27 вересня виповнилося 150 років від дня народження одного з видатних українських майстрів світло­вого живопису, що став першим народним художником України, Світлицького Григорія Петровича!

Митець створив чудові пейзажі з зображенням мі­сячної ночі, які стали найбільш характерними для його індиві­дуального почерку. Майстер своєрідно передавав світло й колорит і розробив особливу технологію фарб, завдяки якій його картини з часом не тьмяніють.

Світлицький Григорій Петрович народився 1872 року в Києві на Подолі в родині валторніста Київського оперного театру. Хлопчик був різнобічно обдарованим. У 4 роки він почав вчитися гри на скрипці, згодом на фортепіано та віолончелі, а також писати музику. У 15 років він був уже готовим оркестровим музикантом, та світ чарівних звуків існував для хлопчика поруч зі світом фарб. З дитинства він добре малював, і в 14 років батько віддав сина до Київської рисувальної школи М. Мурашка, де в нього викладали М. ПимоненкоМ. Врубель. Як один із кращих студентів рисувальної школи Г. Світлицький під керівництвом М. Врубеля розписував Володимирський собор у Києві, реставрував настінний живопис Успенського храму Києво-Печерської лаври. 

Згодом митець закінчив Петербурзьку академію мистецтв, де навчався в українців І. Рєпіна та А. Куїнджі. Робота в храмах, релігійний живопис займали велику частину життя художника. Перелік храмів, де працював Г. Світлицький, чималий. З 1901 по 1917 роки митець очолював групу з реставрації Ісаакіївського собору, за що одержав почесний дворянський титул. У Києві майстер виконував розписи в Хрестовоздвиженській церкві на Подолі.

У своїх пейзажах митець відображав красу рідного краю. Українська природа постала в його полотнах в усьому розмаїтому багатстві й неповторності. Григорія Світлицького називали «поетом місячних ночей», а ще тонким ліриком, творам якого притаманна особлива музична виразність. Одна з найвишуканіших та найпоетичніших картин митця – «Хата в місячну ніч»: серед високих тополь постає проста українська мазанка, яка чи то від променів сонця, чи то місяця стала яскраво білою, святковою, наповненою яскравим світлом, наче ліхтарик. Як композитор митець багато живописних творів пов’я­зав із музикою, яку відчував так само тонко, як і природу («Ноктюрн», «Елегія»). 

У 1918-1920 роки Г. Світлицький працював переважно в техніці графіки: ілюстрував книжки, створював портрети, плакати. У 1946 році митець став першим народним художником УРСР і через рік отримав почесне звання професора Київського художнього інституту.

Нині роботи майстра зберігаються в Національному художньому музеї України, художніх музеях Одеси, Харкова, Сум та інших українських міст. У картинах митця багато почуттів, душі, любові та високої майстерності, тому вони є художніми творами, які захоплюють та хвилюють глядача.

Джерела:

  1. Шедеври українського живопису: альбом. – К.: Мистецтво, 2012. – 512 с.: іл., с. 224 – 227
  2. Український живопис: альбом. – К.: Мистецтво, 1985. – 105 с.: іл., с. 51 – 52
  3. https://vechirniy.kyiv.ua/news/71996/ – Видатний український майстер світлого пейзажу
  4. https://sverediuk.com.ua/grigoriy-svitlitskiy-pershiy-narodniy-hudozhnik-ukrayini/ – Григорій Світлицький – перший народний художник України