13 квітня виповнюється 135 років від дня народження видатного українського скульптора й кінорежисера Івана Кавалерідзе, якому судилося стати однією з легенд українського мистецтва!

ЮНЕСКО назвало митця «українським Мікеланджело». Іван Кавалерідзе – митець широкого діапазону: один із засновників українського авангарду в пластиці, творець перших українських кіноопер та фундатор українського історичного кіно, автор перших в Україні пам’ятників Тарасові Шевченку. Та багато ідей майстра лишилися нереалізованими, адже його життя проходило в замкненому колі відносин між творчою особистістю й тоталітарною системою.

Іван Кавалерідзе народився 1887 року на Сумщині в селянській сім’ї нащадків грузинського князівського роду, чиї предки після завоювання Росією Кавказу були привезені в Україну. Навчався в Київському художньому училищі, у Петербурзькій академії мистецтв та в приватній студії Наума Аронсона в Парижі. До Києва митець повернувся, щоб взяти участь у конкурсі на найкращий проєкт пам’ятника княгині Ользі – і отримав першу премію! 1911 року на Михайлівській площі було відкрито чотирифігурну композицію пам’ятника княгині Ользі, святому апостолу Андрієві Первозванному та рівноапостольним Кирилові й Мефодію. У 1919 році скульптура була зруйнована більшовиками, а в роки Незалежної України (1996) відновлена.

У творчому доробку Івана Кавалерідзе також пам’ятники, які сьогодні становлять обличчя Києва і без яких ми не уявляємо наше місто: проєкт пам’ятника Ярославу Мудрому біля Золотих Воріт (встановлений у 1997 році), пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі (1977). А ще пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці (1922), Богдану Хмельницькому в Чернігові, Тарасу Шевченку в Ромнах (1918), Полтаві (1925) та Сумах (1926) та інш. Пам’ятник Кобзарю в Сумах був знесений 1953 року, адже в ньому радянське керівництво побачило прояви «кавказького сепаратизму» та ненависний кубізм.

Відзначився Іван Кавалерідзе і як кінорежисер. Працював на Одеській та Київській кіностудіях. Непересічний талант відразу поставив митця в один ряд з О. Довженком та С. Ейзенштейном. Митець створив фільми «Злива», «Перекоп», «Прометей», «Наталка-Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода», «Повія». Неодноразово за свою творчість режисер був звинувачений у «націоналістичному ухилі» й тяжінні до конструктивізму. Так, фільм «Прометей» був заборонений 1936 року за вимогою Сталіна, якому не сподобалося, що на екрані росіяни програють війну на Кавказі. Режисеру закинули прославляння сепаратизму й заборонили працювати з молоддю та знімати стрічки на історичну тематику.

За часів німецької окупації Києва митець продовжував працювати в місті, що також за радянських років стало «чорною плямою» в його біографії. Та Іван Кавалерідзе завжди мав на меті служіння мистецтву й людям. Він очолював відділ культури Київської міської управи, що давало змогу рятувати ув’язнених у Сирецькому концтаборі митців, надавати притулок єврейським сім’ям у селах Київської області, рятувати молодь від вивезення до Німеччини й зберегти від пограбування культурні цінності. 

Іван Кавалерідзе жив виключно мистецтвом. Невтомно усе своє творче життя шукав досконалість і радів кожному новому дню. «Найщасливіший день –  сьогодні, – писав він у щоденнику в 1977 році. – Чому? Бо він є, і я живу!».

Андріївський узвіз у Києві і сьогодні віддано береже пам`ять про великого майстра. Тут розміщується музей-квартира Івана Кавалерідзе, до якої часто навідуються гості. Пам`ять про митця і його творіння – живі серед нас!

Джерела:

  1. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/13/1887-narodyvsya-ivan-kavaleridze-skulptor-ta-kinorezhyser – Іван Кавалерідзе, скульптор та кінорежисер
  2. https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-39589407 – Іван Кавалерідзе – людина з нерадянською біографією.
  3. https://vufku.org/names/ivan-kavaleridze/ – Іван Кавалерідзе