9 серпня виповнилося 170 років від дня народження видатної українки, меценатки, засновниці Національного музею мистецтв Варвари Ханенко.

Це єдине жіноче ім’я у видатній когорті тих, хто започаткував музейну справу в Києві. Силами найвідомішої родини колекціонерів Варвари та Богдана Ханенків була зібрана колекція творів мистецтва, що стала основою 5-и музеїв. Проте імена меценатів на довгі роки були забуті. І тільки в 1999 році Національному музею мистецтв повернули імена його засновників.

Варвара Миколаївна Ханенко народилася 1852 року в Глухові в родинному маєтку Терещенків. Варвара була старшою донькою у великій сім’ї найзаможнішого українського цукрозаводчика й видатного філантропа Миколи Терещенка. Лише в Києві на рахунку родини – левова частка закладів соціальної та культурної сфери: лікарні, притулки, університети, училища, гімназії, музеї, храми… Коштом Терещенків постали нинішній Охматдит та Політехнічний інститут, будівлі Національного художнього музею та Театру оперети, Театрального та Транспортного університетів, розписи й іконостас Володимирського собору, відбулося заснування художньої школи й консерваторії…

Варвара одержала домашню освіту і, як і батько, цікавилася мистецтвом. Щасливим благословенням для Києва став її шлюбний союз із молодим промисловцем, колекціонером творів мистецтва, археологом і меценатом Богданом Ханенком. У 1881 році подружжя переїжджає до Києва. Саме тут розпочалися роботи зі створення музею. Батько Варвари Миколаївни подарував подружжю особняк по вулиці Терещенківській, 15, у якому весь другий поверх був відведений під чималу колекцію. Понад 40 років подружжя збирало найрізноманітніші твори мистецтва європейських і східних народів. До їхнього зібрання увійшли кращі полотна Рембрандта, Д.-Р. Веласкеса, А. ван Дейка, П.-П. Рубенса та інших художників, скіфські, слов’янські та давньоруські археологічні артефакти, вироби українського народного мистецтва, ікони тощо.

У своєму маєтку в селі Оленівці Варвара Ханенко відкрила кустарну майстерню, при якій діяла школа, де майстри передавали свої вміння молоді. А продукція майстринь продавалася в Лондоні, де Варвара відкрила спеціалізований магазин українських тканин! 

У 1917 році помер Богдан Ханенко – і Варвара у віці 65-и років залишилася сама. За заповітом чоловіка вона мала завершити упорядкування колекції, створити музей і подарувати його киянам. У неспокійний революційний час меценатка могла зберегти безцінне зібрання мистецтва і виїхати за кордон з неспокійного Києва, та вона залишилася і мусила рятувати шедеври. У бурхливу добу вона відправила частину зібрань у Москву і лише в 1921 році змогла повернути її до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися чудові твори мистецтва.  

Варвара змогла відкрити музей в 1919 році. А вже в 1924 році ім’я Ханенків на довгі роки зникає з назви музею і з’явиться знову лише в 1999 році. З цього моменту справа життя романтичної пари – їхній музей буде називатися «Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків».

Джерела:

  1. Ковалинський В. В. Меценати Києва. – К.: Кий, 1998. – 528 с., 246 – 383
  2. Музей західного та східного мистецтва в Києві: Альбом. – К.: Мистецтво, 1983. – 311 с., іл.
  3. https://bigkyiv.com.ua/varvara-hanenko-ukrayinska-vyshyvka-u-londoni-i-svitovi-shedevry-u-kyyevi/ – Варвара Ханенко: українська вишивка в Лондоні і світові шедеври в Києві
  4. https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/31/132434/ – Варвара Ханенко. Вона зробила зі свого дому музей мистецтв