Валентіно Гаравані

Ім’я Валентіно Гаравані стало уособленням італійського стилю. Валентіно – один із королів італійської моди. Він першим з італійців взяв «цитадель» Високої моди – Париж – і вже більше 40 років вважається одним із найрозкішніших модельєрів світу. Одяг від Valentino знаходиться в 12 світових музейних колекціях, а сам модельєр обраний членом-кореспондентом паризького Синдикату Високої моди.

Валентіно Клементе Людовіко Гаравані народився 11 травня 1932 року в невеличкому провінційному містечку Вогера на півночі Італії. Хлопчик змалку цікавився одягом. Він просив батьків шити йому вбрання на замовлення, виконуючи всі його вимоги, навіть до розташування ґудзиків на блейзері і смужок на светрах. А якось Валентіно побачив двоюрідну сестру в бальній сукні з рожевого тюлю і зрозумів, що хоче стати кутюр’є. Батьки підтримали його – і згодом юнак закінчив Міланську академію мистецтв, а в 17 років переїхав на навчання до Парижа. Тут він здобував освіту в найпрестижніших дизайнерських навчальних закладах — Школі витончених мистецтв і Палаті високої моди.

Водночас хлопець дістав роботу у відомого дизайнера Жана Дессе. Учитель наставляв: «Жінка, яку ти збираєшся одягнути, повинна виглядати спокусливо». Саме тоді сформувалося творче кредо Валентіно – підкреслити жіночу красу, зробити представниць прекрасної половини людства чарівними й спокусливими. У його моделях переплітається прославлений паризький шик із таємничою сексуальністю. Перший успіх до майстра прийшов на конкурсі, організованому Міжнародним секретаріатом з шерсті, де його дебютна колекція перемогла. У своїх роботах дизайнер запропонував облягаючий силует, тонкі тканини, чудову вишивку. Створена ним жінка була чуттєва, витончена й вишукана.

Згодом був показ, на який Валентіно запросив моделей із Парижа і продемонстрував гостям елегантні червоні сукні. Вони дістали назву «Червоний Валентіно». У 1960 році кутюр’є відкрив власне ательє в Римі і бутік. Першим відвідувачем, а потім і покупцем у новому бутіку стала відома голлівудська актриса Елізабет Тейлор. І вже незабаром його постійними й відданими клієнтками стали Одрі Хепберн, Грейс Келлі, Софі Лорен, Шарон Стоун, Кортні Лав. У майстра також одягалася і Жаклін Кеннеді. У 1968 році вона замовила весільну сукню у Valentino для вінчання з грецьким мільярдером Арістотелем Онассісом. Якраз відтоді завдяки журналістам за Гаравані закріпилося прізвисько «шейх шику». Адже його одяг стає символом розкоші. Визначною була «Біла колекція» (1968), яку автор присвятив Жаклін Кеннеді. Цю колекцію цінителі називають вершиною творчості модельєра. Тоді ж уперше на його моделях з’являється емблема Будинку моди Valentino – латинська буква V. Тепер цей логотип знають модниці й модники в усьому світі.

Але з усього різноманіття кольорів для одягу модельєр найчастіше обирав червоний. Адже майстер був упевнений: «Червоний – найкращий колір. Він підходить будь-якій жінці, просто потрібно пам’ятати, що існує більше 30 різних відтінків червоного. Життя, пристрасть, кращий спосіб покінчити з тугою – ось що таке червоне. Від жінки в червоному не можна відірвати погляду». Ательє Валентіно Гаравані виросло в цілу імперію моди. Магазини знаменитого кутюр’є стали з’являтися в Європі, США, Японії. Та й всі його бутіки більше схожі на палаци, ніж на магазини. Валентіно вважає, що жінки, відвідуючи їх, повинні відчувати себе королевами. Так у римському бутіку клієнтці запропонують каву в срібній чашці, примірку вона чекатиме на дивані XVIII століття, потім її проводять до примірювальної з ліпною стелею.

Якщо говорити про почерк майстра, то слід зазначити простоту його крою. Модельєр – не прихильник особливих складнощів. Він по можливості уникає будь-яких підрізів, складочок, виточок. Саме тому, напевно, навіть у найвишуканішому одязі від Valentino жінки відчувають себе зручно й невимушено.

У 1998 році Гаравані продав свій Дім моди міланському холдингу.  Але сам дизайнер продовжив працювати в Будинку моди. Концерн на творчість модельєра не зазіхає, і Будинок моди Valentino в усьому дотримується своїх традицій.

У 2007 році Валентіно Гаравані оголосив, що завершує свою кар’єру. Але відкритий ним бренд успішно функціонує і сьогодні, радуючи модників новими цікавими рішеннями.

Джерела:

1. http://www.people.su/ua/26079 – Валентіно Гаравані
2. https://www.peoples.ru/art/fashion/designer/clothes/valentino_garavani/ – Валентіно Гаравані
3. https://www.buro247.ru/stars/valentino-garavani – Валентіно Гаравані

Кельвін Кляйн

Фірмовий стиль Кельвіна Кляйна поставив американську моду нарівні з паризькою. Він закохав світ у дизайнерські джинси і став головним революціонером у модній рекламі. Кельвіну Кляйну вдалося з нуля побудувати імперію моди і надалі прикрасити своїм ім’ям багато речей: від білизни до парфумерії.

Кельвін Річард Кляйн народився 19 листопада 1942 року в Бронксі, окрузі Нью-Йорка, у єврейській родині. Хлопчику любов до моди прищеплювала мама: у той час, як інші діти грали з м’ячем, Кельвін із задоволенням супроводжував маму під час шопінгу. Також хлопчик любив пильно спостерігати за роботою бабусі, яка була швачкою. Згодом він сам навчився малювати і шити, і вирішив, що хоче стати модельєром. Кельвін Кляйн здобув професійну освіту: закінчив нью-йоркську Вищу школу мистецтв і дизайну, а потім два роки навчався в Технологічному інституті моди. У 1960-х роках працював у різних модних будинках Нью-Йорка, час від часу підробляючи вуличним художником. Захоплений справою, він день і ніч працював над своїми власними проєктами.

У 1968 році разом із другом дитинства Баррі Шварцем Кельвін заснував у Нью-Йорку фірму Calvin Klein, Ltd. Спочатку компанія виготовляла плащі (до того ж, їх шила одна-єдина швачка). Своє перше велике замовлення дизайнер отримав просто випадково, коли покупець універмагу зійшов не на тому поверсі і забрів у його майстерню. Під враженням від його тренчей покупець зробив замовлення на 50 000 доларів! Незабаром після цього замовлення виробам майстра вдалося потрапити на сторінки Vogue, що зробило ім’я дизайнера популярним. Три роки поспіль (1973-1975) його колекції завойовували премії Коті.

На початку 80-х років стартувала рекламна кампанія джинсів від Кляйна. До цього джинси вважалися одягом, не вартим уваги модельєрів. Кельвін змінив думку публіки про цей елемент гардеробу. Його джинси просувалися за допомогою агресивної і сміливою рекламної кампанії, яку реалізувала модель Брук Шилдс. Відомо, що в перший тиждень після запуску рекламної кампанії було продано 200 тисяч пар джинсів! Модельєр створив безліч виробничих ліній, у тому числі більш доступну лінію одягу під назвою CK, і ліцензував своє ім’я на сонцезахисні окуляри, годинники, сумки і багато чого іншого, запустив перші у світі унісекс-духи – «CK One».

Рекламні кампанії Кельвіна Кляйна були настільки неординарні, що нерідко оберталися скандалом. Один з них пов’язаний з провокаційним рекламним плакатом «Таємна вечеря від Кляйна», який нагадував знамениту фреску Леонардо да Вінчі, але з напівоголеними дівчатами й хлопцями в джинсах. У ході судових розглядів Кельвіну довелося виплатити церкві мільйон доларів. Цнотлива американська публіка виступала і проти його реклам із оголеними дівчатами, вважаючи їх надто еротичними й аморальними. І в результаті в 1995 році рекламні постери й ролики Кляйна були заборонені для подальшої демонстрації.

У 2003 році Кельвін Кляйн продав свою фірму компанії Phillips-Van Heusen Corporation. У руках нового господаря Модний будинок отримав друге дихання і досить успішно функціонує і до сьогоднішнього дня. Модельєр же продовжив займатися дизайном, проте від процесів управління здебільшого відійшов.

Проте в XXI столітті в історію Кельвін Кляйн увійшов як один із провідних світових дизайнерів, що популяризував джинси й лінію зручного американського одягу.

Джерела:

1. https://vogue.ua/article/vogueman/brend/kak-kelvin-klyayn-stal-odnim-iz-samyh-vydayushchihsya-dizaynerov.html – Як Кельвін Кляйн став одним із найвідоміших дизайнерів
2. https://24smi.org/celebrity/5447-kelvin-kliain.html – Кельвін Кляйн
3. https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1519200 – Кельвін Кляйн
4. https://www.peoples.ru/art/fashion/cutur/klein/ – Кельвін Кляйн

Віра Вонг

Американська дизайнерка Віра Вонг здобула всесвітню популярність завдяки колекціям весільних та вечірніх суконь. На сьогоднішній день бренд Vera Wang в індустрії весільної моди займає приблизно ту ж позицію, що і «ягуар» в автомобільній – сукні Vera Wang стали об’єктом культу декількох поколінь американських наречених. 

Віра Еллен Вонг народилася 27 червня 1949 року в Нью-Йорку в родині вихідців із Китаю. Її мати працювала перекладачем в ООН, а батько володів медичною компанією. Дівчинка з дитинства цікавилася модою. Мама Віри часто відвідувала модні покази, куди завжди брала маленьку дочку. Вищу освіту дівчина отримала в престижному нью-йоркському коледжі Сари Лоренс на факультеті історії мистецтв і ще два роки провчилася в паризькій Сорбонні. З дитинства Віра займалася фігурним катанням. Вона змагалася на Чемпіонаті США з фігурного катання 1968 року і стала обличчям обкладинки «Sport illustrated». Коли їй не вдалося увійти до олімпійської команди США, вона пішла до індустрії моди. Але її зв’язок зі спортом триває все життя: вже будучи дизайнером, Віра розробляла костюми для титулованих фігуристів і увійшла до Залу слави США з фігурного катання.

У 23 роки дівчина стала наймолодшим редактором розділу моди за всю історію журналу Vogue. За 17 років, проведених у Vogue, Віра відкрила для світу чимало талановитих дизайнерів, та й сама відбулася як модельєр. У 40 років вона звільнилася і стала незалежним дизайнером весільного одягу. До створення колекції весільних суконь майстриню підштовхнуло її власне одруження. Готуючись до весілля, Віра не змогла знайти сукню до смаку. Тому модельєр особисто зробила ескіз сукні своєї мрії і найняла кравця.

Сукні Vera Wang – це завжди ідеальний крій, дуже ретельне опрацювання деталей, складні драпірування, якісні тканини і, звичайно ж, новизна і трендовість моделі. Дизайнерка виготовила весільні сукні для багатьох відомих людей: для доньки Білла Клінтона – Челсі, для Іванки Трамп, Мераї Кері, Вікторії Бекхем, Кім Кардаш’ян та інш. Вечірній одяг Вонг також носила Мішель Обама. Незабаром про сукню від дизайнера мріяла кожна жінка. Популярність підігрівала і поява її робіт в кінематографі. Весільні сукні від Віри Вонг з’явилися в серіалі «Секс у великому місті», в молодіжних серіалах «Пліткарка» і «Баффі – винищувачка вампірів». Убрання майстрині – сміливі й зухвалі, а ідеї – революційні. Дизайнерка навіть запропонувала нареченим повністю чорні сукні, а для тих, кому таке не до душі, створила сукні з чорними акцентами і декором. Були створені ще повітряно-рожеві колекції.

Згодом майстриня розширила свій бренд, створивши власний аромат, ювелірні вироби, окуляри, взуття та предмети побуту. Дизайнерські салони модельєра відкриті в містах різних країн: у Нью-Йорку, Лондоні, Токіо і Сіднеї.

Сьогодні Віра Вонг має так само багато ідей для реалізації, як і в молодості. У свої 72 роки дизайнерка виглядає просто дивовижно! Вона має чудову фігуру, носить високі підбори, одяг, що обтягує, і впевнена, що жінка прекрасна в будь-якому віці. Її образ – довге розпущене волосся й великі темні окуляри. Віра активно тренується: підтримувати таку фігуру потребує зусиль.

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/5494-vera-vong.html – Віра Вонг
2. https://vogue.ua/article/fashion/persona/vera-vong-70-eto-novye-30.html – З днем народження, Віро Вонг!
3. https://tsn.ua/ru/lady/news/show-biznes/vere-vong-71-interesnye-fakty-iz-zhizni-znamenito-modelera-1574575.html – Віра Вонг
4. https://spacemag.com.ua/fashion/this-is-vera-wang-istoriya-brendu/ – This is Vera Wang: історія бренду

Жан-Поль Готьє

Видатний французький модельєр Жан-Поль Готьє стоїть в одному ряду з найвпливовішими кутюр’є світу і вже майже півсторіччя вражає модний бомонд своєю космічною фантазією, яка знаходить вихід у його творчості.

Жан-Поль Готьє народився 24 квітня 1952 року в передмісті Парижа в родині банківських працівників. У дитинстві він часто проводив час із бабусею, яка задовольняла всі його бажання (будь то малювання або перегляд журналів), і цілими днями дивився з нею телевізор. По телевізору ж часто проходили трансляції з паризького вар’єте і кабаре «Фолі-Бержер». Так Готьє знайшов своє перше джерело натхнення і відкрив для себе екстравагантний світ вистави й танців. У дитинстві Жан-Поль вигадував костюми своїм іграшкам, у юності – розсилав свої ескізи видатним паризьким модельєрам, і у 18-річному віці став помічником у Будинку моди П’єра Кардена. 

У 1976 році дизайнер уперше створив власну колекцію із серветок і біжутерії, поклавши початок оригінальному стилю, який підірвав французьку моду та завоював світ. Саме провокаційність принесла Готьє визнання. Майстра називають «хуліганом моди», адже він відійшов від витонченості та аристократизму. Одна з найгучніших епатажних його колекцій – «Хай-тек» (1981). Його моделі дефілювали в убранні зі сміттєвих відер, консервних банок, в аксесуарах з кошачого корму. У 1980-х роках Жан-Поль Готьє очолив власний дім моди «Jean Paul Gaultier SA».

Митець має таку фантазію, що черпати натхнення він може будь з чого. Тож він надихається людьми на вулицях, телебаченням, художньою культурою, витворами живопису. Важлива риса роботи дизайнера – експерименти. Революціонер і майстер винаходів, він стер межі між чоловіком і жінкою, представивши у 80-х провокаційну чоловічу спідницю як повсякденний елемент чоловічого гардеробу. У той час як у моді правили піджаки та костюми, витончені моделі дизайнера часто з’являлися на подіумі в атласній чорній білизні і панчохах, викликаючи обурення громадськості, яка звинувачувала його у вульгарщини. Але Готьє так відчував і бачив.

У 1993 році Жан-Поль відкрив власну парфумерну лінію. Готьє є автором відомого корсету Мадонни з конічним бюстом. Він створював сценічні концерти для Меріліна Менсона та Кончіти Вурст. Він створив екстравагантні костюми для фільмів Педро Альмодовара («Кіка»), Жан-П’єра Жене («Місто загублених дітей») та Люка Бессона («П’ятий елемент»).

Жан-Поль Готьє привніс у кутюр вуличну моду (косухи змішував зі спідницями з кріноліну і кросівками). У той же час він вивів на подіум нестандартних моделей (літніх, з татуюваннями, повних). І ще один експеримент дизайнера – проста французька тільняшка, у яку він одягнув весь світ – сьогодні цей предмет гардеробу вважається класикою і базовою річчю.

Джерела:

1. https://espreso.tv/article/2015/04/24/zhan_pol_hotye_pro_krasu__mystectvo_buty_pryvablyvym_ta_tvorchist – Жан-Поль Готьє про красу, мистецтво бути привабливим та творчість
2. https://bykvu.com/ru/mysli/vklad-zhan-polja-gote-v-modu-za-50-let-i-ego-provokacionnye-citaty-o-mode-i-krasote/ – Внесок Жан-Поля Готьє в моду
3. https://24smi.org/celebrity/5969-zhan-pol-gote.html – Жан-Поль Готьє

Луї Віттон

Назва бренду Louis Vuitton відома, мабуть, навіть тим, хто далекий від світу моди. Дорогі речі цієї компанії вже стали символом розкоші й гарного смаку. Під назвою бренду випускається модний одяг, усілякі аксесуари, але особливо ця марка знаменита своїми сумками, валізами й іншими саквояжами. Історія бренду нерозривно пов’язана з біографією талановитого модельєра Луї Віттона, засновника однойменної компанії.

Луї Віттон народився 4 серпня 1821 року в місті Юра на сході Франції. Батько хлопчика працював теслею і прищепив сину любов до роботи руками. У той час у країні прокладалися нові залізниці, і подорожувати поїздами стало модно. Тому великим попитом користувалися і професії, пов’язані з вокзалами і залізницями, і речі, які знадобляться в далекій дорозі. Пошиття валіз стало вельми прибутковим заняттям. Це і надихнуло Луї Віттона в 14 років на подорож у Париж. Підліток планував навчитися кравецької майстерності й пошиття валіз. Складність полягала в тому, що батько Луї не міг дати синові на дорогу грошей, тож Луї відправився до столиці пішки (довелося подолати 400 км!). У Парижі хлопець став учнем майстра з виготовлення скринь і навчився виготовляти дорожні валізи. Це стало справою всього його життя.

У 1854 році Луї Віттон відкрив власний торговий дім у французькій столиці. Основним товаром компанії були розкішні валізи й саквояжі зі шкіри й тканини, які відрізнялися високою якістю й стали символом багатства й розкоші. Слава дизайнера як майстра зростала, і цьому активно посприяла імператриця Євгенія де Монхіто, дружина Наполеона ІІІ – Віттон став особистим майстром Її Величності. Відтоді до модельєра та його творінь була привернута увага всього паризького бомонду. Зіграла роль і ретельність, з якою дизайнер підходив до справи, виконуючи роботу сумлінно й майстерно. У 1869 році придбати валізу Віттона захотів навіть правитель Єгипту. У 1854 році відкрився перший магазин Луї Віттона під назвою «Луї Віттон: шкіряні валізи Парижа». Перша табличка з назвою магазину збереглася досі, і ця будівля й дотепер приваблює туристів і любителів моди з усього світу.

Головним досягненням Віттона знавці моди вважають прямокутну валізу. Раніше використовувалися абсолютно незручні сумки з опуклими боками. Транспортування викликало масу складнощів, крім того, не представлялося можливим скласти такі сумки одну на іншу: валізи постійно зісковзували й падали. Модельєр же винайшов валізу Trianon з пласкою кришкою і міцними застібками. Також майстер здогадався обтягнути деревину, з якої зроблено валізу, непромокальним матеріалом. Це робило нову модель зручною та довговічною. А ще Луї Віттон вирішив допомогти своїм клієнтам надійно захистити вміст багажа. У 1886 році разом зі своїм сином Жоржем він винайшов унікальний замок з двома пружинами, який був запатентований після декількох років доробок та вдосконалень. Ця революційна система виявилася настільки ефективною, що Жорж надрукував у газеті виклик знаменитому американському ілюзіоністові Гаррі Гудіні, запропонувавши спробувати тому вивільнитися із закритої на замок валізи Vuitton. Гудіні так і не прийняв виклику, тож надійність замка з того часу не викликає ніяких сумнівів, і він з успіхом використовується і донині.

Багатьом «підприємцям-піратам» кортіло підробити валізи Луї Віттона, тож майстер змінив колір оббивки: з однотонних його сумки стали «в шашечку». Однак «піратів» це не зупинило. І тоді в 1896 році фірма «Віттон» придумала принципово новий, революційний для того часу спосіб боротьби: кожну вироблену валізу стали позначати монограмою LV (Louis Vuitton) із зіркою та квіткою. Так з’явилася перша офіційно зареєстрована торгова марка.

Справу батька продовжили його діти. Компанія вдало розросталася. У 1998 році було запроваджено лінію модного одягу, взуття й аксесуарів, є в Louis Vuitton також і ювелірна лінія. Кожна колекція бренду ставала радісною подією для модників і модниць будь-якого віку і національностей. У різний час рекламні кампанії Луї Віттон представляли Анджеліна Джолі, Катрін Деньов, Шон Коннері, Мадонна та інші зірки.

Пройшло багато років з моменту заснування компанії, але технологія виготовлення продукції Louis Vuitton за 150 років особливо не змінилася: навіть під час комп’ютерних технологій більше половини операцій виконується вручну.

Джерела:

1. https://itstatti.in.ua/17-biohrafiia-biznesmeniv/414-luji-vitton.html – Луї Віттон
2. https://dovidnyk.info/index.php/Brand/373 – Луї Віттон
3. https://ru.louisvuitton.com/rus-ru/magazine/articles/a-legendary-history#centennial – Легендарна історія

Крістіан Лакруа

Французький модельєр Крістіан Лакруа – одна з найяскравіших фігур у світі моди. Завдяки здатності поєднувати непоєднувані відтінки кольорів і отримувати неймовірний результат, кутюр’є отримав прізвисько «майстер з чарівним пензлем».

Крістіан Марі Марк Лакруа народився 16 травня 1951 року в містечку Арль на півдні Франції. Батьки-інженери обожнювали сина. Батько і бабуся з дитинства прищепили йому любов до моди: вони були великими модниками у своєму місті. Можливо, саме тому, коли в дитинстві хлопчика запитали, ким він хоче стати, він відповів: «Крістіаном Діором». Освіту Крістіан Лакруа отримав в університеті в Монпельє, де вивчав історію мистецтва. А згодом продовжив навчання в одному з найбільших університетських центрів світу – Сорбонні.

На творчий шлях дизайнера вплинула доленосна зустріч із майбутньою дружиною Франсуазою Розантіель. Нова знайома діяла рішуче: навіть не перегорнувши всі альбоми Крістіана із замальовками, вона вже знала, як йому жити далі. Дівчина відправила його до визнаних авторитетів у галузі моди – Карла Лагерфельда та П’єра Берже. Кар’єра Крістіана в індустрії моди розпочалася в 1978 році, коли він прийшов на роботу в знаменитий Дім моди «Hermes». За часи своєї роботи він увів у моду короткі пишні спідниці. У манекенниці запрошував худорлявих моделей з похилими плечима, сформувавши образ тендітної красуні в мініспідниці, затиснутої в корсет. Пишні мережива, капелюшки у вигляді квітів і раковин, а також яскраві аксесуари підкреслювали легковажність і волелюбність жінки, яка обирає одяг цієї марки.

У 1987 році Крістіан Лакруа відкриває свій власний Дім моди. Уже наприкінці 80-х публіка побачила кілька його колекцій, які завдяки непередбачуваності колірних рішень носили художньо-модерністський характер. Театральний, сюрреалістичний стиль майстра змінив світ високої моди. У нарядах від дизайнера на публіці регулярно почали з’являтися світові знаменитості. Його моделі носили Палома Пікассо і Мірей Матьє. У його сукнях ходила принцеса Діана, з якою модельєра пов’язувала тепла дружба. У 1990 році Крістіан Лакруа випустив свої перші парфуми. Згодом запустив лінію молодіжного одягу «Bazar», а потім ще й лінію джинсового одягу. У той же час Дім моди випускає і лінію аксесуарів, зокрема взуття, окуляри, капелюхи, сумки, біжутерію, шарфи і ремені, а також посуд.

У 2005 році кутюр’є оголосив свій Будинок моди банкрутом і передав дітище в управління американським бізнесменам. Згодом власники марки, сім’я Фалік, запросили модельєра повернутися і зайняти пост художнього директора, оскільки позиція Крістіана повністю відповідала їхнім баченням бренду. На сьогодні у світі відкрито більше тисячі бутиків Крістіана Лакруа. 

Одяг від Lacroix легко впізнати за неординарним кольоровим рішенням. Буяння фарб у творіннях майстра – данина природі і яскравому сонцю його рідного Провансу. Колірна палітра модельєра виражена зухвалими співвідношеннями помаранчевого, жовтого, червоного, пурпурного, рожевого, синього і зеленого кольорів. Найчастіше кутюр’є використовує пірамідальний і трапецієподібний силуети, тому його наряди довгі й просторі, легкі й невагомі. Також маестро часто використовує штучні й натуральні квіти, щоб привернути увагу до вирізу декольте, і робить акцент на капелюхах. Творіння Лакруа рясніють рюшами, мереживними комірами та манжетами, воланами й жабо. Невід’ємною складовою його фірмового стилю є і вишивка, яка часто поєднується з коштовностями. 

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/24069-kristian-lakrua.html – Крістіан Лакруа
2. http://www.piplz.ru/page-id-1842.html – Крістіан Лакруа
3. https://interesnyefakty.org/kristian-lakrua/ – Крістіан Лакруа

Джон Гальяно

Законодавець світу сучасної моди Джон Гальяно – особистість досить неординарна. Його вважають королем кітчу, епатажу й авангарду, що однак не завадило британцеві очолити Christian Dior, найбільш консервативний модний будинок Франції, і перетворити його в провідного сучасного представника світу моди.

Хуан Карлос Антоніо Гальяно народився 28 листопада 1960 року в Гібралтарі. Його батько був англійцем, а мати – іспанкою. Дух Середземномор’я з неймовірними кольорами, красивими тканинами, буйством ароматів вплинув на любов до творчості. У матері Джона була особлива пристрасть – фламенко. Вона вчила дітей танцювати на кухонному столі і красиво одягатися. Коли Джону виповнилося 6 років, сім’я перебралася в Лондон. Джон Гальяно вступив до престижного Коледжу мистецтва і дизайну св. Мартіна. Під час навчання юнак виділявся з-поміж однокурсників своїм захопленням насиченими яскравими кольорами і швидко здобув статус найкреативнішого студента. У 1985 році дизайнер представив свою дипломну роботу «Неймовірні» (що стала водночас і першою колекцією), виконану за мотивами Французької революції. Це була справжня сенсація! Власники магазину авангардного одягу «Браун» відразу викупили всю колекцію і виставили її на вітрину. А американська співачка Дайана Росс, прогулюючись якось лондонськими магазинами, придбала до свого гардеробу його жилетку. З цього моменту ім’я Джона Гальяно стало невід’ємною частиною індустрії високої моди.

Згодом кутюр’є представив дебютну колекцію на Британському Тижні високої моди, потішивши публіку свіжим поглядом, хай і вельми неоднозначним. Так, перед показом колекції він облив всіх моделей водою і в такому вигляді випустив на подіум. Популярність Джона як дизайнера стрімко зростала. Криза модної індустрії початку 90-х років змусила модельєра покинути англійську столицю і перебратися до Парижа. Спочатку для нього були важкі часи: не вистачало коштів не лише на показ нарядів, але й на життя. Та майстру допоміг випадок – він познайомився з Анною Вінтур, редакторкою американського «Vogue». Анна взяла під свою опіку молодого талановитого дизайнера і навіть допомогла йому з роботою. Вона умовила португальську світську пані Сао Шульбергер надати свій маєток в центрі Парижа для показу робіт Гальяно, на якій майстер презентував розкішну колекцію «Скинуті ангели». 17 абсолютно чорних нарядів, у яких продефілювали моделі Кейт Мосс, Наомі Кемпбелл, Лінда Євангеліста, вразили світ моди. А на створення цього прориву пішло лише 15 днів! Вразила глядачів і театральна вистава, влаштована модельєром. З цього часу театральні вистави на показах стали візитною карткою Джона Гальяно.

Кутюр’є засновує свій власний бренд, а згодом і запрошується на посаду артдиректора компанії Christian Dior, яку він казково перетворив. Перша ж його колекція «Африканки» стала сенсацією у світі моди. Стиль Крістіана Діора завжди асоціювався з жіночністю та силуетом нью-лук, а Джон представив на суд публіки моделей, загримованих під представниць первісних племен. Після феєрично вдалого показу кутюр’є отримав можливість творити без обмежень у матеріалах і фінансах. Під його керівництвом кількість магазинів торгової марки Christian Dior збільшилася в 10 разів!

У 2011 році Джон Гальяно був затриманий поліцією за звинуваченням в антисемітських висловах. За кілька днів його зняли з посади артдиректора «Christian Dior», оскільки подібна поведінка абсолютно не відповідає політиці компанії. Після цього інциденту кар’єра модельєра сильно постраждала. На кілька років його творчість призупиняється. Лише в 2014 році британський кутюр’є отримав пропозицію стати артдиректором мережі парфумерно-косметичних магазинів Л’Етуаль, а в 2015 році представив нову колекцію, створену для бельгійської марки Maison Martin Margiela. Модний світ скучив за екстравагантними моделями майстра і сприйняв їх із захопленням!

Створюючи нові образи, Джон змінює і свій власний. Він є єдиним дизайнером, чия поява на подіумі є не менш цікавим шоу, ніж саме дефіле. Крім хутра, оксамиту, вишивки, в арсеналі дизайнера використовуються латекс, нашийники, штучні квіти в найрізноманітніших поєднаннях. Та інтереси кутюр’є не обмежуються сукнями, жилетами й костюмами. Джон випускає і дитячі колекції, і парфуми.

Творчість майстра отримала належне визнання. Джона Гальяно 4 рази визнавали «найкращим британським дизайнером». У 2001 році модельєр отримав Орден Британської імперії, а наприкінці 2008 року – найвищу нагороду Франції – орден Почесного Легіону.

Джерела:

1. https://www.peoples.ru/art/fashion/cutur/galliano/index2.html – Джон Гальяно
2. https://24smi.org/celebrity/42164-dzhon-galiano.html – Джон Гальяно
3. http://2queens.ru/Articles/Dom-Mody-Brendy/Dzhon-Galyano-Moda-prezhde-vsego-yavlyaetsya-iskusstvom-izmenenij.aspx?ID=3100 – Джон Гальяно: «Мода, перш за все, є мистецтвом змін»

Prada

Важко, напевно, знайти людину, яка б мала хоча б віддалене розуміння моди, але при цьому ніколи не чула про Prada. Всесвітньо відомий Будинок Моди випускає на сьогодні одяг, взуття, парфумерію та аксесуари. Бренд Prada красується також і на мобільних телефонах компанії LG, на наручному годиннику. Назва бренду міцно ввійшла в культуру й періодично згадується в мас-медіа (згадаємо фільм «Диявол носить Prada», знятий за однойменним романом Лорен Вайсбергер).

А починалося все з невеликого італійського магазинчика шкіргалантереї Fratelli Prada («Брати Прада»), що відкрився в 1913 році в Мілані  (там, до речі, і донині перебуває штаб-квартира компанії).  Заснували його брати Маріо й Мартіно Прада. Основу асортименту становили валізи й дорожні сумки, експортовані з Великобританії. Але магазин торгував не всім поспіль – брати зробили ставку саме на високоякісну стильну продукцію, доступну далеко не всім. Розрахунки виявилися правильними – досить швидко Fratelli Prada стає одним із відомих брендів у світі моди. Після смерті Маріо бізнес перейшов до його дочки Луїзи. Їй вдалося налагодити продажі в Європі й Америці. Філософія бренду залишалася незмінною: бездоганна якість і стиль. Вишукані аристократичні сумки, декоровані кристалами, а також прикрашені рідкісними породами дерева і панциром черепахи, стали незмінним символом розкішного способу життя. Однак, попри зовнішню привабливість, сумки від Prada здавалися дуже громіздкими, тому їх погано купували, і  компанії почала загрожувати фінансова криза.

Невідомо, чим би зараз була Prada, якби не Міуча Прада, онука Маріо. Вона в 1979 році прийняла правління компанією у свої руки. Саме вона перетворила невеликий сімейний бізнес у впливовий Будинок Моди, що диктує модні тенденції. Міуча має гарну освіту й власні переконання. Вона навчалася в Міланському університеті на факультеті політології, у 1972 році захистила дві докторські дисертації й стала доктором політичних і філософських наук. Вступила в партію комуністів та активно брала участь у русі щодо захисту прав жінок. Піднімати компанію Міучі допомагав чоловік – бізнесмен  Патриціо Бертеллі, який зайняв місце виконавчого директора Prada. 

Насамперед  Міуча розширила асортимент продукції, доповнивши шкіряні аксесуари ще й одягом і взуттям. Перша колекція одягу (а розробляла її сама Міуча) була представлена в 1988 році.  Нова колекція відрізнялася спокійними тонами з домінуванням чорного, простими лініями і фасонами. Вона вигідно відрізнялася на тлі загального кітчу, тому у неї швидко з’явилися шанувальники – любителі елегантності та лаконічності.

Однією з особливостей бренду Prada є прагнення зберігати традиції. Так, уся продукція, що випускається, винятково дорога. Коли ж треба було створити лінію недорогого молодіжного одягу, вирішено було створити новий бренд – так у 1992 році з’явився бренд Miu Miu. Новий напрямок з простих кольорів і фасонів розробляється для молодих людей, які хочуть носити модний одяг, але не можуть собі дозволити витрачати на нього шалені гроші. А в 1998 році з’явилася лінія Prada Sport – одяг для спорту й відпочинку.

Компанія неодноразово виготовляла одяг на замовлення для фільмів. У 2006 році у світ виходить фільм «Диявол носить Prada». Головна героїня, яку зіграла неповторна Меріл Стріп, з’являється в кадрі виключно в одязі бренду. Не менш знаменною подією стало створення костюмів для фільму «Великий Гетсбі». Для зйомок цієї картини дизайнерами Prada було створено близько 40-а одиниць одягу. У 2014 році цей фільм отримав безліч нагород, серед яких Оскар за «Кращий костюм». Тоді ж модному бренду запропонували створити комплект валіз для зйомок «Готелю Гранд Будапешт».

На сьогоднішній день бренд Prada – це синонім успішності й благополуччя. Фірмові бутики бренду можна зустріти в багатьох містах світу. Про успішність Prada говорить і той факт, що саме цей модний бренд є лідером за кількостю підробок.

Джерела:

1. https://dovidnyk.info/index.php/Brand/498 – Prada
2. https://spacemag.com.ua/fashion/this-is-prada-istoriya-brendu/ – This is Prada. Історія бренду
3. https://investory.news/ne-tilki-diyavol-nosit-prada/ – Носити Prada

Гуччіо Гуччі

Назва Gucci вже кілька десятків років є символом розкоші, достатку й вишуканості. Одяг, стильні аксесуари, годинники і прикраси цього бренду незмінно користуються попитом і уособлюють собою поєднання класичних уявлень про красу і моду з сучасними фантазіями любителів екстравагантності. Будучи справжнім синонімом «моди», будинок Gucci нерозривно пов’язаний з історією самого сімейства Гуччі.

Засновник модного дому Гуччіо Гуччі народився 26 березня 1881 року в італійському місті Флоренція в ремісничій родині. Батько майбутнього дизайнера торгував солом’яними капелюхами, тому в хлопця з часом і з’явилася пристрасть до бізнесу. Деякий час юнак жив у Лондоні, де влаштувався до готелю «Савой» офіціантом. Майбутній дизайнер спостерігав за заможними людьми, вивчав їхню поведінку й бажання. У юнака зароджується ідея створення власної фірми. І, повернувшись до рідної Флоренції, Гуччіо відкрив майстерню, яка займалася виготовленням сідел, чобіт для верхової їзди та валіз із натуральної шкіри.

У 1922 році у Флоренції відкривається перший магазин Gucci, у якому продаються кінська збруя, одяг для жокеїв, валізи й сумки. Модний будинок Gucci отримав велику популярність серед найкращих наїзників, які з великим задоволенням вибирали спорядження бренду для участі в змаганнях. У 1937 році компанія почала розширювати асортимент і стала випускати маленькі дамські сумочки, які швидко ввійшли в моду. Бутіки Gucci були відкриті у Флоренції та Римі, слава майстра зробила крок і за межі країни. Майстерня перетворюється на фабрику, у якій випускалися жіночі сумки, валізи й рукавички. У 1947 році побачила світ відома шкіряна сумочка з вигнутою бамбуковою ручкою. Згодом бренд почав випускати годинники, краватки й замшеві мокасини з металевими застібками, що стали «фірмовими» виробами компанії.

Після смерті Гуччіо Гуччі в 1953 році розпочалася справжня боротьба за спадок. Після численних чвар половина акцій компанії перейшла старшому сину дизайнера Альдо, який офіційно і очолив будинок моди Gucci та переїхав жити до США. У цей час з’являється дуже відомий на сьогодні логотип компанії – переплетені літери GG, ініціали засновника бренду. Компанія розросталася. Відкривалися магазини в багатьох країнах: у Франції, Англії, Японії та Кореї. Одяг бренду почав користуватися шаленою популярністю, тож його залюбки носили видатні люди. У легендарному фільмі «Римські канікули» Одрі Хепберн з’явилася у фірмовому шовковому шарфі від Gucci і танцювала в мокасинах від модного будинку. Актриса Грейс Келлі впродовж довгого часу була обличчям продукції бренду. На весіллі Грейс Келлі і принца Монако Реньє III кожен із гостей отримав у подарунок шарф Gucci. Перша леді США Жаклін Кеннеді часто з’являлася на публіці з маленькою фірмовою сумочкою через плече. Згодом ця модель була названа на її честь «Jackie O».

Наприкінці 1970-х років серія неправильних ділових рішень і сімейні чвари практично привели компанію до банкрутства. Жахливе становище бренду почало покращуватися лише у другій половині 1990-х років, коли креативним директором модного дому став Том Форд. Уже перша створена ним колекція викликала справжнє захоплення, а в 1996 році модельєр удостоївся звання «Найкращий дизайнер року». У 1999 році бренд потрапляє в Книгу рекордів Гіннеса в категорії «Найшвидший злет будинку моди» – відтак Gucci не тільки повернув собі клієнтів, але й став одним із найпопулярніших брендів у світі. І на сьогодні його слава не згасає.

Джерела:

1. https://www.peoples.ru/art/fashion/cutur/guccio_gucci/index1.html – Гуччіо Гуччі
2. https://telegraf.com.ua/ukr/biznes/kompanii/5410925-v-den-narodzhennya-guchchio-guchchi-zgaduyemo-yak-stvoryuvalas-imperiya-gucci.html – У день народження Гуччіо Гуччі
3. https://www.vogue.ru/fashion/kto-est-kto-guchcho-guchchi – Гуччіо Гуччі

Стефано Габбана

Про італійський бренд Dolce & Gabbana знають навіть ті, хто зовсім не розуміється на моді. Міланський дизайнер і модельєр Стефано Габбана є засновником і співвласником найбільшого італійського модного будинку і входить у рейтинг найбагатших людей планети. Разом із колегою Доменіко Дольче він не втомлюється створювати унікальні колекції одягу та аксесуарів.

Стефано Габбана народився 14 листопада 1962 року в модній столиці Італії Мілані. Його сім’я не була обмежена в матеріальних статках, тож хлопець міг собі дозволити бути модником. На початку кожного сезону він купував собі найстильніші речі з магазину фірми «Фіоруччі», що спеціалізувався на екстравагантному та яскравому одязі для підлітків. З дитинства хлопчик дуже красиво малював, тому і вступив до Вищого інституту художніх промислів у Римі. Після закінчення закладу працював асистентом у міланському ательє, де і познайомився з Доменіко Дольче.

Перший час модельєри працювали окремо один від одного, але їхні ескізи не цікавили спонсорів. Зекономлених коштів ставало все менше, тому в 1985 році італійці вирішили об’єднати бренди, придумавши відому в усьому світі назву Dolce & Gabbana. Спочатку їхня фірма містилася в крихітній студії. Покази проводилися досить скромно, грошей не вистачало не тільки на презентації моделей, але й на їжу. Однак створені дизайнерами моделі привертали увагу, і вже через два роки колекція від модного дому Dolce & Gabbana потрапила на міланський Тиждень моди. Вироби молодих модельєрів привели присутніх у захват. Головним у колекції було те, що речі здавалися не надто авангардними, але й не занадто консервативними. Таким чином, майстри зуміли знайти компроміс – і цей їхній задум сподобався всім.

У 1986 році світ побачила дебютна повноцінна колекція Dolce & Gabbana, яка отримала назву «Справжні жінки». А згодом у Мілані відкрився перший магазин брендового одягу. У 1989 році модельєри ризикнули створити колекції нижньої білизни і купальників, які також мали великий успіх і розкупилися в найкоротші терміни. А з наступного року майстри, крім жіночого одягу, стали також створювати й чоловічі образи. Погляди Стефано Габбана і Доменіко Дольче на жіноче вбрання відрізнялися від модних тенденцій того часу. Так у 1989 році на показі в Токіо манекенниці інших дизайнерів виходили в мініспідницях і піджаках з широкими плечима, а колекція італійців була романтичною: довгі подоли, шовк, леопардовий принт. У 1992 році в продаж вийшла перша туалетна вода для жінок Dolce & Gabbana Parfum.

Широке визнання дизайнери отримали в 1993 році, коли співачка Мадонна попросила їх створити костюми для свого світового турне. Завдяки королеві попсцени італійці познайомилися зі своїми музами: Монікою Беллуччі, Кайлі Міноуг, Анджеліною Джолі, Вікторією Бекхем, Ніколь Кідман. Світові зірки і зараз часто виходять на сцену в одязі від Dolce & Gabbana. За 10 років успішної роботи створена кутюр’є маленька фірма перетворилася на величезну імперію, що приносить мільйони доларів своїм власникам. Сьогодні Доменіко Дольче і Стефано Габбана – постійні учасники телеканалів, журналів мод і модних порталів. Їхні фірмові магазини знаходяться у 80 країнах світу.

Дизайнери розробили новий стиль в одязі, зробивши білизну розкішним аксесуаром. Вони також  перетворили звичайну чорну сукню в сексуальний одяг і ввели рвані джинси. Асортимент відомого бренду поповнився сонцезахисними окулярами, годинниками, взуттям, ременями.

І сьогодні майстри продовжують працювати над свіжими колекціями, в основі яких, як і раніше, лежать базові кольори і строгі силуети, а родзинкою служать квіткові принти і стрази.

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/26029-stefano-gabbana.html – Стефано Габбана
2. https://italy4.me/izvestnye-lyudi/stefano-gabbana.html – Стефано Габбана
3. https://www.peoples.ru/art/fashion/cutur/dolce_and_gabbana/index3.html – Доменіко Дольче і Стефано Габбана
4. https://www.syl.ru/article/284930/new_stefano-gabbana-tvorchestvo-i-interesnyie-faktyi – Стефано Габбана