Сьогодні відзначається Міжнародний день кіно!

Це професійне свято людей, що працюють у галузі кіновиробництва, а також цей день відзначають численні шанувальники кіно в усьому світі.

Саме 28 грудня 1895 року в підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся перший публічний платний сеанс «сінематографа», винайденого братами Люм’єр. Вишукана публіка, що зібралася на перший у світі кіносеанс, дивилася «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота». Перегляд викликав сильну паніку серед глядачів: усі схопилися з місця і почали тікати, бо боялися, що поїзд з екрана їх розчавить.

У Києві перший кінотеатр відкрили 1897 року. Увечері 3 січня в клубі Київського дворянського зібрання відбувся пробний «сеанс рухливих живих картин кінематографа Люм’єра». Кіноапарат Люм’єра тоді ще не ввели у серійне виробництво, і його власником був керівник «Київського товариства драматичних артистів» М. Соловцов. Перші фільми «крутили» в орендованому М. Соловцовим театрі Бергоньє на вулиці Фундуклеївській (нині приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки). На зйомки в кінокартинах запрошувалися театральні актори, та вони неохоче погоджувалися, тож ролі виконували здебільшого циркові артисти. Перші два десятиліття XX століття подарували світу справжніх кінозірок, яких полюбила публіка: Чарлі Чапліна, Віру Холодну, Дугласа Фербенкса, Мері Пікфорд.

У 1927 році в США вийшов фільм із синхронізованим звуком «Співак джазу» – і відтоді звукове кіно набуло популярності. До початку 30-х років майже всі фільми стали звуковими. Запровадження звуку в кіно дозволило США стати лідером світової кіноіндустрії та поклало початок «золотому віку Голлівуду».

В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускатися комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому «революційні» для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Олександра Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

Кінематограф пройшов довгий шлях розвитку і зазнав масштабних змін: від німого кіно до звукового, від чорно-білого до кольорового, від плівкового до цифрового. Друга половина XX століття дивувала нас прекрасними фільмами режисерів Б. Бертолуччі, П. ПазолініП. Альмодовара, Е. Кустуриці та багатьох інших. XXI століття принесло у кіновиробництво нові технології та комп’ютерну графіку. Зараз доступні 3D- і навіть 5D-технології, що створюють ефект повного занурення в сюжет та враження, що картинку нібито можна відчути на дотик.

У світі сьогодні проводиться багато різних кінофестивалів: Каннський кінофестиваль, Венеційський міжнародний кінофестиваль, «Берлінале», фестиваль імені братів Люм’єр та інші – на яких вручаються премії за внесок у розвиток кіномистецтва. Та чи не найславетнішою є американська кінопремія «Оскар». До речі, першу премію «Оскар» було вручено 1929 року. Відтоді ця статуетка є найбільш жаданою для усіх кінодіячів світу. Фільмами-рекордсменами, що отримали 11 «Оскарів» одночасно були «Бен-Гур» (1959), «Титанік» (1997) і «Володар перснів: Повернення короля» (2003). Серед кінодіячів-рекордсменів беззаперечним лідером є Волт Дісней: за режисуру, продюсування, сценарії та з урахуванням почесних нагород він має аж 26 «Оскарів»! Неймовірно!

Нині починає відроджуватися і розвиватися і український кінематограф. Зокрема, американський журнал Rolling Ston вніс українську стрічку «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького до списку 50-и найкращих фільмів десятиліття. Світова прем’єра фільму відбулася в конкурсній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Потішили цьогоріч і українські режисери, які пробилися до програми найпрестижніших кінофестивалів: Валентин Васянович із «Атлантидою» отримав нагороду на Венеційському кінофестивалі, а Наріман Алієв із фільмом «Додому» був у програмі Каннського кінофестивалю.

Джерела:

  1. Адам Оллсач Бордмен. Ілюстрована історія кіно. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 105 с.: іл.
  2. Тримбач, Сергій Васильович. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно / С. В. Тримбач. – К.: Саміт-книга, 2019. – 384 с.: іл.
  1. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2846724-sogodni-vidznacaetsa-miznarodnij-den-kino.html – Міжнародний день кіно
  2. https://daytoday.com.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-kino/ – Міжнародний день кіно
  3. https://calendate.com.ua/holiday/2023 – Міжнародний день кіно