Ірина Гришак

Гра у фільмах молодої української актриси Ірини Гришак цінується нині не лише глядачами, а й кінокритиками. На екрані Ірина легко перевтілюється в різні жіночі типажі. У її фільмографії як комедійні, так і драматичні ролі. Приваблива зовнішність, харизматичність та чарівність дозволяють артистці бути в кіно універсальною, а тому затребуваною.

Ірина Віталіївна Гришак народилася 30 вересня 1997 року в Миколаєві. Дівчинка росла талановитою і артистичною, тож батьки віддали її до «Академії дитячої творчості». Після закінчення 9-ти класів дівчина вступила до Миколаївського муніципального коледжу, а потім до Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.  

Кар’єра в кіно розпочалася для Ірини в 2018 році. На той час дівчина навчалася на 2-му курсі університету. Українська красуня дебютувала в яскравій музичній комедії «Шляхетні волоцюги», сценарій якої було написано за мотивами польського фільму «Волоцюги» 1939 року. Мюзикл був орієнтований на українських глядачів, тож однією з умов підбору артистів було володіння львівським діалектом. «Шляхетні волоцюги» – це історія про львівських батярів Боді та Мірека, які живуть під гаслом: «Любити Львів, жінок та жарти» і завжди шукають пригоди й вплутуються в різні авантюри. Та одного разу, неочікувано для себе, вони стають опікунами юної Христі. Дівчина разом з батярами рятує і себе, й увесь світ, і не в останню чергу – завдяки коханню. Картина проїхала фестивалями Румунії, Польщі, Швеції, а в США навіть дійшла до півфіналу комедійного кіноогляду в Чикаго.

У 2019 році артистка знову з’явилася на екрані в головній ролі в мелодрамі «Сонячний листопад». Цей проєкт ґрунтується на історії з південнокорейського серіалу «Осінь у моєму серці». Тут героїня Ірини проходить через випробування, втрачає і здобуває кохання і стає сильною особистістю, яка хоче допомагати не тільки родині, а й іншим. Також актриса відома нам за фільмами та серіалами «Жіночі секрети», «Одна на двох», «Затемнення», «День сонця», «Зниклі сліди», «Тростинка на вітрі», «Три кольори кохання» та інш.

Напередодні 2021 року фільмографія виконавиці поповнилася 4-серійною картиною «18-річний олігарх», де Ірині довелося вперше в житті сісти за кермо авто.

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/115220-irina-grishak.html – Кіноактриса Ірина Гришак
2. https://www.vokrug.tv/person/show/15822245351/ – Ірина Гришак
3. https://vglcinema.com/posts/kino/novini/dni-narodzhennia-zirok-irina-grishak/ – Українська акторка Ірина Гришак

Дмитро Богомазов

Богомазов Дмитро –  український театральний режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2019).

1995 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (курс Е. Митницького). З 1993 по 2000 рік та з 2011 року працює режисером-постановником Київського театру драми і комедії. З 2017 року – головний режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

З 2009 року Дмитро Богомазов, окрім творчої діяльності, викладає в Національному університеті театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка-Карого. Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).

За роки творчої діяльності Дмитро Богомазов здійснив постановку більше 40 вистав на сценах Києва, Одеси, Черкас, та закордоном – у Польщі, Росії, Франції. Серед них низка вистав за творами світової класики, зокрема: В. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра, Й. Гете, М. Булгакова, Т. Манна; першопрочитання творів Л. Піранделло, Софокла, О. Гріна; сучасне прочитання класичної української літератури: І. Карпенка-Карого, В. Стефаника, І. Франка, П. Саксаганського.

Вистава «Коріолан» за Вільямом Шекспіром у Київському театрі ім. І.Франка – перша робота Дмитра Богомазова після його призначення на посаду головного режисера провідного театру. «Коріолан» Богомазова – трагедія з елементами гротеску і шаржу, глибока й багатопланова за змістом, видовищна та самобутня за режисерською концепцією.

Вистави Дмитра Богомазова – це насамперед виняткові життєві історії про людяність і жертовність, терпимість і співчуття, що втілені злагодженим багатогранним «оркестром» акторів. У ньому всі виконавці грають легко, яскраво й віртуозно і як колектив, і як окремі одиниці. Не дарма режисера називають майстром-відкривачем акторських талантів.

Як режисер-постановник Дмитро Богомазов відзначений: Заслужений діяч мистецтв України (2013). Народний артист України (2019). Нагороджений грамотою Верховної Ради України (2020). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка – за вистави «Гамлет» (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька), «Гості прийдуть опівночі» (Київський Академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра) і «Щуролов» (Київський театр «Вільна сцена») (2013). Лауреат мистецьких премій Національної спілки театральних діячів України: імені Мар’яна Крушельницького – «За творчий пошук і створення спектаклів високого художнього рівня» (2005), «Експеримент» – «За сучасне прочитання класичної спадщини і творчий пошук в театральному мистецтві» (2001). Лауреат премії Одеського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України ім. Народних артистів України Лії Бугової і Івана Твердохліба за виставу «Гамлет», Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька (2010). Премія імені Сергія Данченка “За творчі досягнення, що наближають театр України до кращих зразків світового мистецтва, естетичну довершеність” (2018). Лауреат премії імені Леся Курбаса (2021). Лауреат премії «Київська пектораль»: «Кращий дебют» за виставу «Чарівниця» (1993);  «Краща режисерська робота» за виставу «Черга», Київський театр драми і комедії на лівому березі (2006); «Краща вистава камерної (малої) сцени», «Краща режисерська робота» за виставу «Жінка з минулого», Театр «Вільна сцена» (2007); «Краща вистава драматичного театру», «Краща режисерська робота» за виставу «Morituri te salutant» (2013);  «Краща вистава драматичного театру» за виставу «Радість сердечна, або Кепка з карасями», Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра (2014); «Краща вистава музичного театру» за виставу «Співай, Лоло, співай!», Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра (2015); «Краща драматична вистава», «Краща режисерська робота» за виставу «Життя попереду», Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра (2018); «Краща вистава камерної сцени» за виставу «Дванадцята ніч, або Що захочете» , Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра (2018); “За кращу режисерську роботу”, “За кращу драматичну виставу” за виставу “Коріолан” В. Шекспіра (2019).

Джерела:

1. «Коріолан»: перемога людяності [Текст] / Вікторія, Котенок // Кіно театр. – 2019. – №3. – С. 9-10.
2. Богомазов Дмитро
3. Дмитро Богомазов
4. Богомазов Дмитро Михайлович