17 березня виповнюється 165 років від дня народження українського та російського художника Михайла Олександровича Врубеля, який працював практично у всіх видах і жанрах образотворчого мистецтва: живопису, графіці, декоративній скульптурі і театральному мистецтві.
Народився 17 березня 1856 р. в м. Омськ в сім’ї військового. Коли хлопчикові було три роки, померла від сухот його мати. У пам’яті Михайла вона залишилася вирізати дітям з паперу лежачи в ліжку «різні фантастичні фігури». До десятирічного віку у Михайла проявилися здібності до малювання, але не менше місця в його житті займали театр і музика. Велике враження на формування художнього смаку Михайла справила привезена в той час в Саратов копія фрески Мікеланджело «Страшний суд».
Закінчив Петербурзький університет. У 1880-1884 рр. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, академіком якої став у 1905 р. Працював у галузі станкового, монументального, театрально-декораційного живопису, станкової та ілюстративної графіки, ужиткового мистецтва та архітектури. Був одним із представників символізму і живопису стилю модерн.
Початок самостійної творчої діяльності М. Врубеля збігається з його приїздом 1884 р. до Києва для розпису ікон та створення фресок Кирилівської церкви. Пізніше йому було довірено керувати всією бригадою художників і реставраторів. Тут він вивчав давні мозаїки, а також створив композицію над хорами «Зішестя Святого Духа», ескізи для розписів у Володимирському соборі (розписав лише орнаменти в бокових нефах).
У Києві написав картини “Дівчинка на тлі перського килима”, “Східна казка” (обидві 1886), “Автопортрет” (1885), “Портрет В.Д.Замирайла” (1887–89), численні малюнки та акварелі.
У 1889 році оселився в Москві. Ще в Києві почав працювати над навіяним творчістю М. Лермонтова образом демона («Демон», 1890; «Демон зборений», 1902). Акварелі на теми сюжетів М. Лермонтова написані в будинку на Андріївському узвозі №1 — М. Врубель наймав там кімнату з краєвидом на дніпровську далечінь.
Перша виставка художника відбулася в 1896 році. Після її закінчення Врубель знайшов своє щастя в особі оперної співачки Надії Забели, яка стала його музою і дружиною. У шлюбі народився син Сава, однак прожив він недовго і незабаром помер. Ця подія похитнула психіку Врубеля.
Найвизначніші твори М. Врубеля: «Венеція» (1893), «Іспанія» (1894), «Пан» (1899), «Царівна-лебідь» (1900). У цих картинах виявилися найважливіші риси творчості художника: глибина змісту, складність, напруженість символьного образу, органічне сполучення життєвих спостережень з фантастичним уявленням, живописна майстерність, тяжіння до монументальності.
Останні роки художника пройшли в повній темряві. Він помер в 1910 році.
Джерела:
- Ангели Врубеля [Текст] : Науково-популярне видання / Марголіна, Ірина Євгенівна ; Під ред. С.Головко; Худож. оф. М.Гутмана. – К. : Либідь, 2012. – 144 с.
- Дзеркало вічності [Текст] : Київська Кирилівська церква та Свято-Троїцький монастир: Науково-популярне видання / Марголіна, Ірина Євгенівна, Ульяновський, Василь . – К. : Либідь, 2019. – 384 с.
- ВРУБЕЛЬ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
- Врубель Михайло Олександрович
