Ім’я каталонського архітектора Антоніо Гауді, новатора форми та одного із найяскравіших представників стилів ар-нуво та модерн в архітектурному мистецтві, відоме в усьому світі. Більшість його робіт знаходяться в Барселоні. Найвідоміше творіння – Храм Святого Сімейства.

Антоніо Гауді-і-Корнет народився 25 червня 1852 року в селянській родині в невеликому каталонському місті Реусі. Антоніо з дитинства страждав на ревматизм, що перешкоджав іграм з іншими дітьми, тому хлопець полюбив самотні прогулянки, до яких мав пристрасть усе своє подальше життя. Обмежена через хворобу рухливість загострила спостережливість майбутнього архітектора, відкрила йому світ природи, який став головним джерелом натхнення. У 1870 році Антоніо вступив до Барселонського університету на факультет архітектури. У студентські роки індивідуальність його світосприйняття виявилася досить гостро. Він ненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями та кутами та «мертві» теоретичні предмети. Натомість захоплювався криволінійними формами та розмаїттям живої природи, з якого потім виріс його унікальний, різноманітний за формою та кольорами стиль. Чимало часу юнак проводив у бібліотеці, докладно вивчаючи фотографії бань і мінаретів Єгипту, Марокко та Індії, які також мали вплив на його творчість. Дипломною роботою майстра став проєкт актового залу університету, що був прийнятий більшістю голосів. Тоді ж директор закладу зауважив про Антоніо: «Або геній, або божевільний». Архітектор створював дивовижні, навіть божевільні, й супервитратні проєкти, які щедро фінансував багатий промисловець-бавовняр Аузебі Ґуель, завдяки якому Гауді міг зосереджуватися на творчості, абсолютно не думаючи про гроші.

Каталонський архітектор був достатньо ексцентричною людиною з чіткими переконаннями. Він відмовлявся розмовляти іспанською мовою, розмовляв лише каталонською з підлеглими, відвідувачами і навіть із королем Іспанії, який відвідував його будівельний майданчик. У студентські роки Антоніо Гауді був справжнім денді: він модно одягався та вів досить розкутий спосіб життя. І абсолютним контрастом до цього образу є Гауді після 40 років – майже фанатичний католик, який вів чернечий спосіб життя, дотримувався суворих постів. З дитинства потерпаючи від ревматизму, архітектор проповідував здоровий спосіб життя: їв лише вегетаріанське, займався водними процедурами, обов’язково робив щоденні піші прогулянки. Від місця, де він жив, і до останнього та найвеличнішого його проєкту – Храму Святого Сімейства, було майже 4 кілометри. І цю відстань він щодня проходив пішки. Власне, усюди ходив тільки пішки, і це зрештою обернулося трагедією. 7 червня 1926 року близько 6-ої години ранку він, за звичкою, ішов до будівельного майданчику Собору Святого Сімейства і на одному зі жвавих перехресть вулиць був збитий трамваєм. Погано вдягненого старого, мабуть, сприйняли за місцевого жебрака і відвезли до лікарні для бідних, де його і розшукали робітники з майданчика. Поховали великого архітектора в склепі незавершеного й досі Собору Святого Сімейства в Барселоні.

Дитинство Антоніо Гауді пройшло біля моря. Враження про перші архітектурні досліди він проніс через усе життя. Тому всі його будинки нагадують замки з піску.

Будинок Вісенс у Барселоні був замовлений Мануелем Вісенсом, власником цегляної та плиткової фабрики (який, до речі, практично збанкрутів через це будівництво). «Будинок, з якого все почалося» – так називають це перше велике творіння каталонця. Маленькі ажурні башти фасаду нагадують марокканські та єгипетські архітектурні мотиви. В орнаментах кованих брам на вікнах та балконах використані рослинні мотиви. В інтер’єрі будинку майстерно поєднані мавританські, індуїстські, японські та європейські архітектурні традиції.

Палац Ґуель – міський будинок, замовлений промисловцем Аузебі Ґуелем. У будинку 127 колон і кожна з них унікальна – від приземлених, грибовидних у льосі, до елегантних полірованих піренейського змійовика в приймальній залі. У центрі будинку знаходиться зала з банею висотою 17,5 метрів. Тут встановлений орган унікальної конструкції. Не менш унікальними є й меблі, які також були спроєктовані Гауді.

Будинок Бальо. У цьому проєкті каталонець досягнув апогею своєї захопленості криволінійними формами та «органічними» мотивами. Покрівля викладена черепицею так, що нагадує риб’ячу луску. Сальвадор Далі з захопленням писав про цей будинок: «Це величезна, дивовижна, яскрава, переливчаста мозаїка з неперевершеною грою фарб, що іскряться, а з них проступають водні стихії».

Будинок Міла часто називають кам’яною печерою. Гауді тут досяг сюрреалістичної атмосфери, з хвилястим фасадом, криволінійними формами та ексцентричними димарями-дзвонами. Сам Гауді про цей будинок казав: «Його форми перегукуються з контурами гір, які оточують Барселону і які можна побачити з даху цього будинку».

Храм Святого Сімейства – кульмінація творчості Антоніо Гауді. Цю величну церкву почали будувати ще в 1882 році на пожертви віруючих. До самої смерті весь свій час архітектор присвятив цьому будівництву, відволікаючись зрідка на інші проєкти. Трагічна загибель майстра не зупинила будівництво, воно продовжується й дотепер. Грандіозність задуму можна оцінити лише з того факту, що завершення його планується лише на 2026 рік. Джордж Орвелл називав цю споруду «найогиднішою будівлею світу», а Сальвадор Далі говорив про її «страшну красу і їстівний вигляд» і наполягав, що храм треба тримати під скляним куполом. Коли останній камінь буде встановлено, Храм Святого Сімейства стане найвищою церквою світу, яка височітиме над каталонською столицею на 170 м.

Джерела:

  1. http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-56588EB9D7757/list-1709F679F27 – Творчість і життя каталонського архітектора Антоніо Гауді
  2. https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/06/160610_vert_cul_gaudi_unfinished_business_vp – Саграда Фамілія: творіння генія чи божевільного?
  3. https://www.barcelona-excurs.org/antonio-gaudi-biography/ – Антоніо Гауді