«Я прийшов у цей світ, щоб співати…»

25 вересня виповнюється 90 років від дня народження всесвітньо відомого українського співака Анатолія Солов’яненка!

Артиста називали українським соловейком і одним з найкращих тенорів у світі. Він виступав на сценах «Метрополітен-опера» та «Ла Скала». Йому пропонували залишитися в Італії і росії, але серце українського співака назавжди було віддане рідній землі. 30 років він прослужив у Національному театрі опери і балету.

Анатолій Борисович Солов’яненко народився 1932 року в Донецьку в шахтарській сім’ї. Змалку захоплювався музикою і виступав в аматорських виставах українських опер. Після закінчення школи вступив до Донецького політехнічного інституту, закінчив аспірантуру й працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії. Та всі ці роки продовжував удосконалювати свою вокальну майстерність, беручи уроки у видатного тенора Олександра Коробейченка і виступаючи в концертах художньої самодіяльності. Київську консерваторію співак закінчить у 1978 році, вже будучи народним артистом СРСР. Перемога в конкурсі молодих вокалістів у 1962 році дала право Анатолію стажуватися в міланському театрі «Ла Скала», де співак став лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх». З 1965 року Анатолій Солов’яненко став солістом Київської опери.

У репертуарі видатного виконавця – 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень. Анатолій Борисович співав у найкращих театрах світу. Йому аплодували в міланському «Ла Скала» та в нью-йоркському «Метрополітен-опера». Тріумфальні виступи були і в Болгарії, Румунії, НДР, Японії, Австралії, Канаді та багатьох інших країнах. Співак вільно володів італійською мовою. Пласідо Домінго і Лучано Паваротті вважали, що майстерність українського співака не поступалася їхній власній.

Анатолій Борисович був одним із небагатьох українських співаків, таких як Соломія Крушельницька, Борис Гмиря, Іван Козловський, Євгенія Мірошниченко, завдяки яким світ дізнавався про українську культуру, про незрівнянну красу пісенної творчості українського народу. І де б український виконавець не виступав з концертами, він неодмінно включав до свого репертуару українські народні пісні. «Виконуючи народну пісню з естради, –  казав митець, – я пропагую її, хочу привернути до неї увагу людей, і поки вистачить сил, я не відступлюся від цього завдання…»

Видатний українець був високоморальний і чесний і досягнув найвищих світових вершин завдяки своєму таланту й праці. Він ніколи не був членом комуністичної партії і ніколи не заспівав жодної комуністичної пісні. Заради української сцени пожертвував спокусливими пропозиціями з «великого театру» (москва), не емігрував за кордон, хоча йому й обіцяли фантастичні гонорари.

У 2008 році Анатолію Солов’яненку посмертно присвоєно звання «Герой України». На честь українського співака названо малу планету. У 1999 році ім’я артиста було присвоєно Донецькому державному академічному театру опери та балету.

Пишаємося великим українцем, творчість якого належить до золотої мистецької спадщини нашого народу! Наша нація творча, сильна й непереможна!

Джерела:

1. Терещенко, А. К. Анатолій Солов’яненко. Творчий шлях. – К.: Либідь, 2009. – 352 с.: іл.
2. https://gazeta.ua/articles/necrology/_skromnogo-ukrayinskogo-spivaka-viznali-odnim-iz-najkraschih-tenoriv-svitu/785471 – Один з найкращих тенорів світу
3. https://www.pisni.org.ua/persons/14.html – Анатолій Солов’яненко