Ла Скала (Teatro alla Scala або La Scala) – оперний театр у Мілані, вважається одним із найвідоміших у світі.

Саме в Італії в епоху Відродження зародилося сучасне оперне мистецтво. У 1776 році міланському архітекторові Джузеппе П’єрмаріні сподобався шматочок землі на місці зруйнованої церкви Санта-Лючія делла Скала. Так і було вирішено побудувати на ньому оперний театр, що в результаті отримав назву від свого “попередника”. Під час будівництва фундаменту під землею знайшли мармурову плиту з зображенням давньоримського лицедія Пілада, що будівельники сприйняли як знак з згори. Відкриття театру “Ла Скала” відбулося в 1778 році з опери «Визнана Європа». Минуло багато часу, і за цей період на сцені “Ла Скала” ставилося чимало опер популярних композиторів світу.

У 19 столітті трупа «Ла Скала» стала одним з центрів балетного мистецтва Європи. У 1813 при театрі була заснована балетна школа, де викладали Л. Ла Шапель, К. Вільнев, Гарсія. З 1812 в трупі працював С. Віган, який поставив свої хорео-драми: «Творіння Прометея» (1813), «Гусити під Нейбургом» (1815), «Отелло, або Венеціанський мавр» (1818), «Весталка» (1818), «Титани» (1819), «Жанна д’Арк» (1821). У 30-х роках 19 століття починається золота пора театру, пов’язана з творчістю найбільш відомих оперних композиторів Італії – Доніцетті, Белліні, Пуччіні та Верді. Багато видатних опер було поставлено саме на сцені Ла Скала. Зокрема тут відбулися прем’єри таких опер, як “Пірат” і “Норма” Вінченцо Белліні, “Лукреція Борджа”, “Набукко”, “Отелло” і “Фальстаф” Верді, “Мадам Баттерфляй” і “Турандот” Пуччіні.

В театрі Ла Скала співали й видатні українські співачки та співаки – Соломія Крушельницька, Євгенія Зарицька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець, Лев Сибіряков.

У повоєнні роки, Teatro alla Scala пережив кілька реконструкцій. Остання з них була почата в 2001 р. архітектором Маріо Ботта (Mario Botta) і тривала аж до 2004 р. Зокрема була перероблена головна сцена театру, яка відтепер може вміщати до трьох дій одночасно. Крім будівельних робіт і реставрації внутрішніх інтер’єрів, в театрі було скорочено загальну кількість місць для глядачів. Сучасні вимоги пожежної безпеки залишили на відкуп глядачам 2030 місць. Підкова залу простяглася вздовж королівської ложі, партеру і п’яти ярусів лож. Справжні поціновувачі опери воліють влаштовуватися в галереях, де, на їхню думку, спостерігається найкраща акустика.

Сьогодні, як і кілька століть тому, оперний театр Ла Скала починає свій сезон 7 грудня, в свято святого Амвросія, покровителя міста Мілана. Всю зиму, до червня місяця, театр є храмом опери. Восени ж починається пора симфонічних концертів, які дає філармонічний оркестр, заснований в 1982 році. Крім цього, в театрі існує власний хор і балетна трупа. Репертуар Ла Скала містить як класичні, так і сучасні твори визнаних майстрів минулого і сьогодення. Для їх постановки запрошуються кращі театральні режисери, диригенти та виконавці з усього світу.

Джерела:

  1. Ла Скала
  2. Ла Скала