Євген Станкович народився у місті Свалява 19 вересня 1942 року, в сім’ї вчителів. Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР , Герой України, Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, голова Національної спілки композиторів України. Його постать є однією з центральних у сучасному музичному житті України.

З перших композицій  Євген Станкович проголосив себе композитором драматичного спрямування. Його емоційно-заряджені твори відображають виклик і проголошують оптимізм. Композитор використовує музику як засіб для вираження власних філософських та драматичних думок. Кожен новий твір Майстра стає справжньою подією в культурному житті нашої держави. Його творчий доробок представлений усіма музичними жанрами: фольк-опера «Коли цвіте папороть», опера «Rustici», 6 балетів («Княгиня Ольга», «Прометей», «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом», «Вікінги», «Володар Борисфену»), 6 великих симфоній (Симфонія № 3 «Я стверджуюсь» на слова П. Тичини відзначена Національною премію України імені Тараса Шевченка), 10 камерних симфоній, велика кількість вокально-симфонічних, інструментальних і хорових полотен («До Тебе, Господи взиваю»), а також окрема сфера камерних творів, музика до 6 драматичних вистав і більш ніж до 100 художніх та документальних фільмів («Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Роксолана», «Ізгой» тощо. У композиторському доробку Є. Станковича – твори, присвячені трагічним сторінкам історії України: «Панахида за померлими з голоду» («Жертвам голодомору»), «Каддиш-Реквієм» («Бабин Яр»), «Поема скорботи», «Музика Рудого лісу» (на тему Чорнобильської трагедії). Творчість Станковича надзвичайна щодо емоційної свободи, мелодійної майстерності та гнучкості форми. Його композиторська техніка, з детальною поліфонічною фактурою, є досконалою, а пост-романтична оркестровка додає музичному полотну теплоту та експресію. Унікальність музики митця полягає в поєднанні фольклору з найскладнішою багатопластовою поліфонією, в сполученні народної інтонації з сучасними оркестровими барвами.

Твори композитора звучать у концертних залах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Англії, Швейцарії, Югославії, Китаю, Філіппін та країн постсоціалістичного об’єднання. В 1992 році Євген Станкович очолював журі першого Міжнародного фестивалю сучасної музики у м. Вінніпег (Канада). У 1996 році, на запрошення уряду Швейцарії, був композитором в резиденції кантона Берн (Швейцарія). Його Третя камерна симфонія увійшла в десятку найкращих творів світу організації ЮНЕСКО за 1985 рік. Він переможець низки вітчизняних та міжнародних мистецьких оглядів, конкурсів, фестивалів. Станкович як педагог, в першу чергу, скеровує молодих композиторів до традицій української музичної культури. Євген Станкович – глибоко національний композитор світового рівня: український, бо національна константа (чи то фольклор, чи то вітчизняна професійна традиція) є найважливішим джерелом його наснаги; світовий – бо творчі досягнення Майстра вийшли за межі українського виміру і стали загальнолюдським надбанням.

Джерела:

  • Лісецький, С.Й. Євген Станкович: Нарис / С. Й. Лісецький ; Під ред. Л.В.Мокрицької; Худож. Б.Й.Бродський. – К. : Музична Україна, 1987. – 64 с. : іл. – (Творчі портрети українських композиторів). – Список основних творів Є.Станковича: с.62.
  • Корній, Лідія Пилипівна. Історія української музичної культури від давнини до початку ХХ століття: Науково-популярне видання / Корній, Лідія Пилипівна ; Передм. авт. – К. : Музична Україна, 2018. – 364 с. – Література: с.350. – Передмова: с.5; Іменний покажчик: с.354.
  • Станкович, Євген Федорович. Камерно-інструментальні твори: Нотне видання / Станкович, Євген Федорович ; Під ред. О.А.Голинської; Муз. ред. Б.Л.Кривопуст, Р.Є.Станкович, А.І.Баженов; Вст. сл. А.Луніна. – К. : Музична Україна, 2013. – 304 с.