Богдан Бенюк – актор театру і кіно, народний артист України, політик, професор. Провідний актор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

Народився 26 травня в с. Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Дебютував на сцені Київського ТЮГу. З 1980 року і донині – актор Національного театру ім. Івана Франка. У 1989-1994 рр. – старший викладач Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює І кафедру акторського мистецтва та режисури драми у Київському національному університеті ім. І. Карпенка-Карого.

Створив близько 50 ролей у театрі і понад 80 – у кіно. Сценічні роботи: Юркевич у виставі «Талан» Михайла Старицького, Собакевич у «Брате Чичиков» Миколи Гоголя, Кіт Бегемот у «Майстрі і Маргариті» Михайла Булгакова, Яго в «Отелло» Шекспіра, Бравий вояка Швейк у «Швейку» Ярослава Гашека, Річард III в однойменній трагедії Шекспіра, Джо Келлер у «Всіх моїх синах» Артура Міллера, Мененій Агріппа у «Коріолані» Шекспіра, Тев’є у «Поминальній молитві» Григорія Горіна та ін.

Паралельно грає в Театрі на Подолі та в Театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв». Кіноролі: Кринкін – «Ати-бати, йшли солдати» (1976), сотник Забрьоха – «Відьма» (1990), Горілий – «Фучжоу» (1993), солдат Ліхой – «Москаль-чарівник» (1995), Михайло Черевань – «Чорна рада» (2000), Леонід Утьосов – «Утьосов. Пісня завдовжки з життя» (2006), бортінженер Роман Вакуленко – «Кандагар» (2009), Ломака – «Толока» («2020») та ін.

Озвучив чимало фільмів і мультфільмів. Вів розважальні телепрограми -«Шоу самотнього холостяка» (Перший національний) та «Біла ворона» (1+1).

Лауреат Державної премії ім. О. Довженка (1999 р.) – за фільм «Москаль-чарівник». Лауреат Національна премія ім. Тараса Шевченка (2008). Нагороджений орденом Св. Михаїла (2002 р.). Орден «За заслуги» I (2017), II (2010) і III (2007) ступенів.На театральних фестивалях вистави з його участю було відзначено першими преміями: «Момент» – «Золотий лев» у Львові (1988 р.); «Сон у літню ніч» – Единбурзький фестиваль, Англія (1994 р.); «Швейк» – “Театральні конфронтації-97” у Любліні, Польща (1997); «Мітл-фест» у Чівідале ді Фріулі, Італія (1999 р.) – визнаний найкращим актором. Отримав дві нагороди на щорічному присудженні премій «Київської пекторалі» за ролі у виставах «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1995 р.) і «Пігмаліон» Б. Шоу (2000 р.) Переможець Конкурсу Загальнонаціональної Премії та “Людина Року 2002” у номінації Актор Року. На фестивалі Academy of Performing Arts Awards у Пекіні отримав нагороду в номінації «За кращу чоловічу роль» (2017).

Джерела:

  1. Богдан Бенюк про “облицювальну плитку”, кайф творчості і пріоритети українців [Текст] / Вікторія, Котенок // Кіно театр. – 2020. – №3. – С. 16-19.
  2. Талант і гра. Українські актори театру і кіно [Текст] : Науково-популярне видання / Брюховецька, Лариса, Котенок, Вікторія. – К. : Саміт-Книга, 2020. – 400 с.
  3. Франківці. Миттєвості [Текст] : Фотолітопис. Популярне видання / Марущенко, Віктор ; Пер. сл. М.Захаревича. – К. : ВД “Антиквар”, 2019. – 112 с.
  4. БОГДАН БЕНЮК
  5. Бенюк Богдан