• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 22.04.2021

Мерая Кері

22 Четвер Кві 2021

Posted by artlibraryblog in світова естрада, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Мерая Кері – відома американська співачка, авторка пісень та актриса. У 2000-му році вона була визнана комерційно найуспішнішою співачкою тисячоліття на церемонії World Music Awards. Також попзірка є володаркою п’яти премій «Греммі».

Мерая Анджела Кері народилася 27 березня 1969 року в Гантінгтоні штату Нью-Йорк. Вона була третьою дитиною в родині оперної співачки ірландського походження Патрисії та інженера з аеронавтики, афроамериканця. Батьки Мераї розлучилися, коли їй було три роки. Дитинство було неспокійним: сусіди-расисти якось отруїли собаку і підпалили автомобіль їхньої сім’ї. Дівчинка почала співати з трьох років. Коли вона в цьому віці повторила фрагмент опери Верді «Ріголетто» італійською мовою, яку розучувала мати, мати вирішила давати уроки співу своїй талановитій доньці. Мерая добре вчилася в школі, та діти в класі її дражнили «міражем», оскільки дівчинка часто пропадала з уроків, щоб записувати пісні в студії знайомого музиканта. У молоді роки Мерая була справжньою фанаткою Мерилін Монро. Пізніше вона навіть купила на аукціоні біле фортепіано кінолегенди.

Після завершення школи Мерая переїхала до Нью-Йорка. Спочатку доводилося працювати офіціанткою, щоб оплатити оренду квартири. Та оскільки характер у дівчини був не з легких –  її звільнили з 20 ресторанів. Нарешті пощастило стати бек-вокалісткою у пуерто-риканської співачки Бренди Стар. На одній із вечірок Бренда Стар передала касету з записами пісень Мераї керівникові компанії звукозапису Columbia Records Томмі Мотоллі, який відразу ж запропонував дівчині укласти контракт. Мотолла зробив усе від нього залежне, щоб у 1990 році з’явився дебютний диск Мераї Кері з однойменною назвою. Її сингли зайняли верхні позиції Billboard Hot 100, а незабаром Кері отримала «Греммі» в номінаціях «Краща виконавиця» і «Краща поп-вокалістка». У 1999 році співачка отримала нагороду «Артист десятиліття» на церемонії видання Billboard.

Мерая багато й наполегливо працювала, часто відчуваючи повне виснаження після концертів. Також співачка виступала і в ролі актриси. У 2001 році на екрани вийшла музична драма  «Блиск», у якій Мерая зіграла головну роль юної співачки Біллі Франк. Історія героїні, така схожа на її особисту долю, не була оцінена критиками – виконавиця отримала «Золоту малину» за найгіршу жіночу роль. Це завдало неабияких емоційних страждань співачці  –  вона була госпіталізована через нервовий та емоційний зрив. Після цього кар’єра Мераї пішла на спад. Але її десятий альбом «The Emancipation Of Mimi», випущений 2005 року, став дуже популярним. Співачка вирушила в турне на підтримку альбому – і змогла повернути собі колишню популярність. Публіка зустрічала її оновлений репертуар із захопленням.

Мерая Кері співала пісню «Hero» на інавгурації Барака Обами 2009 року – як першого афроамериканського президента.  Також співачка успішно продовжила свою акторську кар’єру. Вона знялася в фільмі «Нежонатий» із Рене Зеллвегер. А в 2009 році зіграла роль соціального працівника у фільмі «Скарб». Фільм отримав безліч позитивних відгуків від кінокритиків, зокрема за гру Мераї Кері, яку журнал Variety назвав «абсолютно досконалою». Також Мерая взяла участь у зйомках фільму «Не ​​жартуйте з Зоханом», зігравши саму себе.

Зараз співачка активно продовжує свою творчу діяльність. У 2020 році вона випустила новий альбом «The Rarities» і видала мемуари «Що означає Мерая Кері». Це автобіографія, у якій чимало одкровень про дитинство та сім’ю співачки.

Мераю Кері називають «філантропом». Співачка витрачає багато коштів на благодійність – влаштовує безкоштовні концерти, відкрила власний дитячий табір у передмісті Нью-Йорка, де діти з бідних кварталів можуть вивчати мистецтво. У 2006 році попзірка отримала премію «Ідол фонду Make-A-Wish Foundation» за «надзвичайну великодушність і велику допомогу у виконанні бажань хворих дітей».

Джерела:

  1. http://www.people.su/ua/61731 – Мерая Кері
  2. https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-merayya-keri.html – Мерая Кері
  3. http://moscvichka.ru/moscvichka/2014/03/26/9-faktov-iz-zhizni-meraji-keri-8779.html – Мерая Кері

Пітер О’Тул

22 Четвер Кві 2021

Posted by artlibraryblog in Світове кіно, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Пітер О’Тул – британський актор ірландського походження, знявся у понад сотні фільмів та серіалів, грав в театрі. За видатний внесок у кінематограф отримав «Оскар» в 2003 році.

Пітер О’Тул народився 2 серпня 1932 року в Коннемара, графство Голлуей, Ірландія. У повоєнний час, кинувши школу, юнак влаштувався стажистом в газету «Yorkshire Evening Post». Пітер був хорошим репортером, але зрозумів, що хоче не описувати заходи, а приймати в них безпосередню участь. Приводом послужили заняття в аматорському театрі. Після того як закінчилася його національна служба в Королівському флоті, О’Тул почав навчатися в знаменитій Королівській академії драматичного мистецтва в Лондоні. Закінчивши поважний заклад, в 1955 році Пітер вступив в театр «Олд Вік» в Брістолі і незабаром після дебюту в ролі Пітера Ширлі в п’єсі Бернарда Шоу «Майор Барбара» завоював статус талановитого молодого актора.

У 1960 році О’Тул дебютує в кіно. Хлопцеві дісталися епізоди в картинах «День, коли пограбували банк Англії», «Викрадений», «Безневинні дикуни». В цьому ж році Пітера приймають в Стретфордскій Шекспірівський театр, де він блискуче зіграв Петруччо в «Приборканні норовливої» і Шейлока в «Венеціанському купці». Саме в цій роботі О’Тула по режисер Девід Лін, після чого запропонував акторові головну роль у своєму фільмі «Лоуренс Аравійський» (1962). Картину знімали 2 роки в 7 різних країнах. Але результат того вартий: 7 статуеток «Оскар» і ще по 4 нагороди «Золотий глобус» і Британської академії. О’Тула висунули на здобуття «Оскара» за «Кращу чоловічу роль», але нагорода обійшла його.

Роль офіцера британської розвідки змінила життя Пітера на 180 градусів. Він став зіркою світової величини. І незабаром знову довів, що визнання глядача заслужив недаремно: в 1964 році артиста знову номінують на «Оскар» за роль короля Генріха II в історичній драмі «Беккет». У тому ж році О’Тул отримує «Золотий глобус» за «Кращу чоловічу роль» у цій картині. Фото актора виходить на обкладинці журналу «LIFE!». Одночасно з цим британець не забуває і про театральні підмостки. У 1963 році йому було довірено зіграти Гамлета в першому спектаклі відкритого в Лондоні Національного театру. У 1966 році актор змінює амплуа складних історичних персонажів і відкривається глядачеві з нового боку, зігравши чарівного злочинця в легкій кримінальній комедії «Як вкрасти мільйон» з Одрі Хепберн. У картині «Лев узимку” 1968 року О’Тул береться за ще одну реінкарнацію образу Генріха II. Але цього разу зображує вже старіючого короля, який ось-ось повинен назвати ім’я свого спадкоємця. Партнеркою Пітера стала знаменита американська актриса Кетрін Хепберн. Початок 70-х відзначено ще однією культовою роботою О’Тула – картиною «Правлячий клас», в якій актор втілив образ психічно хворого аристократа, котрий вважав себе спочатку Богом, а потім злочинцем.

У цей період О’Тул сам потребує допомоги – його все глибше засмоктує в болото алкогольної залежності. У підсумку актор вирішує лікуватися. Але через кілька років – нова напасть. У нього діагностували рак підшлункової залози. Пітер вже було попрощався з життям, але хвороба відступила. О’Тул кинув пити і поступово повернувся до роботи. Його тріумфальним поверненням стала роль владного Тіберія у фільмі Тінто Брасса «Калігула» в 1979 році. Продовжуючи галерею деспотичних і жорстких характерів, рік по тому О’Тул зіграв кінорежисера Ілая Кросу в картині «Трюкач». Цю яскраву роль неможливо було не помітити, і члени кіноакадемії знову номінують О’Тула на премію «Оскар». У 80-ті Пітер, якого нечасто можна було побачити в комедіях, з’являється в картині цього жанру «Мій улюблений рік» режисера Річарда Бенджаміна. Граючи знаменитого голлівудського «гультяя» 50-х років Алана Сванна. Роль, як говориться, «вистрілила» і – сьома номінація на «Оскар».

У 1987 році фільмографію О’Тула поповнює картина Бернардо Бертолуччі «Останній імператор», в якій актор зіграв Реджинальда Джонстона – домашнього вчителя юного китайського імператора. Критики відзначили цю роботу премією «Давид ді Донателло» як «Кращу роль другого плану». У послужному списку британського актора не так багато телевізійних робіт. Серед яскравих серіалів, за його участі, варто назвати: «Масада» (1981), «Повернення додому (1997),« Жанна Д’Арк »(1999). За останню роль був удостоєний премії «Еммі». У 2004 році Пітер О’Тул бере участь в великому голлівудському проекті – історичному блокбастері «Троя». Метр зіграв одну з головних ролей – царя Трої Пріама. Остання, восьма, номінація на «Оскар» була присуджена майстру за головну роль у фільмі «Венера», що вийшов на екрани в 2006 році. За 3 роки до цієї прем’єри, на 75-й ювілейній церемонії вручення премій Американської кіноакадемії, Пітера О’Тула урочисто нагородили заслуженим «Оскаром» за внесок в розвиток індустрії. Заповітну статуетку ветерану вручила актриса Меріл Стріп. Одну з останніх своїх нагород, премію «IFTA Award» за «Кращого актора другого плану», метр отримав у 2008 році за серіал «Тюдори». 9 липня 2012 року 79-річний Пітер О’Тул оголосив про закінчення кінокар’єри.

Джерела:

  1. Пітер О’Тул
  2. Пітер О’Тул

Недавні записи

  • Носій глибинного кобзарства в Україні
  • «Своя оселя»
  • Лебедина пісня Франца Шуберта
  • Магічні звуки саксофона
  • Творець модерної української опери

Статистика блоґу

  • 112 630 натискань
Квітень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
« Бер   Тра »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Великі українці
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Наші книжкові новинки
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…