Мої роки – моє багатство

15 січня пішов у кращі світи легендарний грузинський артист Вахтанг Кікабідзе. Його пісні вже давно є улюбленими для мільйонів слухачів, а фільми стали справжньою класикою світового кіно. Артист був завжди вірним другом України і всім серцем підтримував наш народ.

Згадаємо основні сторінки життя і творчості видатного грузинського виконавця.

Вахтанг Костянтинович Кікабідзе народився 19 липня 1938 року в Тбілісі. Його батько походив із дворянського роду, працював журналістом, пропав безвісти 1942 року. Мати артиста, відома грузинська співачка, походила з грузинського князівського роду Багратіоні-Давітішвілі, що був гілкою грузинської царської династії Багратіоні. Після закінчення школи Вахтанг навчався в Тбіліському університеті, згодом у Тбіліському інституті іноземних мов. Працював не один рік у Тбіліській філармонії. З 1986 по 1990 роки очолював Державний естрадний оркестр Грузії «Реро». Вахтанг Кікабідзе – виконавець великої кількості популярних пісень («Чіто Гвріто», «Мої роки — моє багатство» й інші). Він багато гастролював, об’їздив з концертами п’ять континентів і всюди збирав великі зали.

Вахтанг Костянтинович був яскравий актор. У 1966 році він дебютував у кіно у стрічці «Зустріч в горах». Потім знявся у Г. Данелії у фільмі «Не журись!» – і отримав приз за кращу чоловічу роль Міжнародного кінофестивалю в Картахені (1970). У 1977 році вийшов фільм Г. Данелії «Міміно», що став візитною карткою актора. Артист відзначився і як режисер. За власними сценаріями він зняв комедію «Будь здоровий, дорогий!» (Гран-Прі Габрово-83) і фільм «Чоловіки і всі інші». Останньою акторською роботою артиста стали зйомки в 2021 році в одній із серій сьомого сезону серіалу «Свати».

 

Вахтанг Кікабідзе має численні заслуги за свої мистецькі таланти й високі людські якості. У 2006 році «засяяла» його «грузинська зірка» на площі перед будівлею Тбіліської філармонії. У 2013 році грузинський артист отримав звання Народного артиста України і є кавалером Міжнародного ордена Миколи Чудотворця.

Щасливим артист був і в особистому житті. Його дружина Ірина була примою-балериною Тбіліського оперного театру, заслуженою артисткою Грузії. Діти Марина й  Костянтин стали видатними діячами мистецтва своєї країни.

Вахтанг Кікабідзе завжди займав чітку політичну позицію, засуджуючи агресію і жорстокість. Із 2008 року він не відвідував росію у зв’язку з її вторгненням у Грузію і відмовився від російського ордену дружби. Артист завжди співчував і вболівав за долю нашого народу. У 2014 році він заявив, що, якби був молодим, теж пішов би в АТО і чинив опір, захищаючи честь незалежної країни, а президента путіна назвав «політиком чорної сили» і «загарбником». У 2015 році Вахтанг Кікабідзе в рамках всеукраїнського туру дав сольний концерт у Києві. Свій двогодинний виступ артист присвятив пам’яті Небесної сотні. А влітку 2019 року дав концерти в містах українського Донбасу. На початку повномасштабної війни артист жорстко засудив вторгнення росії в Україну і вірив у нашу перемогу. Кошти від концерту в Батумі він спрямував на допомогу українським військовим.

Спогад про Вахтанга Кікабідзе, його яскраву творчість і високу людяність залишиться в серці кожного українця.

Сумуємо й пам’ятаємо!

Джерела:

1. https://showbiz.24tv.ua/pomer-vahtang-kikabidze-yak-gruzin-pidtrimuvav-ukrayinu_n2236896 – Пішла легенда…
2. https://www.unian.ua/lite/stars/vahtang-kikabidze-pomer-legendarniy-gruzinskiy-aktor-12110160.html – Лети, Міміно

Приборкати норовливого

6 січня виповнюється 85 років талановитому італійському музиканту, відомому кіноактору й телеведучому, співаку й кінорежисеру Адріано Челентано!

На сьогоднішній день виконавець є одним із найуспішніших артистів Італії: він записав 41 студійний альбом тиражем у 150 мільйонів і знявся в 40 фільмах.

Адріано Челентано народився 1938 року в Мілані в день жартів і розіграшів в Італії в бідній родині і був п’ятою дитиною в сім’ї. Мати хлопчика мала чудовий голос і передала свої вокальні дані Адріано. У 12 років хлопчику довелося кинути школу: сім’я потребувала грошей і Адріано вирішив допомогти рідним. Він влаштувався помічником до майстра годинникових справ, який і став його головним учителем життя. Та музика приваблювала хлопця завжди, і коли він познайомився з рок-н-ролом, він зрозумів, що саме цей музичний напрям – стиль його життя. Адріано випробовує себе як композитор, пише кілька пісень і співає у складі кількох молодіжних груп. Уже через рік музикант-початківець перемагає в Анконі на фестивалі легкої музики і за кілька років укладає контракт з компанією «Jolly» й випускає свій перший альбом. Згодом співак створює власний лейбл звукозапису під назвою «Clan Celentano».

Здобувши музичну славу, Адріано вирушає в гастрольний тур по Іспанії та Франції. Кілька разів співак виступив на фестивалі в Сан-Ремо: у 1966 році залишився без призового місця, у 1968 році посів ІІІ місце і тільки в 1970 році, виступивши в дуеті з дружиною, став переможцем фестивалю. Музична діяльність Адріано Челентано завжди відрізнялася глибоким змістом. Усі його пісні мають соціальну спрямованість і піднімають гострі глобальні проблеми людства. Багато композицій написано про охорону довкілля. Музичну кар’єру співак не залишає досі, записуючи нові пісні та альбоми.

Адріано Челентано – чудовий актор! У 1959 році він знявся у своєму першому фільмі «Хлопці й музичний автомат». Особливо велику популярність актор здобув після виходу фільму «Серафіно» – після цього не минало й року, щоб Адріано не знявся хоча б в одній картині. У фільмі 1975 року «Юппі-ду» актор виступив як виконавець головної ролі, режисер, сценарист і композитор. У цій картині знялася вся його сім’я. Дружина Адріано Челентано, Клаудія Морі, – італійська актриса і співачка. Пара познайомилася на зйомках стрічки «Якийсь дивний тип» у 1963 році і з того часу не розлучалася. У подружжя дві дочки, Розитта й Розалінда, і син Джакомбо. Джакомбо – теж співак, Розалінда – кіноактриса. Клаудія відмовилася від зіркової кар’єри заради чоловіка і дітей.

Всесвітню популярність Адріано принесли знамениті фільми «Блеф», «Приборкання норовливої», «Шалено закоханий» та «Бінго-Бонго». Цікаво, що у 80-ті роки, коли на радянських телеекранах були показані комедії за участю виконавця, в Італію було відправлено кілька десятків тисяч листів на ім’я актора від шанувальниць. Кращі фільми з Адріано Челентано і сьогодні продовжують радувати глядача, жарти не втрачають актуальності, а характери героїв захоплюють. 

Адріано Челентано є одним з найбільш успішних і впливових артистів в історії італійського та світового мистецтва. У 2007 році він очолив список «100 найяскравіших кінозірок» за версією видання «Time Out». А в 1987 році на честь артиста було названо астероїд.

Джерела:

1. Вікторова, Єлизавета Абрамівна. Адріано Челентано. – М.: Кіноцентр, 1991.
2. https://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-adriano-chelentano-biografiya-dosyagnennya-cikavi-fakti.html – Адріано Челентано.
3. https://jak.koshachek.com/articles/adriano-chelentano-biografija-informacija-osobiste.html – Адріано Челентано

«Ти – моя мелодія!»

17 серпня виповнилося б 80 років від дня народження відомого азербайджанського співака Мусліма Магомаєва!

Популярність співака в СРСР була надзвичайною – він збирав багатотисячні стадіони і платівки з його піснями виходили величезними тиражами. У репертуарі Мусліма Магомаєва було близько 600 творів. Він брав участь і в озвучуванні мультфільмів, зокрема, «Слідами бременських музикантів».

Муслім Магометович Магомаєв народився 1942 року в Баку в родині театрального художника й драматичної актриси. А дід Мусліма був класиком азербайджанської музики, його ім’я має Азербайджанська філармонія. Хлопчик навчався в музичній школі при Бакинській консерваторії за класом фортепіано. Першу мелодію Муслім написав у 5 років. У 20 років він дуже успішно виступив на Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Гельсінкі. Незабаром у журналі «Вогник» вийшла стаття під заголовком «Юнак із Баку підкорює світ!»

Юнак закінчив Азербайджанську консерваторію і став солістом Азербайджанського театру опери і балету й паралельно продовжував виступати на концертній естраді. Муслім Магомаєв з успіхом виступав на сцені паризької «Олімпії», провів успішні гастролі в США, стажувався в міланському «Ла Скала». У 1969 році він отримав премію на фестивалі в Сопоті, а в Каннах – «Золоту платівку». З 1975 по 1989 роки Муслім Магомаєв був художнім керівником створеного ним Азербайджанського державного естрадно-симфонічного оркестру, з яким багато гастролював різними республіками. У концертному репертуарі співака було понад 600 творів (романси, класичні, естрадні та неаполітанські пісні). Муслім Магометович також став автором власних пісень (понад 20), музики до фільмів та мультфільмів, знімався у фільмах як актор.

Співак неодноразово відвідував з концертами Україну і включав у свій репертуар українські пісні, сам собі акомпанував. Одна з його найкращих композицій – «Дивлюсь я на небо». Він не просто співав цю пісню, а переживав її на сцені. Це була маленька вистава.

Муслім Магомаєв був яскравою особистістю і неординарним у своїх вчинках. Він був одружений із оперною співачкою Тамарою Синявською. Під час їхнього гучного весілля співак відчинив вікна і співав для прихильників, що зібралися внизу. Потім два місяці хворів на бронхіт. У 1998 році співак у розквіті слави пішов зі сцени, пояснивши це так: «Кожному голосу, кожному таланту Бог дав певний час і переступати його не треба». Хоча з голосом проблем не було ніколи. Муслім Магомаєв відмовлявся від виступів, займався живописом і спілкувався з шанувальниками по Інтернету.

Видатний азербайджанський співак і його чарівний голос назавжди залишилися в серцях шанувальників і в історії світового мистецтва. Його ім’ям названа одна з малих планет Сонячної системи.

В Україні в листопаді 2018 року в Трускавці відбувся Перший міжнародний конкурс професійних вокалістів пам’яті Мусліма Магомаєва. І в 2020 році в річницю народження виконавця в київському Будинку актора відбувся концерт, де звучали найкращі його пісні і народні азербайджанські танці.

Джерела:

1. Муслім Магомаєв. Любов моя – мелодія. – Москва: Вагріус, 1999. – 317 с.
2. https://file.liga.net/persons/myslim-magomaev – Муслім Магомаєв
3. https://www.graniart.in.ua/muslim-magomaev-populyariziroval-ukrainskuyu-muzyku-vo-vsem-mire/ – Муслім Магомаєв
4. https://fakty.ua/ru/380323-blagodarya-magomaevu-u-menya-v-moskve-vsegda-byl-nomer-v-samoj-sovremennoj-togda-gostinice-rossiya—igor-poklad – Спогади про Мусліма Магомаєва

Квітка з українською душею

4 квітня народилася відома американська співачка українського походження Квітка Цісик – оперна та блюзова співачка, популярна виконавиця рекламних джинглів, а також українських народних і популярних пісень. Її 2 альбоми українських пісень стали подарунком для всіх українців, музикою для душі, пам’яттю про свою батьківщину. Квітка все життя прожила в Америці, та завжди мріяла дати концерт в рідній її серцю Україні…

Квітка Цісик народилася 1953 року в Нью-Йорку в сім’ї післявоєнних емігрантів із Західної України. Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні та близькі її називали Квіткою. А популярність у США дівчина здобула під артистичним псевдонімом Кейсі (поєднання перших літер імені та прізвища). Дівчинка росла надзвичайно талановитою. У 4 роки вона грала на скрипці, а згодом уже опановувала сценічне мистецтво в балетній школі, співала в хорі, займалася вокалом. Відвідувала «Школу українознавства», куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв’язок доньки з батьківщиною. Також у дитинстві Квітка була пластункою – їздила в табори, де вивчала українські пісні, звичаї та обряди.

Квітка здобула блискучу професійну освіту – закінчила Вищу школу музики і мистецтва в Нью-Йорку, а згодом і Гентську консерваторію. Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. Прихильники в її голосі іноді вгадували звучання скрипки. Квітка з легкістю експериментувала з різними стилями, від джазу до класики. До того ж володіла технікою, поширеною в карпатських селах, – «білим голосом».

У 1970-х роках артистка працювала над записом саундтреків до художніх фільмів та брала в них участь як акторка. Так, у стрічці «Ти осяюєш моє життя» виконала всі пісні головної героїні і зіграла в епізодичній ролі. Фільм було відзначено «Оскаром» та «Золотим глобусом» за найкращу пісню у виконанні співачки! Квітка стала в США однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинглів – рекламних мотивів для радіо та телебачення! За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали такі світові корпорації, як ABC, McDonalds, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. 1981 року артистка записала для компанії «Ford Motor» рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?» Відтоді Квітослава до кінця життя залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. За це «Форд» дарував їй автомобілі. 

Співачка подарувала українцям 2 чудових альбоми українських пісень – «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») та «Two colors» («Два кольори»). 1990 року обидва альбоми були номіновані на премію «Греммі» в категорії «сучасний фольк». Для їхнього запису виконавиця наймала кращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама. До України пісні Квітки потрапляли здебільшого контрабандою, люди перезаписували їх і передавали одне одному. Лише один раз за все життя співачка відвідала Україну – у 1983 році, разом з мамою. На той час її пісні були заборонені в «радянській республіці». Відтак не відбулося жодних концертів і творчих зустрічей. 

Квітослава мріяла записати ще один альбом з українськими піснями (колискові для сина) і приїхати з концертами на історичну батьківщину, навіть усупереч своєму страху перед великою аудиторією. Але цьому не судилося втілитися в життя. Співачка померла, не доживши до свого 45-річчя, від невиліковної хвороби. Та її діамантовий голос повернувся на вільну Україну! Ми пишаємося, що душа цієї талановитої людини, її коріння належить українській землі. Ім’ям Квітки названо вулицю у Львові та створено музей, присвячений їй та її високому таланту.

Свята українська земля щедра на таланти! Завдяки такому підґрунтю – ми сильна й непереможна нація!

Джерела:

1. https://www.radiosvoboda.org/a/29144578.html – Квітка Цісик
2. https://uamodna.com/articles/kvity-ne-rostutj-na-chuzhyni-pro-kvitku-cisyk/ – Квіти не ростуть на чужині
3. https://www.hroniky.com/news/view/15199-neimovirni-fakty-z-zhyttia-lehendarnoi-kvitky-tsisyk – Життя легендарної Квітки Цісик

Це забавно, як пісні змінюють наше життя…

Сьогодні пуерторіканський попмузикант, актор і письменник Рікі Мартін відзначає своє 50-річчя!

Співак є одним із популяризаторів латиноамериканської музики на світовому рівні. Він отримав понад 200 нагород, у тому числі 2 Греммі, 5 Латиноамериканських Греммі та 8 премій WorLd Musik Awards. Крім того, за версією журналу People, Рікі двічі входив до списку 50-и найкрасивіших людей світу!

Енріке Мартін Моралес народився 24 грудня 1971 року в місті Сан-Хуан (Пуерто-Ріко). Його батько був психологом, а мати – бухгалтеркою. Батьки розлучилися, коли Рікі було 2 роки. Хлопчик виріс у римо-католицькій сім’ї і з дитинства часто був у церкві прислужником священника. З 6-и років він почав співати, а з 9-и – зніматися в рекламних роликах різних компаній: від реклами зубної пасти і безалкогольних напоїв до реклами мережі ресторанів. Як соліст Рікі почав кар’єру з 13-и років у латиноамериканському гурті «Менудо». За 5 років роботи в гурті юнак гастролював по всьому світу, виконуючи пісні кількома мовами. У 18 років він повернувся до Пуерто-Ріко і розпочав сольну кар’єру.

Рікі видав 13 студійних альбомів, загальний тираж яких становить приблизно 70 мільйонів екземплярів по всьому світу! Перший англомовний альбом знаменитості – Ricky Martin, який вийшов у 1991 році, став золотим в Аргентині, Мексиці та Пуерто-Ріко. На жаль, юний співак неуважно прочитав умови контракту з «Sony Discos», згідно з яким отримував всього один цент з кожного проданого альбому. Одним із найбільш продаваних за всю історію музики став 5-ий альбом музиканта, а найперша пісня платівки – Livin’ La Vida Loca – лідирувала в хіт-парадах Італії, Японії, Франції, США, України, Бразилії та в інших країнах. Прийнято вважати, що саме ця пісня викликала міжнародний бум латиноамериканської музики і відкрила дорогу на світову сцену Дженніфер Лопес, Енріке Іглесіасу, Шакірі і Талії. Відома на весь світ у виконанні співака і пісня La Copa de la Vida (The Cup of Life), що стала офіційним гімном Чемпіонату світу з футболу 1998, який відбувся у Франції.

Також Рікі Мартін відомий нам як актор. До його фільмографії увійшли стрічки «Човен кохання» (1985), «Головний госпіталь» (1994), «Вбивство Джанні Версаче: Американська історія злочинів» (2018) та інші. До того ж артист працював у театрі – йому дісталися ролі в мюзиклах «Знедолені» (1996) та «Евіта» (2012).

Знаменитість окрім творчості займається благодійністю. У 2002 році співак побував в Індії, де йому відкрилася шокуюча правда про работоргівлю. Там він особисто врятував трьох дівчаток від долі бути проданими в рабство, а після повернення в Штати заснував «Фонд Рікі Мартіна». Лейтмотивом діяльності організації стало висвітлення проблеми торгівлі людьми на міжнародному рівні, а також допомога жертвам работорговців.

Рікі Мартін має і письменницький хист. У 2010 році вийшла його автобіографія «I’m», яка швидко перетворилася на бестселер.

 Рікі Мартін не їсть м’яса і займається йогою. У 2018 році співак одружився з Джваном Йозефом – художником, який народився в Сирії і виріс у Швеції. Вони виховують чотирьох дітей, яких народили  сурогатні матері.

Джерела:

1. https://salvemusic.com.ua/ricky-martin-riki-martin-biografiya-artista/ – Рікі Мартін
2. https://topinfoweb.com/82966788-biografiya-riki-martinl-687 – Рікі Мартін
3. https://24smi.org/celebrity/1980-riki-martin.html – Музикант Рікі Мартін

Визнання покоління

Сьогодні святкує своє 40-річчя відома американська співачка Брітні Спірс!

Брітні Спірс стала зіркою та законодавицею нового напряму в попмузиці ще в підлітковому віці, здобувши всесвітню популярність завдяки хітам. Виконавиця – володарка «Греммі» і найпродаваніша співачка останнього десятиліття в Америці. 

Брі́тні Джин Спірс народилася 2 грудня 1981 року в місті МакКомб, у штаті Міссісіпі. Її мати була вчителькою, а батько будівельником. У дитинстві дівчинка професійно займалася художньою гімнастикою, брала участь у регіональних змаганнях, а також співала в церковному хорі місцевої баптистської церкви. У 8 років Брітні пройшла прослуховування для участі в шоу «Новий Клуб Міккі-Мауса» на каналі «Дісней». І хоча продюсери вирішили, що дівчинка занадто молода для участі в шоу, її відправили на 3-річне навчання до акторської школи в Нью-Йорку. У 1993 році дівчина повернулася на канал «Дісней» і протягом 2-х років брала участь у шоу «Новий Клуб Міккі-Мауса». Коли шоу закрили, Брітні повернулася додому. Вона вирішила стати співачкою і записала демодиск, який потрапив у руки продюсерам з Jive Records, і ті підписали з нею контракт.

Уже дебютний альбом «…Baby One More Time» зробив співачку всесвітньо популярною. Він протримався 51 тиждень в десятці чарту Billboard і 15 разів став платиновим. Досі цю платівку вважають найуспішнішою в кар’єрі Брітні. Друга платівка Спірс «Oops!.. I Did It Again», що вийшла в 2000 році, лише закріпила її статус поп-зірки.  Диск був номінований на премію «Греммі» в категорії «Найкращий попальбом». Брітні навіть потрапила до Книги рекордів Гіннеса як рекордсменка продажів синглу за перший тиждень в історії музики.

Брітні Спірс проявила себе не тільки в музиці, а й у кіно. У 2002 році вона зіграла головну роль у фільмі «Перехрестя». Також вона брала участь у різноманітних телевізійних програмах і підписала декілька вигідних рекламних контрактів. У 2008 році на екрани вийшов біографічний фільм Брітні Спірс «Брітні Спірс: Життя За Склом».

Персона попдіви нерідко викликає хворобливу увагу преси. Багато в чому Брітні цей інтерес підігріває сама. Так, наприклад, вона говорила про те, що братиме участь у президентських виборах. На сторінках жовтої преси і навіть на перших шпальтах солідних видань періодично з’являлися нові шокуючі історії про ексцентричні витівки співачки. Не все гаразд у Брітні зі здоров’ям. Кілька разів вона лежала в психіатрічній клініці і була позбавлена прав на виховання власних дітей. Опікуном співачки кілька років поспіль був її батько, та в цьому році за рішенням суду опіку над Брітні було офіційно припинено.

Брітні Спірс має широке поле діяльності. Вона також займалася випуском лінії одягу та парфумерії. Барвисті флакони, що нагадують вбрання співачки в її кліпах – відмінна риса всіх її 27-и ароматів.

А ще співачка має письменницький талант. Вона є авторкою 4-ьох книжок, серед яких мемуари «Від серця до серця» і роман «Подарунок матері», який попзірка написала разом із матір’ю Лінн Спірс.

Джерела:

1. https://tsn.ua/lady/zvezdy/encyklopediya-zvezd/britni-spirs-golovna-pop-ikona-2000-h-646981.html – Брітні Спірс: головна попікона 2000-х
2. https://www.vokrug.tv/person/show/britney_spears/ – Навколо ТВ. Брітні Спірс
3. https://24smi.org/celebrity/899-britni-spirs.html – Брітні Спірс

Девід Боуї

Один із найяскравіших і найцікавіших співаків, які коли-небудь з’являлися на світ, – Девід Боуї. Його образ потужно вплинув на поп-культуру, на моду і навіть на уподобання суспільства в музиці. Виконавець займався творчістю понад 50 років, і весь цей час йому вдавалося бути новатором. За свою музичну кар’єру артист встиг попрацювати в тринадцяти жанрах, часто змінював імідж, за що отримав прізвисько «хамелеон рок-музики».

Девід Роберт Джонс народився 8 січня 1947 року в Лондоні. Його мати працювала білетеркою в кіно, а батько – клерком у відділі кадрів. У шкільні роки Девід був страшним бешкетником і хуліганом, з яким ледве справлялися вчителі, та, на подив, показував блискучі результати в навчанні і мав талант до співу. У юності майбутній співак познайомився з творчістю Елвіса Преслі, яка йому сподобалася настільки, що він попросив батька купити укулеле й почав грати на бас-гітарі. Захопленість музикою вплинула на навчання –  Девід провалив випускний іспит. Прийшлося вступати до технічного коледжу і поєднувати навчання з музикою. До закінчення закладу Девід Боуї вже міг грати на багатьох музичних інструментах, буквально ставши людиною-оркестром! Він умів грати на саксофоні, гітарі, клавесині, губній гармошці, фортепіано, стілофоні, укулеле, ксилофоні, кото, вібрафоні, ударних інструментах і перкусії.

У 15 років співак серйозно постраждав у бійці зі своїм кращим другом Джорджем Андервудом через дівчину. Протягом 4-ьох місяців юнак переніс ряд операцій – медики зробили все можливе, щоб хлопчик не осліп на ліве око. Однак допомогти Девіду лікарям не вдалося – він втратив сприйняття кольору: лівим оком бачив все навколо в коричневих тонах. Також цей дефект проявився і візуально – зовні створювалася ілюзія гетерохромії. Та, незважаючи на це, з другом стосунки не припинилися – Джордж ілюстрував ранні альбоми Девіда. Серйозно займатися творчістю юнак починає в 15 років: разом із друзями він створює групу «The Kon-rads», яка виступає на весіллях і вечірках, граючи переважно рок-н-рол. Уже через рік амбітний і цілеспрямований Девід залишає колектив і приєднується до «The King Bees». Він пише лист мільйонерові Джону Блуму, запропонувавши укласти з групою контракт. І контракт дійсно укладено! Тоді ж Девід бере псевдонім і стає Девідом Боуї. Та лише через 7 років від початку творчої кар’єри музиканту вдалося завойовувати серця слухачів.

У 1969 році, коли Ніл Армстронг висадився на Місяць, Девід випустив сингл «Space Oddity», який увійшов до п’ятірки кращих хітів Англії і супроводжував всі репортажі про польоти «Аполлона-13». А незабаром вийшла платівка «The Man Who Sold The World», яка була названа початком ери глем-року. У 1972 році відбувся перший великий концерт Боуї, що викликав справжній фурор, і артист поїхав у концертний тур країною, а потім і по США. Його альбоми потрапляють у десятку британських та американських чартів. У 1996 році в рамках світового турне артист уперше відвідав Японію, Росію й Ісландію. У 2006 році його нагороджують Греммі за творчі досягнення. Авторитет Девіда Боуї у світі рок-музики і взагалі в музичному співтоваристві вважається беззаперечним: музиканта поважають і цінують його роботи. Музика артиста – яскрава і новаторська, що поєднує різні стилі й напрямки. Так альбом 2016 року «Blackstar» наповнений довгими джазовими імпровізаціями, пульсуючими битами і шикарним поєднанням електроніки й григоріанського хору.

Також артист пробував себе в кіномистецтві. Серед знакових ролей співака у фільмах – образ інопланетянина у фантастичній стрічці «Людина, яка впала на землю», короля гоблінів в картині «Лабіринт» і двохсотлітнього вампіра в хоррорі «Голод». Вельми значущою для себе Девід вважав також і роль Понтія Пілата в драмі «Остання спокуса Христа».

Маючи успіх і славу, Девід Боуї мав також і високий матеріальний статус. За звітом газети «Sunday Express» 2003 року співак був другим після Пола Маккартні найбагатшим музикантом Великої Британії.

1996 року його ім’я було занесене до Зали слави рок-н-ролу.

Джерела:

1. https://liza.ua/stars/biografii/devid-boui-biografiya-muzykalnaya-i-kinokarera-lichnaya-zhizn/ – Девід Боуї. Музична і кінокар’єра
2. https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-devid-boui.html – Девід Боуї
3. https://24smi.org/celebrity/1555-devid-boui.html – Девід Боуї

Елвіс Преслі

Славнозвісний американський співак Елвіс Преслі є одним із головних символів світу музику. Він установив чимало досі не перевершених рекордів у царині звукозапису і став настільки популярним, що його називали «королем рок-н-ролу». Артист був одним із перших музикантів, включених до «Зали слави рок-н-ролу».

Елвіс Аарон Преслі народився 8 січня 1935 року в місті Тупело (штат Міссісіпі), в бідній сім’ї. Він ріс  сором’язливим хлопчиком і був дуже близький з матір’ю. Елвіс виховувався в оточенні музики й релігії: неодмінно відвідував церкву та співав у церковному хорі. Мати особливо стежила за манерами сина, прищепивши йому на все життя виняткову ввічливість і пошану до старших. На своє 11-річчя Елвіс отримав замість омріяного велосипеда, який сім’я не могла собі дозволити, – гітару. Хлопець полюбив інструмент, навчився грати на ньому. Він ніколи не отримував професійних уроків співу та уроків гри на гітарі, а просто дивився, як інші люди співають і грають, і вчив пісні на слух. Особливо захоплювало блюзове виконання чорношкірих сусідів і кантрі по радіо. Коли Елвісу було 14 років, родина переїхала до Мемфіса, батьківщини блюзу. Тут життя юнака почало змінюватися. Він обзавівся друзями, став зустрічатися з дівчатами і працювати над своїм зовнішнім виглядом: відростив баки і змінив сірий гардероб на яскравий. Загалом, зовні він став нагадувати типового афроамериканця, чим викликав здивування оточуючих. Здивував Елвіс усіх і на випускному вечорі. Ніхто не очікував почути його спів, а він підкорив публіку і став шкільної знаменитістю.

У 18 років юнак уперше пішов до студії звукозапису, щоб записати пісню до дня народження мами. Через деякий час власник студії йому передзвонив, запропонувавши співпрацю. З цього моменту почалося нове життя під знаком рок-н-ролу. У Елвіса був свій унікальний стиль музики і виконання: у нього чудово виходило подавати старий блюз у незвичному ритмі – і публіка не могла повірити, що білий зможе так виконати «чорну музику». У липні 1954 року на прилавках з’являється перший сингл Елвіса «That is all right, Ma», який отримав великий комерційний успіх. 19-річний юнак почав виступати в місцевих барах, підкоряючи серця молодих дівчат не тільки своїм голосом, а й незвичайними танцями з провокаційним обертанням стегнами. У той час дорослі були шоковані такими відвертими рухами на сцені, а молодь була в захваті – Елвіс Преслі став їхнім ідолом. У 1956 році виконавець став уже яскравою зіркою, записавши свій сингл «Heartbreak Hotel» і перший альбом «Elvis Presley».

Крім музичної, артист почав займатися і кінокар’єрою. Його дебютний фільм «Люби мене ніжно», де він також виконав головну пісню, вийшов на екрани в 1956 році і став справжнім хітом в кінотеатрах. Протягом наступних 15 років виконавець знявся в понад 30-и фільмах, включаючи найвідоміші «Тюремний рок», «Блакитні Гаваї», «Віва Лас-Вегас» і «Подвійні неприємності».

У житті співак мав багато зацікавлень. Захоплювався футболом і карате. Йому подобалися красиві автомобілі, які він дарував друзям та знайомим. Також любив тварин: собак, коней. Життя «короля рок-н-ролу» було насиченим і яскравим, але коротким. Він помер від серцевої недостатності в 42 роки. Його дочка Ліза Марі була одружена з Майклом Джексоном.

Протягом своєї кар’єри Елвіс Преслі допоміг популяризувати рок-н-рол в Америці. Його 18 пісень, найвідоміші з яких «Don’t Be Cruel», «Good Luck Charm», «Suspicious Minds», займали перші місця в рейтингах.

Про життя й творчість талановитого музиканта знято безліч фільмів. Будинок, у якому жив артист, відкритий для відвідувань, і щороку його відвідують фанати з усього світу.

Джерела:

1. https://dovidka.biz.ua/elvis-presli-korotka-biohrafiia-ta-tsikavi-fakty/ – Елвіс Преслі
2. https://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-elvisa-presli.html – Елвіс Преслі
3. https://uk.perish.info/1047-elvis-presley-interesting-facts-best-songs-biography.html – Елвіс Преслі. Кращі пісні.
4. https://bestfacts.com.ua/znamenitosti/elvis-presli-foto-biografiya.html – Елвіс Преслі

Бьорк

Культова ісландська співачка, композитор та актриса Бьорк – володарка численних премій. Її творчість відбувається відразу в кількох напрямках і жанрах: альтернативному року, інді-попу, IDM, тріп-попу, електроніці та modern classic. За визнанням критиків, артистка створила неповторний стиль виконання, який зробив її найнеординарнішою представницею свого покоління музикантів.

Бьорк Гвюдмюндсдоуттір народилася 21 листопада 1965 року в столиці Ісландії – місті Рейк’явіку в родині електрика та викладачки айкідо в спортивній школі. Батьки розлучилися, коли дівчинці було 3 роки. Мати одружилася вдруге, і вітчим-хіпі сильно вплинув на формування Бьорк як особистості. Виконавиця неодноразово довела, що є справжнім нащадком вікінгів: вона має норовливий характер  і ніяких комплексів. Внутрішнє «наповнення» довершує відповідна зовнішність: зріст ельфа (163 см) і злегка розкосі очі ескімоса. У 6 років дівчинку віддали до музичної школи, де вона із задоволенням навчалася гри на фортепіано, арфі та флейті. Перший публічний виступ Бьорк відбувся на шкільній сцені. Тоді дівчинка чудово виконала пісню «I Love To Love» з репертуару легендарної Тіни Чарльз. Після виступу її вчителька відправила запис дівчини до єдиної в країні ісландської радіостанції «RÚV» – у результаті запис транслювався на всю Ісландію. Незабаром із сім’єю Бьорк зв’язалися представники звукозаписної компанії і уклали з дівчинкою контракт. У 1977 році вийшов дебютний альбом 12-річної співачки. В Ісландії він отримав «платиновий» статус. Вітчим і мати брали участь у записі пісень і розробці дизайну диска. Гроші, отримані від продажу альбому, були витрачені на покупку піаніно для майбутньої зірки. Відтоді дівчинка серйозно зайнялася написанням пісень.

У 14 років Бьорк пофарбувала волосся в отруйний оранжевий колір і зібрала панк-групу «Слина і соплі». Вчитися їй було нецікаво, тому школу дівчина кинула. У 1981 році вона разом із басистом Якобом Магнуссон формує новий гурт  — «Jam-80», що пізніше стає відомим під назвою «Tappi Tíkarrass». Бьорк була солісткою, автором пісень і аранжувальником у колективі. Невдовзі в продажу з’явився перший альбом групи, який називався «Miranda». 

Через кілька років Бьорк вирішила розпочати розвиток сольної кар’єри і переїхала до Лондона. Вона записала свій перший світовий хіт «Human Behaviour», а потім сольний диск «Debut», який став альбомом року за версією New Musical Express і приніс співачці дві нагороди BRIT Awards у номінаціях «Найкраща молода співачка» і «Найкраща міжнародна сольна артистка». Виконавиця перетворюється в зірку світової величини. Та слава і визнання приносили і прикрі моменти. Одного разу неврівноважений прихильник співачки зняв на відео процес приготування бомби для неї, а потім застрелився. Відео фанат відправив артистці на пошту, а в той час бомба була вже в дорозі. На щастя, поліції вдалося виявити бомбу до того, як вона потрапила до будинку Бьорк. Інцидент справив на співачку серйозне враження. Свої почуття вона висловила у творчості, випустивши альбом «Homogenic».

Артистка давала концерти і в інших країнах. Так виступала з гренландським хором і малим складом симфонічного оркестру в оперних театрах Європи та Північної Америки.

Крім музичної кар’єри Бьорк випробувала себе і в ролі актриси. З її участю вийшли фільми «Розбите скло», «Ялівцеве дерево». Світова слава Бьорк помножилася вдвічі після виходу в 2000 році картини Ларса фон Трієра «Та, що танцює в темряві». Стрічка стала знаковою роботою в фільмографії виконавиці. Головна роль у фільмі і написаний до нього саундтрек винесли зірку на вершину популярності.

Нині творче життя співачки б’є ключем. У 2019 вона випустила кліп на пісню «Tabula Rasa», створений німецьким художником Тобіасом Греммлером. У кадрі Бьорк зазнає постійних фантастичних трансформацій, перетворюючись то в химерні квіти, то в дивовижних казкових тварин. Артистка і сьогодні здійснює часті гастролі по світу, але в інтерв’ю не перестає повторювати, що найкращий час для неї – перебувати вдома в Рейк’явіку і писати музику. Згадуючи свою бабусю-художницю, яка в 60 років надовго виїжджала на пленер, співачка впевнена, що розквіт її творчості ще попереду.

Бьорк посідає 36 місце серед «100 найвидатніших жінок рок-н-ролу» та 8 місце серед «22-х найвидатніших голосів у музиці». У 2000 році уряд Ісландії хотів подарувати виконавиці безлюдний острів Еллідаей за її внесок у популяризацію країни, але співачка відмовилася.

У своєму житті і в творчості ісландська зірка намагається бути спонтанною і нічого ніколи не планувати, що радить робити і іншим. Тоді життя виявляється непередбачуваним і багатим на яскраві барви.

Джерела:

1. https://karlmorgans.com/uk/iskusstvo-i-razvlecheniya/52427-bork-pevica-biografiya-karera-i-semya.html – Бьорк, співачка
2. https://24smi.org/celebrity/5-bork.html – Бьорк
3. https://rockcult.ru/po/bjork-facts-quotes/ – Бьорк у фактах та цитатах
4. https://kanalukraina.tv/news/tancuyushchaya-v-temnote-5-neozhidannyh-faktov-ob-imeninnice-bork – Та, що танцює в темряві

Пол Маккартні

Рицар Її Величності сер Пол Джеймс Маккартні здобув всесвітню популярність як один із засновників і учасників рок-гурту «The Beatles». Разом із Джоном Ленноном він сформував один із найвпливовіших і найуспішніших творчих тандемів, що створив найпопулярніші пісні в історії рок-музики. Співак є 16-разовим володарем премії «Греммі» і занесений у Книгу рекордів Гіннеса як найуспішніший музикант і композитор-пісняр усіх часів.

Пол Маккартні народився 18 червня 1942 року в Ліверпулі. У домі Маккартні завжди звучала класична музика й джаз. Батько Пола вмів грати на трубі й фортепіано і свою любов до музики намагався прищепити двом своїм синам. У школі Пол був одним із найкращих учнів. Він мав особливу схильність до англійської літератури і в 1953 році одержав спеціальну премію за твір. Коли Полу було 14 років – померла мати, відтоді батько сам виховував двох синів. Під впливом батька Хлопчик навчався грі на фортепіано, але це навчання його не зацікавило. У 12 років він отримав у подарунок на день народження трубу, яку згодом виміняв у музичному магазині на гітару. Гітара і стала його головним захопленням — він міг грати на ній цілодобово, розучуючи хіти Елвіса Преслі, Літла Річарда і братів Еверлі. Юнак почав одягатися за останньою модою, відростив волосся і робив зачіску, як у Тоні Кертіса.

У 1957 році відбулася знаменна перша зустріч майбутніх творців групи «The Beatles». Шкільний друг Пола Маккартні запросив його спробувати себе в молодіжному колективі під назвою «The Quarrymen», засновником якого був Джон Леннон. У ті часи Джон ще погано володів технікою гри на гітарі, і Пол з радістю поділився з новим другом своїми знаннями. А згодом до колективу додалися Джордж Харрісон та Рінго Старр. До 1960 року молодий музичний колектив уже виступав на майданчиках Ліверпуля, Пол і Джон змінили колишню назву на більш звучну «The Beatles». Група мала численну армію шанувальників, серед яких почалася «бітломанія». Протягом двох років з’явилися перші хіти групи «Love Me Do» і «How Do You Do It?», авторство яких цілком належало Полу Маккартні. Музиканти вирушили в гастролі по Європі, а потім поїхали в США. Усюди квартет зустрічали натовпи шанувальників, які влаштовували на концертах справжні істерики. У цей час Пол Маккартні пише свою легендарну пісню «Yesterday», яка найчастіше виконується іншими музикантами (існує приблизно 2500 різноманітних версій пісні) і звучала тільки на американському радіо й телебаченні понад 7 мільйонів разів. Музикант стверджує, що мелодія «Yesterday» явилася йому уві сні, і, прокинувшись, він був упевнений, що десь чув її, а не склав самостійно.

З часом співак став усе більше віддалятися від інших учасників групи. Він захопився живописом, авангардизмом, симфонічною музикою і філософією і все більше переконувався, що варто обрати інший шлях для творчості й самовираження. Напередодні свого виходу з «The Beatles» він створив кілька безсмертних синглів: «Hey Jude», «Back in the U.S.S.R.» і «Helter Skelter», які увійшли до списку пісень «Білого альбому». У 1971 році єдина група, яка зайняла перше місце в числі 50-и найбільших світових виконавців, яка завоювала «Оскар» і безліч інших нагород, припинила своє існування.

А Пол розпочав сольну кар’єру, заснувавши разом з дружиною гурт «Wings». Окрім поп- і рок-музики він писав електронну й класичну музику, а також музику для кінофільмів та створював саундтреки до мультфільмів. Вершиною класичного творчості британського музиканта вважається його балет-казка «Океанське царство». 1999 рік став для музиканта роком визнання його сольного таланту: виконавця ввели до Зали слави рок-н-ролу. Музикант давав концерти в багатьох країнах. У 2008 році він виступав у Києві.

Співак випробував себе і в живописі. Він регулярно виставлявся в галереях Нью-Йорка. Його перу належить більше 500 картин.

Пол Маккартні також відомій як філантроп, вегетаріанець і гуманіст у ставленні до тварин. Він неодноразово виступав із концертами проти хутряного одягу, вважаючи, що невинні тварини несправедливо страждають через забаганки людини.

Джерела:

1. Клейсон А. Пол Маккартні. – М.: Вид-во Ексмо, 2005. – 320 с.
2. https://24smi.org/celebrity/3943-pol-makkartni.html – Пол Маккартні
3.  https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-pol-makkartni.html – Пол Маккартні
4. https://salvemusic.com.ua/paul-mccartney-pol-makkartni-biografiya-artista/ – Пол Маккартні