Українська актриса Катерина Гулякова вже 18 років професійно займається кінематографом. Катерина є актрисою Київського театру «Сузір’я» і членом Гільдії кіноакторів України. Зазвичай виконавиця отримує ролі стервозних, упевнених у собі жінок. І дуже радіє, коли пропонують нетипові ролі та цікаві сценарії.

Катерина Миколаївна Гулякова народилася 29 березня 1980 року. Її батько був військовим, полковником розвідки, і змалечку привчив доньку до дисципліни. З раннього віку дівчинку називали «артисткою», адже вона дуже любила співати і декламувати вірші. Пізніше, уже навчаючись у школі, Катерина очолила дитячу команду КВК та стала незмінним режисером шкільних вистав. Після школи дівчина вирішила стати економістом, та її вчителька з російської мови та літератури, дізнавшись про вибір, вигукнула: «А як же талант?» – і вмовила ученицю змінити своє рішення. І Катерина вступила до Київського університету культури і мистецтв на спеціальність «режисер та актор драматичного театру», до того ж з першого разу, незважаючи на божевільний конкурс – 60 осіб на місце!

Уже на третьому курсі дівчина почала з’являтися на сторінках глянцевих видань, зніматися в рекламних проєктах. Перед закінченням університету їй запропонували стати ведучою програми «О-TV Models» на одному з українських телеканалів. Катерина з ентузіазмом взялася до роботи: сама шукала теми, брала інтерв’ю, працювала над монтажем – і все в неї виходило. Але за два роки вона відчула, що переростає рамки телебачення. Катерині дуже хотілося грати в кіно!

У кінематографі актриса дебютувала в 2003 році в серіалі «Повернення Мухтара». А наступного року Катерину запросили до італійського трилера «Евіленко», який знімали в Україні. Фільм розповідає про життя радянського маніяка (прототипом виступив Андрій Чикатило) та про розслідування злочинів, скоєних ним у 1984-1992-х роках. Артистка зіграла жертву маніяка. На зйомках картини актрисі пощастило попрацювати з Малкольмом МакДауеллом. Згодом Катерина зізналася, що страшенно боялася зйомок із відомим актором і навіть пила валеріану, та Малкольм виявився дуже приємним і чуйним у спілкуванні. Фільм «Евіленко» в Каннах отримав приз за найкращу режисуру, потім з успіхом пройшов у багатьох країнах, включаючи Росію. А ось в Україні його не прийняли. Можливо, причиною цього став дуже важкий сюжет.

Також досить яскравою була гра Катерини в серіалі «Серцю не накажеш» (2007) – адаптованій версії румунського серіалу «Сльози кохання». Тут актрисі дісталася роль Анастасії Варламової – дуже злої, грубої та егоїстичної дівчини, насправді, повної протилежності виконавиці в реальному житті. Також Катерина виконала характерні ролі в стрічках  «Ластівчине гніздо», «Віталька», «Заради любові я все зможу», «Відділ 44», «Поганий хороший коп», «Термін давності», «Мама для Снігуроньки», «Ноти любові» та інш.

У реальному житті Катерина весела й легка в спілкуванні. Вона дуже любить свою акторську професію, а у вільний від роботи час захоплюється дайвінгом.

Джерела:

  1. https://stuki-druki.com/authors/Gulyakova-Ekaterina.php – Знамениті люди. Катерина Гулякова
  2. https://www.peoples.ru/art/cinema/actor/ekaterina_gulyakova/ – Постаті. Катерина Гулякова
  3. https://teleportal.ua/ua/person/kateryna-hulyakova – Актриса театру та кіно Катерина Гулякова