Фредерік Огюст Бартольді

Слава французького скульптора 19 століття Фредеріка Бартольді ще при його житті мала шалену силу. Він отримував значні замовлення на монументи в різних країнах світу. Та чи не найвідоміша його робота – Статуя Свободи в Нью-Йоркській гавані.

Фредерік Огюст Бартольді народився 2 серпня 1834 року у французькому місті Кольмар. Після смерті батька родина оселилася в Парижі. Юнак навчався в Національній школі красних мистецтв, де опановував архітектуру і живопис. Художню кар’єру Фредерік розпочав як архітектор у рідному місті Кольмар після довгої подорожі Єгиптом. Поїздка пробудила інтерес у митця до колосальної скульптури. У скульптурі майстру дуже допомогла здобута ним архітектурна освіта: його знання дозволили йому успішно впоратися з вирішенням важких проблем конструкції та використання матеріалів. Першим твором Ф. Бартольді став пам’ятник генералу Жану Раппу, споруджений у 1856 році у тому ж Кольмарі.

Вимоги світового мореплавства спонукали до побудови нових, штучних каналів (наприклад, Панамського). Другим став Суецький. Для окраси цього каналу митець створив алегоричну скульптуру «Свободи, що несе світло людству». Але арабський лідер Ісмаїл-паша відмовився від «неарабського» за змістом і формою монумента. А згодом народилася гігантська «Статуя Свободи, що несе світло світові», що була задумана як монумент на честь укладання франко-американського альянсу 1778. Ця статуя була подарована французьким керівництвом Америці. Скульптура демонструвалася в Парижі в 1884 році, а потім була розібрана і перевезена в США, де 28 жовтня 1886 року відбулося її урочисте відкриття. У ці роки Бартольді став найвідомішим скульптором у Європі та Америці.

Скульптура була збита вручну за дерев’яною моделлю з 300 величезних мідних пластин і має всередині сталевий каркас. Щоб вирішити конструктивні проблеми, скульптор залучив до роботи інженерів. Статуй такого величезного розміру у Франції раніше не створювали. Тому необхідно було провести ретельні інженерні розрахунки. Цю роботу на себе взяв Гюстав Ейфель, який згодом займався розробкою легендарної Ейфелевої вежі.

Висота Статуї Свободи від основи і до верхньої точки факела – 9300 см. Цікаво, що моделлю для створення скульптури була мати митця. У правій руці, високо над головою, Леді Свобода піднімає факел, а в лівій руці тримає табличку з написом: «JULY IV MDCCLXXVI», що означає «4 липня 1776 року» – дату підписання Договору про Незалежність Сполучених Штатів Америки. На голові у Статуї Свободи – корона, що має 7 променів, які символізують 7 континентів і стільки ж морів. У короні статуї знаходиться 25 вікон, через які можна побачити Нью-Йорк. У 1984 році Статуя Свободи була внесена до списку об’єктів, що перебувають під особливою охороною ЮНЕСКО.

Узагалі Фредеріку Бартольді належать 35 скульптур, що знаходяться по всьому світу. До найбільш відомих творів відносяться такі роботи, як: фігури чотирьох ангелів, що трублять, у церкві в місті Бостон, США; статуя генерала Лафайєта в місті Нью-Йорк; «Фонтан Капітолію» у місті Вашингтон, США. Також шедевром серед монументальних проєктів є Бельфорський лев (завершений у 1880 році), вирізаний з червоного пісковика на пагорбі, що височіє над містом Бельфор на сході Франції. Ця величезна статуя споруджена на згадку про героїчну оборону міста під час франко-прусської війни 1870.

Джерела:

1. Штепанка Секанінова, Якуб Ценкл. 33 найвідоміші картини та скульптури. – Харків: Видавництво “Ранок”, 2020. – 64 с.: іл., с. 52 – 53

1. https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1773/%D0%91%D0%90%D0%A0%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%94%D0%98 – Бартольді Фредерік Огюст
2. https://rus.team/people/frederik-ogyust-bartoldi-frederic-auguste-bartholdi – Фредерік Огюст Бартольді
3. https://delphipages.live/ru/%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%8B%D0%B9/frederic-auguste-bartholdi – Фредерік Огюст Бартольді

Річар Аведон

Річард Аведон – відомий американський фотограф-класик, портретист-документаліст. Він по-новому розкрив чорно-білі знімки, зміг за допомогою двох кольорів точно передати почуття, емоції, характер і внутрішню красу персонажа.

Аведон народився 15 травня 1923 у Нью-Йорку. В 12-річному віці Річард став членом фотоклубу Єврейської Асоціації юнаків, де почав знімати доступною камерою Kodak Brownie Box. Аведон був студентом Колумбійського університету, вивчав філософію та поезію, але провчившись рік покинув навчання і пішов на службу у торговий флот – там він робив фото на документи.

Після служби вивчав фотографію в лабораторії дизайну в Новій школі соціальних досліджень під керівництвом Олексія Бродовича, арт-директора “Harper`s Bazaar”. За деякий час Бродович найняв Аведона штатним фотографом.

Аведон зробив революцію у модній фотографії. На відміну від стандарту – моделей, які завмирали перед камерою в студії, він знімав емоційних дівчат в русі на вулиці, в реальному житті. У 1962 році став провідним фотографом у Vogue.  Однією із найвідоміших зйомок фотографа для цього журналу вважають серію фотографій колекції весна-літо 1980 року відомого італійського дизайнера Джанні Версачі.

Окрім модної та рекламної фотографії, Аведон відомий як неперевершений портретист. “Обличчя віддзеркалюють наш життєвий досвід. Працюючи з людьми, я не лише забираю трохи їхньої душі, але й віддаю частку власної.” Репутація Аведона привела до його студії багато відомих людей, яких він знімав за допомогою повноформатної камери 8х10.

Паралельним жанром, яким захоплюється автор є соціальна фотографія. Тематика військового характеру: акції протесту проти війни, військові шпиталі. Результатом виходить книга «Аведон: Шістдесяті». Досить дивне на перший погляд поєднання, краса, мода і війна. Хоча дивного нічого немає. Ці дві теми супроводжують людство постійно, постійно є найактуальнішими,  найприбутковішими і найсуперечливішими.

Саме у цей період Аведон створив свої чи не найвідоміші роботи – портрети учасників гурту «Бітлз». Відтоді безліч музичних гуртів на зйомках на той час уже відомого Аведона. Окрім них, це були музиканти Боб Ділан, Дженіс Джоплін, Еліс Купер, Френк Заппа, співачка Джоан Баез, митець Енді Воргол, легендарна модель Твіґґі, балерина Майя Плесецька, письменник Йосип Бродський та безліч інших діячів мистецтва, науки та політики.

Серед інших його фотопроектів вирізняється один з найвідоміших – “На Американському Заході”. Колекція фотографій була створена на замовлення Музею американського мистецтва імені Амона Картера у Форт-Ворті, штат Техас. За 5 років було зроблено 752 знімки представників робочого класу: шахтарів, фермерів, будівельників, офіціантів і т.д.

Після закінчення кар’єри у Vogue, починає співпрацювати з The New Yorker, як перший штатний фотограф, на цей час йому вже 69 років. Аведон продовжував працювати буквально до самої смерті. Він помер під час роботи над проектом присвяченим президентським виборам у США “За демократію” для журналу “Нью-Йоркер”. Критик Сьюзен Зонтаґ назвала кар’єру Річарда Аведона “однією із взірцевих фотографічних кар’єр ХХ століття”.

Джерела:

1. Річард Аведон
2. Річард Аведон