Поезія кубізму

30 травня виповнюється 135 років від дня народження найвідомішого скульптора 20 сторіччя, основоположника кубізму в скульптурі – українця Олександра Архипенка!

Творчість майстра понад півстоліття замовчувалася радянською владою. Олександр Архипенко запровадив у скульптуру багато новаторських елементів: поліхромію, увігнутість і отвір, синтетичні об’ємні рухомі конструкції, що допомогло зробити форми більш лаконічними й легкими. Митець жив і творив багато років у Франції, Німеччині, Америці, та завжди пам’ятав про своє коріння: «Українська земля, український хліб, український дух свободи та індивідуальності лягли в основу моєї креативності».

Олександр Порфирович Архипенко народився 1887 року в Києві в родині професора Київського університету. Навчався в Київському художньому училищі (з якого був виключений за участь в учнівському страйку), у Московському училищі живопису, архітектури і скульптури, у Паризькій мистецькій школі. У столиці Франції познайомився з художниками Паризької школи, з А. Модільяні, Годьє-Бржоско, Фернаном Леже та поетом Гійомом Аполінером. У 1910 році митець у Парижі відкрив власну школу і здійснив велику подорож з виставкою своїх робіт Італією, Швецією, Німеччиною, Чехословаччиною.

У 1920 році Олександр Архипенко став першим українцем, який взяв участь у Венеційському бієнале. Це була перша післявоєнна виставка, і потрапити до списку її учасників вважали за честь і удачу. Наступного року український скульптор заснував власну Школу мистецтв у Берліні, а 1923 року, переїхавши до США, відкрив Школу пластики в Нью-Йорку. Згодом митець викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в Канзас-Сіті.

Олександр Архипенко – родоначальник кубізму в скульптурі. Його твори перевернули світові уявлення початку XX століття про пластичне мистецтво. Саме Архипенко вперше створив єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи в композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, конструктивність і ліричність – основні риси його творчості, високо оціненої його сучасниками. За життя майстра відбулося 130 його персональних виставок. До того ж митець сконструював особливий механізм – «архипентуру» – механічну картину, у якій спеціальний механізм прокручував кольорові смужки таким чином, щоб утворювалося нове зображення. Подібна технологія сьогодні використовується в білбордах. 

Відомий на весь світ скульптор ніколи не забував про свою Батьківщину. У 1920-1930-х роках брав участь у художніх виставках у Радянській Україні, працював над пам’ятниками Т. Шевченку, І. Франку, Л. Українці, князю Володимиру для парку в Чикаго.

Твори видатного українця, що зробив переворот у світовій скульптурі, сьогодні мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Метрополітен та Соломона Гугенгайма в Нью-Йорку, Центр Помпіду в Парижі, галереї Тейт в Лондоні, а також музеї Берліна, Стокгольма та Тель-Авіва.

В Україні чотири скульптури та літографії Олександра Архипенка належать фондам Національного художнього музею. Нещодавно цю колекцію поповнили ще 13 нових літографій 1921 року. На німецькому аукціоні їх придбав український меценат.

Джерела:

1. https://localhistory.org.ua/texts/statti/oleksandr-arkhipenko-iak-mitets-z-ukrayini-perevernuv-uiavlennia-pro-skulpturu/ – Олександр Архипенко. Як митець з України перевернув уявлення про скульптуру
2. https://artefact.org.ua/mistetstvo/mystetstvo-porozhnogo-biografiya-zabutogo-ukrayinskogo-hudozhnyka-kotryj-prydumav-ruhomi-bilbordy.html – Мистецтво порожнього
3. https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/arhipenko-oleksandr/ – Олександр Архипенко. Найвідоміший скульптор XX ст.

Статуя Будди в Лешані

У китайській провінції Сичуань поблизу міста Лешань знаходиться найвища у світі статуя Будди, що сидить, вирізана в скелі. На думку стародавніх архітекторів, величне має знайти втілення в гігантських розмірах, адже Будду Майтрея, майбутнього вчителя людства, шанують усі школи буддизму.

Статуя Будди в Лешані – одна з найдавніших у світі! Її спорудження почалося 713 року за часів династії Тан. Скульптура вирубана в товщі високої червоної скелі біля злиття трьох річок, де колись човни нерідко гинули в бурхливому вирі. Легенди свідчать, що статуя верховного божества буддизму була створена завдяки ченцю Хай Тун, який сподівався, що в такий спосіб він зможе задобрити природну стихію. Кошти для будівництва фігури Будди чернець накопичував багато років і, нарешті, приступив до створення статуї. Коли Будда був побудований до колін, Хай Тун закінчив свій земний шлях. Але своєї мети він встиг досягти: шматки гірської породи, що вирубалися, обсипалися в річку і поступово перекрили її бурхливі потоки. Здійснення задуму ченця підхопили правителі провінції Сичуань, продовживши будівництво, і через 90 років гігантську статую Будди Майтрея було зведено.

Будда в Лешані 1000 років залишався найбільшою статуєю на планеті, до спорудження Батьківщини-матері у Волгограді. Висічена скульптура вражає своїми розмірами! Голова Будди височіє врівень із горою, а його стопи спираються на річку. Висота статуї – 71 м, голова Будди – 14,7 метра заввишки і 10 метрів завширшки, на ній 1021 спіральних пучків волосся, а кожна брова має довжину майже 6 метрів! На нігті Великого Будди може поміститися доросла людина. Погляд Просвітленого спрямований через річку на гору Емейшань – одну з чотирьох священних гір Китаю. На усміхненому обличчі застигли спокій та мудрість, гігантські руки спокійно лежать. Чудово передані всі пропорції людського тіла.

На південній і північній по відношенню до Будди стінах видовбано більше 90-а кам’яних зображень бодхисатв – духовних учителів людства. А в узголів’ї  Будди створено парк та храмовий комплекс. Нагорі стоїть храм, ченці якого щодня здійснюють обряди перед священною скульптурою. На тлі кам’яного велетня люди виглядають мізерними істотами. Мандрівники з усієї планети, що відвідують Китай, оточують голову Будди і каскадними сходами спускаються до його підошв. Біля ніг святого на невеликому майданчику облаштовані місця для молитов з подушками під коліна.

У 1996 році статую разом з горою Емейшань включено до Списку спадщини людства ЮНЕСКО.

Джерела:

1. https://putevki.zp.ua/turisticheskie-obzory-i-statyi/1800-kitaj-statuja-buddy-v-ljeshane – Китай: статуя Будди Майтрея в Лешані
2. https://tonkosti.ru/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8F_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8B_%D0%B2_%D0%9B%D1%8D%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B5 – Статуя Будди в Лешані
3. https://putidorogi-nn.ru/100-chudes-sveta/86-statuya-buddi-v-leshane – Статуя Будди в Лешані – мудрець-гігант

Статуя Золотого Будди в Бангкоці

Одна з головних святинь Бангкока (Таїланд) – Золотий Будда. Це найбільша у світі статуя, виготовлена ​​з чистого золота, що знаходиться в храмі Ват Трайміт. Її вага становить 5,5 тонн, а висота – 3 метри. Вона оцінюється в 250 мільйонів доларів.

Статуя була зроблена в епоху правління династії Сукхотаї (XIII-XIV століття). На це вказує яйцеподібна голова скульптури, характерна для тайських фігур того періоду. У золотій статуї Будди проглядаються також елементи індійської культури, тому не виключено, що відома статуя була відлита в одному з регіонів Індії, а потім її перевезли до Таїланду. У часи боротьби Таїланду з Бірмою, щоб не допустити попадання статуї в руки бірманських завойовників, Будду вирішили сховати від очей грабіжників. Статую повністю вкрили товстим шаром розфарбованої штукатурки, інкрустованої шматками кольорового скла. У такому вигляді скульптура зберігалася на півночі Таїланду в одному з монастирів, не привертаючи жодної уваги.

За правління короля Рами III (1824-1851) статуя, все ще залишаючись у штукатурці, була встановлена ​​в центрі храму Ват Кхунарам. Згодом цей храм занепав і був закритий, а Золотий Будда в 1935 році був перевезений до храму Ват Трайміт. Як і більшість храмів Таїланду, ця пагода була невеличкою, і в ній не було місця, щоб розмістити величезну статую Будди. Тож понад 20 років золота статуя зберігалася під жерстяним дахом. Нарешті 1954 року було збудовано нову будівлю, де й помістили Золотого Будду. Коли статую намагалися підняти з постаменту, мотузки обірвалися, і Будда впав на підлогу. Тоді відкололися деякі шматки штукатурки, за якими стала видна золота поверхня статуї. Усі шари штукатурки ретельно прибрали – і враз постала сонцесяйна скульптура!

Різні частини скульптури виконані із золота різної чистоти. Чим ближче до голови скульптури –  проба золота росте: волосся і маківка виконані з чистого золота! Білки очей Будди виконані з перламутру, а зіниці – із чорного сапфіру. Правою рукою Будда торкається землі, тобто постає в момент просвітління.

У храмі Ват Трайміт працює сувенірна крамниця. У павільйонах продаються квіткові гірлянди для подарунків та комплекти з трьох ароматичних паличок. При вході в молитовну залу потрібно зняти взуття. Плечі та коліна мають бути закриті. Якщо подати в конверті пожертвування, чернець пов’яже на зап’ясті «святу нитку» (оберіг «сай-син»). Ритуал супроводжується читанням молитви та окропленням водою.

Джерела:

1. https://terra-z.com/archives/75326 – Статуя Золотого Будди в Бангкоці (Таїланд)
2. http://actravel.ru/sight.php?n=6 – Золотий Будда
3. https://planetofhotels.com/guide/ru/tailand/bangkok/hram-zolotogo-buddy – Храм Золотого Будди

Батьківщина-мати

Своєрідною візитівкою Києва є монумент «Батьківщина-мати, розташований на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України в Другій світовій війні. Це найвища монументальна споруда в Європі, яка, до речі, за своїми масштабами навіть перевершує знамениту американську Статую Свободи.

Скульптура виготовлена з нержавіючої сталі і має гарний сталевий колір. Саме тому вона так красиво передає різні відтінки неба. У ясний, сонячний день статуя набуває світлого срібного кольору, а ввечері виблискує рожевим відтінком.

Спочатку пам’ятник був задуманий як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-мати» увійшла до вжитку майже одразу ж після зведення. Перший проєкт монумента розробив ще в 1970-х роках скульптор Євген Вучетич, після його смерті проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай. Він змінив проєкт скульптури і розпочав її будівництво. Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки, біля підніжжя якої з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували б річку. Та проєкт було змінено. Статуя була зроблена з образу скульпторки Галини Кальченко. Металевий каркас виготовлений із сталі, виплавленої в Запоріжжі. Гучне відкриття монумента відбулося 9 травня 1981 року. На відкриття стометрової киянки приїжджав сам Леонід Брежнєв.  

Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча – 62 м, а загальна висота разом із постаментом – 102 м. В одній руці Батьківщина-мати тримає 16-метровий меч, а в іншій – щит, розміри якого також вражають: 13 метрів у висоту і 8 – завширшки. Вага всього монумента – 450 тонн. Скульптура таких масштабів уперше тоді виготовлялася в СРСР, і щоб її встановити, довелося навіть будувати спеціальний стометровий кран. Статуя за проєктом мала бути ще вищою. Після того, як проєкт затвердили, меч у руці Батьківщини-матері було вирішено значно вкоротити. Існує легенда, що під час зведення монумента київський митрополит звернувся з проханням зменшити розміри статуї так, щоб вона була не вище Великої Лаврської дзвіниці розташованої неподалік Києво-Печерської Лаври, тому що якщо меч, символ війни, буде вище хреста, символу смиренності, то в майбутньому це призведе до війни. За іншою версією меч укоротили для архітектурної рівноваги між спорудами Музею і Лаври. Зараз кінчик меча нижче дзвіниці на 12 метрів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно, монумент Батьківщина-мати повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус силою до 9-и балів. У 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя залишилася неушкодженою. Усередині скульптури знаходяться два ліфти. Один з них піднімається з 9-ма зупинками до самої «голови»  Батьківщини, у якій є люки й технічні майданчики. Можна також піднятися в «руку» з щитом і в іншу – з мечем, де також є монтажні майданчики. У скульптурі на висоті 36 метрів розташовано оглядовий майданчик для бажаючих, з якого відкривається красива панорама Києва.

Скульптуру неодноразово намагалися прикрасити. 8 травня 2015 року голову статуї прикрасили вінком зі стилізованих червоних квітів маку. У 2014 році київські активісти висвітлили Батьківщину-матір кольорами українського прапора. А в 2017 році в рамках конкурсу «Євробачення» відбулося яскраве світлове шоу, під час якого пам’ятник «переодягли» відразу в 14 національних костюмів – це були моделі вишиванок, які демонстрували особливість та автентичність української культури різних регіонів. Показ потрапив до Книги рекордів України як «Найвищий 3D mapping на монументальній скульптурі».

Джерела:

1. https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/museum/monument/ – Монумент «Батьківщина-мати»
2. https://myukraine.org.ua/batkivshchyna-maty/ – Моя Україна. Батьківщина-мати
3. https://uaua.top/374/ – Батьківщина-мати

Найбільша кінна статуя у світі

Немає у світі людини, яка б не чула ім’я жорстокого монгольського завойовника Чингісхана, який підкорив у 13 столітті велику частину світу, воїна, який сіяв навколо себе руїну та смерть. Але далеко не всі знають, яку важливу роль відіграв Чингісхан у долі Монголії, адже саме він був засновником Монгольської імперії, колосальнішої за яку людство не знало за всю свою історію.

У сучасній Монголії Чингісхан дивиться на вас, здається, з будь-якої точки країни. Аеропорт Улан-Батора названо іменем Чингісхана. Будь-яка велика гуманітарна установа починається з Чингісхана. Суворий монгол дивитиметься на вас з усіх сувенірних магнітів, календарів, брошур, путівників. Але всі ці локальні Чингісхани – дитячі забавки порівняно з головною статуєю великого завойовника. 

За 40 км від Улан-Батора, поруч із селищем Цонджин-Болдог, посеред степу в місці, де, згідно з усними переказами, Чингісхан знайшов золотий батіг, вдячний монгольський народ звів 50-метрову статую (сама статуя – 40 м, ще 10 м – постамент). Це найбільший з пам’ятників Чингісхану в Монголії і найбільша кінна статуя у світі. Цей монумент вважають одним із дев’яти чудес країни та головним символом держави. Суцільнометалевий хан виблискує на сонці, під яким він творив свою велику імперію, і пильно вдивляється на захід, немов прикидаючи, які ще території лишилися незавойованими. Щоправда, гордість монгольського народу тримає меч опущеним, що трохи заспокоює та підкреслює його мирний настрій. Очі зроблені так, що кожному здається, ніби він дивиться лише на нього.

Автор проєкту статуї – скульптор Д. Ерденебілег, архітектор – Ж. Енхжаргал. Офіційне відкриття монумента відбулося 26 вересня 2008 року. Статую покрито нержавіючою сталлю вагою 250 тонн і оточено 36-ма колонами, що уособлюють 36 ханів, які очолювали імперію вже після Чингісхана. У гриві коня є сходинки, що ведуть до маківки, на якій розміщено оглядовий майданчик. Піднятися до голови коня можна ліфтом. У постаменті скульптури чого тільки немає! Тут є музей, у якому зберігається чобіт-рекордсмен – найбільший монгольський чобіт-­гутул із задертим догори носом. У залах виставки зібрана експозиція зі зброї, обладунків, прикрас, предметів побуту тієї епохи. У постаменті також є конференц-зал, художня галерея, сувенірні крамниці, кафе, більярдна, магазини дорогого одягу, де продаються переважно шкіра й кашемір, якими славиться Монголія. 

Статуя за задумом монгольської влади має стати головним туристичним об’єктом країни. Плани щодо облаштування навколишньої місцевості, напевне, грандіозніші, ніж найсміливіші завойовницькі наміри Чингісхана. Наприклад, буде збудовано 200 туристичних юрт як міні-готелів. Буде театр просто неба, штучне озеро, поле для гольфу й тематичний парк, розділений на шість секцій, присвячених монгольському побуту XIII століття: військову, ремісничу, шаманську, книжкову, ханську і скотарську секції.

Але головною фішкою всієї цієї розкоші стане кіннота Чингісхана. За спиною статуї просто неба встановлять 10 тис. бронзових вершників. Усі вони будуть різні. Більшість з них повторюватимуть обличчя відомих монгольських акторів і спортсменів, а в майбутньому будь-яка людина зможе заплатити певну суму, щоб один із вершників навіки застигнув із її обличчям.

Джерела:

1. https://tyzhden.ua/Travel/225784 – Танго в Улан-Баторі
2. https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_podorozhnij-iz-dalekih-krayiv-ce-bog-scho-vvijshov-u-domivku-mongola/549260 – Подорожній із далеких країв…
3. https://tonkosti.ru/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%83 – Монумент Чингісхану

Фредерік Огюст Бартольді

Слава французького скульптора 19 століття Фредеріка Бартольді ще при його житті мала шалену силу. Він отримував значні замовлення на монументи в різних країнах світу. Та чи не найвідоміша його робота – Статуя Свободи в Нью-Йоркській гавані.

Фредерік Огюст Бартольді народився 2 серпня 1834 року у французькому місті Кольмар. Після смерті батька родина оселилася в Парижі. Юнак навчався в Національній школі красних мистецтв, де опановував архітектуру і живопис. Художню кар’єру Фредерік розпочав як архітектор у рідному місті Кольмар після довгої подорожі Єгиптом. Поїздка пробудила інтерес у митця до колосальної скульптури. У скульптурі майстру дуже допомогла здобута ним архітектурна освіта: його знання дозволили йому успішно впоратися з вирішенням важких проблем конструкції та використання матеріалів. Першим твором Ф. Бартольді став пам’ятник генералу Жану Раппу, споруджений у 1856 році у тому ж Кольмарі.

Вимоги світового мореплавства спонукали до побудови нових, штучних каналів (наприклад, Панамського). Другим став Суецький. Для окраси цього каналу митець створив алегоричну скульптуру «Свободи, що несе світло людству». Але арабський лідер Ісмаїл-паша відмовився від «неарабського» за змістом і формою монумента. А згодом народилася гігантська «Статуя Свободи, що несе світло світові», що була задумана як монумент на честь укладання франко-американського альянсу 1778. Ця статуя була подарована французьким керівництвом Америці. Скульптура демонструвалася в Парижі в 1884 році, а потім була розібрана і перевезена в США, де 28 жовтня 1886 року відбулося її урочисте відкриття. У ці роки Бартольді став найвідомішим скульптором у Європі та Америці.

Скульптура була збита вручну за дерев’яною моделлю з 300 величезних мідних пластин і має всередині сталевий каркас. Щоб вирішити конструктивні проблеми, скульптор залучив до роботи інженерів. Статуй такого величезного розміру у Франції раніше не створювали. Тому необхідно було провести ретельні інженерні розрахунки. Цю роботу на себе взяв Гюстав Ейфель, який згодом займався розробкою легендарної Ейфелевої вежі.

Висота Статуї Свободи від основи і до верхньої точки факела – 9300 см. Цікаво, що моделлю для створення скульптури була мати митця. У правій руці, високо над головою, Леді Свобода піднімає факел, а в лівій руці тримає табличку з написом: «JULY IV MDCCLXXVI», що означає «4 липня 1776 року» – дату підписання Договору про Незалежність Сполучених Штатів Америки. На голові у Статуї Свободи – корона, що має 7 променів, які символізують 7 континентів і стільки ж морів. У короні статуї знаходиться 25 вікон, через які можна побачити Нью-Йорк. У 1984 році Статуя Свободи була внесена до списку об’єктів, що перебувають під особливою охороною ЮНЕСКО.

Узагалі Фредеріку Бартольді належать 35 скульптур, що знаходяться по всьому світу. До найбільш відомих творів відносяться такі роботи, як: фігури чотирьох ангелів, що трублять, у церкві в місті Бостон, США; статуя генерала Лафайєта в місті Нью-Йорк; «Фонтан Капітолію» у місті Вашингтон, США. Також шедевром серед монументальних проєктів є Бельфорський лев (завершений у 1880 році), вирізаний з червоного пісковика на пагорбі, що височіє над містом Бельфор на сході Франції. Ця величезна статуя споруджена на згадку про героїчну оборону міста під час франко-прусської війни 1870.

Джерела:

1. Штепанка Секанінова, Якуб Ценкл. 33 найвідоміші картини та скульптури. – Харків: Видавництво “Ранок”, 2020. – 64 с.: іл., с. 52 – 53

1. https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1773/%D0%91%D0%90%D0%A0%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%94%D0%98 – Бартольді Фредерік Огюст
2. https://rus.team/people/frederik-ogyust-bartoldi-frederic-auguste-bartholdi – Фредерік Огюст Бартольді
3. https://delphipages.live/ru/%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%8B%D0%B9/frederic-auguste-bartholdi – Фредерік Огюст Бартольді

«Маленька Русалонька»

Пам’ятник Русалоньці є головною пам’яткою Копенгагена, а разом з тим і символом усієї Данії. Героїня знаменитої казки Г. Х. Андерсена бронзова Русалонька встановлена ​​на гранітному камені біля берега, на набережній Лангеліньє біля входу до порту Копенгагена. Скульптура – невеличка: її висота становить 1,25 м, а вага близько 175 кг. Моряки з усього світу дарують Русалоньці квіти, а туристи вважають, що скульптура приносить удачу, якщо до неї доторкнутися.

Пам’ятник був створений данським скульптором Едвардом Еріксеном на замовлення великого підприємця, власника пивоварного концерну Carlsberg та мецената Карла Якобсена.

Скульптор Едвард Еріксен народився 10 березня 1876 року в Копенгагені. Навчався в Данській королівській академії витончених мистецтв, а потім викладав у Королівській академії. Він був лицарем Ордену Данеброга і почесним професором Академії образотворчих мистецтв Каррари.

Встановлена 1913 року на набережній Копенгагена статуя Русалоньки принесла йому світову славу. Карл Якобсен, замовник  статуї, був захоплений балетом за казкою Г. Х. Андерсена у виконанні Копенгагенського Королівського театру та попросив балерину Еллен Прайс, яка виконувала роль Русалоньки, виступити моделлю для статуї. Та балерина відмовилася позувати оголеною, тож Русалонька має риси обличчя балерини, а тіло статуї було змодельовано з дружини скульптора Елін Вільгельмін Меллер. До речі, у подружжя народилося 5-еро дітей, а Елін стала моделлю майже для всіх жіночих скульптур майстра.

Пам’ятник приваблює туристів, але й неодноразово ставав жертвою вандалів. Маленькій Русалоньці відпилювали голову, праву руку, скидали з постаменту, перефарбовували та одягали в паранджу та мусульманську сукню. Неодноразово звучали пропозиції щодо перенесення пам’ятника на кілька метрів від берега в бік моря, і в 2007 році її пересунули трохи далі від набережної. У данської статуї є копії, розташовані в різних кінцях світу. Так Русалоньку можна побачити в Амстердамі, Парижі, Римі, Токіо, Сіднеї та інших містах. У Данії шанування морського символу набуло державного масштабу. Щорічно відзначається день народження Русалоньки, яке є державним святом!

Русалонька – не єдина робота Едварда Еріксена. У 1905 році він отримав премію за скульптуру «Надія», відома також його скульптура в мармурі «Горе, пам’ять і любов» (1908) для саркофагу Кристіана IX та королеви Луїзи Гессен-Кассельської в Соборі Роскілле.

Джерела:

1. Штепанка Секанінова, Якуб Ценкл. 33 найвідоміші картини та скульптури. – Харків: Видавництво “Ранок”, 2020. – 64 с.: іл., с. 56 – 57
2. https://ruwiki.press/pl/Edvard_Eriksen – Едвард Еріксен
3. https://incomartour.com.ua/countries/10/693 – Пам’ятник Русалоньці. Копенгаген
4. https://geomerid.com/ru/place/skulptura-rusalochki-kopengagen-dostoprimechatelnosti/overview/ – Скульптура Русалоньки в Копенгагені