Галерея Тейт Модерн

Галерея Тейт Модерн вважається однією з найбільш відвідуваних визначних пам’яток в Лондоні. Це національна галерея Великобританії яка є частиною групи Tate (спільно з Tate Britain, Tate Liverpool, Tate St Ives і Tate Online). Найбільший в світі музей сучасного мистецтва розташувався у відреставрованому будинку колишньої електростанції на південному березі Темзи. Сама споруда є творінням знаменитого архітектора Джайлза Гілберта Скотта.

У галереї представлені твори сучасного мистецтва (не раніше 1900 р.) в таких жанрах, як імпресіонізм, абстракціонізм, кубізм, сюрреалізм, поп-арт і т. д. У залах музею можна побачити картини, скульптури, плакати, фотографії, мультимедійні інсталяції та багато іншого.

Тут не дотримується хронологічний порядок творів – експозиція будується за тематичним принципом і складається всього з чотирьох розділів: «Натюрморт, предмет, реальне життя», «Пейзаж і навколишнє середовище», «Історична живопис», «Оголена натура, дія, тіло». У числі популярних експонатів – полотна Василя Кандинського, Казимира Малевича і Пабло Пікассо, а також твори Клода Моне і Матісса, плакати Енді Уорхола, сюрреалістичні роботи Де Кіріко і Трістрама Хиллера.

У грудні 1992 року Тейт Трістіс оголосив про намір створити окрему галерею для міжнародного сучасного мистецтва в Лондоні. Колишня електростанція Бенксайд була обрана новим майданчиком галереї в 1994 році. Наступного року швейцарські архітектори Herzog & De Meuron були призначені переобладнати будівлю в галерею. Те, що їх пропозиція зберегла більшу частину первісного характеру будівлі, стало ключовим фактором цього рішення.

З моменту відкриття в травні 2000 року Tate Modern відвідали понад 40 мільйонів людей. Це одна з трьох найбільших туристичних визначних пам’яток Великобританії. У 2009 році Тейт розпочав великий проект з розвитку Tate Modern. Знову співпрацюючи з Herzog & de Meuron, трансформований Tate Modern використовує вражаючі надлишкові резервуари для нафти на електростанції, збільшуючи простір галереї та забезпечуючи значно покращені умови для відвідувачів.

Перший поверх. Тут розташовується знаменитий Турбінний зал, в якому щорічно демонструються масштабні мистецькі проекти, зроблені за спецзамовленням. Авторами робіт на виставках попередніх років були такі великі художники, як Хуан Муньос, Доріс Сальседо, Луїза Буржуа і ін. Це величезний зал у центрі Тейт Модерн – висотою 35 метрів і довжиною 152 метри.

Другий поверх. Тут демонструються нетривіальні і претензійні роботи. Експозиції рідко затримуються на цьому поверсі довше ніж на 2-3 місяці. Третій поверх. Більшість представлених робіт належать авторам, які творили в XX ст. Серед популярних композицій можна виділити «Знаки і текстури» та «Поезія і мрія». Четвертий поверх. Тут виставлені найбільші роботи. Поверх складається з 2 великих секцій, і деякі композиції настільки масштабні, що обидві частини доводиться об’єднувати.

П’ятий поверх. На останньому поверсі можна побачити недавно придбані роботи і пройтися по безлічі невеликих залів зі слайдами. «Стан зміни» – композиція в стилі кубізму, футуризму і поп-арту, тут можна побачити картини Пабло Пікассо і Енді Уорхола, а також фотографії Юджина Атгета. Прямо на вершині будівлі у формі піраміди знаходиться відкрита оглядова тераса. Хоча він не вище димоходу, з нього відкривається безперешкодний вид на річку Темзу та через Лондон, від Кенері-Уорф до стадіону “Уемблі”.

Джерела:

1. Тейт Модерн
2. Галерея Тейт Модерн
3. Музей сучасного мистецтва Тейт в Лондоні

Міланський собор

Грандіозний, приголомшливий, неповторний, розкішний … Якими тільки епітетами не наділяють Duomo di Milano – собор, розташований на головній площі Мілана! Храм став символом італійського міста і справжньою святинею його мешканців. Міланський собор часто називають «восьмим дивом світу», і для цього є всі підстави. Він вважається четвертим за величиною серед усіх соборів у Європі і найбільшою спорудою у світі з мармуру.

Міланський собор заклали на місці старовинної зруйнованої церкви. Будівництво грандіозної архітектурної споруди було розпочато в 1386 році і тривало майже шість століть. У 1811 році завдяки наполегливості Наполеона Бонапарта був повністю завершений фасад будівлі, а деякі деталі були закінчені лише до 1965 року. Творцем проєкту храму був італієць Сімоне де Орсеніго, та оскільки зведення шедевру тривало довгий час, до будівництва були залучені архітектори зі всієї Європи. Тут працювали тисячі художників і скульпторів. Зміна архітекторів привела до змішування стилів – готику частково розбавив ренесанс. З висоти будівля собору виглядає як католицький хрест з вертикаллю довжиною 158 метрів і горизонтальною лінією завдовжки 92 метри.

Серце Мілану прикрашене безліччю колон і шпилів, виконаних з білого кантолійського мармуру. Для транспортування важких мармурових плит у місті навіть були облаштовані спеціальні канали, які вели від кар’єру до центру Мілана. У соборі міститься велика кількість скульптур, яких зовні і всередині храму більше 3-ьох тисяч! Тут можна побачити статуї біблійних персонажів, химер, історичних особистостей. У 1805 році в храмі проходила коронація Наполеона Бонапарта – на відзначення цієї події один зі шпилів прикрасила статуя імператора. Тут можна побачити навіть статую Володимира Мономаха. А одну зі стін прикрашає скульптура, що стала прототипом американської статуї Свободи. Головна прикраса собору Дуомо – це статуя Мадонни, зроблена з бронзи з позолотою. Здавна Мадонна вважається захисницею міланців. Висота скульптури – 4 метри, а стоїть вона на шпилі, висота якого становить 104 метри. Щоранку сонце освітлює місто, і перші його промені падають саме на статую. Кожен житель Мілана, спостерігаючи цю картину, на мить забуває про свої проблеми і турботи. У такі моменти здається, що сам Бог спускається благословити місто. У Мілані заборонено будувати будівлі, які б закривали собою це прекрасне видовище. Єдиний порушник – це хмарочос Піреллі. Але і на його даху встановлена точна копія статуї.

Собор прикрашений найвищими вітражами у світі. Ці твори мистецтва були створені братами Бартіні в XIX столітті. Усередині собору збереглися фрески XV століття, картини італійських майстрів XVI-XVII століть, присвячені релігійній тематиці. Тут також містяться два великих органи, три унікальних вівтарі і єгипетська ванна 6 століття, що використовується як хрестильна купель. З даху собору відкриваються приголомшливі панорамні види Мілана. Здійснити підйом можна як по сходах від північної стіни храму, так і на спеціальному ліфті.

Собор Дуомо відомий своєю реліквією – цвяхом, який, згідно з легендою, був забитий до розп’яття Христа. Кожного  року 14 вересня його дістають з вівтаря і показують віруючим. У соборі є сонячний годинник, встановлений 1768 року астрономами з Академії Брера. Він являє собою металеву смугу, що простягнулася по підлозі собору від входу через все приміщення. Промінь сонячного світла, що проникає через отвір на протилежній стороні, потрапляє на годинник в дні літнього та зимового сонцестояння, тобто 21 червня і 21 грудня. Годинник настільки точний, що по ньому і сьогодні звіряють час і регулюють місцевий годинник.

Є у Дуомо ще одна характерна риса. Це відсутність видимих ​​дзвіниць, хоча вони все-таки існують. Дзвони дзвонять лише кілька разів на рік, щоб вібрація від їх звуку не чинила згубного впливу на структуру будівлі.

Сьогодні собор є центром не тільки релігійного, але і культурного життя модної столиці – тут нерідко організуються концерти як духовної, так і світської музики.

Джерела:

1. https://www.blogoitaliano.com/goroda-italii/milan/milanskij-sobor-istoriya-interesnye-fakty-i-kak-posetit.html – Міланський собор
2. http://inmoment.com.ua/beauty/tourism/duomo.html – Собор Дуомо в Мілані: історія та архітектура
3. https://putidorogi-nn.ru/evropa/240-milanskii-sobor – Міланський собор – довершений зразок готики
4. https://topvoyager.com/milanskij-kafedralnyj-sobor/ – Міланський кафедральний собор