Єлева Костянтин Миколайович – український живописець, графік, художник театру і педагог.

Я навчався на малярському відділі. Рисунок викладав у нас молодий ще тоді Костянтин Єлева, учень Михайла Бойчука. Єлева був характерним “бойчукістом”. Вчив нас конструктивно рисувати будь-який предмет, шукаючи, передусім, певний, найпростіший модуль форми. Конструювати спершу загальну пластичну схему предмета, яку легко пізніше конкретизувати. Вчив також будувати форму прямими лініями, що окреслюють її основні площини. Були це перші в моєму житті уроки “бойчукізму”.

Охрім Кравченко 

Народився 17 травня 1897 р. у Києві. У 1922 р. закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Був членом Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ).

Працював 1919-1926 роках переважно як художник театру; від 1927 року – у Київському художньому інституті: 1944-1950 роках – професор кафедри рисунка; водночас – викладач рисунка Інституту аспірантури Академії архітектури УРСР; одночасно 1930-1932 роках – керівник відділу театрально-декораційного живопису у Київському інституті пролетарського мистецтва культури.

У 1919 – 1921 рр. оформляв спектаклі Першого театру Української Радянської Республіки ім. Тараса Шевченка, зокрема – «Гайдамаки» за Шевченком Т.Г. (1920 р.), «Зелений папуга» А. Шніцлера  (обидві – 1920 р.), «Блакитний принц» (1923 р.). Входив до першого складу Одеського українського державного драматичного театру ім. Луначарського А. (Держдрама), заснованого в листопаді 1925 р.

Працював у галузі малюнка, агітплаката, а також театральн-одекораційного мистецтва та станкового живопису, виконував художнє оформлення будинків державних і громадських установ, революційних свят. У роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. брав участь у «Вікнах ТАРС», працював над політичними плакатами, сатиричною графікою.

Учасник мистецьких виставок від 1917 року. Персональні – у Києві (1940 рік, 1945 рік, 1955 рік – посмертна, 2008 рік – ретроспективна). 

З 1949 р. – професор КХІ. Серед учнів: Олександр Лопухов, Едвард Кунцевич, Юрій Щербатенко, Василь Хітриков та інші.

Серед робіт оформлення вистави «97» Куліша М., низка малюнків, агітплакатів (1941 – 1945 рр.), театральних станкових робіт. Живописні роботи: «Свято», «Вулиці», «Автопортрет» (усі – 1917), «Страйк зірвано», «Січневе повстання у Києві», «Друкарка» (усі – 1927), «Арешт незаможника» (1934), «М. Щорс у розвідці», «Смерть М. Щорса» (обидва – 1937), «Фашистський заслін» (1943, співавт.); плакати (1919–21; 1941–45); графічні серії – «Партизани України» (1940-і рр.), «Самарканд» (1941–43), «Загорськ» (1944), «Діячі мистецтв України» (1944–45), «Київ–Канів» (1945–50), «По дорозі до могили Т. Шевченка» (1947).

Джерела:

  1. Бойчук та його школа. [Альбом] [Текст] : Науково-популярне видання / Білокінь, Сергій ; Пер. на англ. К.Калинковської. – К. : Мистецтво, 2017. – 256 с.
  2. Єлева Костянтин Миколайович
  3. Творчі принципи Михайла Бойчука
  4. Єлева Костянтин Миколайович