9 березня виповнюється 135 років від дня народження Георгія Нарбута – одного з найвизначніших українських графіків. Він займався оформленням дитячих книг і журналів. Став автором перших банкнот і поштових марок української держави. За життя його називали «неосяжних розмірів талантом» і «найкращим графіком у світі».

Георгій Іванович Нарбут народився 1886 року  на хуторі Нарбутівці на Сумщині.  Родина належала до литовського дворянського роду. Мистецтвом хлопчик почав цікавитися ще до того, як почав тримати в руці олівець — вирізав з кольорового паперу і ліпив з тіста. Під час навчання в глухівській школі його захопили давні шрифти, тож хлопчик старанно копіював зі старих видань «Слова о полку Ігоревім», Київський літопис, німецьку біблію. Найпершу ілюстрацію до книги Георгій створив ще в школі. Це було зображення до поеми «Пісня про Роланда». Наступною роботою стали малюнки до казки «Руслан і Людмила» О.Пушкіна. Після школи Георгій відправився до Петербурга, де вступив на філологічний факультет університету. У Петербурзі художник швидко здобув визнання як ілюстратор і книжковий графік. У 1909-му році він здійснив поїздку до Мюнхена. Натхненний творами А.Дюрера, Георгій Нарбут розвинув свій власний стиль, у якому панує справжній культ лінії.

Митець був неординарний у творчості: умів однаково добре малювати правою рукою і лівою, мав феноменальну зорову пам’ять (складний орнамент, бачений один раз, міг безпомилково відтворити через кілька років). Та Г.Нарбут не міг писати з натури. У Німеччині він працював над книжками В.Жуковського, видав серію книг під назвою «Іграшки». Найбільш відомими роботами митця є ілюстрації до байок І.Крилова і казок Г.К. Андерсена. Також художник заглиблюється у вивчення українського мистецтва і геральдики. У 1913 році він бере участь у складанні «Малоросійського гербовника», де оформлює обкладинку книги і близько 160 гербів. У 1915 році виходить книга «Герби гетьманів Малоросії» з його малюнками.

Після Лютневої революції, охоплений патріотичними почуттями, з вірою в щасливу долю незалежної України Георгій Нарбут покидає своє облаштоване життя в Петербурзі і переїжджає до Києва. Йому запропонували місце професора в новоствореній Українській академії мистецтва, а згодом обрали ректором. Та одразу ж після цього владу в місті захопили більшовики, а згодом — денікінці. Академію позбавили фінансування, і ректор переніс заняття зі студентами до своєї квартири. Його власна вітальня перетворилася на справжню майстерню графіки. В українській столиці художник береться за оформлення різних упаковок, марок, гральних карт в національному стилі. Захопленість шрифтами і орнаментами знаходить відображення в розробці Української абетки, яку митець так і не встиг доробити. Букви алфавіту поєднали в собі вітчизняні та зарубіжні книжкові традиції, їх стиль часто називають «нарбутівським»: в основі робіт майстра лежали українські фольклорні мотиви.

У 1918 році Георгій Нарбут займається проєктуванням національних символів України. Він створює Державну печатку, на якій зображує козака з мушкетом, а зверху – тризуб. Зображення помістили на 1000 карбованців. У банкноті УНР – 100 карбованців він використав елементи українського бароко, тризуб і герб Київського магістрату XVIII століття. Після введення гривні художник виконав замальовки для купюр у 10, 100 і 500 гривень.

В останні роки життя Георгій Нарбут оформив книгу П.Зайцева «Оксана, перше кохання Шевченка» і почав роботу над «Енеїдою» І.Котляревського, яку так і не закінчив. Життя художника було яскраво творчим, але надзвичайно коротким. Він підхопив тиф, потім страждав від ускладнень. 23 травня 1920 року, через два тижні після того, як армія УНР знову увійшла до Києва, 34-річний художник помер.

Джерела:

  1. Белецький П. Георгій Іванович Нарбут. – Леніград: Мистецтво, 1985. – 237 с.: іл.
  2. https://narbutxxi.rodovid.net/bio.html – Георгій Нарбут
  3. https://ukr.agromassidayu.com/georgij-narbut-biografiya-i-tvorchestvo-read-251454 – Георгій Нарбут: біографія і творчість
  4. https://uamodna.com/articles/georgiy-narbut-try-desyatyrichchya/ – Георгій Нарбут. Три десятиріччя