3 лютого виповнилося б 70 років відомому кобзареві, бандуристу, майстру народних музичних інструментів, художнику й поету Миколі Буднику! Саме завдяки йому розпочалося відродження музичної майстрової школи України. Сам майстер власноруч створив близько ста народних інструментів!

Микола Петрович Будник народився 1953 року в селі Сколобів на Житомирщині. 14-річним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Змінював професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі «Арсенал». Захоплювався малюванням. У 26 років почав навчатися кобзарській справі у відомого етнографа Івана Гончара, а з 1980 року навчався як майстер кобзарських музичних інструментів та виконавець у кобзаря Георгія Ткаченка. Навчився виконувати багато історичних та духовних пісень.

У 80-х роках Микола Будник у м. Ірпені створив майстерню для відродження старовинних народних інструментів, у якій налагодив виготовлення бандур, кобз, лір, реконструював інструменти, що давно вийшли з ужитку: давньоруські й половецькі гудки, шоломовидні та криловидні гусла тощо. Ця майстерня стала одночасно й музичною школою, де молоді ентузіасти опановували майстерність виготовлення інструментів і гри на них. Микола Будник став ініціатором створення творчої організації Київський кобзарський цех, де випробував традиційні форми кобзарювання в сучасних умовах, виступаючи на вулицях і майданах, біля церков, монастирів та в інших людних місцях. Особливо кобзар любив співати під знаменитою розлогою липою біля Десятинної церкви в Києві.

Микола Петрович ще й створив оригінальний підручник з кобзарства: у формі діалогів, з його ж малюнками, які показують, як робити та настроювати кобзу. Він – учитель багатьох нині відомих кобзарів. Учнем майстра був і відомий український режисер Олесь Санін, який грає на лірі, що зробив Микола Петрович.

Як художник Микола Будник працював переважно з аквареллю. Він любив писати поезії на своїх роботах. Легка гра зі словом, тонка лірика поєднуються в нього зі справжніми філософськими одкровеннями: «Добрі сили не будуть воювати за тебе, бо доброю силою для тебе уже
є ти сам!»

Пам’ятаймо і шануймо своє коріння! Українців, що несли в душі любов до рідної землі, до свого народу та його культури.

Увесь творчий спадок Миколи Будника нині зібрано в Музеї Івана Гончара. У мирний час у лютому впродовж кількох років в історичному будинку Центральної Ради проводилися вечори, присвячені пам’яті відомого кобзаря. Вулицю в Ірпені, де знаходилася кобзарська майстерня, назвали його ім’ям.

Джерела:

  1. https://ukrmusic.online/encyclopedia/budnyk-mykola-petrovych/ – Микола Будник: кобзар, бандурист
  2. https://uain.press/blogs/mykola-budnyk-grav-pid-lypoyu-na-desyatynnij-a-spivav-dusheyu-1237366 – Микола будник співав душею
  3. https://bandurka.etnoua.info/persons/mykola-budnyk/ – Микола Будник – майстер музичних інструментів