вдалося втілити образ людини, яка страждає на клаустрофобію, так як зі схожою проблемою стикався і він сам.

У 60-і роки Бронсон був надзвичайно затребуваним актором. Фільми з його участю виходили один за іншим. «Одного разу на Дикому Заході» і «Брудна дюжина» – найвідоміші стрічки з ним, представлені в цей період. Драма «Брудна дюжина» завоювала кілька премій «Оскар», а вестерн «Одного разу на Дикому Заході» набув статусу культової картини. У 70-х рр. Бронсон все ще залишався улюбленцем режисерів і глядачів. Найвідоміші фільми з актором, що вийшли в цей період: «Ворог за дверима», «Пасажир дощу», “Червоне сонце”, «Холоднокровний вбивця», «Жага смерті», «Коні Вальдеса», “Пагін”, «Остання куля», «Білий бізон».

У вісімдесятих Бронсон вже не так часто з’являвся на знімальному майданчику. Головна причина тому – проблеми зі здоров’ям. Однак кілька яскравих ролей зіграв він і на заході своєї кар’єри, наприклад, не можна не відзначити фільм «За десять хвилин до опівночі» з його участю. Був одружений з актрисою Джил Айрленд. З нею Чарльз прожив багато щасливих років. Дружина подарувала акторові двох дітей.

Джерела:

1. АКТОР ЧАРЛЬЗ БРОНСОН
2. Чарльз Бронсон
3. Чарлз Бронсон

У пошуках втраченої краси

Сьогодні виповнюється 115 років від дня народження відомого італійського кінорежисера Лукіно Вісконті!

Фільмографія митця налічує 37 робіт. Особливу славу майстру принесли стрічки «Одержимість», «Земля здригається», «Рокко та його брати».

Лукіно Вісконті народився 2 листопада 1906 року в Мілані. Його батько був аристократом, міланським герцогом, нащадком правителів міста, любителем мистецтва та одним із покровителів театру Ла Скала. Після закінчення школи Лукіно за рекомендацією модельєра Коко Шанель влаштувався асистентом у творчу групу Жана Ренуара, який знімав у той період фільм «Заміська прогулянка». Робота у Ренуара стала відправною точкою у режисерській кар’єрі майстра. У роки Другої світової війни Лукіно брав участь у лавах антифашистського Опору. Він укривав у своєму будинку людей, які переслідувалися фашистами, і навіть допомагав солдатам союзницьких армій тікати з німецького полону. У Римі Лукіно був заарештований гестапо – він лише дивом уникнув страти. У 1945 році він разом з іншими кінематографістами випустив документальний фільм на згадку про антифашистський Опір – «Дні слави».

Ще до закінчення війни митець виявив себе як режисер театру. З початку 1945 до 1947 року він поставив на різних сценах Італії 11 драматичних вистав. У 1946 році він сформував власну трупу, яка проіснувала 12 років і стала першим італійським режисерським театром, що витримав випробування часом.

Перший фільм Лукіно Вісконті «Одержимість» (1943) був екранізацією роману Джеймса Кейна «Листоноша дзвонить двічі». На тлі «парадного» кінематографу, що панував на той час, ця історія кохання, злочину і відплати різко виділялася жорстким, не прикрашеним зображенням реальності. Наступний художній фільм – «Земля здригається» (1947) був знятий на Сицилії за участю непрофесійних акторів. Він задумувався як перша частина трилогії про робітничий клас, але трилогія не була закінчена. Наступного року стрічку було представлено глядачам на Венеціанському кінофестивалі – картина справила справжній фурор надзвичайним поєднанням правдивості та високої поетичності.

Вісконті завжди для своїх фільмів черпав натхнення в театрі. І об’єднував музику та кіно. Музика у нього не лише супроводжувала та ілюструвала дію, а задавала ритм та настрій окремих епізодів чи повністю картин. У 1957 році митець екранізував повість Ф. М. Достоєвського «Білі ночі», перенісши дійство в Італію і розбавивши тканину фільму ліризмом, вільною грою фантазії та театралізацією. А стрічку «Рокко та його брати», у якій знялися Анні Жірардо, Ален Делон та Ренато Сальваторе, кінокритики визнали однією з найуспішніших робіт майстра.

У своїх роботах режисер неодноразово порушував питання протистояння людського егоїзму та суспільних норм моралі («Почуття», «Людвіг», «Невинний», «Сімейний портрет в інтер’єрі»). Чи не найвідомішим у кар’єрі Лукіно Вісконті став фільм «Леопард» за романом Джузеппе Томазі, що розповідав про занепад сицилійського маєтку та вихід буржуазії на історичну сцену. За цю картину режисер отримав «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 1963 року. Значущими кінотворами майстра також вважаються фільми «німецької трилогії»: «Загибель богів», «Смерть у Венеції» та «Людвіг».

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/24597-lukino-viskonti.html – Лукіно Вісконті
2. https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1011732 – Лукіно Вісконті
3. https://www.vokrug.tv/person/show/lukino_viskonti/ – Лукіно Вісконті
4. https://www.peoples.ru/art/cinema/director/luchino_di_modrone_visconti/index1.html – Лукіно Вісконті. Італійський режисер театру і кіно

 

Вайнона Райдер

Сьогодні святкує своє 50-ти річчя американська кіноактриса Вайнона Райдер, двічі номінантка на кінопремію “Оскар”, лауреатка премії “Золотий глобус” 1994 року.

Вайнона Лора Горовіц (справжнє ім’я актриси) народилася 29 жовтня 1971 року в окрузі Олмстед, штат Міннесота. Батьки Вайнони Синтія і Майкл Горовіц – нащадки єврейських емігрантів із Харкова (Російська імперія; нині Україна) і Румунії – займалися літературною діяльністю. З 1978 року, коли їй було сім років, вона жила з родиною в сільськогосподарській комуні поблизу міста Елк на півночі Каліфорнії. У комуні, де на ділянці землі площею 1,2 км². також жили ще сім сімей і паслися коні, не було електрики і телебачення (хоча її мати влаштувала в старій стайні перегляд фільмів), тому Вайнона захопилася читанням. Її улюбленою книгою була «Над прірвою в житі» Джерома Селінджера. Коли Вайноні виповнилося 10 років, батьки переїхали в місто Петалума в Каліфорнії. З 1983 року 12-річна Вайнона відвідувала акторські курси при Американській консерваторії в Сан-Франциско. У 1987 році Райдер закінчила школу в Петалумі з високими відмітками по успішності.

Незабаром Райдер помітили агенти з підбору акторів і в 1985 році вона вперше брала участь у кінопробах у фільмі «Квітка пустелі» на роль дочки персонажа Джона Войта. Завдяки агентству Тріада художників Вайнона привернула увагу режисера Девіда Зельтцер, який в 1986 році запросив її зіграти в своєму фільмі «Лукас». Вайнона вибрала сценічний псевдонім «Райдер», що походить від прізвища співака Мітча Райдера, якого любив слухати батько. Її гра в наступному фільмі «Кадриль» (1986) отримала позитивні оцінки, газета The Los Angeles Times назвала виконання ролі «чудовим дебютом». Першою помітною роллю Райдер стала участь у комедії Тіма Бертона «Бітлджус» (1988), де вона грає «готичну» дівчину, здатну бачити привидів, яких грали Джина Девіс, Алек Болдуін і Майкл Кітон. У фільмі «1969» (1988), разом з Кіфером Сазерлендом і Робертом Дауні молодшим, вона грала юну антивоєнну активістку. У 1989 році Райдер знялася у фільмі «Смертельний потяг», за сюжетом якого школярі Вероніка Соєр і Джейсон Дін (Крістіан Слейтер) убивають своїх однокласників, маскуючи смерті під самогубства. У тому ж році вийшов фільм «Вогненні кулі» про музиканта Джері Лі Льюїса, який одружився на своїй 13-річній кузині Майрі, за виконання ролі якої Райдер отримала свою першу професійну нагороду.

У 1990 році Райдер з’явилася в трьох фільмах. Вона отримала головну роль у картині Бертона «Едвард – руки-ножиці», яка привернула увагу критики. Джонні Депп, партнер по фільму, стає її бойфрендом. Це був останній фільм, в якому вона грала підлітків. За роль у фільмі «Русалки», де грали Шер і Крістіна Річчі, Райдер була номінована на «Золотий глобус» у категорії «найкраща акторка другого плану». Крім того, вона знялася в драмі «Ласкаво просимо додому, Роксі Кармайкл», яка зазнала провал у прокаті. Райдер також запропонували роль дочки дона Корлеоне у фільмі Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько 3». Однак через хворобу їй довелося відмовитися, і роль в «Хрещеному батькові» дісталася дочці режисера Софії Коппола.

Після ролі водія таксі, що мріє стати механіком, в першому епізоді картини «Ніч на Землі» (1991) незалежного режисера Джима Джармуша Райдер з’явилася в іншому фільмі Копполи – «Дракула Брема Стокера» в ролі Міни Харкер. Потім послідувала роль в екранізації роману Ізабель Альєнде (племінниці Сальвадора Альєнде) «Будинок духів» (1993), де грали Меріл Стріп, Джеремі Айронс, Гленн Клоуз, Антоніо Бандерас. За роль у фільмі Мартіна Скорсезе «Епоха невинності» (1993) за романом Едіт Вортон Райдер отримала премію «Золотий глобус» як «найкраща актриса другого плану» і номінацію на «Оскар» у тій же категорії. У 1994 році знялася у фільмі екранізації роману американської письменниці «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт. Роль принесла їй номінацію на «Оскар». У тому ж році вона знялася в комедії Бена Стіллера «Реальність кусається». Невдалим виявився її наступний фільм «Хлопці» (1996). Підписавши контракт на участь у картині з робочою назвою «The Girl You Want», Райдер виявила, що сценарій піддався значним змінам, проте за умовами контракту вона не могла відмовитися від ролі. В результаті розбіжностей фільм вийшов із затримкою і обмеженим релізом. У 1995 році Райдер озвучувала щоденник Анни Франк, отримавши номінацію на премію «Греммі».

У 1996 році Райдер знялася разом з Деніелом Дей-Льюісом в екранізації п’єси Артура Міллера «Суворе випробування» про судовий процес над салемськими відьмами, граючи дівчину, яка з почуття помсти навмисно обмовила свого колишнього коханця. Райдер грала невелику роль у режисерському дебюті Аль Пачіно – документальній стрічці «У пошуках Річарда». У наступному році Райдер зіграла в трилері «Чужий 4: Воскресіння» (1997) з Сігурні Вівер. У 1998 році Райдер була членом журі Канського кінофестивалю. У 1999 році вона виконала головну роль у драмі «Перерване життя», де Райдер виступила виконавчим продюсером. Фільм поставлений по щоденнику дівчини, яка в 17 років намагалася покінчити життя самогубством і потрапила до психіатричної лікарні. Картину, де ролі другого плану грали Анджеліна Джолі, Ванесса Редгрейв, Вупі Голдберг, благодушно зустріли критики, проте фільм отримав скромні касові збори. Анджеліна Джолі, що грала агресивну пацієнтку клініки, отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус».

У 2000 році Райдер знімається в мелодрамі «Осінь у Нью-Йорку» з Річардом Гіром. Картину розкритикували, акторський дует Райдер-Гір номінований на антинагороду «Золота малина» як «найгірша пара». У тому ж році вийшов фільм жахів «Заблукані душі», знятий ще в 1998 році, де з’явився її брат Юрій. Обидві картини провалилися в прокаті. 6 жовтня 2000 року Райдер отримала зірку на Алеї слави в Голлівуді. У 2002 році Райдер знялася в комедії «Мільйонер мимоволі», знов отримавши номінацію на «Золоту малину». Фільм, тим не менше, зібрав понад 170 мільйонів доларів у світовому прокаті. Вона також грає епізодичні ролі у фантастичному фільмі «Симона» з Аль Пачіно і картині італійського режисера Азії Ардженто «Ціпочки» (2004). Після довгої перерви Райдер з’явилася в 2006 році в анімаційному фільмі Річарда Лінклейтера «Помутніння» за романом Філіпа К. Діка. У січні 2007 року на фестивалі Sundance Film відбулися прем’єри комедій за участю Райдер «Премія Дарвіна» і «Десять», де її партнерами є Джессіка Альба і Фамке Янссен. У цьому ж році вийшла комедія «Секс і 101 смерть», в якому Райдер зіграла разом із Саймоном Бейкером. У 2009 році Райдер з’явилася в картинах «Тільки спокій» з Хіларі Дафф і «Приватне життя Піппи Лі» з Кіану Рівзом. Також Райдер зіграла епізодичну роль Аманди Грейсон, матері Спока у фільмі «Зоряний шлях» (2009) режисера Джеффрі Абрамса.

Одним із останніх проектів у фільмографії актриси стала головна роль у містичному серіалі «Дуже дивні справи», де Вайнона перетворилася на маму зниклого хлопчика. Фільм, створений у стилістиці 80-х років, отримав найвищі рейтинги переглядів. В результаті канал Netflix продовжив його наступного сезону. За свою роботу Вайнона отримала премію Гільдії кіноакторів США та кілька престижних номінацій.

Джерела:

1. Вайнона Райдер
2. Вайнона Райдер
3. Вайнона Райдер

Бред Пітт

Фільмографія американського кіноактора Бреда Пітта рясніє гучними назвами, починаючи від авторських проєктів і закінчуючи повномасштабними блокбастерами. Розпочавши з невеличких ролей, артист зміг згодом увійти до списку найбільш високооплачуваних зірок Голлівуду.

Вільям Бредлі Пітт народився в американському місті Шауні, Оклахома. Його батько працював агентом у фірмі, що займалася автоперевезеннями, тому часто брав сина в подорожі. У родині панувала чудова атмосфера, тож Бред та його брат і сестра мали дуже щасливе дитинство. Після закінчення школи хлопець вступив до університету Міссурі, де вивчав журналістику з її застосуванням у галузі реклами. За два тижні до закінчення університету юнак кинув навчання і, так і не отримавши диплома, вирушив підкорювати Голлівуд, де і змінив своє ім’я на Бреда Пітта. Заспокоюючи батьків, він повідомив, що вирушив до Каліфорнії вивчати дизайн та архітектуру. Про справжні наміри він зізнався батькам лише тоді, коли отримав перші ролі. 

Бред ходив на всілякі можливі прослуховування, і це нарешті дало якісь результати. Хлопець з довгим білявим волоссям, блакитними очима, зростом 180 сантиметрів і красивою фігурою привернув до себе увагу – його запросили рекламувати джинси. А згодом почалися і ролі в кіно. Величезне враження на глядачів справила поява актора у фільмі «Тельма й Луїза» (1991). Комбінація поганого хлопця й сексуальної грайливості створює Бреду репутацію секс-символу. Великим успіхом можна вважати роль актора у стрічці «Тут протікає ріка» – зворушливій оповіді про стосунки в родині з провінційного містечка, що так нагадували Бреду стосунки в його власній родині – тому йому залишалося бути на екрані лише самим собою. Далі все пішло по зростаючій – усе кращі фільми, найкращі ролі: участь у стрічці «Справжнє кохання» (1993), роль молодика, що стає вампіром, у стрічці «Інтерв’ю з вампіром», праця разом з Ентоні Хопкінсом у стрічці «Легенди осені». Актор погоджувався не на всі запропоновані ролі. Він зазначав: «Я вибираю ролі і фільми відповідно до мого настрою і не хочу грати наперекір своїм почуттям».

Під час зйомок артисту доводилося не раз багато чому вчитися й вдосконалювати себе. Так під час зйомок у біографічній драмі «Сім років у Тибеті» (1997) про німецького альпініста Генріха Харрера Бреду довелося займатися альпінізмом у горах Каліфорнії і в Альпах. Гучним успіхом актора став знаменитий «Бійцівський клуб» (1999) Девіда Фінчера. Готуючись до зйомок у цьому фільмі, Бред Пітт брав уроки боксу й тхеквондо. Ця картина зробила актора популярним у всьому світі. Згодом фільм був зведений у ранг культової картини кінця 90-х років.

Актор знявся і в головній ролі в історичному епосі «Троя». Для ролі давньогрецького героя Ахіллеса Бред півроку нарощував м’язи й навчався мистецтву володіння мечем. А згодом вийшли за участю виконавця картини «Дванадцять Друзів Оушена» та «Містер і Місіс Смітт». У 2000 році Бред Пітт був визнаний «найсексуальнішим з людей, що нині живуть».

На зйомках комедійного бойовика «Містер і місіс Сміт» між виконавцями головних ролей – Бредом Піттом і Анджеліною Джолі – почався роман, який привів до розлучення актора з Дженніфер Еністон. Пара одружилася і виховувала трьох рідних дітей та прийомних з Ефіопії, Камбоджі та В’єтнаму. У вересні 2016 року після 11 років спільного життя подружжя розлучилося.

Бред Пітт має різноманітні зацікавлення. Він тримав тераріум з кількома десятками хамелеонів. А ще він любить антикваріат, тож його будинок наповнений старими меблями ручної роботи. 

Джерела:

1. https://kino-teatr.ua/uk/person/pitt-brad-1051.phtml – Бред Пітт
2. https://www.kinofilms.ua/ukr/star/54/biography/ – Бред Пітт
3. https://kino4ua.com/4813-bred-ptt.html – Бред Пітт
4. https://24smi.org/celebrity/51-bred-pitt.html – Бред Пітт