Тетяна Міхіна – талановита українська театральна і кіноакторка, заслужена артистка України (2010), народна артистка України (2021). Окраса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Народилася 4 березня 1979 року у місті Маріуполь Донецької області. Закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського (викладачі – Михайло Тягнієнко і Любов Шульга). Під час навчання грала у виставах театру «Арабески. Два роки працювала в Харківському Державному Академічному Драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка. З 2003 р. і дотепер – акторка Національного театру ім. І. Франка.

Першою столичною роботою стала роль дівчини-русалки у виставі «Божественна самотність» Олександра Білозуба – постановка за п’єсою «Оксана» Олександра Денисенка.

Ролі: Катаріна у «Приборкання норовливої» Шекспіра (режисер Сергій Данченко), Наталка у «Наталці Полтавці» Івана Котляревського (Олександр Ануров), Едіт у мюзиклі «Едіт Піаф. Життя в кредит»  Юрія Рибчинського і Вікторії Васалатій (Ігор Афанасьєв), Дівчина у «Morituri te salutant» Василя Стефаника (Дмитро Богомазов), Регіна у «Перехресних стежках» Івана Франка (Дмитро Чирипюк), Аліса Галло у «Подорожі Аліси до Швейцарії» Лукаса Берфуса (Станіслав Мойсеєв), Єлизавета Андріївна Протасова і Маша у «Живому трупі» Льва Толстого (Роман Мархоліа), Марта Рулль у «Розбитому глекові» Гайнріха фон Кляйста (Роман Мархоліа), Лимериха у виставі «Лимерівна» Панаса Мирного (Іван Уривський).

У 2010 р. – лауреатка фестивалю «Мельпомена Таврії» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Едіт Піаф. 2011 р. – лауреатка премії імені Віри Левицької Національної спілки театральних діячів України. 2013 р. – премія в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» сезону 2012/13 – номінант номінації «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» (за роль Смішної у виставі «Сон смішної людини»). Знялася у понад 10 фільмах та серіалах.

Джерела:

  1. Тетяна Міхіна: “Робота над виставою – це ніби подорож” [Текст] / Вікторія, Котенок // Кіно театр. – 2019. – №6. – С. 20-22.
  2. Міхіна Тетяна
  3. Тетяна Міхіна: «Глядач не повинен іти попереду актора»