Григорiй Іванович Гавриленко – український художник, графік, майстер книжкової ілюстрації. Відомий представник українського нонконформізму. Член Спілки художників України (1960). Оформив і проілюстрував понад 30 видань.
Народився 7 липня у с. Холопкове (нині Перемога) поблизу Глухова на Сумщині у заможній селянській родині. Після розкуркулення 1930 року Гавриленкам вдалося втекти до Грузії, але їх знайшли та повернули, відправивши батька до табору. Згодом родина переїздить до Глухова.
1945–1949 рр. навчається у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Одним з викладачів Гавриленка був Володимир Бондаренко, учень Федора Кричевського. 1949–1955 рр. навчається на графічному факультеті Київського державного художнього інституту. Педагог з фаху – Іларіон Плещинський. Дипломною роботою Гавриленка стало оформлення повісті В. Короленка «Сліпий музикант». Після закінчення інституту певний час живе та працює у селі поблизу Корсунь-Шевченківського, заробляючи оформленням книжок для київських видавництв. Зокрема, створює ілюстрації до творів М. Стельмаха «В їжаковім вітряку» (1957), Л. Первомайського «Казка про Івана Голика» (1958), збірки оповідань «Діти миру» (1958).
З 1955 р. бере участь у республіканських і всесоюзних виставках, експонуючи книжкові ілюстрації, рисунки, акварель, живопис. Пізніше представляє свої твори на зарубіжних виставках, зокрема у Польщі, Чехословаччині, Нідерландах, Португалії. Наприкінці 1950-х переїздить до Києва. Починає викладати у Київському державному художньому інституті, однак невдовзі Гавриленка звільняють з ідеологічних причин. Протестуючи проти цього рішення, інститут залишає викладач і друг художника Георгій Якутович.
Активно працює у галузі книжкової графіки. Зокрема у 1960-х Гавриленко працює над ілюстраціями до творів С. Коваліва «Світ учить розуму» (1960), М. Бажана «Чотири оповідання про надію» (1967), збірки оповідань Є. Гуцала «У лелечому селі» (1969) та ін. 1961 р. Виконує ілюстрації до повісті Панаса Мирного «Чіпка», які зазнали різкої критики. 1963 р. виходить друком ювілейне видання «Кобзаря» Т. Шевченка, до якого увійшли три ілюстрації Гавриленка – ліногравюри «Катерина», «Перебендя» та «Садок вишневий коло хати».
1965 р. виходить друком збірка творів Данте «Vita Nova» з ілюстраціями Гавриленка. У процесі роботи художник створює велику кількість рисунків пером, у яких намагається відшукати ідеальні образи Данте та Беатріче. Тут він чи не вперше застосовує нову графічну манеру — так звану сітку, — накладаючи штрихи, що перетинаються, під кутом 45 градусів і доповнюючи їх горизонтальними та вертикальними лініями.
1966 р. оформлює ювілейне видання поеми Шота Руставелі «Витязь в тигровій шкурі». Закінчує програмний твір «Дві жінки в природі», розпочатий минулого року. 1967 р. пише «Образ дівчини», розпочинає роботу над полотном «Пляж», завершеним у 1979 році. Обидва твори є виразними зразками наскрізних, головних тем творчості художника, які він втілює впродовж усього життя. 1968 р. у видавництві «Мистецтво» виходить альбом творів Гавриленка, до якого увійшли акварелі та рисунки, створені у 1964–1966 роках.
У 1970-ті роки вибране коло інтелектуального та духовного спілкування художника складали видатні сучасники — художник Валерій Ламах, композитор Валентин Сильвестров, поет Геннадій Айгі, кінорежисер Сергій Параджанов, мистецтвознавець Ганна Заварова.
1972–1973 рр. працює над «Сюїтою, навіяною лірикою О. С. Пушкіна», що складається з п’яти акварелей, та над серією «Пошуки пушкінських жіночих образів», до якої увійшло вісім аркушів тушшю. 1974 р. у київському Будинку вчених проходить перша персональна виставка «Пушкін у творчості Григорія Гавриленка» (до 175-річчя від дня народження поета). 1979 р. виходить друком збірка «Доробок» М. Бажана в оформленні Гавриленка. До видання увійшли 19 ілюстрацій, виконаних у техніці ліногравюри. Паралельно працює над естампами за мотивами російських народних казок та диптихом «Михайлівське» (1980–1982).
1980 р. проходять камерні персональні виставки у Києві та Львові, де художник представляє друковану графіку за мотивами російських народних казок. 1981 р. створює велику серію абстрактних акварелей. 1982 р. створює серію пастелей, у яких реальні враження від конкретних краєвидів трансформуються в універсальні абстрактні образи. В останні роки життя багато працював у техніці кольорової ліногравюри.
Джерела:
