Епоха Відродження подарувала світові багато талановитих діячів мистецтва, але скульптор і художник Мікеланджело Буонаротті є, мабуть, одним із найвідоміших серед них. Шедеври геніального майстра збереглися до наших днів і по праву вважаються безцінним надбанням культури.
Мікеланджело ді Франческо ді Нері ді Мініато дель Сера ді Лодовіко ді Леонардо ді Буонаротті Сімоні народився 6 березня 1475 року в італійському місті Капрезе в родині небагатого дворянина. Коли хлопчикові було 6 років, померла його мати, і батько віддав сина на виховання в родину каменярів. Пізніше Мікеланджело говорив, що навчився створювати кам’яні скульптури саме завдяки цим людям. Дитинство хлопця пройшло у Флоренції. У 13 років він став учнем художника, а згодом навчався скульптурі в художній школі, заснованій правителем Флоренції Лоренцо Медічі. Медічі помітив талановитого учня, поселив його у себе в палаці і став його покровителем. Це проклало юному генієві дорогу до світу великого мистецтва. За період життя і творчості Мікеланджело змінилося 13 Пап Римських – для 9-и з них майстер виконував замовлення. Творчу манеру митця відрізняють захоплення витонченими лініями і красою людського тіла, багата пластика, монументальність і драматизм створених образів.
У 23 роки скульптор створив композицію «П’єта», яка принесла йому світову популярність. Скульптуру «П’єта», де юна Марія тримає на руках мертвого Христа, розмістили в церкві Святого Петра. Це єдина робота, підписана скульптором. Якось митець почув розмову одного з паломників, який заявляв, що цю композицію створив Крістофоро Соларі – і юний майстер, охоплений гнівом, пробрався до церкви і висік напис «Це зробив Мікеланджело Буонаротті, Флоренція» на нагрудній стрічці Марії.
У 26 років Мікеланджело взявся за неймовірно важку роботу – висічення статуї з 5-метрової брили зіпсованого мармуру. Один з його сучасників, не створивши нічого цікавого, просто кинув камінь. Через три роки скульптор явив світові величну статую Давида, наповнену неймовірною гармонією форм, енергією і внутрішньою силою. Зараз ця безцінна 5-метрова скульптура зберігається в Академії красних мистецтв у Флоренції.
У 1506 році Папа Римський попросив Мікеланджело розписати стелю Сікстинської капели в Римі. Цей шедевр дався майстру дуже важко і коштував надмірних сил і здоров’я. Робота являє собою окремі фрески, що представляють всі разом композицію величезних розмірів на стелі будівлі. Розмір цієї величезної вигнутої стелі приблизно дорівнює тенісному корту, до того ж художникові доводилося працювати на будівельних спорудах 15 метрів заввишки. Одного разу під час роботи над картиною художник впав з риштувань, сильно пошкодивши ногу. Розпис стелі зайняв цілих 4 роки. Весь цей час митець працював, лежачи на спині, тримаючи пензля над головою. Художник недоїдав і часто, працюючи особливо напружено, лягав спати просто в одязі, щоб не витрачати час на роздягання. Від надмірного напруження і перевтоми його очі майже перестали бачити. За час роботи майстер не впускав у приміщення нікого, навіть замовника Папу Римського. Але коли робота з розпису була завершена, усі були приголомшені величчю і красою зображень. Гете сказав: «Не побачивши Сікстинську капелу, важко собі наочно уявити те, що може зробити одна людина».
Мікеланджело був ще й чудовим архітектором. Саме він був головним архітектором собору Святого Петра, найбільшої будови Ватикану. Митець переробив початковий план собору – за його проєктом було зведено прекрасну баню, рівній якій немає донині. До речі, за цю роботу майстер навіть не взяв винагороди.
Як говорять, талановита людина – талановита в усьому. Мікеланджело також мав талант поета, хоч його вірші і не принесли йому широку популярність. До нас дійшло близько 300 написаних ним творів. Їх було більше, але майже всі рукописи зі своїми ранніми віршами він власноручно спалив. Основні теми поезії майстра – оспівування людини, гіркота розчарування і самотність художника. Деякі вірші Мікеланджело ще при його житті були покладені на музику.
Ім’я видатного флорентійського скульптора увічнено в мистецтві й людській пам’яті. На честь Мікеланджело названо астероїд, площу у Флоренції, океанський лайнер, кратер на Меркурії.
Джерела:
- Балдіні Умберто. Мікеланджело-скульптор. – Москва: “Планета”, 1979. – 103 с.: іл.
- Ходж А. Н. Історія мистецтва / А. Н. Ходж; [пер. з англ. Л. В. Казаченко]. – Харків: Фактор, 2012. – 208 с.: іл., с. 22-23
- Скляренко В. М. 100 знаменитих художників, ХІV-XVIII ст. / В. М. Скляренко, Т. В. Іовлева, Ю. П. Кустовська, І. В. Скачко. – Харків: Фоліо, 2004. – 510 с.: іл., с. 294 – 303
- https://www.epochtimes.com.ua/life/art/mikelandzhelo-majster-vidrodzhennja-72307.html – Мікеланджело – майстер Відродження
- https://mykniga.com.ua/biograph/mikelandzhelo-buonarroti-biografiya-foto-i-video-svit-velikix-lyudej.html – Світ великих людей. Мікеланджело Буонаротті
Library Art Blog 