Сьогодні 24 травня відзначає свій 50-ий день народження українська співачка, піаністка, диригентка Руслана!

Талановита, активна, вольова, сповнена енергії диких танців. У день народження відомої виконавиці згадаємо цікаві факти її біографії.

Руслана Степанівна Лижичко народилася у Львові. Навчалася в математичній школі й паралельно – у музичній, співала в гурті «Оріон» та в дитячому ансамблі «Усмішка». Після школи вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, по закінченню якої здобула фах «Диригент симфонічного оркестру»! Музична кар’єра Руслани почалася 1993 року, коли дівчина взяла участь у двох музичних фестивалях України – «Червона рута» та «Тарас Бульба». Наступного року співачка та її продюсер Олександр Ксенофонтов, який став її чоловіком, заснували студію «Люксен», на базі якої почали займатися радіорекламою. Відомі музичні кліпи фірм «Oriflame», «Coca-Cola», «Stimorol» озвучені голосом Руслани. Цьому заняттю співачка віддала більше двох років.

1996 року на сцені Львівського оперного театру відбувся концерт на тему казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Після цього проєкту українська преса назвала Руслану «новою хвилею в музиці». Її було оголошено «Співачкою року-96». У другій половині 1998 року Руслана влаштувала тур із благодійними концертами по стародавніх замках України з метою зібрати кошти на їх реставрацію. «Тур по стародавніх замках України» привернув увагу до їхнього стану. Результатом цього стала реставрація Золочівського замку.

Пісні Руслани емоційні, сповнені надзвичайної позитивної енергетики. Співачка використовує гуцульські мотиви та народні інструменти, поєднуючи їх з сучасною танцювальною музикою. Її пісня «Світанок» отримала приз «Золота Жар-птиця 98» у номінації «Краща пісня року» і стала візитною карткою співачки. Відома композиція «Знаю я» стала першим музичним кінокліпом, який було знято та змонтовано спеціально для показу на широкому екрані в сучасних кінотеатрах. У цій роботі брали участь 250 спеціалістів із п’яти країн світу, які працювали в сімох студіях! У 2003 році вийшов відомий альбом співачки «Дикі танці», робота над яким відбулася на всесвітньо відомій музичній студії Пітера Гебріела «Real World» у Лондоні. Альбом став лідером продажу в Україні. Того ж року на церемонії «Українська музична премія» за свої «Дикі танці» Руслана отримує першу в Україні офіційну нагороду – «Платиновий диск».

Наступного 2004 року українська співачка здобула перемогу на «Євробаченні»! Руслана – непересічна особистість у всьому. На відміну від заходів конкурентів, навіть її пресконференція проводилася нестандартно: наприклад, усі присутні могли дегустувати українську горілку й сало. До того ж виконавиця вчила журналістів грати на трембіті. Неординарним був і виступ артистки на сцені. Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном»! У 2009 році Руслана стала гостею 6-го Азійського фестивалю пісні в місті Сеул. Разом з балетом «Життя» вона виконала свої композиції і отримала нагороду за внесок у культурний обмін між Україною та Азією в музиці та здобула головну нагороду фестивалю як найкращий виконавець.

Наступного року активна непосидюча співачка взяла участь в екстремальному проєкті «Інтера» під назвою «Битва українських міст», зйомки якого відбувалися в Буенос-Айресі, Аргентина. На відомій смузі перешкод зійшлися 26 українських міст у боротьбі за право називатися найкращим містом України. Кожне місто було представлене командою з п’яти учасників. На чолі команди зі Львова стала саме Руслана! На грі їй довелося долати і боксерську стіну, і басейни з багнюкою, і величезні батути над водою тощо. Відчайдушна львів’янка показала себе краще за багатьох чоловіків! 

Руслана активна і в соціальному та політичному житті країни. Вона брала участь у Революції Гідності – разом із чоловіком розвозила постраждалих по лікарнях і майже щоночі була на Майдані. З початком повномасштабної війни в Україні зірка не тільки інформує про реальні події на особистих сторінках в соціальних мережах, але й працює як волонтер та виступає перед українськими захисниками та в інших країнах на підтримку наших воїнів.

Джерела:

  1. Лепша І. Д. 100 облич української естради. – Чернівці: Молодий буковинець, 2010. – 408 с.
  2. https://www.pisni.org.ua/persons/100.html – Руслана. Пісні
  3. https://ua.kinorium.com/name/1068539/info/ – Руслана Лижичко

Реклама