Сандра Буллок

Одна з найбільш високооплачуваних актрис Голлівуду, яскрава й харизматична Сандра Буллок – володарка власної продюсерської компанії і ресторану. У 2015 році журнал «People» визнав її найкрасивішою жінкою. Розмістивши на обкладинці фото актриси, журнал назвав її «справжньою і сяючою», адже Сандра вважає за краще мінімум макіяжу навіть на червоній доріжці і на свій вік виглядає чудово.

Сандра Аннет Буллок народилася 26 липня 1964 року в американському місті Арлінгтон у родині оперної співачки та вчителя вокалу. Батьки хотіли, щоб дочка пішла по їх стопах – дівчинка брала уроки з вокалу і вчилася грати на фортепіано. А також займалася балетом, співала в дитячому оперному хорі в театрі, часто бувала за лаштунками, поки на сцені виконувала соло її мати. Сандра понад 12 років прожила з батьками в Німеччині. Там вона відвідувала англомовну школу й була однією з найуспішніших учениць. Закінчивши школу, дівчина вирішила стати юристом і вступила до Університету штату Північна Кароліна. Але незабаром зрозуміла, що помилилася з вибором професії, і кинула вуз. Будучи 22-річною дівчиною з великими мріями, Сандра переїхала до Нью-Йорка з надією стати моделлю або стюардесою. Правда, замість цього їй довелося працювати офіціанткою в забігайлівках і гардеробницею. Згодом з’явилася нова мрія – стати популярною актрисою. Сандра накопичила гроші і вступила на курси акторської майстерності. Невдовзі вона переїжджає до Лос-Анджелеса, де і досягає успіху як кіноактриса.

Першими найвідомішими фільмами з участю Сандри стали романтична комедія «Любовний напій № 9» і музична драма «Те, що називають любов’ю». Була і помітна роль у бойовику «Руйнівник» (1993) із Сильвестром Сталлоне. У 1994 році виконавиця злетіла на зоряний олімп – мегапопулярною дівчину зробила роль у фільмі «Швидкість» з Кіану Рівзом – історії про пасажирський автобус, який не міг знизити швидкість через закладений у його двигун вибуховий механізм. При скромному бюджеті в 30 мільйонів доларів фільм зібрав по всьому світу понад 350 мільйонів, породивши масу наслідувань і пародій. Картина отримала дві премії «Оскар», а Сандра стала загальною улюбленицею.

У 2000 році Сандра виконала ще одну найпомітнішу свою роль. У фільмі «Міс Конгеніальність» актриса зіграла роль агента ФБР, яка під прикриттям бере участь у конкурсі краси «Міс США», щоб не допустити проведення терористичного акту. У цій картині артистка знову успішно виявила свій комедійний талант і отримала номінацію на премію «Золотий глобус». За кілька років вийшло  продовження цього фільму, але  воно не змогло повторити попереднього шаленого успіху. Після такого провалу актриса заявила, що переходить на малобюджетні фільми. 

Досить успішною була гра Сандри Буллок і у фантастичній драмі «Будинок біля озера» (2006), герої якої – закохані, що жили в різному часі і майже не перетиналися. Найкасовішим фільмом у США стала спортивна драма «Невидима сторона», роль у якій принесла Сандрі «Оскара» в номінації «Найкраща актриса», «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів. Цікаво, що за день до отримання премії «Оскар» виконавиця отримала премію «Золота малина» в номінації «Найгірша актриса» 2009 року за фільм «Все про Стіва». Це зробило її першою актрисою, яка отримала «Оскар» і «Золоту малину» за один рік. Визначною в кар’єрі Сандри стала роль і у фільмі «Гравітація», де артистка виконала серйозну драматичну роль доктора-астронавта, яка опинилася в безвихідному становищі у відкритому космосі після зіткнення корабля з космічним сміттям. Критики назвали цю роботу Буллок – найсильнішою в її кар’єрі.

У актриси є своя зірка на «Алеї слави» в Голлівуді. Зірка вільно володіє англійською та німецькою мовами, активно займається благодійністю. Вона є одним із найбільших спонсорів «Червоного хреста» і кілька разів жертвувала по мільйону доларів цій організації. 

Джерела:

1. https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/hollywood/56231/bio/ – Сандра Буллок
2. https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-sandra-bullock.html – Сандра Буллок
3. https://24smi.org/celebrity/52-sandra-ballok.html – Сандра Буллок

Метрополітен-опера

Метрополітен-опера – провідний театр в США, один з центрів світової музичної культури. Це яскравий дім для найкреативніших і найталановитіших співаків, диригентів, композиторів, музикантів, режисерів, дизайнерів, візуальних художників, хореографів та танцюристів з усього світу.

Глядацька зала розрахована на 3 900 місць. Крім основної сцени є три допоміжні. Стіни вестибюля прикрашені монументальними фресками Марка Шагала. На сцені Метрополітен-опера виступали такі українські співаки як: Бела Руденко, Анатолій Солов’яненко, Інна Бурська, Андрій Добрянський, Іванна Мигаль, Людмила Монастирська та інші. Щоб пожвавити свій репертуар, Met регулярно представляє сучасні шедеври поряд з класикою.

Цікаво, що Метрополітен-опера – це взагалі єдиний в США постійно діючий оперний театр. Заснований в Нью-Йорку у 1883 році, побудований на Бродвеї та 39-й вулиці. Першою виставою театру стала опера “Фауст” Шарля Гуно, що відбулася 22 жовтня того ж року.

У перші роки діяльності керівництво кілька разів змінювало курс, спочатку виконуючи все італійською (навіть Кармен та Лоенгрін), потім все німецькою (навіть Аїда та Фауст), а потім остаточно взялося за політику виконання більшості творів мовою оригіналу, за деякими винятками.

На сцені Метрополітен-опера мали змогу такі відомі співаки: Альбані, Сембріх, Імс, Мелба, Галлі-Курчі, Дестінова, Джильї, Мельхіор, Пінца, Руффо, Тіббет, Флагстат, Варні, Стібер, Такер, Бастіаніні, Гоббі, Каллас, Гедда, Гяуров, Дель Монако, Домінго, Кабальє, Лондон, Нільсон, Паваротті, Прайс, Сазерленд, Сілс, Скотто, Тебальді, Шварцкопф, Литвин, Шаляпін, Раутіо, Лейферкус, Абразаков, Хворостовський, Лілі Чукасян.

Новий оперний театр “Метрополітен”, який відкрився у Лінкольн-центрі у вересні 1966 року, був обладнаний найкращими технічними засобами.

Серед найвідоміших постановок театру можна виділити такі: твори Вагнера «Метр», «Мейстерзінгер фон Нюрнберг», «Дас Рейнгольд», «Зігфрід», «Геттердаммерунг», «Трістан та Ізольда» та «Парсіфаль»; Борис Годунов, “Дер Розенкавальє”, Турандот, Саймон Бокканегра та Арабелла; “Ла Фанчіулла дель Вест” і “Триттіко” Пуччіні, “Кенігскіндер” Хампердінка, “Привиди Версаля” Джона Корільяно та Вільяма Гофмана (1991), “Подорож” Філіпа Гласа (1992), “Великий Гетсбі” Джона Гарбісона (1999), «Американська трагедія» Тобіаса Пікера (2005), «Перший імператор» Тана Дуна (2006) та«Зачарований острів» (2011), розроблена Джеремі Самсом, на музику Генделя, Вівальді, Рамо та інших.

У 1977 році Met розпочав регулярну серію телевізійних постановок з виставою «Богема», яку переглянули понад чотири мільйони людей на телебаченні. У 1995 році Met представив унікальну систему перекладів у режимі реального часу Met Titles. Позначені заголовки з’являються на окремих екранах, встановлених на задній частині кожного ряду сидінь, для тих членів аудиторії, які бажають ними скористатися, але з мінімальним відволіканням для тих, хто цього не робить.

У грудні 2006 року компанія запустила The Met: Live in HD – серію перформансів, показаних у прямому ефірі у високій чіткості в кінотеатрах по всьому світу. Також Met щоразу на тиждень під час оперного сезону надає безкоштовну пряму трансляцію аудіозаписів на своєму веб -сайті. У 2006 році Мет запустив новаторську програму введення в експлуатацію у партнерстві з нью -йоркським Театральним центром Лінкольна, щоб надати відомим композиторам та драматургам ресурси для створення та розвитку нових творів у театрі Вітвіан Бомонт, Центрі Лінкольна. Першим із них вийшов «Два хлопчики» Ніко Мюлі з лібретто Крейга Лукаса, який відкрився в Метро восени 2013 року.

Джерела:

1. Метрополітен-опера
2. Метрополітен-опера