Багато доброго можна зробити, якщо у тебе гарний настрій

Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Юрія Нікуліна, знаменитого радянського артиста цирку і кіно!

Юрія Нікуліна любила вся країна. Про таку популярність, яка була в артиста, можна було тільки мріяти. Він уже пішов з життя, але назавжди залишився в пам’яті людей як талановита та добра людина.

Юрій Володимирович Нікулін народився 1921 року в місті Демидові Смоленської губернії. Його батько був засновником пересувного театру, у якому виконував функції режисера і актора. Коли хлопчикові було 5 років, родина перебралася до Москви. Свій веселий характер Юрій виявляв з дитинства. У школі всі вчителі скаржилися на поведінку хлопчика: за їхніми словами, він поводив себе, «немов клоун». Та така характеристика була для хлопця справжнім компліментом. 

У ході Другої світової війни Юрій був на фронті. Воював під Ленінградом і виявив себе хоробрим солдатом, удостоївшись 3-х нагород: «За відвагу», «За оборону Ленінграда» та «За перемогу над Німеччиною». Після закінчення війни намагався вступити до театральних закладів, та йому всюди відмовляли: у юнака не знаходили акторських задатків. Зрештою, вступив до школи-студії розмовних жанрів при Московському цирку на Цвітному бульварі.

На початку своєї циркової кар’єри артист став працювати асистентом популярного тоді клоуна Олівця, разом з яким неодноразово їздив на гастролі країною та набирався циркового досвіду. Через 2 роки Юрій почав працювати самостійно і створив знаменитий клоунський дует з іншим артистом «Нікулін і Шуйдін». У країні Ю. Нікулін був одним із найбільш затребуваних клоунів. Йому достатньо було просто з’явитися на манежі – і глядачі вже вмирали від реготу. До того ж, чим серйозніше він зображував своїх персонажів, тим комічніше виглядала реприза. Артист перестав виступати в цирку, коли йому виповнилося 60 років, а з 1983 року зайняв посаду директора Московського цирку на Цвітному бульварі. За часи його директорства для цирку було збудовано нову будівлю, відкриття якої відбулося 1989 року. Загалом Юрій Нікулін відпрацював у цирку близько 50 років!

У кіно артист дебютував у 36 років і з перших картин зарекомендував себе як неповторний різнохарактерний та професійний актор. Він переніс із циркової арени на екран різні ролі-маски, широко використовуючи циркову ексцентрику та фактуру. Кінодебютом актора стала музична комедія «Дівчина з гітарою» (1958), де він зіграв роль піротехніка-невдахи. Всесоюзна популярність прийшла до артиста в 1961 році, після ролі в короткометражці Леоніда Гайдая «Пес Барбос і незвичайний крос». Саме тоді радянський глядач перший раз побачив прославлену трійцю: Бувалого (Є. Моргунов), Бовдура (Ю. Нікулін) і Боягуза (Г. Віцин). До речі, ця стрічка була в числі номінантів на «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі. А згодом незабутній образ Бовдура і далі тішив своєю життєрадісністю публіку в кінокомедіях «Самогонщики», «Операція „И“ та інші пригоди Шурика», «Кавказька бранка, або Нові пригоди Шурика».

У 1968 році побачила світ картина «Діамантова рука» режисера Леоніда Гайдая, завдяки чому Ю. Нікулін став живою легендою радянського кіно. У цій стрічці, до речі, були також задіяні дружина та син актора. А згодом у Юрія були яскраві ролі в картинах «12 стільців», «Старі-розбійники», персонажі яких – наївні диваки, ліричні, добродушні та безпосередні. Але актор грав не лише комічні ролі. Його драматичний талант відкрився у фільмах «Коли дерева були великими», «Андрій Рубльов» «До мене, Мухтаре!» та в картинах про Другу світову війну («Вони боролися за Батьківщину», «Двадцять днів без війни»).  Одна з останніх ролей артиста – у фільмі «Опудало» – роль дідуся дівчинки Олени, яку зіграла Христина Орбакайте.

Юрій Володимирович також запам’ятався і піснями, які сам виконував у фільмах. Можна без перебільшення стверджувати, що «Пісню про зайців», «Якщо б я був султан» і «Зупинися, паровозе…» знала вся країна.

Юрій Нікулін став автором близько десятка книг, багато з яких були присвячені творчості. Найвідомішою є його автобіографія у вигляді численних історій з життя під назвою «Майже серйозно…».

Нині на честь великого клоуна і актора названий цирк на Цвітному бульварі, у якому значну частину свого життя відпрацював Юрій Володимирович. Сьогодні директором цирку є син артиста – Максим.

Джерела:

1. Майже серйозно… / Нікулін, Юрій Володимирович. – М. : Вагріус, 1998. – 576 с.
2. Клоун і час [Текст] : Карандаш. О. Попов. Ю. Нікулін. Л. Енгібаров / Рум’янцева, Наталія Михайлівна ; Ред. Е.Г. Розенберга; Худ. Е.Е. Дмитренко; Корект. М.Л. Лебєдєва. – М.: Мистецтво, 1989. – 176 с.
3. https://moyaosvita.com.ua/mustectvo/%E2%9C%85yurij-nikulin-biografiya-tvorchist-fakti/ – Юрій Нікулін. Творчість.
4. https://jak.koshachek.com/articles/jurij-nikulin-biografija-osobiste-zhittja-foto.html – Юрій Нікулін
5. https://24smi.org/celebrity/639-iurii-nikulin.html – Актор, режисер і клоун Юрій Нікулін