Основоположник українського модерну

12 січня виповнилося 150 років від дня народження одного з найталановитіших майстрів українського мистецтва початку ХХ століття Василя Григоровича Кричевського! Він був творцем національного архітектурного стилю та найкращим представником ліричного «українського імпресіонізму». До того ж митець створив проєкт прийнятого Центральною Радою в 1918 році Державного Герба УНР.

Василь Григорович Кричевський народився1873 року в селі Ворожба на Слобожанщині в родині повітового фельдшера і був найстаршим з 8 дітей. Після закінчення Харківського залізничного училища працював у відомих архітекторів і досяг високого ступеню майстерності. Роботи Василя, подані на вступний іспит до Петербурзької академії мистецтв, наукова рада визнала за твори майстра, який має підготовку, рівну академічному курсу. Навчаючись в Академії, митець створює живописні роботи аквареллю й олійними фарбами. І чимало подорожує. Мандруючи містами та селами, майстер робить замальовки різних будиночків, церков, цікавиться й народною архітектурою.

У 1903 році Василь одержав першу нагороду на конкурсі за будинок Полтавського земства, який був побудований за його планом і став зразком нового архітектурного стилю (український архітектурний модерн), основою якого стали спадщина та традиції української народної архітектури. Згодом постала ціла низка стилістично вдалих будов, з-поміж яких будинок Грушевських та школа ім. С. Грушевського в Києві, проєкт відновлення будинку Т. Шевченка, будинок письменників «Роліт» у Києві, меморіальний музей Т. Шевченка в Каневі та інш. Від Центральної Ради митець також отримав замовлення на художній проєкт паперових грошей, зокрема, для купюри номіналом 2 гривні.

Від 1922 року Василь Кричевський звертається до викладання. Він став ініціатором створення Українського (Київського) архітектурного інституту, де зайняв посаду завідувача кафедрою, мав звання професора, згодом доктора мистецтвознавства. Майстер керував мистецькою частиною у виробництві українських фільмів: «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «Звенигора», «Назар Стодоля», а в 1937 році оформив перший в Україні кольоровий фільм «Сорочинський ярмарок». У 1940 році в Києві пройшла велика індивідуальна виставка робіт майстра, яка охоплювала 1055 експонатів.

Захоплений народним мистецтвом майстер багато років  збирав предмети української народної творчості і зумів укомплектувати одну з найбагатших колекцій в Україні. На жаль, збірка Василя Кричевського, що зберігалася в будинку Михайла Грушевського, згоріла в 1918 році під час артилерійського обстрілу більшовиків.

Під час ІІ світової війни Василь Кричевський з родиною покинув Київ і виїхав спочатку до Львова, де був ректором Вищої образотворчої студії. Пізніше переїхав до Німеччини, а 1949 року – на постійне місце проживання до Каракаса (Венесуела).

Нині частина робіт художника знаходиться за кордоном, найбільша зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. У 2003 році онука Василя Кричевського Оксана де Лінде передала приблизно 300 робіт митця в дарунок українським музеям у Харкові, Полтаві, Лебедині, Києві. Зокрема, до 40 творів містяться в колекції Харківського художнього музею. Унікальна колекція картин художника зберігається і в Музеї української діаспори в Києві. 

Джерела:

1. https://ostrohcastle.com.ua/ya-zrobyv-use-shho-mig-nehaj-zrobyt-krashhe-toj-hto-mozhe/ – «Я зробив усе, що міг…»
2. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1645 – Кричевський Василь Григорович

Архітектура вказує на вічність

1 липня відзначається День архітектури України!

Цей день святкується з 1995 року. Цього дня відзначаються досягнення і вручається Державна премія України в галузі архітектури. Архітектура нашої країни є однією з найбагатших скарбів світу. Вона є проявом величної краси та стриманості. Вона надихає сучасних архітекторів на нові шедеври і надає можливість майбутнім поколінням вивчати історію всього світу, адже багато відомих архітектурних пам’яток України були спроєктовані іноземними майстрами. 

В Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва. Найбільшу кількість пам’яток архітектури можна побачити у Львові (близько 2,5 тисяч!). У 1998 році місто було внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.

З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, російські фашисти вбивають людей, намагаються захопити нашу територію, знищують інфраструктуру й українське мистецтво. Протягом століть російська культура безупинно намагалася самостверджуватися через інші, а тому руйнувала й калічила культуру України та інших народів, які вона прагнула поневолити. Справжня мета путінської фашистської агресії – знищити будь-які прояви української ідентичності, тому українські памʼятки культури – під особливим прицілом окупантів. Загалом в Україні пошкоджено або повністю знищено понад 150 різних пам’яток та об’єктів культури.

Бомбардування зазнав майдан Свободи в Харкові. Це центральна площа міста, що займає 6-е місце за величиною в Європі та 12-е у світі. Архітектура сучасного Харкова еклектична, поєднує забудови ХІХ століття, пам’ятки конструктивізму та новобудови. Під час Другої світової війни місто майже повністю було знищене, тому більшість наявних архітектурних рішень створені після 50-х років. На сьогодні російськими окупантами знищено понад 30 % архітектури міста.

Наприкінці лютого російські окупаційні війська зайняли садибу Лизогубів на Чернігівщині. Будівля була пограбована й пошкоджена. Перед цим на територію парку влучив снаряд. Садиба Лизогубів – музей-маєток, пам’ятка національного значення. Лизогуби – дворянський козацько-старшинський рід, відомий з другої половини 17 століття.

Російські війська, відступаючи з Тростянця Сумської області спалили Будинок управителя маєтками Кеніга, пам’ятку архітектури національного значення. У садибі розміщувалися 3 музеї: центральний корпус слугував картинною галереєю, у лівому крилі знаходився Музей шоколаду, у правому – Краєзнавчий музей. Зараз об’єкт потребує детальної експертизи на предмет можливості відновлення. Почесний консул Азербайджану в Україні уже висловив готовність азербайджанської сторони допомагати у відновленні об’єкту.

Унаслідок обстрілів Дніпра 11 березня постраждав Дніпровський будинок органної та камерної музики. Це пам’ятка архітектури національного значення, збудована на початку ХХ сторіччя.

16 березня російська бомба влучила в Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, де переховувалися понад тисяча людей. Театр збудували в 1956-1960 роках, він є пам’яткою архітектури, історії та монументального мистецтва – і тепер повністю зруйнований. Обірвано багато людських життів.

У березні були пошкоджені будівлі музею-заповідника«Садиба Попова» у Василівці Запорізької області. Комплекс був збудований у ХІХ сторіччі в мавританському, неоготичному та неороманському стилях. Російські варвари пограбували установу та розбили частину вікон – вкрали навіть мармурові унітази.

Зазнали значних пошкоджень Харківський художній музей, Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині, де, зокрема, зберігалися роботи художниці Марії Примаченко. Пошкоджена Обласна юнацька бібліотека в Чернігові –  будівля в неоготичному стилі, зведена наприкінці ХІХ сторіччя. Тут знаходилися Музей старожитностей Василя Тарновського, де зберігалися предмети доби козацтва та особисті речі Тараса Шевченка.

Ми пам’ятаємо і не пробачимо. Наша культура – наша духовність і наша внутрішня сила. Ми любимо свою землю, знаємо свою історію й пишаємося нашими великими людьми. Ми вільні й непереможні!

Джерела:

1. Прибєга (Лучанський) Л. В. Шедеври архітектури України. – К.: Мистецтво, 2017. – 224 с.: іл.
2. https://life.nv.ua/lifestyle/den-arhitektury-ukrainy-2020-samye-krasivye-zdaniya-50096501.html – День архітектури України. Знакові будівлі країни
3. https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220317-great-russian-destruction.html – Велике російське руйнівництво

Архітектор, без якого уявити Київ неможливо

27 квітня народився відомий архітектор Олександр Беретті!

Архітектори Беретті – це ціла епоха в історії Києва. Завдяки їм значною мірою стало формуватися обличчя сучасного міста, було створено цілий ряд непересічних споруд у стилі класицизму, які нині посідають чільні місця серед архітектурних візитівок столиці України.

Олександр Вікентійович Беретті народився в Санкт-Петербурзі в 1816 році. Від батька, відомого архітектора Вікентія Беретті, успадкував талант архітектора та природний художній смак. Вищу освіту здобував у Петербурзькій академії мистецтв. Олександр Беретті став спадкоємцем свого батька у справі розбудови Києва. Його діяльності активно сприяв генерал-губернатор Д. Бібіков, що надавало архітекторові додаткових привілеїв та свобод. Перелік будівель, створених за проєктами Олександра Беретті, є значним, і найбільше тішить той факт, що більшість цих споруд збереглися до наших днів.

За проєктом Олександра Беретті був побудований Анатомічний театр (1851-1853) – навчально-допоміжний заклад медичного факультету Київського університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул. Фундукліївській (нині Б. Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі! Нині тут розташований Музей медицини.

У 1850-1852 роках Олександр Беретті спроєктував будівлю Першої чоловічої гімназії (нині це гуманітарний корпус Національного університету Тараса Шевченка). А на нинішній Європейській площі за проєктом архітектора було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз – Український дім). А ще таланту митця належать проєкти пансіону графині Левашової (нині – будівля Президії НАН України), Реального училища (нині – Дипломатична академія при МЗС України).

О. Беретті також завершував будівництво, розпочате батьком, Свято-Володимирського університету, костелу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт, також митець залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад. Архітектор відзначився і як викладач – упродовж 18 років він читав лекції з архітектури в Київському університеті!

Але вслід за славою та визнанням прийшли невдачі та неприємності. У липні 1862 року було розпочато будівництво окраси Києва – Володимирського собору. Перший проєкт храму розробили архітектори П. Спарро та І. Штром, але Олександр Вікентійович його повністю переробив, у тому числі збільшивши у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки й почали тріскатися стіни. Олександра Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 році архітектор В. Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані художники – В. Васнецов, М. Врубель, М. Нестеров, М. Пимоненко, В. Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т. Шевченка професор Адріян Прахов.

Після відсторонення від будівництва Володимирського собору Олександр Вікентійович прожив ще три десятиліття, майже не працюючи за фахом. Викладацька діяльність не приносила повного морального задоволення. Помер митець у Києві, похований на Байковому цвинтарі неподалік від могили батька.

Та архітектурні шедеври майстра живі. Збудовані в XIX ст., вони і сьогодні прикрашають своєю вишуканою досконалістю українську столицю. Україна – дивовижна! Слава їй навіки!

Джерела:

1. https://cdiak.archives.gov.ua/v_Zodchi_Beretti.php – Зодчі Беретті та їхнє надбання
2. https://ridna.ua/2020/04/arkhitektor-bez-iakoho-uiavyty-kyiv-nemozhlyvo-27-kvitnia-1816-roku-narodyvsia-oleksandr-beretti/ – Олександр Беретті
3. https://vechirniy.kyiv.ua/news/52166/ – Київські шедеври Олександра Беретті

Архітектура – це літопис часу

Сьогодні ми відзначаємо День архітектури України, що святкується з 1995 року. В Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури! Споруди нашої держави вражають різноманітністю стилів, форм, а також багатством історії. Кожна має своє неповторне обличчя й красу. Давні шедеври дихають спокійною величчю й міццю, сучасні вражають своєю оригінальністю. Пропонуємо вам добірку найцікавіших архітектурних шедеврів України, які вас здивують і надихнуть.

Будинок-корабель (Чернівці). Чернівці славляться своєю чудовою архітектурою, але однією з головних родзинок міста є саме ця будівля. Це один із перших кам’яних будинків у місті, «поставлений на якір» у XIX столітті. Його й досі називають на старий манер «шифа», що в перекладі з німецької – «корабель». Споруда і справді схожа на корабель: звужений фасад – ніс корабля, спрямований на південь, а на 2 поверсі – палуба у вигляді просторого балкону та маленька башта, що нагадує щоглу. Споруда «врізається» носом у вулицю, немов пливе по воді. Зовні незвичайний будинок прикрашено скульптурами левів, грифонів, водоростей і дельфінів.

Плоский будинок (Одеса). В Одесі є один дуже цікавий будинок, а, в певній мірі, можна навіть сказати, містичний. Дивишся на нього – простий звичайний будинок, який нічим не відрізняється від сусідніх. Однак яким же буде ваше здивування, коли обійдете його трохи ліворуч і побачите, що він виглядає плоским. Насправді секрет будівлі полягає в особливій конструкції: споруду зводили за часів царської Росії і в процесі будівництва не вистачило коштів. Аби не зупиняти роботи, архітектор Д.Климов вирішив звести дві стіни та зробити будівлю трикутною. Ще цей будинок називають картковим, відьомським, будинком тіней, а також будинком-стіною. У нього є схожі «брати» у Львові та Житомирі.

Перевернутий будинок у Карпатах. У селі Поляниця поблизу Буковеля (Івано-Франківська область) знаходиться перевернутий будинок. З першого погляду може здатися, що ця будівля – жертва якоїсь природної стихії, типу урагану чи торнадо. Але ні, будинок зводився саме в такому вигляді, щоб відрізнятися від усіх своїх звичайних побратимів. А ось внутрішнє оформлення такої незвичайної споруди являє собою традиційний варіант інтер’єру, у якому меблі, сантехніка та інші атрибути знаходяться на своїх місцях, на підлозі.

Кіностудія Victoria Film Studios (с. Гурівщина). Будівля однієї з найбільших кіностудій України зведена у вигляді великого замку з каменями біля підніжжя та численними вежами. Несвідомо тут виникають асоціації зі справжнім Діснейлендом. Вхід у будівлю прикрашають стилізовані скульптури з фільмів «Чужий» і «Хижак», висота яких понад 3 метри. Загалом територія кіностудії займає 36 га. Екскурсії тут не проводять, проте можна насолодитися красою зовні.

Київський державний академічний театр ляльок (Київ).Театр ляльок у Києві є найстарішим в Україні. Попри те, що він з’явився ще в 1927 році, красиву сучасну будівлю за проєктом В.Юдіна звели тільки в 2005 році. Споруда театру має образ казкового палацу як зовні, так і в інтер’єрі. Крім того прилегла територія оформлена, як справжнє дитяче казкове містечко: тут є скульптури казкових персонажів, водограй, а також квіткові клумби.

Театр на Подолі (Київ). Нове приміщення Театру на Подолі, що відкрилося  в 2016 році, викликало бурхливі суперечки. Будівлю прозвали «саркофагом». Проєкт харківського архітектора Олега Дроздова критикували за те, що він нібито не вписується в стиль Андріївського узвозу. Проте в професійному середовищі театр зібрав в основному позитивні відгуки. І в 2019 році проєкт навіть номінували на архітектурну премію Mies van der Rohe Award.

Патріарший Собор (Київ). Головний храм української греко-католицької церкви є зразком сучасної архітектурної думки. Величезний (площа — 1,72 га), дуже світлий і просторий храм вражає своєю красою і водночас скромністю. Тут нема традиційних ліпнини і позолоти, помпезних колон і дорогих ікон. Простота ліній, світлі кольори і гра світла повністю передають задум авторів: церква для народу. Споруду будували 12 років: усе через те, що вона будувалася на гроші простих вірян. З подвір’я церкви відкривається неймовірний краєвид на Дніпро.

Україна дивує й щоразу запрошує нас до нових подорожей! Відкриваймо для себе її величну красу й неповторність!

Джерела:

1. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20181001-11-nejmovirnyh-shedevriv-arhitektury-ukrayiny-yaki-varto-pobachyty/ – Неймовірні шедеври України, які варто побачити              
2. https://prolviv.com/blog/2017/12/23/7-suchasnykh-arkhitekturnykh-dyv-ukrainy-iaki-maie-pobachyty-kozhen/ – 7 сучасних архітектурних див України
3. https://birdinflight.com/ru/architectura/20201117-17-luchshih-zdaniy-kieva.html – Сучасні будівлі Києва