Музика Ярослава Львівна (у дівоцтві – Стефанович) – живописець, графік, реставратор і громадсько-політична діячка, художній декоратор ужиткового мистецтва. Походила зі старовинного галицького роду Савчинських, до якого належать співачки С.Крушельницька, Г.Крушельницька, О.Бандрівська, композитори М.Скорик, Б.Фільц та ін., племінниця С.Крушельницької. Дружина вченого-мікробіолога М.Музики.
Ярослава Музика народилася 10 січня 1894 року в с. Залісці, нині Шумського р-ну, Тернопільської обл.
Опануванням багатовіковими здобутками світу професійного мистецтва, зокрема знаннями в галузі реставрації давніх ікон і класичних традицій візантійського мистецтва, завдячує українському митцеві-новатору М.Бойчуку, з яким познайомилася 1910–14 рр. у творчій робітні Наукового товариства імені Шевченка.
- 1917-1919 рр. – навчання у Мистецькій студії Станіслава Батовського-Качора у Львові;
- 1920-1923 рр. – навчання на факультеті пластики Вільної академії мистецтв у Львові;
- 1922 р. – взяла участь у першій виставці ГДУМ (Гуртка Діячів Українського Мистецтва), творчого об’єднання, заснованого Петром Холодним, Павлом Ковжуном, Миколою Голубцем;
- Від 1924 р. працювала рисувальницею в Національному музеї у Львові;
- 1931 р. – співзасновник і голова Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ);
- 1934 р. – співорганізатор Українського жіночого конгресу в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ);
- 1935 р. – навчання у Вільній академії в Парижі;
- 1939 р. – Член СХУ;
- 1948 р. – у віці 54 років Ярослава Музика була арештована як буржуазна націоналістка та засуджена до 25 років таборів, її було звільнено тільки після смерті Сталіна, в 1955 р., через 8 років рішенням суду судимість була повністю знята.
Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації – понад 2000 робіт.
Її роботи експонувалися на виставках у Львові, Рівному, Кременці, Станіславові, Києві, багатьох містах зарубіжних країн – Празі (Чехословаччина), Берліні (Німеччина), Неаполі, Римі (обидва міста в Італії), Варшаві, Чикаго, Лос-Анжелесі (обидва міста в США), Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Кишиневі; усього понад 50 українських та міжнародних виставок.
Твори: живопис – «Старий з бородою» (1923), «Княгиня Ольга» (1925), «Гуцул із люлькою» (1928), «Леся Українка», «М. Музика», «С. Крушельницька», «О. Савчинська-Ланцуцька» (усі – 1930-і рр.), «Жіночий портрет» (1933), «Венеція», «Грушки» (обидва – 1935), «М. Рудницький» (1936; 1963), «Б. Фільц» (1948; 1957; 1959), «В. Свєнціцька» (1950-і рр.), «М. Федюк» (1964); серії – «Пейзажі Сибіру», «Квіти», «Жінки» (усі – 1950-і рр.); графіка – екслібриси В. Луцького, Д. Бандрівської, І. Борковської, М. Шипайла, П. Дереша (усі – 1930-і рр.), Ю. Бордюка, Ю. Панчишина (обидва – 1930), Б. Кудрика (1931), Т. Іванової (1936), М. Колесси (1959), І. Крип’якевича (1961); серії – «Мініатюри на слюді» (1950-і рр.), ліноритів «Мати» (1960-і рр.), емалей «На теми творів Т. Шевченка» (1963), «Т. Шевченкові» (1961–64), «Символи Г. Сковороди» (1969); «Т. Шевченко» (1952, інкрустація на слюді; 1958, емаль); мозаїка «Зустріч О. Довбуша із Дзвінкою» (1962); емалі – «Народні повір’я», «Перебендя» (обидві – 1966); вітраж «Анна Ярославна» (1967).
Твори (понад 1130), архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.
Джерела:
- Українки в історії: нові сторінки [Текст] : Нариси / Відп. ред. В.Борисенко і кол. авт. А.Атаманенко, Л.Тарнашинська та ін.; Вст. ст. П.Кононенко, В.Борисенко; Худож.-оформ. О.Григір. – К. : Либiдь, 2010. – 264 с.
- Музика Ярослава Львівна
- МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
- Ярослава Музика
