Сіднейський оперний театр

Сіднейський оперний театр  – одна з найбільш відомих і легко впізнаваних будівель світу, що є символом найбільшого міста Австралії, Сіднея. Вітрилоподібні оболонки, що утворюють дах, роблять цю споруду несхожою на жодну іншу у світі. Оскільки з трьох сторін театр оточений водою, він виглядає схожим на фрегат, що пливе. Сіднейський оперний театр є одним із Семи чудес світу.

Театр був відкритий 20 жовтня 1973 року королевою Англії Єлизаветою II. Важко уявити собі Сідней без Опери, однак до 1958 року на її місці знаходилося звичайне трамвайне депо. Будівля знаходиться у Сіднейській гавані на мисі Беннелонг Пойнт і займає площу 2,2 га. Дах будівлі, побудованої у формі чотирьох черепашок, покриває більше мільйона плиток, які при різному освітленні створюють різноманітну колірну гаму. Цей красивий твір мистецтва, розроблений данським архітектором Йорном Утзоном, був оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої спадщини в 2007 році.

Проєкт, запропонований Йорном Утзоном, був дуже оригінальним і красивим. Як пояснював сам архітектор, на створення такого шедевру його надихнула шкірка апельсина, нарізана по секторах, з яких можна було складати напівсферичні та сферичні фігури. Адже дійсно, все геніальне – просто! У своєму задумі митець хотів використати яскраві пластичні форми, які природно б поєднувалися з гойданням хвиль у порту Сіднея. Відтак основними елементами проєкту стали органічні матеріали та кольори: солідний цокольний фундамент з червоного граніту сполучає напнуті білі вітрила, які елегантно здіймаються над панорамою міста. За цей проєкт у 2003 році архітектор отримав Прітцкерівську премію – найвищу нагороду в архітектурі. Нагородження супроводжувалося словами: «Не існує жодних сумнівів, що Сіднейський оперний театр є шедевром. Це одна з великих знакових будівель 20-го століття, образ надзвичайної краси, яка стала відома в усьому світі – символ не лише міста, а й усієї країни і континенту».

Будівництво споруди затяглося і коштувало багатьох витрат. Планувалося, що зведення Опери займе 4 роки і коштуватиме 7 мільйонів австралійських доларів. Замість цього опера будувалася цілих 14 років і обійшлася в 102 мільйони доларів! Сіднейський оперний театр – це будівля, виконана в стилі експресіонізму з радикальним і новаторським дизайном. Її висота становить 185 метрів, а максимальна ширина 120 метрів. Коли театр відкрився і на його сцені почали ставити вистави – він став об’єктом критики як дизайнерів, так і режисерів. Люди мистецтва зазначали, що будівля має величезні проблеми і просто непридатна для постановки опер, оскільки не забезпечує гарної акустики. Рішенням проблеми стало зведення окремих стель, які відображають звук. Сіднейська опера налічує п’ять основних залів, у яких проходять симфонічні концерти, театральні та камерні вистави, також у будівлі є театральна студія, драматичний театр, звукозаписна студія, чотири сувенірних магазини і п’ять ресторанів.

Опера увійшла до Книги рекордів Гіннеса. Тут висить найбільша у світі театральна завіса, яку спеціально за ескізом художника Коберна зробили у Франції. Її називають «завісою Сонця і Місяця», а площа кожної половини складає 93 квадратних метри. Також у головному концертному залі театру стоїть найбільший у світі механічний орган.  

Для широкої публіки Сіднейський оперний театр відкритий 363 дні на рік, не працює він тільки в Різдво і Велику П’ятницю. В інші дні Опера функціонує цілодобово.

Джерела:

1. https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/mag/20956863.html – Оперний театр у Сіднеї. Красива історія з плямами
2. http://pozashkillya.ostriv.in.ua/publication/code-5A1ECE50557E3/list-F9E1093327 – Сіднейський оперний театр
3. https://faqukr.ru/mistectvo-ta-rozvagi/100517-sidnejskij-opernij-teatr-cikavi-fakti.html – Сіднейський оперний театр: цікаві факти

«Робін був комедійною грозою, а наш сміх – громом, який його підтримував»

21 липня виповнюється 70 років з дня народження Робіна Вільямса – американського актора, коміка, лауреат декількох «Еммі» та «Греммі», кінопремії Золотий глобус, Сатурн, премія Гільдії кіноакторів США. Починав як комік розмовного жанру, але згодом здобув славу виконуючи комічні, а з часом і драматичні ролі на телебаченні та в кіно. Зокрема, 1998 р. отримав «Оскара» як актор другого плану.

Робін Вільямс народився в Чикаго, в родині фотомоделі та одного з керівних працівників автомобільної компанії Ford. Сім’я часто подорожувала. Спочатку вони мешкали у штаті Іллінойс, потім у Мічигані і нарешті у Каліфорнії. За його власним визнанням, бажання стати актором у Вільямса виникло після перегляду кінофільму Стенлі Кубрика – «Доктор Стрейнджлав».

Ще у школі він пішов на курси акторського мистецтва, вивчав драму у школі. Вступивши на курси зварювальника на вимогу батька, Вільямс почав готуватися до своєї справжньої кар’єри актора. Не закінчивши курси зварювання, після батькової смерті, за результатами прослуховування, 1973 року його одразу взяли на старші курси Джульярдської школи — однієї з елітних драматичних шкіл країни. Найбільшого успіху Вільямс досяг у копіюванні численних діалектів та акцентів, що пізніше стало йому в пригоді в акторській кар’єрі.

Перші виступи Вільямса були комічні монологи, спочатку він виступав у клубах Сан-Франциско. Першою роллю на телебаченні став епізодичний образ інопланетянина Морка в одній із програм Ен-Бі-Сі. Цей персонаж став настільки популярним серед глядачів, що компанія започаткувала новий сітком «Морк і Мінді», який виходив у 1978–1982 рр. Успіх Робіна Вільямса у цій програмі зробив його дуже відомим в Америці, серед молодого покоління почали поширюватися вислови та кліше започатковані Робіном на екрані.

Незважаючи на успіх на телебаченні, Робін продовжував виступати з комічними монологами. З часом його успішні виступи на естраді зажили йому значної слави у США, його шоу з’являлися на Бродвеї, виходили окремими дисками. Під час багатьох зі своїх виступів, велику частину займала щира імпровізація, коли він вживав непідготовлений матеріал і спирався на смаки та реакцію аудиторії.

З початку 1980-х Вільямс мав декілька епізодичних ролей у кіно, але найбільшої слави зажив своєю участю у фільмі «Доброго ранку, В’єтнаме!», за яку його було вперше номіновано на «Оскара». Ця роль зробила Вільямса відомим не тільки як комічного, але й драматичного актора. Втім, найуспішнішими для нього були комічні ролі в таких фільмах як «Місіс Даутфайр», де його гра і майстерність стали легендарними. У стрічці «Король-рибалка» Робін з’явився в образі бродяги Перрі. Ця роль і наступні за нею центральні образи в картинах «Джуманджі», «Розумниця Уілл Хантінг» і «Куди приводять мрії» остаточно затвердили актора в одному ряду з зірками Голлівуду першої величини. Фільм «Розумниця Уілл Хантінг» хоча і дав невеликі збори, зате приніс артисту премію «Оскар».

Окрім численних ролей у кіно, Вільямса також запрошували на озвучування повнометражних мультфільмів. З-поміж озвучених ним мультфільмів критики відзначають «Аладдін», де він озвучив роль джина. Як зізнався актор, більшість діалогів він вигадав спонтанно, користуючись феноменальною можливістю пародіювати та копіювати акценти з великою швидкістю. Успішними також стали його ролі у «Роботах», «Двохсотлітній людині» та інші.

Попри славу комічного актора, Робін Вільямс не полишав зніматися й у драматичних картинах. Його талант драматичного актора не лишився невідзначеним кінокритиками  — він номінувався на «Оскара» за ролі у фільмах «Товариство мертвих поетів» (1989), «Якоб — брехун» (1999) та інші. 1997 року за роль психолога у фільмі «Розумник Вілл Хантінг» Вільямса нагороджено премією Американської кіноакадемії як найкращого актора другого плану.

В кінці 1990-х актор не втомлювався дивувати новими гранями свого таланту. Найбільш яскравими роботами цього періоду були фільми «Фото за годину», «Вбити Смучі», «Безсоння» і «Таємниці минулого». Ці стрічки вийшли на початку 2000-х і відразу ж стали улюбленими кінохітами.

Джерела:

1. РОБІН ВІЛЬЯМС
2. Робін Вільямс