Олена Турбал

Українська артистка Олена Турбал уже в 5 років вирішила, що стане актрисою, і жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Вона здобула визнання публіки, граючи яскраві ролі в українських фільмах та телесеріалах.

Олена Анатоліївна Турбал народилася 28 серпня 1984 року в Києві. Дівчинка змалечку вже знала, що буде артисткою, адже їй дуже подобалося співати й танцювати, брати участь в інсценуванні, декламувати вірші. У школі вона вчилася добре і паралельно відвідувала драматичний гурток. Закінчивши в 2006 році факультет кіно і телебачення Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, дівчина стала актрисою Київського драматичного театру «Браво». Також Олена співпрацювала з Центром творчості дітей та юнацтва, де грала головні ролі у виставах «Лускунчик» та «Лісова пісня».

У кіно Олена дебютувала в 2003 році у фільмі «12 копійок», де зіграла головну роль дівчини з важкою долею, яка, незважаючи на життєві труднощі, продовжує вірити в добро й щастя. Ця роль виявилася успішною і принесла молодій актрисі популярність та визнання глядачів. У 2016 році на екрани вийшов серіал «Підкинуті». Кожен епізод цього серіалу є окремою історією про порятунок новонародженого, залишеного в пологовому будинку. Героїня Марія у виконанні актриси втрачає немовля під час пологів, але вирішує подарувати сім’ю покинутій дитині. У підготовці до зйомок Олені довелося відвідувати заняття з індійських танців, адже за сюжетом її героїня одружена з індусом і працює педагогом у дитячій хореографічній студії.

Яскравою була роль актриси і в комедії «Ніч святого Валентина» – історії про кількох молодих людей та пригоди, які їм довелося пережити під час святкування Дня всіх закоханих. Знялася Олена і в комедії «Три сестри», головні героїні якої  мріють успішно вийти заміж і мати розкішне життя. Ця нав’язлива ідея об’єднує сестер і одночасно робить суперницями. Помітними були й ролі актриси в стрічках «Хороші хлопці», «Під знаком Діви», «Ластівчине гніздо», «Жіночий лікар», «Лист очікування», «Особиста справа», «Будинок з ліліями», «Тінь минулого», «Мавки» та інш.

У Олени Турбал дуже напружений графік роботи. Коли організм потребує відпочинку й оновлення, актриса відправляється в подорожі: «Я фанат природи! Моє улюблене заняття – посидіти на березі моря, почитати, музику послухати, походити екскурсіями. Це найкращий релакс».

А ще актриса захоплюється йогою.

Джерела:

1. https://stuki-druki.com/authors/Turbal-Elena.php – Знамениті люди. Олена Турбал
2. https://24smi.org/celebrity/143655-elena-turbal.html – Актриса кіно Олена Турбал
3. https://annaardova.ru/act/13960.php – Життя відомих людей. Олена Турбал

“Чарівний світ Діснея”

5 грудня виповнюється 120 років від дня народження Волта Діснея – американського художника-мультиплікатора, режисера, засновника компанії “Walt Disney Productions”. Володар 26 премій «Оскар», засновник першого в світі гігантського «Діснейленду», батько Міккі Мауса та Дональда Дака. Є творцем перших в історії кінематографу звукового і музичного мультфільмів. За своє незвичайно напружене життя Волт Дісней як режисер зняв 111 фільмів і був продюсером ще 576 кінофільмів.

Народився 5 грудня 1901 р. в Чикаго, в сім’ї бідного ірландського іммігранта. Малювати почав у 7 років. Ріс на фермі в штаті Міссурі, пізніше сім’я перебралася в Канзас-Сіті, де Дісней і почав в 1919 р. кар’єру художника, займався рекламою, а в 1920 р. створив першу невелику кінокомпанію.

У 1923 р. з 40 доларами в кишені, відправився до Голлівуду, де вони з братом Роєм відкрили кіностудію в переобладнаному гаражі. Незабаром їм вдалося отримати велике замовлення з Нью-Йорка і перебратися в інше приміщення. У 1925 р. одружився на одній зі своїх службовців. Кар’єра складалася вдало, він вже створив кілька анімаційних персонажів, в тому числі і кролика Освальда, але в результаті обману втратив авторські права.

Але незабаром Дісней створив нового популярного героя – мишеня Міккі. Міккі Маус вперше з’явився на екрані в 1928 р. році Дісней якраз закінчував свій другий німий мальований фільм, коли в кіно прийшов звук. І наступний фільм з Міккі Маусом став звуковим – перший звуковий мультфільм це був Пароходик Вілі.

У 1929 р. Дісней випускає «Наївні симфонії», в якому з’являються нові друзі Міккі – Мінні-Маус, Дональд Дак, Гуфі і Плуто. Першим кольоровим мультфільмом стає найпопулярніший мультфільм «Квіти і дерева», який приносить своїм творцям премію «Оскар». Пісня з мультфільму 1933 р. «Троє поросят» – «Хто боїться великого злого вовка?», що прозвучала в титрах, стала неофіційним гімном країни в самий розпал Великої депресії.

21 грудня 1937 р. в Лос-Анджелесі відбулася прем’єра першого повнометражного мультиплікаційного фільму «Білосніжка і сім гномів». Навіть незважаючи на Депресію, він збирає небачену суму в 1 мільйон 499 тисяч доларів США і завойовує відразу вісім «Оскарів». Протягом наступних п’яти років, студія “Walt Disney” створює цілий ряд повнометражних анімаційних фільмів: «Піноккіо», «Фантазія», «Думбо і Бембі».

У грудні 1939 р. в м. Бербанке відкривається підрозділ “Walt Disney Studios”. Але в 1941 р. компанію очікують неприємності, пов’язані зі страйком аніматорів “Disney”. Багато з них згодом звільняються, і оговтатися від цієї втрати компанія зможе лише через кілька років. Під час Другої світової війни студія Діснея переключилася на випуск пропагандистських та навчально-інструктивних фільмів на замовлення уряду.

У 1950 р. з’являється «Попелюшка», а за нею «Аліса в Країні чудес» (1951 р.), «Пітер Пен» (1953 р.), картина за участю живих акторів під назвою «Острів скарбів» (1950 р.), «Леді і бродяга» (1955 р.), «Спляча красуня» (1959 р.) і «101 далматинець» (1961 р.). У загальному Дісней вводить в світ мультиплікаційного кіно більше сотні нових героїв.

Дісней був одним з перших, хто став використовувати телебачення в розважальних цілях. Студія Діснея в кінці 1950-х – початку 1960-х рр. поступово переключилася на виробництво документальних видових фільмів, в їх числі “Жива пустеля” і “Зникаюча прерія”.

Одним з останніх великих підприємств Діснея стало створення парку атракціонів. Каліфорнійський Діснейленд був відкритий в 1955 р.; другий парк, у Флориді, вже після смерті Діснея, в 1971 р.

Джерела:

1. Уолт Дисней [Текст] : Тайны рисованого мира / Асенин, Сергей Владимирович ; Под ред. Я.А.Ярополова; Худож. Н.В.Мельгунова. – М. : Искусство, 1995. – 347 с.
2. Жизнь и сказки Уолта Диснея [Текст] : Монографический очерк Е.Арнольди / Пер. с англ.; Моногр. Е.Арнольди; Худож. оформ. С.Мариуц, О.Майбороды. – К. : Престо-Н, 1994. – 368 с.
3. Сто великих режиссеров [Текст] / Авт.-сост. И.А.Мусский. – М. : Вече, 2007. – 480 с.
4. Мудрость вымысла [Текст] : Мастера мультипликации о себе и своем искусстве / Сост. и вст. ст. С.В.Асенина; Ред. И.В.Белецкий; Худож. Е.Г.Клодта. – М. : Искусство, 1983. – 287 с.
5. Волт Дісней