27 квітня народився відомий архітектор Олександр Беретті!

Архітектори Беретті – це ціла епоха в історії Києва. Завдяки їм значною мірою стало формуватися обличчя сучасного міста, було створено цілий ряд непересічних споруд у стилі класицизму, які нині посідають чільні місця серед архітектурних візитівок столиці України.

Олександр Вікентійович Беретті народився в Санкт-Петербурзі в 1816 році. Від батька, відомого архітектора Вікентія Беретті, успадкував талант архітектора та природний художній смак. Вищу освіту здобував у Петербурзькій академії мистецтв. Олександр Беретті став спадкоємцем свого батька у справі розбудови Києва. Його діяльності активно сприяв генерал-губернатор Д. Бібіков, що надавало архітекторові додаткових привілеїв та свобод. Перелік будівель, створених за проєктами Олександра Беретті, є значним, і найбільше тішить той факт, що більшість цих споруд збереглися до наших днів.

За проєктом Олександра Беретті був побудований Анатомічний театр (1851-1853) – навчально-допоміжний заклад медичного факультету Київського університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул. Фундукліївській (нині Б. Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі! Нині тут розташований Музей медицини.

У 1850-1852 роках Олександр Беретті спроєктував будівлю Першої чоловічої гімназії (нині це гуманітарний корпус Національного університету Тараса Шевченка). А на нинішній Європейській площі за проєктом архітектора було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз – Український дім). А ще таланту митця належать проєкти пансіону графині Левашової (нині – будівля Президії НАН України), Реального училища (нині – Дипломатична академія при МЗС України).

О. Беретті також завершував будівництво, розпочате батьком, Свято-Володимирського університету, костелу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт, також митець залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад. Архітектор відзначився і як викладач – упродовж 18 років він читав лекції з архітектури в Київському університеті!

Але вслід за славою та визнанням прийшли невдачі та неприємності. У липні 1862 року було розпочато будівництво окраси Києва – Володимирського собору. Перший проєкт храму розробили архітектори П. Спарро та І. Штром, але Олександр Вікентійович його повністю переробив, у тому числі збільшивши у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки й почали тріскатися стіни. Олександра Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 році архітектор В. Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані художники – В. Васнецов, М. Врубель, М. Нестеров, М. Пимоненко, В. Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т. Шевченка професор Адріян Прахов.

Після відсторонення від будівництва Володимирського собору Олександр Вікентійович прожив ще три десятиліття, майже не працюючи за фахом. Викладацька діяльність не приносила повного морального задоволення. Помер митець у Києві, похований на Байковому цвинтарі неподалік від могили батька.

Та архітектурні шедеври майстра живі. Збудовані в XIX ст., вони і сьогодні прикрашають своєю вишуканою досконалістю українську столицю. Україна – дивовижна! Слава їй навіки!

Джерела:

  1. https://cdiak.archives.gov.ua/v_Zodchi_Beretti.php – Зодчі Беретті та їхнє надбання
  2. https://ridna.ua/2020/04/arkhitektor-bez-iakoho-uiavyty-kyiv-nemozhlyvo-27-kvitnia-1816-roku-narodyvsia-oleksandr-beretti/ – Олександр Беретті
  3. https://vechirniy.kyiv.ua/news/52166/ – Київські шедеври Олександра Беретті