Петро Панчук – український актор театру та кіно, режисер. Народний артист України (2015), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2015). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013).
Народився 7 березня 1957 р. в с.Лобачівка. 1984 р. – закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. З 1984 р. дотепер – актор Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка.
Один із провідних майстрів сцени Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, яскрава творча особистість віддана мистецтву театру, з індивідуальним баченням та сценічним відтворенням світу, його подій, фактів, конфліктів, перипетій. Діяльність Панчука у театрі, кіно, на радіо користується великим успіхом у глядачів та слухачів.
Як приклад, можна згадати деякі з образів, що створив актор: Гелес, Возний «Енеїда», «Наталка Полтавка» І. Котляревського, Іван Бездомний «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим, Освальд, Просперо «Король Лір», «Буря» У. Шекспіра, Кулигін «Три сестри» А. Чехова, Ротмістр «Батько» А. Стріндберга, Григорій «Буквар Миру» Г. Сковороди, Омелько «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, Лопуцьковський «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, Зосима, Смішний «Брати Карамазови», «Сон смішної людини» за Ф. Достоєвським, Оповідач, Лаврентій «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта, Андронатій «В неділю рано зілля копала…» за О. Кобилянською.
Особливою сторінкою в творчості актора стала робота над образом Тараса Шевченка у виставі «Божественна самотність» (Оксана) О. Денисенка, 2003 року. Вистава і актор привертали увагу насамперед розкриттям не знаних широкому загалу сторінок останнього періоду життя Поета. Робота Петра Панчука у виставі «Перехресні стежки» (Стальський) за повістю І. Франка на повну силу проявила усю непересічність, багатомірність таланту актора. Таким самим об’ємним, поліфонічним, є образ Пузиря, що його створив актор у виставі «Хазяїн» за І. Карпенко-Карим. Він представляє життя людини, в усіх його проявах – від любові до ницості, від жадоби до безпорадності.
Помітними також є втілені Панчуком кіноперсонажі у фільмах «Повернення», «Бойня», «Схід-Захід», «СМЕРШ», «Відлига», «Страчені світанки». Як режисер Петро Панчук здійснив постановку вистави «Дредноути» за Є.Гришковцем (Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка, Театр у фойє).
Нагороджений: ювілейною медаллю «Двадцять років незалежності України» (2011), почесною грамотою Міністерства культури і туризму України «За вагомий особистий внесок у створенні духовних цінностей та високу професійну майстерність», двома відзнаками «За досягнення в розвитку культури і мистецтв», Міжнародною літературною премією ім. М.Гоголя «Тріумф» за створення численних записів аудіокниг української класики, лауреат премії Кабінету Міністрів України в номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва», лауреат театральної премії «Київська Пектораль» 2002 та 2005 років.
Джерела:
Library Art Blog 