3 вересня народився чудовий український художник Михайло Беркос!

Митець працював переважно в жанрі пейзажу, зазнавши помітного впливу європейського імпресіонізму. Писав олією та аквареллю. Був надзвичайно залюблений в українську природу, що своєю красою надихає, надає сили й крила для життя й творчості. Світ на картинах майстра наповнений потоком сонця, світла й кольору.

Михайло Андрійович Беркос народився 1861 року в Одесі в заможній родині грецького підданого та російської дворянки. Михайло вивчав живопис спочатку в Одеській художній школі, потім продовжив свою освіту в Петербурзькій академії мистецтв. За успіхи в навчанні отримав усі можливі відзнаки – малі й великі срібні та золоті медалі, що давало право на чотирирічну закордонну поїздку за казенний рахунок. Тож М. Беркос подорожував Європою, вивчаючи живопис музеїв Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Швейцарії. Разом з тим удосконалювався в техніці малювання та зазнав впливу імпресіонізму з його культом світла й повітря, чистих кольорів.

У другій половині 1890-х років митець переїхав до Харкова. Там він писав етюди й викладав у школі малювання. За ініціативи Михайла Беркоса в 1912 році було відкрито Харківське художнє училище, де митець став одним із провідних викладачів. Багато зусиль доклав художник і до збагачення колекції першого в Україні Художньо-промислового музею.

Основною темою мистецтва художника протягом усього його творчого шляху був український пейзаж. Одним із улюблених мотивів було цвітіння природи – весняні поля та сади, пишні літні клумби, червоні краплі маків на луках та біло-рожеве кипіння яблуневого цвіту… («Льон цвіте» (1893), «Гречка цвіте» (1894), «Липень. Маки розквітають» (1913), «Яблуня цвіте» (1919) та інш.) І ще митець любив зображати тихі старовинні садиби й вулички провінційних містечок. Окремий цикл складають його романтичні італійські пейзажі, створені в 1899 році. Картини майстра – наче вікно в чарівний світ природи, яку створено на втіху й радість людині. Споглядаючи її, забуваєш про важкі реалії життя, і почуваєш себе наповненим і щасливим.

На жаль, багато робіт українського художника втрачено. Майже вся його творчість (350 полотен і етюдів!), що зберігалися у нього вдома, після смерті митця були спалені його дружиною. Вона завжди ревнувала чоловіка до його творчості. На щастя, роботи Михайла Беркоса збереглися в музейних фондах Харкова, Києва, у Німеччині, Франції та Швейцарії. І ми маємо чудову можливість переглянути дивовижні полотна й осягнути художній талант митця.

Джерела:

  1. http://museum.net.ua/hudognik/berkos-mihail-andreevich/ – Художники України. Беркос Михайло Андрійович
  2. https://uahistory.com/topics/famous_people/5877 – Видатні люди. Михайло Беркос