«Україна в моїй особі має найвірнішого сина»

21 липня виповнилося 140 років від дня народження українського художника-футуриста, поета, критика, видавця Давида Бурлюка!

Епатажний, як Сальвадор Далі, український митець ще за життя став популярним у різних країнах. Росіяни називають його «батьком російського футуризму», привласнивши, як робили зазвичай, своїй культурі інше ім’я. Та впродовж всього життя митець пишався і всюди підкреслював своє національне походження. Розповідав, що є нащадком запорозьких козаків і називав себе «татарсько-запорозьким футуристом». У 1915 році, намалювавши картину «Святослав», художник зазначив: «Мій колорит глибоко національний. Жовтогарячі, зелено-жовті, червоні, сині тони б’ють ніагарами з-під мого пензля!»

Давид Бурлюк народився 1882 року на хуторі Семиротівщина на Харківщині. Батько майбутнього художника працював управителем графським маєтком. У родині зростало шестеро дітей. Крім Давида, Людмила та Володимир Бурлюки також стали відомими художниками. Брат Микола – поетом. У дитинстві Давид під час гри з братом втратив одне око, яке замінив скляний протез. Згодом цю свою особливість митець зробив частиною власного епатажного іміджу. Початок своєї творчості художник відносив до 1890 року, коли йому було 8 років – тоді хлопчик почав робити свої перші малюнки виключно пейзажного характеру. А вже в гімназії юнак отримав промовисте прізвисько «художник».

Художній майстерності Давид Бурлюк навчався в Казанській художній школі, Одеському художньому училищі, у мистецьких студіях Мюнхена та Парижа. Під час навчання захопився неоімпресіонізмом. У 1904 році в Херсоні відбулася перша художня виставка творів Давида та його сестри Людмили, студентки Петербурзької академії мистецтв. Молодий Бурлюк став одним із лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Митець спільно з однодумцями створив перше об’єднання футуристів «Гілея». Завдяки організаторській та жвавій натурі майстра світ побачили перші футуристичні виставки в 1907–1911 роках – «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Рига), «Гілея» (Херсон). Водночас митець писав футуристичні вірші. У 1919 році в Кургані була видана його єдина поетична збірка «Лисіючий хвіст».

А далі було неприйняття радянської дійсності і початок еміграції. 1920 року художник оселився в Японії, де входив до групи японських футуристів, а в 1922 році поїхав у Штати, де й мешкав до кінця життя. У Нью-Йорку Д. Бурлюк видавав журнал «Колір і рима». Багато мандрував. Його виставки експонувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки.

Давид Бурлюк написав більше 15 тисяч картин! У творчому доробку майстра є картини на українську тематику – «Запорожці в поході», «Святослав», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко». Він був замилуваний в Україну, тому серед його робіт стільки квітів і натюрмортів, у яких проглядають деталі, пов’язані з Україною, – вітряк, калина, люлька… Роботи митця зберігаються в найвідоміших музеях США, зокрема у «Метрополітен», «Вітні», Бруклінському музеї та Музеї сучасного мистецтва. Є також у країнах Європи, в Японії, Канаді, росії.

За життя майстер хотів провести масштабну виставку своїх картин в Україні, та радянська влада не дозволила. І лише в 1998 році в Києві відбулася виставка творів Давида Бурлюка з українських зібрань. В Україні збереглося лише 35 робіт, принаймні стільки вдалося тоді зібрати.

Картини українського майстра і в наш час мають світовий успіх. У 2007 році на лондонських торгах був встановлений український рекорд – картина Давида Бурлюка «В церкві» (1922) була продана за $650 000.

Джерела:

1. Горбачов Д. О. Авангард. Українські художники першої третини XX ст. – К.: Мистецтво, 2017. – 320 с.: іл., с. 110 – 123
2. https://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-davida-burlyuka-biografiya-burlyuka-d-d-foto-video.html – Давид Бурлюк
3. https://www.arthuss.com.ua/books-blog/170413 – Давид Бурлюк. Спогади про футуриста
4. https://iprosvita.com/davyd-burliuk-vsesvitno-vidomyj-ukrainskyj-khudozhnyk-iakoho-ne-znaiut-v-ukraini/ – Всесвітньо відомий український художник