30 травня виповнюється 135 років від дня народження найвідомішого скульптора 20 сторіччя, основоположника кубізму в скульптурі – українця Олександра Архипенка!
Творчість майстра понад півстоліття замовчувалася радянською владою. Олександр Архипенко запровадив у скульптуру багато новаторських елементів: поліхромію, увігнутість і отвір, синтетичні об’ємні рухомі конструкції, що допомогло зробити форми більш лаконічними й легкими. Митець жив і творив багато років у Франції, Німеччині, Америці, та завжди пам’ятав про своє коріння: «Українська земля, український хліб, український дух свободи та індивідуальності лягли в основу моєї креативності».
Олександр Порфирович Архипенко народився 1887 року в Києві в родині професора Київського університету. Навчався в Київському художньому училищі (з якого був виключений за участь в учнівському страйку), у Московському училищі живопису, архітектури і скульптури, у Паризькій мистецькій школі. У столиці Франції познайомився з художниками Паризької школи, з А. Модільяні, Годьє-Бржоско, Фернаном Леже та поетом Гійомом Аполінером. У 1910 році митець у Парижі відкрив власну школу і здійснив велику подорож з виставкою своїх робіт Італією, Швецією, Німеччиною, Чехословаччиною.
У 1920 році Олександр Архипенко став першим українцем, який взяв участь у Венеційському бієнале. Це була перша післявоєнна виставка, і потрапити до списку її учасників вважали за честь і удачу. Наступного року український скульптор заснував власну Школу мистецтв у Берліні, а 1923 року, переїхавши до США, відкрив Школу пластики в Нью-Йорку. Згодом митець викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в Канзас-Сіті.
Олександр Архипенко – родоначальник кубізму в скульптурі. Його твори перевернули світові уявлення початку XX століття про пластичне мистецтво. Саме Архипенко вперше створив єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи в композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, конструктивність і ліричність – основні риси його творчості, високо оціненої його сучасниками. За життя майстра відбулося 130 його персональних виставок. До того ж митець сконструював особливий механізм – «архипентуру» – механічну картину, у якій спеціальний механізм прокручував кольорові смужки таким чином, щоб утворювалося нове зображення. Подібна технологія сьогодні використовується в білбордах.
Відомий на весь світ скульптор ніколи не забував про свою Батьківщину. У 1920-1930-х роках брав участь у художніх виставках у Радянській Україні, працював над пам’ятниками Т. Шевченку, І. Франку, Л. Українці, князю Володимиру для парку в Чикаго.
Твори видатного українця, що зробив переворот у світовій скульптурі, сьогодні мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Метрополітен та Соломона Гугенгайма в Нью-Йорку, Центр Помпіду в Парижі, галереї Тейт в Лондоні, а також музеї Берліна, Стокгольма та Тель-Авіва.
В Україні чотири скульптури та літографії Олександра Архипенка належать фондам Національного художнього музею. Нещодавно цю колекцію поповнили ще 13 нових літографій 1921 року. На німецькому аукціоні їх придбав український меценат.
Джерела:
- https://localhistory.org.ua/texts/statti/oleksandr-arkhipenko-iak-mitets-z-ukrayini-perevernuv-uiavlennia-pro-skulpturu/ – Олександр Архипенко. Як митець з України перевернув уявлення про скульптуру
- https://artefact.org.ua/mistetstvo/mystetstvo-porozhnogo-biografiya-zabutogo-ukrayinskogo-hudozhnyka-kotryj-prydumav-ruhomi-bilbordy.html – Мистецтво порожнього
- https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/arhipenko-oleksandr/ – Олександр Архипенко. Найвідоміший скульптор XX ст.