ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ ГУБАРЄВ — художник-графік, майстер акварелі та ліногравюри — складної графічної техніки, в якій він знайшов свої неповторні шляхи самовираження. Член (академік) Національної академії мистецтв України (2009), Народний художник України (1993).

Народився Олександр Іванович 1 вересня 1926 року в місті Дніпропетровську. У 1955 р. закінчив з відзнакою Київський державний художній інститут за спеціальністю «Художник-графік». Серед його вчителів були В.І.Касіян, О.С.Пащенка, І.М.Плешинський, І.М.Красний. Дипломна робота – це серія автолітографій «Дніпро» – була удостоєна диплома з відзнакою.

1955 по 1961 рік працював художником-ілюстратором журналу «Україна», а з 1961 займався над власною творчістю. Одночасно співробітничав, як ілюстратор, у журналах «Всесвіт», «Зміна», «Ранок», «Радянська жінка», «Барвінок», «Малятко». У доробку понад 500 журнальних малюнків.

Член Національної спілки художників України (1960). Обирався головою секції графіки, членом правління Київської організації НСХУ, членом правління Спілки, керівником творчих груп художників, які працювали в різних регіонах колишнього СРСР і за його межами.

Як майстер книжкової графіки проілюстрував 32 книжки у видавництвах «Дитвидав», «Молодь», «Веселка», «Музична Україна». О. Губарєв створив понад 90 екслібрисів, що стали взірцем цієї своєрідної графічної мініатюри.

З 1955 року роботи художника регулярно експонуються на виставках і завжди користуються успіхом серед шанувальників образотворчості. З 1968-го по 2014 рік відбулося близько 20 персональних виставок художника як в Україні, так і за її межами.

Основні серії творів: «Народні балади Закарпаття» (1966), «Українські пісні про кохання» (1967), «Карпати» (1971), «Моє місто» (1972), «Сторінки пам’яті» (1975), «Зустріч з Югославією» (1977), «По Болгарії» (1981), «Мотиви Києва» (1982), «Київ давній» (1983), «Незабутнє» (1988), «Золоті ворота. Народні легенди» (1990), «Київ історичний» (1993), «Іван Драч. «Чорнобильська Мадонна» (1996), «Силуети Львова» (1997), «Алегорії» (1998), «Болгарські сюжети» (1999); живописні твори: «Я обіймаю Вас (пам’яті Сергія Параджанова)» (1999), «Хакасія. Свідки минулого» (2000), «Острів Ітуруп. Вулкан Б. Хмельницький» (2003), «Дніпро біля Гребенів» (2005), «Чорногора» (2006), «Серед гір» (2007), «Східний Крим» (2008), «Літо у Видубичах» (2009), «Крим. Вечірній Карадаг» (2011).

Видана книга «Українські легенди» з гравюрами О. Губарева (видавництво «Веселка», 2011). Ім’я митця внесено до Європейської енциклопедії екслібрису, що видається в Португалії.

Твори, які експонувались на численних виставках отримали 26 різних дипломів та грамот. Зберігаються в музеях, галереях та приватних збірках України і за її межами: Росія, Болгарія, Польща, Німеччина, Франція, Італія, США, Канада.

Нагороджений: Золотою медаллю АМУ (2010), медалями «За трудовое отличие» (1982), “В ознаменование 1500-летия Киева” (1982),”Ветеран труда” (1988), «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» (2005), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005).

Джерела:

  1. Олександр Губарєв
  2. Олександр Губарєв. «Зустрічі без прощань»
  3. Губарев Олександр Іванович