Ця рудоволоса жінка – справжня чарівниця

12 вересня відзначатиме свій 60-ий день народження відома французька співачка Мілен Фармер. Вона прославила свою країну на світовій музичній арені. Образ бунтарки, неземної жінки з ангелоподібною зовнішністю і неймовірним голосом приваблює шанувальників по всьому світу. Мілен є найбільш високооплачуваною співачкою Франції і рекордсменом за кількістю діамантових дисків!

Мілен Готьє (справжнє ім’я співачки) народилася в 1961 році в канадському містечку П’єрфон неподалік від Монреалю. На початку 70-их років родина переїхала до Франції. Після переїзду Мілен довгий час відчувала себе некомфортно – адаптація в новій країні проходила складно. Дівчинка спілкувалася в основному з хлопцями і вважалася «шибеником у спідниці». Виходом стало спілкування з бабусею, яка у свій час навчалася в консерваторії, тому прищеплювала онучці любов до музики, літератури та живопису. За її підтримки дівчина брала участь у вокальних конкурсах – і не раз перемагала. Літо Мілен часто проводила в Бретані, на фермі своєї другої бабусі, де дівчина доглядала за кіньми. Мілен так сподобалися ці статні тварини, що вона почала займатися кінним спортом і навіть вирішила присвятити своє подальше життя роботі з кіньми. Цим планам не судилося збутися. Проте любов до коней, яка зародилася в молодості, дівчина пронесла через все життя – скакуни не раз ставали повноцінними учасниками її кліпів.

У 17 років Мілен вирішила стати актрисою. Вона кинула ліцей, будучи вже у випускному класі, і поїхала в Париж, щоб розпочати навчання в театральній школі. До того ж дівчина гарно співала, була артистична, мала красиву фігуру і привабливу зовнішність. Завдяки таким даним вона потрапила в модельний бізнес, її фото стали частиною рекламних кампаній деяких великих брендів.

Саме в модельному агентстві Мілен і познайомилася з молодим амбітним композитором і режисером Лораном Бутонном, який у той час шукав молоду виконавицю для своєї провокаційної пісні і кліпу про бунт проти суспільних умовностей. Мілен мусила змінити образ, і в результаті вона не тільки стала рудоволосою бестією, але і змінила прізвище з Готьє на Фармер – на честь улюбленої актриси Франс Фармер. У кліпі Maman a tort дівчина виглядала чудово, і миттєво стала знаменитою. Виконавиця не боялася оголюватися перед камерою і зображати справжню розпутницю. Скандальність і відвертість перших роликів вразила публіку, талановите виконання пісень також привернуло увагу. Фармер стала зіркою.

Мелодії Мілен були різноманітні – ліричні, меланхолійні треки, і агресивні або життєстверджуючі, майже рок-опери. У її репертуарі були і популярні кліпи, і пісні в танцювальному стилі, наприклад Du Temps. І особливо полюбилася слухачам пісня, що стала легендарною – California, кліп на яку також вийшов неймовірно відвертим. За свою кар’єру співачка випустила ряд музичних альбомів, частина з яких отримала статус платинових і діамантових. Диски співачки розкуповувалися по всьому світу. Кожен її концерт – дивовижне поєднання талановитого сильного вокалу, яскравої незвичайної постановки і вражаючих уяву костюмів.

Мілен – вегетаріанка, проте вона дуже любить солодке і не може собі в ньому відмовити. Співачка дуже любить тварин. Протягом довгого часу домашнім вихованцем знаменитості була мавпа-капуцин.

Джерела:

1. https://24smi.org/celebrity/4362-milen-farmer.html – Мілен Фармер
2. https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-milen-farmer.html – Мілен Фармер
3. https://globalmsk.ru/person/id/6794 – Мілен Фармер

День українського кіно

День українського кіно – національне професійне свято працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня.

«День українського кіно» отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 52/96 «Про день українського кіно», який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться «на підтримку ініціативи працівників кінематографії України».

Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Кілька років по тому, в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 року у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 році в Україні з’являється перший звуковий фільм – документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу». Українські митці впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. Імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників назавжди вписані в історію світового кінематографу. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

У новітній час, попри всі перешкоди, наше кіно набирає обертів світового масштабу. Варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка, Ахтема Сеітаблаєва.

Джерела:

1. День українського кіно
2. Сьогодні – День українського кіно