• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 30.03.2021

“Фантазія – джерело мистецьких див”

30 Вівторок Бер 2021

Posted by artlibraryblog in художники, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Сьогодні виповнюється 275 років від дня народження Франсіско Хосе де Гойї видатного іспанського живописця і графіка. 

Франсіско Хосе де Гойя народився 30 березня 1746 у місті Фуендетодос, що в провінції Сарагоса. Він походив з родини ремісника-позолотника. У віці 14 років Франсіско вступив на навчання до художника Хосе Лухана у Сарагосі, пізніше, переховуючись від інквізиції та переїхавши у Мадрид, навчався у Антона Рафаеля Менгса, художника, популярного при іспанському королівському дворі. Гойя намагався вступити до Королівської академії художніх мистецтв у 1763 та 1766 роках, але йому було відмовлено у вступі.

У 1771 році, переїхавши до Італії, Франсіско виборов друге місце в художньому конкурсі, організованому містом Парма. Пізніше цього ж року він повернувся до Сарагоси, де намалював фрески в кількох храмах міста. Він навчався у Франсіско Байєу-і-Субіас і у його малюнках почали з’являтись ознаки витонченої тональності, які пізніше зробили його відомим.

У 1774 році Гойя одружився. Цей шлюб та членство (з 1765 року) у Королівській академії художніх мистецтв допомогли йому отримати замовлення від Королівської гобеленової майстерні. Там, протягом п’яти років, він створив 42 зразки (картони), багато з яких були використані, щоб декорувати голі кам’яні стіни в новозбудованих резиденціях іспанських монархів. Це привернуло до його художнього таланту увагу королівського двору. Він також намалював полотна для вівтаря в церкві San Francisco El Grande, що призвело до його призначення членом Королівської академії художніх мистецтв.

Гойя створює безліч історичних і жанрових картин, малюнків і картонів для Королівської мануфактури Санта Барбара у Мадриді. Його картони відрізнялися надзвичайним різноманітністю, багатством фантазії, оригінальністю задумів і майстерністю виконання. Цей декоративний у своїй основі живопис, зображував вуличні сценки, святкування, прогулянки, ігри міської молоді, художник збагатив новими композиціями, укрупненням фігур, барвистістю колористичних знахідок, безпосереднім відчуттям національного життя, сприйнятої ним як би зсередини: «Сніданок на березі Мансанарес» (1776), «Маха і її шанувальники» (1777), «Парасолька» (1777), «Сліпий гітарист» (1778 ), «Продавець посуду» (1779), «Гра в Пелота» (1779), «Поранений муляр» (1786), «Сільська весілля», (1787), «Травневий свято в долині Сан Ісідоро», 1788), «Гра в піжмурки »(1791).
Одночасно з роботою для королівської мануфактури Гойя пише численні портрети. Серед них – «Карл III на полюванні» (бл. 1782), «Прем’єр-міністр граф Флорідабланка» (1783), «Маркіза Ганна Понтехос (бл. 1787),« Сім’я герцога Осуна »(1787).

Після смерті Карлоса ІІІ у 1788 році та революції у Франції в 1789 році, під час царювання Карлоса IV, Гойя досяг вершин своєї популярності серед королівського оточення: у 1786 році він був призначений художником при дворі Карлоса ІІІ, а у 1789 році — художником при дворі Карлоса IV.   У 1799 році його призначено Першим придворним художником. У той же час митець страждав від важкого захворювання, що почалося посередині його творчої кар’єри. Хвороба вплинула на його творчість як на ранньому, так і на пізньому етапі. Як художник він дуже залежав від зору, і тому втрата останнього спричинила за собою серйозний психологічний стрес — протягом багатьох місяців Гойя не міг творити взагалі. Він намагався навчати учнів живопису, але повинен був залишити цю діяльність через нездатність ефективно передати власні навички учням. Згодом художник поринув у свій внут­рішній світ. Якщо його ранній стиль малювання концентрувався в світлих, ліричних композиціях, то ближче до кінця життя багато які з написаних ним картин були в темних тонах, мали похмурі та жахливі сюжети.

Нове бачення художником дійсності, його критичний підхід до неї знаходять також вираз у невеликих композиціях – «Суд інквізиції», «Дім божевільних», «Процесія флагеллантів» (1790 роки). У 1800 році Гойя створив «Портрет королівської сім’ї». Вступивший на престол Карл IV з дружиною, дітьми та близькими зображений з великою реалістичною вірогідністю.

У будь-якому разі, незважаючи на фізичні страждання, Гойя продовжував творити до останніх днів життя. Він продовжував неперервно працювати над портретами, картинами, літографіями та іншими творами. Переживши страшні роки окупації країни наполеонівськими військами, опинившись свідком звірячих розправ інтервентів з мирним населенням, майстер створив справді трагічні твори – «Повстання 2 травня на Пуерта дель Соль» і «Розстріл у ніч з 2 на 3 травня 1808» (1808-1814). У 1810 році Гойя створює графічний цикл, присвячений тореадорам під назвою «Тореадорство з часів Сіда», що складається з 30 аркушів. Наступний цикл, «Прислів’я», що складається з 18 аркушів, був своєрідним продовженням «Капрічос». Війна з Наполеоном закінчується ганебною поразкою. Пристрасний патріот, Гойя відгукується на це ще однією серією офортів – «Лиха війни», створеної в 1810-1815 роках на 80 аркушах. Разом з тим у картинах, написаних у цей час: «Похорон сардінкі», серія офортів «Тавромахія», – Гойя зберіг властивий йому динамізм, чітке композиційне рішення, любов до життя.

Щоб ізолюватися від людей, Гойя купив будинок біля Мансанареса, який став відомий як «Будинок глухого». Саме там він створив свої «Чорні картини». Між 1820 і 1823 роками Гойя прикрасив 2 найбільших кімнати цього будинку серією 14­ картин, які отримали назву «чорних» за свій похмурий колорит і сюжети, що навівають спогади про нічні кошмари. Ці твори не мають аналогів у стародавньому живописі. Деякі з них написані на релігійні, інші на міфологічні сюжети — як, наприклад, «Сатурн, який пожирає своїх дітей». Втім, здебільшого це трагічні породження фантазії художника. Для цих сцен характерна сувора і відважна манера послання; все в них нагадує про смерть і марність людського життя. «Чорні картини» прикрашали стіни «Будинку глухого» до 1870­ років, після чого їх придбав барон Еміль Ерлангер, німецький банкір і колекціонер живопису. Картини перенесли зі стін на полотно і виставили в 1878 році в Парижі. У 1881 році вони були подаровані мадридському музею Прадо.

Неспокійний та незадоволений, у травні 1824 року Гойя виїхав з Іспанії до Франції. Він оселився в Бордо. Під час свого доб­ровільного вигнання він малював портрети своїх друзів-емігрантів, оволодів новою тоді технікою літографії (серія «Бордоські бики», 1826), створив повну оптимізму картину «Молочниця із Бордо» (1827—1828, Прадо). У цей час вплив Гойї на художню культуру починає набувати загальноєвропейського значення. Повернувся Гойя до Іспанії у 1826 році після чергового періоду хвороб. Незважаючи на теплий прийом, він знову поїхав у Бордо, де й помер в 1828 році у 82-­річному віці.

Джерела:

  1. Франсіско Гойя
  2. ГОЙЯ І ЙОГО «БУДИНОК ГЛУХОГО»

Найкраща сучасна українська анімація

30 Вівторок Бер 2021

Posted by artlibraryblog in мультиплікація, Uncategorized

≈ Залишити коментар


У сучасній українській мультиплікації відомим є ім’я київського режисера й художника-постановника Олександра Шмигуна, роботи якого були відзначені на багатьох міжнародних фестивалях анімаційних фільмів. Так Олександр був лауреатом XII Міжнародного фестивалю «Крок», лауреатом фестивалю «Відкрита ніч-2005», призером XV кінофоруму «Золотий витязь», призер ХІІ Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів у Севастополі, учасником конкурсної програми фестивалю в Тампере (Фінляндія).

Олександр Шмигун народився в 1980 році в Україні. Після закінчення Київського національного університету культури і мистецтв працював на державній студії анімації «Укранімафільм» режисером і сценаристом. Працював деякий час за кордоном на запрошення іноземних компаній – розробників комп’ютерних ігор. Працював у Швеції, але без рідного повітря почав задихатися – і повернувся на Батьківщину: «Набагато цікавіше жити і дихати тим повітрям, яке я розумію. Набагато цікавіше знімати для тих людей, з якими я розмовляю однією і тією самою духовною мовою. Тут моє все». Олександр Шмигун створює мультфільми для дорослих.

Його філософська «П’єса для трьох акторів»говорить про те, яким злагодженим і органічним може бути виступ ляльок під керівництвом майстра своєї справи. Однак іноді в грі відбуваються збої, на які не можна вплинути. Що ж це – помилка або непідвладне явище? Проводиться паралель із життєвими ситуаціями, коли трапляється щось неминуче, що не піддається контролю – і з цим нічого не поробиш. Ця анімаційна стрічка відзначена на фестивалі в Сан-Паулу (Бразилія), на кінофестивалі у Сопоті (Польща), отримала приз за найкращий анімаційний експериментальний фільм на «АртФілмі» (Словаччина) та перший приз за короткий фільм на Фестивалі ла віла Валладолід (Іспанія). 

Цікавою вийшов і анімаційний фільм «О, Париже!»  про здійснення, хоч і наприкінці життя, заповітної мрії.

Головна героїня фільму — літня жінка, яка все життя мріяла побачити французьку столицю. Вона збирала статуетки Ейфелевої вежі, зберігала листівки й фото із зображенням паризьких вуличок та пейзажів. І ось нарешті на схилі життєвих років вона має квиток, що допоможе їй відправитися в місто мрії. Мультфільм «О, Париже!» був створений на базі студії «Укранімафільм». Олександр впевнений, що на цю студію та на українську анімацію чекає світле майбутнє. Адже тут було знято найкращі українські анімаційні фільми, працювала плеяда талановитих режисерів і художників, і тут є чудова технічна база, яка дає змогу зняти своє кіно, реалізувати свої ідеї. А талановитої молоді у нас вистачає.

Джерела:

  1. http://uaanimateka.blogspot.com/2013/11/blog-post_751.html – Шмигун Олександр
  2. http://kreschatic.kiev.ua/ua/3665/art/1268243400.html – Олександр Шмигун: «Глядача потрібно любити і поважати»
  3. https://www.comboplayer.ru/videos/view/o-parizh-ukraina-2010 – Мультфільм «О, Париже!»

Недавні записи

  • Носій глибинного кобзарства в Україні
  • «Своя оселя»
  • Лебедина пісня Франца Шуберта
  • Магічні звуки саксофона
  • Творець модерної української опери

Статистика блоґу

  • 112 630 натискань
Березень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
« Лют   Кві »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Великі українці
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Наші книжкові новинки
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…