Шер. «Heart of Stone»

У відділі мистецтв, дорогі друзі, Ви можете послухати платівки з піснями у виконанні світових зірок!

Одна з найвідоміших та комерційно найуспішніших виконавиць у світі – американська співачка Шер.  За свою кар’єру вона продала понад 100 млн платівок. До її досягнень належать премії «Греммі», «Еммі», «Оскар», три премії «Золотий глобус», премія Каннського кінофестивалю і нагорода від імені Кеннеді-центру та Ради модельєрів Америки. На сьогодні Шер – єдина виконавиця, чиї сингли посідали першу сходинку в чарті «Billboard» шість десятиліть поспіль! У Медіатеці зберігається платівка Шер «Heart of Stone», яка принесла великий успіх виконавиці в 1989 році.

Шер ( справжнє ім’я Шерилін Саркісян)  народилася 20 травня 1946 року в Каліфорнії в родині актриси і далекобійника. У 16 років дівчина вирішила, що в школі їй більше нема чого робити і переїхала жити в Лос-Анджелес, де вступила до акторської школи. Дівчина мріяла стати зіркою і навіть тренувалася давати автографи – вона вважала, що її підпис має бути найкрасивішим. У великому місті Шер познайомилася зі співаком Сонні Боно, і в 1965 році молоді люди створили дует під назвою «Сонні і Шер». Того ж року вийшов їхній перший альбом «Look at Us». Образи хіпі, довговолосого Сонні і не схожої на інших Шер яскраво вирізняли їх серед попвиконавців того часу, і дует став справжньою сенсацією з обох боків Атлантики. За даними журналу «Time», до кінця 1967 року співаки продали 40 мільйонів платівок у світі, їх називали «найкрутішим роковим дуетом».

Шер та Сонні одружилися, але їхній шлюб розпався 1974 року. Співачка розпочала успішну сольну кар’єру. У 1970-х роках вона також стала телеведучою, брала участь у телешоу «Шер» і «Комедійна година Сонні і Шер», які збирали понад 30 мільйонів глядачів щотижня протягом трьох років. На шоу Шер вбиралася в різні вигадливі костюми, ставши законодавицею моди 70-х. Американська співачка здобула світову славу. Її сингли «Gypsys, Tramps & Thieves», «Half-Breed», «Dark Lady», «Heart of Stone» очолили чарт США «Billboard Hot 100».

Шер також відома актриса. Вона здобула визнання кінокритики за ролі у фільмах «Сілквуд» (1983), «Маска» (1985), «Іствікські відьми» (1987). А стрічка «Влада місяця» (1987) принесла артистці премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. У 2018 році Шер виконала одну з головних ролей у музичному лірично-комедійному фільмі «Мамма міа! Це знову ми». Натхненна роллю, того ж року виконавиця випустила альбом «Dancing Queen», який досяг третьої сходинки в чарті «Billboard 200».

Незважаючи на поважний вік, Шер завжди виглядає дивовижно. Співачка і нині віддає перевагу відвертим корсетам, боді і виходить на сцену, прикрашена численними каменями та стразами. Епатажна сексуальність стала невід’ємним атрибутом її образу на багато років.

Шер активно підтримує нашу країну у важкий для нас час російської агресії. Вона постійно публікує інформацію про Україну і допомагає біженцям. А ще зірка говорить про військову допомогу для нашої країни. Вона закликає озброїти нашу державу та попереджає світ про наслідки нерішучості: «Україна – друга найбільша країна в Європі після Росії. Вона межує з сімома країнами і єдина стоїть між російською агресією та Європою. Якщо ми не озброїмо Україну, ми шкодуватимемо про це все життя». 

Ми вдячні світовим знаменитостям за підтримку і допомогу! Разом ми сильні. Віримо в перемогу і процвітання України!

Джерела:

1. https://tsn.ua/lady/news/show-biznes/legendarniy-sher-74-desyat-cikavih-faktiv-pro-spivachku-1549986.html – Легендарна Шер
2. https://salvemusic.com.ua/cher-sher-biografiya-peviczy/ – Шер

Мадонна. «Like а Prayer»

У відділі мистецтв, дорогі друзі, ви можете насолодитися музикою, прослуховуючи вінілові диски різних років. У нас зберігаються платівки найвідоміших світових колективів та виконавців.

Так, у нас ви можете ознайомитися з піснями американської співачки, «королеви попмузики» Мадонни, що увійшли до її скандального альбому 1989 року «Like a Prayer». Мадонна – найуспішніша артистка в історії музики, багаторазова рекордсменка «Книги рекордів Гіннеса». Артистка вважається найбагатшою співачкою у світовому шоу-бізнесі.

Мадонна Луїза Вероніка Чикконе народилася 1958 року в Мічигані. У 5 років дівчинка втратила маму. Батько виховував дітей суворо, вимагаючи від них обов’язкового недільного відвідування церкви та ретельного виконання домашніх завдань із парафіяльної школи, забороняв дивитися телевізор. Епатажна натура Мадонни відкрилася ще в школі. Дівчина на знак протесту заборон у вияві індивідуальності одягала різноколірні панчохи, а на конкурсі юних талантів танцювала в бікіні. Однак у католицькій школі мала найкращі оцінки. Після успішного закінчення школи Мадонна подалася в балет. З її пластикою та природним відчуттям танцю отримала стипендію в університеті Мічигану, але раптом вирішила шукати долю в Нью-Йорку.

У великому місті дівчина знайомиться з братами Гілрой, що мали маленький оркестр. Тут Мадонна стала виступати в ролі вокалістки, танцівниці й ритм-ударниці. Згодом артистка створила свій власний ансамбль і врешті-решт підписала контракт зі студією звукозапису «Саєр Рекордз». Її перший альбом «Мадонна» (1983) приніс співачці першу славу. А третій альбом Мадонни «True Blue» (1986) уже зробив співачку суперзіркою світового масштабу, вперше в історії піднявшись на вершину хіт-парадів у 28-и країнах світу, що дозволило «Книзі рекордів Гіннеса» назвати це абсолютно безпрецедентним.

На початку 1989 року співачка підписала 5-мільйонний контракт з компанією «Пепсі», і її нова композиція «Like A Prayer» була представлена ​​в рекламній компанії газованої води. Та кліп на пісню спровокував обурення в релігійних глядачів: на задньому плані горіли хрести. Ватикан закликав до бойкоту «Пепсі», і холдингу не залишалося нічого, як розірвати контракт з попдівою. Однак Мадонна отримала свої 5 мільйонів, а скандал ще довго підігрівав інтерес публіки до зірки. У 1989 році вийшов однойменний скандальному кліпу альбом, який співачка присвятила пам’яті матері і всім членам своєї сім’ї.

Мадонна спробувала себе і в ролі актриси. Вона знялася у фільмах «Тіні і туман», «Тіло як доказ»,  «Небезпечні ігри», «Чотири кімнати», «Кращий друг», «Віднесені» та інш. Особливий успіх артистці принесла картина «Евіта» – Мадонна виборола в 1996 році премію «Золотий глобус» за виконання головної ролі – аргентинської співачки, а згодом дружини диктатора Хуана Перона – Еви Дуарте. Співачка стала відомою на весь світ. У 2000 році  «Книга рекордів Гіннеса» відзначила, що Мадонна – найуспішніша артистка всіх часів. У 2010 році Британська музична компанія «PPL» склала список найпопулярніших артистів останнього десятиліття, який Мадонна очолила, обійшовши навіть «The Beatles» (друге місце). Більше того, у списку найпопулярніших артистів десятиліття Мадонна виявилася єдиною жінкою, яка виступає сольно.

З початком повномасштабного російського вторгнення в нашу державу співачка підтримала Україну й засудила дії країни-агресора. На своїй сторінці в інстаграмі вона неодноразово розміщувала відео бомбардувань мирних міст України, щоб показати світу наслідки путінських злочинів. Разом з цифровим художником Beeple Мадонна готувала NFT-роботу «Mother Of Creation», кошти від продажу якої підуть фундації «Голоси дітей», яка надає допомогу жінкам та дітям, що постраждали від війни в Україні.

Ми вдячні за підтримку й допомогу Україні багатьом державам та окремим особистостям! Разом ми сильніші. Свято віримо в перемогу. Все буде Україна!

Джерела:

1. Тарабореллі Р. Мадонна. – М.: Ексмо, 2007. – 448 с.: іл.
2. Андерсен Крістофер. Мадонна: Неавторизована біографія. – Тверь: ТОО Росія-Великобританія, 1992, – 224 с.: іл.
3. https://kino-teatr.ua/uk/person/madonna-4183.phtml – Мадонна Чікконе
4. https://www.bbc.com/ukrainian/features-45197856 – Попкоролева. Мадонна

Майкл Джексон. «Thriller »

Дорогі друзі! У відділі мистецтв бібліотеки «Молода гвардія» зберігається багато платівок, які задовольнять будь-які музичні смаки! Класика і рок-музика, композиції відомих на весь світ гуртів та виконавців!

У нас ви можете послухати і знамениту платівку з піснями Майкла Джексона ««Thriller». Цей альбом був занесений у Книгу рекордів Гіннеса як диск, який був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики! До речі, цей рекорд не перевершений і до сьогодні.

Американський співак, танцюрист, кіноактор Майкл Джексон досяг міжнародної популярності у віці 12 років як соліст сімейного дитячого гурту «П’ятірка Джексонів», а згодом став одним із комерційно найуспішніших сольних артистів в історії. Володар численних премій та нагород, він вважається «королем попмузики». В активі відомого музиканта – 19 премій «Греммі», 13 разів він піднімався зі своїми синглами на перший рядок американських чартів продажів. Його ім’я двічі занесене до Зали слави рок-н-ролу!

Майкл Джексон народився 29 серпня 1958 року в Гері (штат Індіана) і був сьомою дитиною в сім’ї з 9-ма дітьми. Дитинство хлопчика було нелегким – батько жорстко виховував своїх дітей: він часто їх бив і морально принижував. У шоу-бізнес юний Майкл увійшов у 5 років, коли його батько організував сімейний ансамбль «Джексон 5», до складу якого, крім Майкла, увійшли четверо його старших братів. Незабаром з’ясувалося, що у малюка видатні музичні здібності – саме його талант і вивів групу з розряду місцевих знаменитостей до першого серйозного контракту. Між 1969 і 1971 роками група випустила шість синглів, що стали хітами, серед яких знамениті композиції «I Want You Back» і «ABC».

Згодом юного Майкла вже не задовольняла популярність у групі, і він почав робити свої перші самостійні записи. У 1978 році співак знявся разом з Даяною Росс в екранізації бродвейського мюзиклу «Дивовижний чарівник з Країни Оз », де на зйомках познайомився з музичним режисером Квінсі Джонсом, який стане продюсером усіх його найвідоміших альбомів. 1982 року в кар’єрі Майкла Джексона настає вирішальний момент – виходить його альбом «Thriller», записаний за участю Квінсі Джонса, Пола Маккартні та рок-гітариста Едді Ван Халена, що побив усі рекорди за кількістю продаваних примірників! Нині тираж альбому «Thriller» по всьому світу сягає 47 мільйонів екземплярів. Ця робота принесла Майклу Джексону 13 премій Billboard Awards – у тому числі в категоріях «альбом року» і «кращий артист року». До цих нагород додалися ще й рекордні 8 перемог на церемонії Grammy.

Майкл Джексон захоплював глядачів своїм яскравим образом, чудовим голосом і дивовижними танцювальними рухами. Співак в усьому світі відомий своєю «місячною ходою» та фірмовим нахилом. Для такого трюку, до речі, були створені та запатентовані спеціальні черевики з фіксатором для ноги.

Навколо імені Майкла Джексона завжди вирувало багато чуток і сенсацій. Цьому сприяла і притаманна співакові ексцентричність як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці. Але це нерідко також сприяло розвитку його популярності. В усякому разі, той шлях, що співак пройшов від народження до піку своєї слави – це шлях яскравої зірки, що залишила помітний слід в історії музики.

Джерела:

1. Рок-енциклопедія. – Москва: Ровесник, 1997. – 910 с., с 370
2. https://life.pravda.com.ua/travel/2009/06/26/22111 – Неймовірне життя Майкла Джексона
3. https://sites.google.com/site/skripnichenko491/home/biografia-majkla-dzeksona – Життя і творчість видатного співака Майкла Джексона

QUEEN. Найкращі хіти

Дорогі друзі, у відділі мистецтв зберігається багато платівок! У нас ви можете насолодитися прослуховуванням класичних творів та естрадної музики, рок-гуртів та сучасних виконавців, естрадних хітів різних років.

Один з найвідоміших рок-гуртів планети – «QUEEN». Британський музичний колектив домігся неймовірної популярності в середині 70-х років минулого століття. Представники засобів масової інформації називають групу «культовою», зараховуючи її до іменитих колективів за всю історію розвитку музичної індустрії. Вісімнадцять хітів, написаних членами колективу, займали перші місця в багатьох чартах світу. Концертні виступи музикантів не раз визнавалися одними з найбільш значущих і яскравих. 

«Queen» був створений 1971 року в Лондоні. Від року заснування (1971) і до смерті його засновника й вокаліста Фредді Мерк’юрі (1991) склад гурту залишався незмінним: Фредді Мерк’юрі – вокал, фортепіано, Браян Мей – гітара, Роджер Тейлор – гітара, Джон Дікон – бас-гітара. Створивши рок-групу, Фредді змінив своє справжнє прізвище Булсар на Мерк’юрі. Також він став автором знаменитого герба «Queen» – співак пристрасно захоплювався живописом і вирішив розробити емблему, увівши в неї елементи британської геральдики.

Фредді Мерк’юрі народився на острові Занзібар. Дитячі роки він провів в Індії, а в підлітковому віці переїхав з родиною до Англії. Співак прославився своїм яскравим сценічним образом і широким (в чотири октави) вокальним діапазоном, а також  своїми «живими» концертами, на яких часто збирав стадіони по всьому світу. Музиканту був властивий високотеатральний стиль: він часто закликав натовп глядачів до участі в шоу – і багатотисячна аудиторія плескала, співала та колихалася в унісон. Фредді написав і виконав багато хітів «Queen».

Справжнє міжнародне визнання гурту принесли альбоми «Sheer Heart Attack» (1974) та «A Night at the Opera» (1975). До початку 1980-х років «Queen» вже був одним із найвизначніших стадіонних рок-гуртів у світі! У 1979 році Фредді Мерк’юрі спільно виступив з англійським королівським балетом. 1981 року вийшов альбом «Greatest Hits», що належить до числа найкраще продаваних альбомів у Великій Британії і вісім разів ставав платиновим у США.

Фредді Мерк’юрі рано закінчив музичну кар’єру – він помер 1991 року, у віці 45-и років, внаслідок ускладнень СНІДу, лише за день до смерті оголосивши про свою хворобу. 1992 року музиканта посмертно нагородили премією «Brit Awards» за видатний внесок у британську музику, а на стадіоні Вемблі в Лондоні відбувся грандіозний концерт на його честь. 1991 року рок-гурт «Queen» отримав від Британської асоціації виробників фонограм нагороду «За видатний внесок у британську музику», а 2001 року усіх учасників групи було введено до Зали слави рок-н-ролу.

«Queen» і сьогодні має велику кількість шанувальників, і пісні гурту живі серед нас – їх із задоволенням слухають і літні люди, і молодь. Адже в них звучить енергія життя і бадьорість, запал і натхнення. У відділі мистецтв можна послухати найкращі хіти англійського музичного колективу і поринути в ті часи, коли «QUEEN» жив і творив, і досяг вершин слави.

Джерела:

1. Рік Скай. Фредді Мерк’юрі – М.: МІРТ, 1993. – 208 с.: іл.
2.  https://kino4ua.com/3323-kvn-dn-nashogo-zhittya.html – Квін: дні нашого життя
3. https://www.armyfm.com.ua/najc%D1%96kav%D1%96she-pro-velichnij-queen/ – Величний QUEEN

Балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва

Світова література знає чимало красивих, але трагічних історій кохання, з-поміж яких вирізняється одна, яку називають сумною на світлі – історія двох веронських закоханих Ромео і Джульєтти. Однією з найяскравіших музичних інтерпретацій цієї історії за весь час її існування є балет Сергія Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта». Композитору вдалося «перенести» в балетну партитуру всю складну тканину шекспірівської драми.

Однойменна трагедія В. Шекспіра була створена ще в 1595 році. У її основі лежать реальні події –  нещасна історія кохання двох підлітків з ворогуючих шляхетних родин трапилася на самому початку XIII століття. Багато композиторів на основі шекспірівського твору створили свої шедеври: Ш. Гуно, Г. Берліоз, П. Чайковський та ін. Повернувшись у 1933 році із закордонної поїздки, Сергій Прокоф’єв також звернувся до трагедії. Балет Сергія Прокоф’єва був написаний 1936 року у співпраці з режисером Сергієм Радловим і драматургом Адріаном Піотровським, якого 1937 року було розстріляно.

Сюжет вистави розгортається в середньовічній Італії. Між двома іменитими веронськими сім’ями Монтеккі й Капулетті ось уже багато років триває ворожнеча. Але перед справжніми почуттями немає ніяких кордонів: двоє молодих людей з ворогуючих сімей закохуються одне в одного. І ніщо не може їм завадити: ні сварки й кровопролиття, ні майбутнє весілля Джульєтти з Парісом. Намагаючись уникнути ненависного заміжжя, Джульєтта звертається за допомогою до священника, який пропонує їй хитрий план: дівчина вип’є зілля і зануриться в глибокий сон, який усі приймуть за смерть. Знати правду буде тільки Ромео і прийде за своєю коханою. Та юнак, так і не дізнавшись правди, випиває отруту біля дівчини, а Джульєтта, прокинувшись і побачивши бездиханне тіло коханого, вбиває себе його кинджалом.

Початкова редакція балету, створена С. Прокоф’євим, відрізнялася від літературної основи щасливим кінцем. Проте після виходу в 1936 році статей «Сумбур замість музики» і «Балетна фальш», у яких було засуджено театральні твори Д. Шостаковича, автори змінили кінцівку відповідно до трагедії Шекспіра. Прем’єра «Ромео і Джульєтти» відбулася 1938 року в Брно (Чехія) і була дуже тепло зустрінута публікою. Що ж стосується СРСР, то тут прем’єру «нетанцювального» балету відкладали та забороняли 4 роки. Уперше він пройшов на сцені Ленінградського театру опери та балету в 1940 році. Новаторська музика С. Прокоф’єва викликала з боку артистів та музикантів справжній опір, тож після дискусій композитор дописав кілька нових танців та драматичних епізодів. Новий балет значно відрізнявся від того, який ставили у Брно. Головну роль виконала Галина Уланова, за що була нагороджена Сталінською премією.

Згодом балет здобув світову славу. Його ставили в найбільших європейських театрах – Опера де Парі, міланському Ла Скала, Лондонському Королівському театрі в Ковент-Гардені – і всюди він мав величезний успіх.  У 2008 році в Нью-Йорку була вперше представлена первісна версія балету – хореограф Марк Морріс повернув повністю склад, структуру і, найголовніше, щасливий фінал партитури. Після успішної прем’єри ця версія була поставлена ​​в найбільших містах Європи.

Прем’єра «Ромео і Джульєтти» на київській сцені відбулася 3 листопада 1971 року. У 1991 році, в ювілейний рік Сергія Прокоф’єва, київську постановку балету рішенням ЮНЕСКО було визнано кращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю.

У 1954 році балет був екранізований. Режисер Л. Арнштам і хореограф Л. Лаврівський зняли кінострічку в Криму, що отримала приз на Каннському кінофестивалі. Роль Джульєтти у фільмі виконала Галина Уланова, Ромео – Юрій Жданов.  

Джерела:

1. С. С. Прокоф’єв. – Москва: “Музика”, 1990. – 159 с., іл.
2. Н. П. Савкіна. Сергій Сергійович Прокоф’єв. – Москва: “Музика”, 1982. – 141 с., іл.
3. https://499c.ru/uk/kogda-prokofev-napisal-romeo-i-dzhuletta-istoriya-sozdaniya-baleta/ – Історія створення балету «Ромео і Джульєтта»
4. https://www.culture.ru/materials/163654/balet-romeo-i-dzhuletta-sergeya-prokofeva-bolshaya-drama-i-schastlivyi-final – Балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва. Велика драма й щасливий фінал
5. http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/149473-Balet-Romeo-i-Dzhul-etta-S-S-Prokof-eva.html – Балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва
   
   

Опера Жоржа Бізе «Кармен»

Опера французького композитора Жоржа Бізе «Кармен» є однією з найбільш популярних опер у світі. У наш час вона входить до репертуару всіх оперних театрів і звучить різними мовами, навіть японською. Її популярність – у багатстві чудових мелодій. Адже в музиці автор з великою майстерністю відтворив національний іспанський колорит.

За основу музичного твору був узятий сюжет новели Проспера Меріме  «Кармен», опублікованої у 1845 році. Лібрето написали Анрі Мельяк та Людовік Галеві. Музика, створена Ж. Бізе, поєднувала чутливість, запал і сильний аромат іспанського фольклору, почасти справжнього і почасти твореного, і мала дати насолоду глядачеві з будь-яким смаком.

Дія в опері відбувається в Іспанії близько 1820 року. Головна героїня – горда, волелюбна циганка на ім’я Кармен. Якось вона посварилася з іншою працівницею цигаркової фабрики, за що була відправлена ​​до в’язниці. Дорогою Кармен втекла за допомогою капрала Хосе, через що нещасного самого відправили до в’язниці. Дон Хосе закохався в красиву дівчину. Заради прекрасної циганки він покинув свою наречену і зв’язався з контрабандистами. Та Кармен охолола до чоловіка. Натомість покохала Ескамільйо, сміливого тореадора. Дон Хосе присягнувся вбити зрадливу Кармен – і дотримав свого слова.

Прем’єра опери відбулася в Парижі в театрі «Опера-комік» 23 березня 1875 року. За збігом обставин саме в цей день було офіційно оголошено про нагородження Ж. Бізе Орденом почесного легіону. На той час цей театр вважався інстанцією для людей забезпечених. Часто сюди представники вищого стану приводили дітей, сподіваючись знайти їм відповідну партію. А тут на них чекав сюрприз! До уваги поважної публіки були представлені яскраві пристрасті, солдати, циганки, контрабандисти та прості робітниці. До того ж пристрасті скінчилися вбивством! Шокована публіка влаштувала справжній скандал. Творців геніального твору звинуватили в моральній розбещеності. Усі журналісти накинулися на Жоржа Бізе – вони люто критикували оперу. Але чим більше журналісти критикували творіння композитора, тим більше опера викликала інтерес. «Кармен» було представлено 45 разів – усі поспішали відвідати скандальну виставу!

Композитор дуже важко сприйняв неуспіх свого твору. Існує версія, що тяжка депресія, викликана провалом «Кармен», спричинила хворобу серця, внаслідок якої 3 червня 1875 року у віці 36 років композитор помер. Незадовго до смерті Жорж Бізе уклав угоду на постановку «Кармен» у Віденській державній опері. Тут вистава мала великий успіх у публіки, а також заслужила схвальні відгуки від композиторів, зокрема Ріхарда Вагнера і Йоганнеса Брамса. Останній слухав оперу 20 разів і казав, що «пішов би на край світу, щоб обійняти Бізе». Після віденського тріумфу «Кармен» почала стрімко набувати популярності в усьому світі. 1876 року вона була поставлена в Брюсселі, 1878 року оперу почали виконувати в лондонському Театрі Її Величності, а згодом у Санкт-Петербурзі та Нью-Йорку.

Українською мовою «Кармен» переклав Максим Рильський у 1930-х роках. У цьому перекладі опера йшла в Київському театрі.

Історія Кармен є одним з найбільш популярних сюжетів за всю історію кінематографу. За мотивами цього сюжету в світі знято більше 70 фільмів, з яких близько 40 – німі. Зокрема, у 1915 році фільм за мотивами опери зняв Чарлі Чаплін.

Джерела:

1. 111 опер. Довідник-путівник. – Санкт-Петербург: Культ Інформ Прес, 2000. – 686 с., с. 615 – 620
2. Е. Великович. Жорж Бізе – Ленінград: Вид-во “Музика”, 1969. – 94 с.
3. https://www.belcanto.ru/carmen.html – Опера Ж. Бізе «Кармен»
4. https://kakoy-smysl.ru/history-of-creation/kratkaya-istoriya-sozdaniya-opery-karmen-zhorzha-bize/ – Історія створення опери «Кармен» Жоржа Бізе
5. http://musike.ru/index.php?id=95 – Опера Жоржа Бізе «Кармен»

Оперета Імре Кальмана «Сільва»

Оперета угорського композитора Імре Кальмана «Сільва» стала однією з вершин його творчості, і, у певному сенсі, символом оперети як жанру, сформувавши стиль нової віденської оперети.

Імре Кальмана величали «Королем оперети». Меланхолік і песиміст, скромна людина створила майже два десятки наповнених радістю, любов’ю і добром творів, що занурюють у світ свята. Композитор перетворив оперету з розважального в жанр, наповнений реалізмом та психологічною глибиною. Ефектні незабутні мелодії, що становлять основу його оперет, і нині мають величезну популярність і обов’язково входять до репертуару всіх музичних театрів.

Оперета «Сільва» (або «Королева чардаша») була написана композитором у 1915 році. У репертуарах деяких театрів також зустрічається буквальний переклад з німецької – «Княгиня чардаша». Лібрето Лео Штайна та Бели Єнбаха мало назву «Хай живе кохання!». Дія в опереті відбувається в 1915 році в Австро-Угорській імперії під час Першої світової війни. Головна героїня, Сільва Вареску, пробивається з низів і стає примою Будапештського вар’єте, де отримує прізвисько «циганська принцеса». Сільва любить молодого аристократа Едвіна, та їхній шлюб неможливий через соціальну нерівність. Тож заручини молодих відбуваються таємно. Батько ж Едвіна мріє про заручини сина з його багатою кузиною Стассі. Та коли з’ясовується, що мати Едвіна – княгиня Ангільта – до шлюбу з князем також грала у вар’єте, батько вимушено дає свій дозвіл на шлюб сина й Сільви.

Імре Кальман створив гучну та непросту оперету про подолання класових упереджень. За фасадом класичного сюжету кохання прекрасної попелюшки та шляхетного молодого чоловіка з вищого суспільства ховається виклик своєму часу. У музиці оперети широко використані ритмоінтонації найпопулярнішого угорського танцю чардаш з його патетичним початком та бурхливим емоційним завершенням.

Прем’єра «Сільви» відбулася 17 листопада 1915 року в театрі ім. Йогана Штрауса у Відні. Перша віденська постановка викликала значний інтерес публіки, і надалі оперета залишалася в репертуарі Штраус-театру протягом десятиліття. Згодом «Королева чардаша» ставилася і в інших європейських країнах. Успіх оперети був таким, що її ставили по обидва боки фронту: і в Австро-Угорщині, і в Російській імперії.

Для бродвейської постановки 1917 року назва оперети та імена персонажів були змінені на звичні американському глядачу, а сама вистава називалася «Дівчата з Рив’єри». В Англії (1921) та в Австралії (1936) оперета йшла під назвою «Циганська принцеса», але в порівнянні з гаряче прийнятими спектаклями у Відні та Будапешті лондонську та бродвейську вистави можна назвати невдалими.

За мотивами оперети знято низку фільмів в Австрії, Угорщині, Німеччині, Норвегії та Радянському Союзі. Першим був німий фільм австрійського режисера Еміля Лейде, який вийшов у 1919 році. Останній фільм зняв радянський режисер Ян Фрід у 1981 році.

Джерела:

1. Імре Кальман. Збірка статей та спогадів. – Москва: Всесоюзне вид-во “Радянський композитор”, 1980. – 192 с.
2. https://soundtimes.ru/opera/operetty/operetta-silva – І. Кальман. Оперета «Сільва»
3. https://soundtimes.ru/muzykalnaya-shkatulka/velikie-kompozitory/imre-kalman – Імре Кальман
4. http://sunny-genre.narod.ru/books/miheeva_orelovich/10-2_Silva.htm – Імре Кальман. Сільва.

Опера Джакомо Пуччіні «Тоска»

Один із найдраматичніших творів італійського композитора Джакомо Пуччіні – опера «Тоска» – одна з найпопулярніших опер світового репертуару. Велична історія кохання і зради ось уже більше століття хвилює серця людей у ​​всьому світі.

В. Сарду, король французьких драматургів, написав драму «Тоска» спеціально для Сари Бернар, і актриса в ній мала величезний успіх. Джакомо Пуччіні побачив п’єсу в міланському театрі і чудово зрозумів цінність драми – стрімкий перебіг її розвитку та надзвичайну експресивність. П’єса В. Сарду зацікавила також композиторів Джузеппе Верді та Альберто Франкетті, однак права на використання сюжету драматург надав саме Пуччіні. У погодженні з автором композитор вніс деякі зміни в зміст драми: сюжет було спрощено, а дія максимально прискорена.

Сюжет опери розгортається в Римі на початку ХІХ століття. У центрі виру подій – кохання співачки Флори Тоски та художника Маріо Каварадоссі. Намагаючись врятувати від переслідування свого друга, колись римського консула Чезаре Анджелотті, художник Каварадоссі ховає його у своєму заміському будинку. Начальник поліції Скарпіа здогадується, де ховається злочинець, ув’язнює художника і через тортури хоче дізнатися про місце його перебування. Щоб урятувати коханого від тортур, дівчині доводиться видати місце укриття Анджелотті. Та жорстокий начальник поліції, закоханий у Тоску, наказує вбити свого суперника Каварадоссі. Флора може врятувати його, якщо подарує лиходію своє кохання. Тоді розстріл буде несправжнім, а художник з перепусткою втече. Дівчина погоджується, та, отримавши документи на втечу, вбиває Скарпіа. З настанням світанку Флора біжить до коханого і розповідає про майбутню втечу. А ще просить впасти «по-акторськи», коли він почує стрілянину «холостими». Та поліцейський обманув закоханих – Маріо застрелили справжніми кулями. Тоска з відчаю гине.

Прем’єра опери відбулася в римському театрі Костанцо 14 січня 1900 року в присутності королеви Маргарити та урядовців. Це була одна з найнезвичайніших прем’єрних історій! Почалося все з того, що театральну залу заполонила поліція: хтось повідомив про те, що в залі закладено бомбу (щоправда, її в приміщенні не було виявлено). Усупереч встановленій у Римі театральній традиції розпочинати вистави з запізненням, ця вистава розпочалася в повідомлений час з точністю до хвилини – і за вимогою глядачів, що запізнилися, прийшлося оперу переривати й розпочинати заново. Та прем’єра була прийнята без захвату: опері закидали неоригінальність мелодичних ідей та звуковий і сценічний садизм: у даному випадку публіці припала не до смаку сцена тортур. Але «Тоску» очікував і справжній фурор – в Ла Скала, де вона була поставлена навесні того ж року.

В Україні опера вперше була поставлена ​​в Одесі італійською мовою того ж 1900 року. У перші роки радянської влади була здійснена спроба переробки лібрето з перейменуванням опери на «У боротьбі за Комуну». Над лібрето працювали Н. Виноградов і С. Спаський. За задумом авторів, дія проходила в Парижі в 1871 році, а головними героями стали революціонерка та комунар. У такому вигляді опера ставилася навіть у Київській опері.

Джерела:

1. 111 опер. Довідник – путівник. – Санкт-Петербург: Культ Інформ Прес, 2000. – 686 с., с. 336 – 341
2. https://www.belcanto.ru/tosca.html – Опера Пуччіні «Тоска»
3. https://soundtimes.ru/opera/spektakli/opera-toska – Дж. Пуччіні. Опера «Тоска»
4. https://musicseasons.org/dzh-puchchini-opera-toska/ – Дж. Пуччіні. Опера «Тоска»

Балет П. І. Чайковського «Лебедине озеро»

Балет П. І. Чайковського «Лебедине озеро» ось уже понад століття захоплює серця шанувальників класичної музики. Він по праву вважається еталоном високого мистецтва, а багато танцюристів зі світовим ім’ям пишалися тим, що їм випала удача виконати партію в цій виставі.

Вважається, що композитора на написання музики надихнуло відвідування Баварії, де митець побачив знаменитий Нойшванштайн – «лебединий замок» короля Людвіга ІІ. До речі, декорації до класичних вистав досі зображають готичний замок у горах. Хоча П. Чайковський вважається російським класиком, його життя і творчість невідривно пов’язані з Україною, де композитор упродовж 28-и років по декілька місяців гостював у своїх родичів і друзів. Майже 40 творів, які митець написав в Україні, є світовими шедеврами («Коваль Вакула», «Мазепа», балет «Спляча красуня», друга, третя і четверта симфонії, багато романсів та інш.). До речі, своїм утворенням Київська консерваторія теж зобов’язана саме йому. Коли композитор приїхав до Києва з інспекцією, його авторитетна думка, що Київське музичне училище може отримати статус Консерваторії, була вирішальною. 

Знаменитий балет «Лебедине озеро», який був замовлений П. Чайковському Великим театром, був написаний на Черкащині в маєтку сестри композитора в Кам’янці 1871 року. Композитор присвятив його і «Дитячий альбом» своїм племінникам. В основу сюжету балету покладено фольклорні мотиви, у тому числі старовинна німецька легенда, що оповідає про прекрасну принцесу Одетту, перетворену на лебедя прокляттям злого чаклуна – рицаря Ротбарта.

Принц Зигфрід на березі озера бачить дівчат-лебедиць, з-поміж яких особливою красою сяє принцеса Одетта. Він закохується в красуню і обіцяє, що саме вона стане його обраницею. Та чаклун Ротбарт підступний. Він викликає двійника принцеси – Оділлію – і Зигфрід звіряється в коханні не своїй милій. Одетта втрачена для нього назавжди, та принц приймає виклик на двобій чаклуна. У початковому варіанті балет мав трагічний фінал: принц вступає в боротьбу зі злим генієм, і той скидає принца в озеро. Його зачарована кохана кидається услід за ним, а зло, уражене такою неймовірною силою почуттів, гине. Цей варіант не мав успіху на театральних сценах, і згодом балет був перероблений головним диригентом Маріїнського театру Рікардо Дріґо та балетмейстерами Маріусом Петіпа і Львом Івановим. У цьому варіанті принц вступає в бій із чарівником, на допомогу юнаку кидається Одетта – і вони перемагають. Звучить гімн любові, молодості й краси. У музику також були введені «танці рук», з’явився дует Одетти та Зигфріда і знаменитий «Танець маленьких лебедів».

Прем’єра балету в початковій, авторській версії відбулася 4 березня 1877 року на сцені Великого театру в Москві, та не мала успіху. У переробленій версії балет вперше було поставлено 15 січня 1895 року в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі. Ця версія зазнала тріумфу – і відтоді саме вона переважно ставиться в сучасних театрах.

Наприкінці XX століття на світових сценах з’явилися різні версії «Лебединого озера», не пов’язані ні з класичним танцем, ні з попередньою традицією постановки. Балет нерідко ставився за допомогою різних технік танцю-модерну і так званого «актуального танцю». У 1995 році британський постановник Метью Борн поставив свій балет, де всі лебеді – чоловіки. Це була гуманістична та світла вистава з повністю оригінальною хореографією. Це притча про самотність і про те, що проти зграї йти неможливо й небезпечно, будь ти птах, звичайна людина чи особа королівської крові. Ця версія здобула бурхливі овації на сценах багатьох країн, а також удостоєна понад 30 міжнародних нагород.

У Київському театрі опери і балету «Лебедине озеро» вперше було поставлене 1926 року запрошеним балетмейстером Леонідом Жуковим. Він сам виконував і роль Зигфріда, до того не раз виступивши в цій партії на сцені Великого театру в Москві.

Джерела:

1. Холден Е. Петро Чайковський. – М.: Вид-во Ексмо, 2003. – 672 с., іл.
2. Демідов А. П. “Лебедине озеро”. – М.: Мистецтво, 1985. – 366 с., іл. – (Шедеври балету)
3. https://www.culture.ru/s/lebedinoe_ozero/ – Історія «Лебединого озера». Як створювалася легенда
4. https://suspilne.media/33338-ak-cajkovskij-napisav-lebedine-ozero-na-cerkasini-ta-comu-nazivav-ukrainu-zemleu-obitovanou/ – Як П. Чайковський написав «Лебедине озеро» на Черкащині

Опера Джузеппе Верді «Аїда»

Оперу італійського композитора Джузеппе Верді «Аїда» можна назвати однією з найкращих в історії музики. У ній усе чудово: колоритна музика, яскраві образи та незвичайний сюжет, заснований на реальних історичних подіях, що надає твору особливої ​​гостроти.

У 1868 році під час відкриття Суецького каналу єгипетська влада  запропонувала Джузеппе Верді написати оперу за національним єгипетським сюжетом, прем’єра якої присвячувалася б відкриттю театру в Каїрі. Композитор відмовився, але через 2 роки, ознайомившись зі сценарієм «Аїди», Верді зацікавився і погодився. Автором сценарію був відомий французький єгиптолог О. Марієт, який використав легенду з епохи фараонів Давнього Єгипту. За малюнками Марієта виготовлялися декорації та костюми театральної вистави. Над лібрето працював Антоніо Гісланцоні.

Композитор працював над оперою із великим захопленням і написав музику за 4 місяці. Він вивчав культуру Єгипту і брав активну участь у розробці сюжету опери. В основу музичного твору лягла розповідь про боротьбу одного з фараонів з ефіопами (нубійцями). Ефіопія, або Нубія (від давньоєгипетського «нуб» – золото) знаходилася у верхів’ях Нілу й була багатою на копальні коштовних металів та добуток слонової кістки, чим і приваблювала фараонів, які неодноразово її захоплювали. Але щоразу ефіопи повставали, з мечем відстоюючи свою незалежність. Трагічні події одного з таких повстань і знайшли своє відтворення в італійській опері. У центрі твору постає історія двох закоханих: ефіопської принцеси Аїди, яка на момент дії є рабинею при дворі фараона, та Радамеса – полководця єгипетської армії. Аїда серед полонених ефіопів пізнає свого батька – ефіопського царя. Радамес погоджується відкрити вільний шлях полоненим до втечі, та його розмова підслухана. Звинувачений у зраді, полководець засуджений до страти. Донька єгипетського царя Амнерис, кохаючи Радамеса, зможе допомогти йому, якщо він зречеться свого кохання. Та чоловік непохитний. До нього в підземелля приходить Аїда, аби разом з коханим загинути. В опері композитор виходить далеко за межі традиційного любовного трикутника. Він повертає нас до витоків трагедії, передумовою якої є завойовницька війна. 

Світова прем’єра опери відбулася в Каїрі напередодні Різдва 1871 року. Це був міжнародний тріумф! Через кілька місяців на «Аїду» чекав шалений успіх і на батьківщині Верді. На прем’єрному спектаклі в Мілані публіка була в захваті та запрошувала композитора на сцену 32 рази! З того часу «Аїда» є в репертуарі майже кожної оперної трупи світу.

«Аїда» – психологічна музична драма, одна з вершинних у цьому жанрі. Сила Дж. Верді як композитора – в умінні розкрити через виразну мелодію почуття, характер, ситуацію. В «Аїді» це мистецтво досягло нових вершин. За психологічним впливом та емоційним багатством, пластичною ясністю та чарівністю мелодій опера перевершувала все, що було досягнуто композитором раніше. Значну дієву функцію тут виконують також великі, розгорнуті ансамблі, хори та оркестр.

У ролі Аїди виступала свого часу і славетна українська співачка Соломія Крушельницька – вперше, у Львові 1894 року. Вона захопилася цією оперою ще під час навчання в Мілані. Це був складний період у творчій біографії співачки: перші її виступи у Львові холодно зустріли і вчителі, і музична критика. Причиною були інтриги в театрі. Артистка з дня на день чекала, що дирекція театру розірве з нею контракт. Але успіх «Аїди» врятував ситуацію. Роль єгипетської рабині назавжди залишається в репертуарі Соломії. У ролі Аїди співачці аплодували і Варшава, і Рим, і Лісабон, і Буенос-Айрес, Одеса, Петербург і Неаполь. Це було визначне явище в історії оперного виконавства. Костюм Аїди Соломія замовила в модній паризькій майстерні. Саме у цьому вбранні та характерному головному уборі співачка позувала французькому художнику Е. Леві.

Джерела:

1. 111 опер. Довідник-путівник. – Санкт-Петербург: Культ Інформ Прес, 2000. – 686 с., с. 297 – 302
2. https://www.stud24.ru/art/tvorchst-dzhverd-ta-storya-stvorennya/506922-2064996-page2.html – Творчість Дж. Верді. Опера «Аїда»
3. https://www.belcanto.ru/aida.html – Опера Верді «Аїда»
4. https://soundtimes.ru/opera/spektakli/opera-aida – Дж. Верді. Опера «Аїда»