Огюст Роден

Творчість геніального французького скульптора XIX століття Огюста Родена становить цілу епоху в історії мистецтва. Він є одним з основоположників імпресіонізму в скульптурі, а його робота «Мислитель» є однією з найвідоміших скульптур усіх часів.

Франсуа Огюст Рене Роден народився 12 листопада 1840 року в Парижі в родині дрібного чиновника. У дитинстві хлопець виявив схильність до точних наук і до малювання, тому і вступив до паризької школи малювання й математики. У школі юнак навчився малювати з пам’яті, тому у своїх роботах міг відтворити образ натури в найдрібніших деталях.

Огюст Роден не працював за класичними зразками, він змушував свої моделі рухатися по його студії, щоб він міг спостерігати за змінами їхніх тіл. Свої чернетки він ліпив з глини, удосконалював їх, аж поки не був готовий відлити їх у гіпсі, бронзі чи мармуру. У своїх скульптурах митець відображав не лише фізичні тіла, але також у їхніх рухах намагався передати емоції, настрій та поведінку. До того ж майстер мав цікаву звичку поєднувати частини різних скульптур, що надихнуло майбутні покоління художників експериментувати з формою. У 1862 році помирає Марі, улюблена сестра Родена. Її смерть стала справжнім потрясінням для Огюста, він навіть прийняв рішення кинути заняття скульптурою і прийняти постриг. Митець став послушником у монастирі, але священник П’єр Еймар умовив його повернутися до мирського життя і не кидати заняття мистецтвом. Роден повернувся до скульптури і на знак вдячності П’єру Еймару  виліпив його бюст.

У 1864 році Огюст намагається виставити в паризькому Салоні свою першу роботу «Людина зі зламаним носом». Однак оскільки його скульптура кидала виклик пануючим канонам академічної краси, Салон відмовився виставити його твір. Провалилася і спроба митця вступити до Школи красних мистецтв – він тричі намагався вступити в художній заклад, але безуспішно. Тому майстер майже 13 років підробляв тим, що створював декоративні скульптури для багатих маєтків. У 70-х роках митець здійснює свою мрію – він відвідує Італію і знайомиться з роботами Мікеланджело, які надихнули скульптора на створення статуї «Бронзовий вік», що уособлює пробудження людства і його страх, сум’яття перед майбутнім. На виставці в 1877 році статуя отримала назву «Переможений».

У 1880 році Огюсту Родену доручають виконати державне замовлення. Йому необхідно було виліпити скульптурний портал для будівлі нового Музею декоративних мистецтв у Парижі, який, до речі, так і не був побудований. Митець знайомиться з пам’ятками французької готики, черпає натхнення у творах Ш. Бодлера, «Божественній комедії» Данте, біблійних легендах і античній міфології та приступає до роботи над «Брамою пекла». Вона стає однією з головних робіт Родена, якою майстер займається до кінця життя, і являє собою скульптурну композицію висотою в 7 метрів, що вміщує 186 фігур. Багато з цих фігур, такі як «Поцілунок», «Адам і Єва»,  «Швидкоплинна любов» стали самостійними творами. А скульптура «Мислитель», яка створювалася як портрет Данте Аліг’єрі,  стала найзнаменитішим творінням Родена.

Митець створює також пам’ятники відомим письменникам. У 1886 році він приступає до роботи над пам’ятником В. Гюго з мармуру, а згодом створює пам’ятник Оноре де Бальзаку, проте публіка не побачила портретної схожості, і пам’ятник був публічно відкинутий. Та скульптора буде встановлена в Парижі вже після смерті митця – у 1939 році. До кінця 19-го століття слава великого скульптора розійшлася по всьому світу, і на Всесвітній виставці в 1900 році уряд Франції надав йому цілий павільйон.

Огюст Роден залишив свою майстерню і право відливати нові твори з його матеріалів французькому уряду. Після смерті майстра деякі його сучасники порівнювали митця з Мікеланджело. У 1919 році в Парижі було відкрито музей на честь Родена. У наші дні роботи скульптора можна побачити в музеях Парижа, Філадельфії, Нью-Йорка, Санкт-Петербурга та Москви.

Джерела:

1. Штепанка Секанінова і Якуб Ценкл. 33 найваідоміші картини та скульптури. – Харків: Видавництво “Ранок”, 2020. – 64 с.: іл, с. 54-55
2. https://calendate.com.ua/person/3008 – Огюст Роден
3. https://mykniga.com.ua/biograph/ogyust-roden-biografiya-foto-i-video-svit-velikix-lyudej.html – Світ великих людей. Огюст Роден
4. https://ukr.culturell.com/ogyust-roden-biografiya-tvorchestvo-karera-lichnaya-zhizn-a-268670 – Огюст Роден. Творчість

Філіпенко Аркадій

Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження видатного українського композитора Філіпенка Аркадія. Лауреат Державної премії СРСР (1949 р.), народний артист УРСР (1969 р.).

Народився в невеликому селищі Пуща-Водиця, сьогодні – частина Києва. Змалку захоплювався грою на сопілці діда пастуха. Цей інструмент і став першим, на якому Аркадій навчився грати. У гімназії він опанував гру на гітарі, мандоліні і балалайці, грав у шкільному оркестрі.

У 1926 році Філіпенко вступив до професійно-технічного училища на факультет річкового транспорту. Після закінчення почав працювати на суднобудівному заводі. У вільний час він грав і ставив аматорські вистави. В той час на Аркадія звертає увагу композитор Ілля Віленський, який був директором місцевої музичної школи. Віленський запропонував Філіппенку відвідувати школу. Там майбутній композитор вчився грати на фортепіано і вивчав теорію музики і композицію, в той же час працюючи токарем на суднобудівному заводі. Зважаючи на успіхи Філіпенка, Віленський відправляє талановитого учня до Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (сучасна консерваторія). Почавши заочником, Філіппенко згодом отримує дозвіл на денну форму навчання. Його головними вчителями були Л. Ревуцький, В. Косенко і Б. Лятошинський.

У 1939 р. народжується син, майбутній український композитор, Народний артист України Віталій Філіпенко. Та Аркадієві не судилося насолодитися батьківством. Того ж року, після закінчення інституту, він був покликаний в Червону армію, де залишився у військовому оркестрі до закінчення Другої світової війни.

Після перемоги Філіпенко повернувся до Києва, де продовжує кар’єру в якості композитора. У повоєнні часи стає лауреатом Сталінської премії (1943 р.) та Державної премії СРСР (1949 р.). Філіпенко бере участь у створенні Спілки композиторів України, де в середині 1950-х років обіймав посаду секретаря, з 1968 р. – члена президії, а з 1973 р. – заступника голови. З 1968 р. – секретар правління Спілки композиторів СРСР. З 1969 р. – народний артист УРСР. Писав у жанрі масової пісні (зокрема, для дітей), камерної музики. Його музику відрізняє мелодизм та національний колорит.

Твори: опера для дітей «У зеленому саду» (1967); музичні комедії «Голий президент» (1967), «Сто перша дружина султана» (1971), вокально-симфонічна поема «Дума про безсмертного Кобзаря» (на слова П. Тичини, 1960), симфонія «Героїчна поема» (1947), «Концертний вальс» (1957), п’ять струнних квартетів (1939, 1949, 1971, 1977, 1979); твори для хору з оркестром «Мати Вітчизна» (1966), «Ти прекрасна, Батьківщино моя» (1973), «Слава народу» (1975) та ін.; музика до драматичних вистав «Калиновий час», «Чому усміхалися зорі» та ін.; музика до театральних і кіноспектаклів, радіо і телебачення «Урок життя», «Є такий хлопець», «Якщо любиш», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Королівство кривих дзеркал», «Варвара Краса – дівоча коса», «Золоті ночі»; “Є такий хлопець” (1956), “Чарівна ніч” (1958), “Мрії збуваються” (1959), “Світло у вікні” (1960), “З днем народження” (1962), “Сторінка життя” (1964), “Чому посміхаються зорі” (1966). А ще струнні квартети, солоспіви, численні дитячі пісні, хори та пісні, романси.

Джерела:

1. Філіпенко Аркадій
2. Філіпенко Аркадій Дмитрович
3. Філіпенко Аркадій Дмитрович
4. Катрусина пісня [Ноти] : Пісенник для малят. Вип. 1 / Упор. О.А.Грицюк; Худож. В.І.Анікін. – К. : Музична Україна, 1988. – 104 с.
5. Катрусина пісня [Ноти] : Пісенник для малят / Упор. І.М.Муратової; Худож. А.Паливода; Під ред. Н.В.Петішкіна. – Вип.3. – К. : Музична Україна, 1990. – 104 с.
6. Пісні з дитячих кінофільмів [Текст] : Для дітей середнього та старшого шкільного віку. Вип.5 / Під ред. Н.В.Петішкіної; Худож. В.А.Потієвський; Упор. П.Мережин. – К. : Музична Україна , 1985. – 50 с.
7. Пісні з дитячих кінофільмів [Текст] : Для дітей середнього та старшого шкільного віку. Вип.6 / Під ред. Н.В.Петішкіної; Худож. В.А.Потієвський; Упор. П.Мережин. – К. : Музична Україна , 1986. – 40 с.
8. Серце матері [Ноти] : Вокальні твори на слова українських поетів / Ющенко, Олекса Якович ; Під ред. Г.Я.Гембери; Худож. Н.М.Кононова. – Київ : Музична Україна, 1987. – 112 с.
9. Музичні вечори 88 [Ноти] : Співає український народний хор. Вип.2 / Упор. К.І.Котенко; Під ред. В.М.Пономаренко; Худож. Б.Й.Бродський. – К. : Музична Україна, 1988. – 48 с.