Скрипка в руках Паганіні – інструмент душі

27 жовтня виповнилося 240 років від дня народження видатного італійського скрипаля-віртуоза й композитора Нікколо Паганіні!

Нікколо Паганіні – один з найяскравіших особистостей музичної історії 18-19 століть. Музикант першим зі скрипалів виконував концертні програми напам’ять і сміливо вводив нові прийоми гри, розширивши сферу впливу скрипкового мистецтва. Деякі твори майстра настільки технічно складні, що після його смерті довгий час вважалися невиконуваними.

Нікколо Паганіні народився 1782 року в Генуї в родині власника портової лавки. Батько помітив талант сина до музики, коли тому виповнилося лише 5 років. Саме батько познайомив Нікколо з грою на мандоліні, а через рік став вчити грати на скрипці. Коли хлопчику виповнилося 8 років, він написав перші сонати для виконання на скрипці, а вже в 13 дав перший сольний концерт у театрі Сант-Агостіно. Після цього концерту на юного скрипаля звернув увагу відомий аристократ Джанкарло ді Негро, що став покровителем і справжнім другом талановитого музиканта й узяв на себе витрати на його навчання. Своєрідність манери гри, дивовижна легкість володіння інструментом незабаром принесли Нікколо популярність на теренах усієї Італії. Від 1828 до 1834 років він дав сотні концертів у найбільших містах Європи, заявивши про себе як про найдивнішого віртуоза цілої епохи. Паганіні грав у Німеччині, Франції, Австрії, Англії.

Нікколо Паганіні заклав основи сучасної техніки гри на скрипці. Він широко використовував весь діапазон інструмента, застосовував у грі розтяжку пальців, стрибки, різноманітну техніку подвійних нот, гру на одній струні. Майстер – також видатний композитор. У його творчій спадщині виділяються «24 каприччіо» для скрипки, концерти для скрипки з оркестром, варіації на оперні, балетні та народні теми. Чудово володіючи гітарою, Паганіні написав також близько 200 п’єс для цього інструмента. Власні твори композитора насичені дуже важкими пасажами, за якими можна судити про багатство технічних прийомів музиканта. Композитор мав чудову колекцію скрипок стародавніх майстрів Італії, серед яких були витвори Н. Аматі, Дж. Гварнері, А. Страдіварі, К. Бергонці. Особливо музикант виділяв скрипку роботи Дж. Гварнері, яку за його заповітом отримало рідне місто Генуя.

У свої 50 років майстер раптово перервав свій творчий шлях. Останні роки його життя були надзвичайно важкими: сухоти зруйнували голосові зв’язки і в Паганіні зовсім зник голос. Він міг вести діалог лише за допомогою сина, що перекладав батьківській шепіт. Після смерті Паганіні єпископ міста Ніцца, де лікувався музикант, оголосив його віровідступником. Тіло майстра забальзамували й кілька разів перевозили в різні схованки. Лише наприкінці ХІХ століття Папа Римський скасував це суворе рішення – музикант був похований у місті Парма.

Усе скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилю великого музиканта. З 1954 року в Генуї щорічно проводиться Міжнародний конкурс скрипалів ім. Н. Паганіні. Обов’язковою умовою для конкурсантів є виконання творів композитора, а переможець отримує право грати на скрипці Паганіні, подарованій майстром рідному місту.

Джерела:

1. https://uk.perish.info/1555-niccolo-paganini-biography-interesting-facts-creativ.html – Нікколо Паганіні
2. https://muzabetka.com.ua/biograf_paganini.html – Ніколо Паганіні