Джо Дассен

Французький співак і музикант Джо Дассен – один із тих артистів, який дивує глибиною таланту і природною чарівністю. Його творчість дарує людям світло і радість, адже його пісні сповнені ліризмом, проникливою чуттєвістю та ніжністю. На весь світ відомі його композиції «Де ж ти», «Якби не було тебе», «Салют».

Кумир Франції Джозеф Айра Дассен народився далеко за межами цієї країни – в американському місті Нью-Йорку 5 листопада 1938 року. Його мати, скрипалька, була угорського походження, а от прадід з боку батька був родом з Одеси, де займався перуками для оперних дів. Батько ж співака був режисером. Через антикомуністичний рух «маккартизм» сім’ї у 1945 році довелося переїхати до Європи. Джозеф навчався в Міжнародній школі та в інституті в Швейцарії. Після розлучення батьків він повертається до Америки, де закінчив університет у штаті Мічиган і здобув ступінь магістра мистецтв. Щоб не залежати від сім’ї, будучи студентом, він працював у студентському кафе кухарем. Готував Джо так собі, і його розжалували до мийника посуду. Такий стан справ не влаштовував юнака, тож натомість він запропонував грати й співати для відвідувачів. У нього це виходило добре, тож Джо вирішує стати співаком  і розпочинає наполегливі тренування з музики.

Закінчивши навчання, юнак повертається до Європи. У 1958 році році його батько-режисер попросив сина записати кілька пісень до фільму «Закон» з участю Джини Лоллобріджиди. І вже наступного року виходить перший диск співака з цими піснями. Згодом виходить альбом «Джо Дассен у Нью-Йорку». У 1960-х роках до співака приходить справжній успіх – він випускає цілий ряд успішних пісень. Джо Дассен співпрацює з Тото Кутуньо, на мелодії якого створюються французькі тексти. Так з’являються відомі «Et si tu n`éxistais pas», «Salut» та «L`été Indien» («Бабине літо»). У своїй творчості Джо Дассен часто адаптував іноземні пісні, які в його виконанні ставали хітами. Також він створював пісні і сам: ліричні, проникливі і романтичні. Виконував свої твори різними мовами: французькою, англійською, німецькою, іспанською, італійською і грецькою.

Джо Дассен був дуже неспокійної вдачі. Перед своїми концертами він завжди страшенно хвилювався. А ще йому були властиві наполегливість і перфекціонізм. Так одного разу господар кафе запропонував Джо зіграти партію в шахи. Джо погодився і програв. Він повернувся в номер, зателефонував у Париж і попросив, щоб йому надіслали книги з гри в шахи. Через тиждень відбулася нова партія – і на цей раз співак виграв.

Джо Дассен також знімався в кіно. Відомі стрічки з його участю – «Той, хто повинен померти», «Закон», «Топкапі», «Нік Картер і червона конюшина».

Відомий співак прожив лише 42 роки. Він помер під час відпочинку на Таїті 20 серпня 1980 року від серцевого нападу. Оберігачем творчої спадщини виконавця є його молодший син Жюль, музикант і співак, який виступає з піснями батька і в «дуеті» з ним за допомогою новітніх музичних технологій.

Джерела:

1. https://uk.perish.info/2082-joe-dassin-biography-best-songs-interesting-facts.html – Джо Дассен. Кращі пісні
2. https://24smi.org/celebrity/1268-dzho-dassen.html – Джо Дассен
3. https://bestfacts.com.ua/znamenitosti/dzho-dassen-joe-dassin-biografiya.html – Джо Дассен
4. http://tourtofrance.net/lichnosti/muzyka/biografiya-dzho-dassena.html – Загадковий Джо Дассен

Міккі Рурк

Міккі Рурк (справжнє ім’я — Філіп Андре Рурк молодший) — американський актор і сценарист, володар «Золотого глобуса». Отримав міжнародну славу після зйомок у фільмах «9 1/2 тижнів» і «Янгольське серце».

Міккі Рурк один з найбільш скандально відомих голлівудських акторів, народився у вересні 1952 року в Скенектаді, штат Нью-Йорк. Коли Рурку виповнилося 6 років, батьки розлучилися. Мати з дітьми перебралася в Ліберті-Сіті, район Маямі, вийшла заміж за поліцейського у відставці. Міккі проводив багато часу на вулицях міста, а коло спілкування становили сутенери і наркодилери. Життя в несприятливій соціальній обстановці привела юнака на боксерський ринг. Рурка вважали відмінним бійцем. Але за свої досягнення він заплатив струсами мозку, зламаними не раз носом, вилицею, рукою, порушеннями координації. Значно пізніше підправляти зовнішність довелося за допомогою пластичних операцій. Любов до акторства у нього зародилася, коли друг, який ставив в університеті п’єсу, запросив майбутню зірку Голлівуду взяти участь в постановці. Тоді Міккі із задоволенням зіграв роль, але ще не вирішив присвятити життя цій професії. Однак бажання покінчити з криміналом привело його в Акторську студію Лі Страсберга.

Френсіс Форд Коппола сказав про Рурка, що це магнетична особистість з таємницею. Першим її розгледів Том Фоліно, який запросив Міккі в короткометражку «Любов у Хемптоні». Потім були комедія Стівена Спілберга “1941”, неонуарний трилер «Жар тіла», вестерн «Ворота раю». У 1983 р. вийшов один з кращих фільмів у творчій біографії актора «Бійцівська рибка», слідом – «Рік дракона» і легендарні «9 ½ тижнів» з Кім Бейсінгер. Перші нагороди – звання кращого виконавця ролі другого плану від Британського і Американського товариств кінокритиків – принесла картина «Забігайлівка». Рурк зіграв у фільмах «Відхідна молитва», «Свій хлопець», «Дика орхідея», «Франческа», а також одну з найяскравіших ролей у стрічці «Серце ангела». Бойовик «Куля» – остання робота, яка відноситься до того періоду, коли Міккі перебував на піку кар’єри.

Далі він з’являвся в малозначних проектах, в епізодах. З військової драми «Тонка червона лінія», яка претендувала на 7 «Оскарів», сцени за участю актора і зовсім вирізали. А в «Людині дощу», «Кращому стрілку» і «Поліцейському з Беверлі-Хіллз» Рурк сам відмовився зніматися з різних мотивів. Доводилося потім шкодувати. Сильвестр Сталлоне допоміг Міккі нагадати про себе, запропонувавши знятися в «Прибрати Картера».

Потім Шон Пенн, забувши про 20-річну сварку, запросив його у фільм «Обіцянка». Колеги ледь знову не посварилися, коли Пенн отримав «Оскар» за «Харві Мілка», а Міккі, номінований за гру в «Рестлері», залишився без призу. В якості компенсації йому дістався «Золотий глобус». І лише в 2008 році на екрани виходить фільм «Рестлер», де Міккі Рурк блискуче зіграв головну роль (старого рестлера Ренді «Барана» Робінсона), за що удостоївся відразу трьох престижних нагород за кращу чоловічу роль (BAFTA, «Золотий глобус», « незалежний дух ») і був номінований на «Оскар».

Ще одну премію – «Сатурн» – актор отримав за «Місто гріхів». Уваги преси і шанувальників удостоїлися «Залізна людина», «Нестримні», «Війна богів: Безсмертні», «Тринадцять» з його участю. Попит на актора в новому столітті високий, як у 80-ті. У 2019 р. на екрани вийшла частина франшизи Берлін, я люблю тебе. У картині Рурк знявся в компанії Кіри Найтлі, Хелен Міррен і Джима Стерджесса. У цьому ж році почалася підготовка до зйомок трилера «MR-9». Міккі в напарники дісталися Майкл Паре і Габріелла Райт. Рурк отримав головну роль детектива, для якого пошуки вбивці дітей перетворюються в спосіб спокутувати власні гріхи. Він також виступає і продюсером стрічки. Чед Фауст, зірка «Таємниці Смолвіля», задіяв Міккі Рурка у власному режисерському проекті – трилері «Дівчина».

Джерела:

1. Міккі Рурк
2. Міккі Рурк
3. Міккі Рурк