Пам’ятки Індії. Храм Хармандір-Сахіб

Приголомшливим у своїй красі є Хармандір-Сахіб – центральний храм сикхів в Армітсарі в Індії, що є сумішшю унікальної архітектури і теплої гостинності. З різних куточків земної кулі він притягує віруючих, які шукають благословення і духовної розради. Це дивовижна споруда з блискучими золотими стінами і чудовими візерунками. Гордо підносячись посеред озера, Золотий Храм створює ілюзію, ніби пливе у воді.

Хармандір-­Сахіб – один із найстаріших і шанованих храмів Індії. За легендою, сам Будда перебував на священному місці Золотого Храму досить тривалий період. На той час тут було озеро, оточене густими лісами. Будда оголосив це місце ідеальним для медитації. Святилище має чотири входи з кожної сторони світу. Це символізує відкритість храму для всіх людей, незалежно від їхнього соціального стану та релігійних уподобань. Храм знаходиться посеред озера, води якого вважаються священними, і бажаючі можуть змити свої гріхи, скупавшись у ньому. Перший поверх будівлі зроблений з білого мармуру, а другий і маківки – із золота. Вважається, що на побудову споруди було витрачено понад 400 кг чистого золота. Стіни прикрашені приголомшливою ліпниною, мозаїкою, різьбленням. Є мармурові скульптури і картини – це робить храм схожим на Тадж-Махал.

На першому поверсі музиканти виконують священні гімни. Усі, хто приходить, кидають їм монетки, які потім службовці храму збирають шваброю, щоб уникнути їх надмірного накопичення. Спів молитов продовжується з дня на день, не припиняючись ні на хвилину. Крім книги, що лежить на прикрашеному дорогоцінним камінням п’єдесталі, всередині храму більше немає ніяких предметів. Історія становлення храму налічує більше чотирьох століть. Будівництво було розпочато гуру Рам Дасом у 1589 році. За легендою, одного разу, медитуючи, Рам Дас потрапив у небесну обітель, де і побачив прекрасний храм посеред озера. Запрошений мусульманський архітектор ніяк не міг зрозуміти, що від нього очікують, тож гуру взяв його з собою в небесну обітель, щоб той на власні очі побачив чудове творіння.

Священна будівля була свідком кривавих подій.  Так у 1919 році на площі недалеко від храму зібралася величезна кількість паломників, щоб відсвяткувати велике свято в календарі сикхів – Вайсакхі. Британський генерал Дваєр, який на той час був віцегубернатором провінції, особисто вивів війська і наказав відкрити вогонь. Йшлося про тисячі загиблих. Сьогодні на території цієї площі знаходиться парк. А в 1984 році в Золотому Храмі за наказом прем’єр-міністра Індії Індіри Ганді сталася трагічна й кривава військова операція проти сикхських бойовиків, в ході якої загинуло багато мирних жителів і солдатів індійської армії.

Сьогодні у храмі міститься безкоштовна громадська їдальня, яка кожного дня приймає понад 30 тисяч людей. У відповідності з релігією сикхів, спільний прийом їжі відіграє важливу роль для об’єднання людей і створення гармонії у стосунках. Кожна людина може прийти сюди в будь-який час доби, і її тут завжди нагодують. За традиціями сикхів на території храму заборонено куріння, споживання алкоголю, а також вживання м’ясних продуктів. У кулінарних уподобаннях тут дотримуються суворого вегетаріанства.

Золотий храм є одним із найсвятіших місць в Індії. Його відвідують сотні тисяч людей щороку, щоб виголосити свою молитву, отримати зцілення і життєву наснагу.

Джерела:

1. https://romantictourism.in.ua/pamiatki-indiyi-hram-harmandir-sahib-v-armitsare/ – Пам’ятки Індії – храм Хармандір-Сахіб
2. https://activizm.net/turizm/hram-harmandir-sahib-harmandir-sahib.html – Храм Хармандір-Сахіб
3. https://www.thailand-trip.org/uk/11-interesnykh-faktov-o-zolotom-khrame-amritsara – Цікаві факти про Золотий Храм

Галерея Уффіці

Галерея Уффіці є одним з найзнаменитіших музеїв світу, завдяки величезній кількості унікальних творів мистецтва, що зберігаються в ній, велика частина яких відносяться до періоду Епохи Відродження. Вона розташована в самому серці Флоренції між площею Синьйорії (Piazza della Signoria) і мостом Понте Веккьо (Ponte Vecchio).

Галерея Уффіці, яка займає загальну площу в 13000 квадратних метрів, охоплює роботи як італійських так і зарубіжних художників, що творили з 13 по 18 століття.

У музеї зберігаються твори таких відомих майстрів як Мікеланджело (Michelangelo), Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci), Сандро Боттічеллі (Sandro Botticelli), Рафаеля (Rafael), Рубенса (Rubens), Рембрандта (Rembrandt) і багатьох інших. Галерея Уффіці по праву може називатися одним з найстаріших музеїв в світі, який був відкритий для відвідувачів практично відразу після його зведення в 16 столітті.

Крім картин, музей має в своєму розпорядженні і значну колекцію копій і оригіналів античних скульптур, предметів інтер’єру епохи Відродження, графічних робіт. Всього в галереї Уффіці 45 залів, деякі з них присвячені творчості окремих художників.

Найвідоміша галерея Італії розташована в будівлі, проект якої належить талановитому архітекторові Джорджо Вазарі (Giorgio Vasari). Зведення галереї Уффіці почалося ще в 1560 році за особистим наказом Козімо Старшого Медічі. Один з найбільш значних музеїв країни розкинувся на площі Синьйорії у формі латинської букви «U», оточений висячими садами і картинною галереєю.

Через десятки років після початку будівництва сім’я Медічі нарешті могла перевезти сюди свою гордість – унікальну колекцію живопису і скульптури, зібраної з усього світу. Особливою увагою Медічі користувався художник Сандро Боттічеллі (Sandro Botticelli). У галереї Уффіці і донині зберігаються його рідкісні твори. В музеї знаходиться один з найвідоміших його творів – «Народження Венери» (Nascita di Venere), який поповнив ряди виставлених тут шедеврів. Однак варто зазначити, що перлиною всієї колекції є «Венера Медичі».

Всі твори, що зберігаються тут, розташовані в більш ніж 50 залах в хронологічному порядку. Завдяки цій організації можна простежити як розвивалося мистецтво з 13 по 18 століття і змінювалися стилі живопису та скульптури, починаючи від візантійського періоду і закінчуючи бароко.

Від входу в музей ведуть три вестибюля. У першому знаходяться бюсти з мармуру і порфіру, другий прикрашено Джованні да Сан Джованні (Giovanni da San Giovanni), третій зберігає в собі римські статуї і саркофаги.

Джерела:

1. Галерея Уффіці
2. Галерея Уффіці у Флоренції
3. Галерея Уффіці