Анатолій Дмитрович Базилевич – є одним із найяскравіших представників української книжкової графіки. Він автор графічних циклів до творів української і світової класичної літератури, до книжкових видань цілої когорти  письменників ХХ століття та до українських народних казок. Твори художника зберігаються в багатьох музеях країни. Значними досягненнями в творчості митця є оформлення і цикл ілюстрацій до „Енеїди” І. Котляревського, офорти до творів Т.Г. Шевченка „Тарасова ніч”, поеми „Сон” та оформлення до видань Шевченкових „Кобзарів”.

Анатолій Дмитрович Базилевич народився 7 червня 1926 р. у Жмеринці Вінницької області у родині інженера. Як і більшість дітей, малювати він почав у дитинстві – у два роки. У 1932 р. родина здібного інженера Дмитра Іосоновича Базилевича переїхала до Маріуполя. На новому місці Анатолій Базилевич почав відвідувати художню студію Будинку піонерів Іллічівського району, якою керував Костянтин Кузьмович Бендрик, де отримує перші професійні навички з рисунка та живопису. Його копію з картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1880-1891) Іллі Рєпіна експонували на міській виставці.

Коли місто захопили нацисти, довелося виживати у порядках Третього Рейху. Але у 1943 р. разом із тисячами маріупольців родину Базилевичів: батька, матір, старшу сестру Олену і 17-річного Анатолія – примусово вивезли на роботи до Німеччини. Там трапилося горе: у травні 1944 р. під час бомбардування від отриманих поранень у віці 52 років помер батько. По закінченні ІІ Світової війни вдова Лариса Олександрівна із сином повернулися до Маріуполя, де юнак влаштувався працювати художником-оформлювачем на металургійному заводі імені Ілліча та вступив до школи робітничої молоді. Аби далі йти вчитися на художника, належало мати атестат про середню освіту.

У 1947 р. Анатолій Базилевич вступив до Харківського художньо-промислового інституту та жив у рідні. Вчителями студента стали такі українські художники, майстри книжкової графіки, як-то: професор Григорій Бондаренко (1892-1969), Йосип Дайц (1897-1954), Адольф Страхов (1896-1979), Іван Філонов (1917-1983).

Перша книжка, оформлена молодим графіком, світ побачила ще у 1951 р. То були “Байки” українського поета, прозаїка і перекладача Геннадія Брежньова, видані у Харківському книжково-газетному видавництві.

Першим і єдиним компромісом у житті була для Анатолія Базилевича дипломна робота. Старшокурсник замірився взяти у роботу повість Миколи Гоголя, на якій кохався, навіть не один раз їздив у Сорочинці на замальовки. Але… Науковий керівник розрадив і запропонував випускникові обмежитися… серією ілюстрацій до “Буковинської повісті” (1952) харківського прозаїка Ігоря Муратова. 

По закінченні інституту молодий художник трохи попрацював у Харкові, але в 1953 р. переїхав до Києва. Першим Анатолій Базилевич відвідав видавництво “Молодь”, де показав власні напрацювання в книжковій графіці й отримав замовлення – проілюструвати “Угорські казки”. Доволі швидко молодий автор розширив коло замовників і став співпрацювати з видавництвами “Дніпро”, “Радянський письменник”, “Радянська школа”, “Мистецтво”, “Веселка” (усі – Київ), “Прапор” (Харків), з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва, журналом “Перець” та редакцією діафільмів “Укркінохроніки”. Потроху він почав брати участь у художніх виставках.

Від 1956 р. Анатолій Базилевич брав активну участь у численних всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках, хоча персональні експозиції художника відбулися в Києві – у 1961 р. та 1996 р. В 1956 р. Анатолія Базилевича прийняли до Спілки художників України, а в 1969 р. він став заслуженим діячем мистецтв УРСР.

Працювати над ілюстраціями до “Енеїди” Анатолій Базилевич почав у 1958 р. Спочатку він створив режисерську розкадровку, чим для художника-графіка є макет майбутньої книжки. Робота над самим макетом книги тривала п’ять років й остаточно була закінчена лише в 1963-му. Утім, і надалі щось постійно мінялося, знімалося, додавалося. Проте за розкішні ілюстрації до поточної позиції видавництва “Дніпро” (1968) художник отримав звання “Заслужений діяч мистецтв УРСР”. І заслужено. Книжна перетворилася на топову позицію. Ілюстрована графіком “Енеїда” перевидавалася 17 разів.

Тонким майстром оформлення книги виявив себе Анатолій Базилевич. Він брався за оформлення не тільки творів українських авторів, а й книжок письменників інших країн. Зокрема були оригінально проілюстровані романи – “Піднята цілина” (1954) і “Тихий Дон” (1960) Михайла Шолохова та “Пригоди бравого вояки Швейка” (1958) Ярослава Гашека, казки “Гензель і Гретель” (1959) братів Грімм та “Казка про попа і наймита його Балду” (1979) Олександра Пушкіна, збірки “Стежками премудрих казок: народні казки” (1998) та “Українські народні казки” (1975).

Джерела:

  1. Енеїда Базилевича [Текст] : Історія створення ілюстрацій і макета книги до поеми Івана Котляревського / Упор., вст. сл. П.Гудімов, Д.Клочко. – К. : Артбук, 2017. – 192 с.
  2. Анатолій Базилевич. Чи є прообраз у вічності?
  3. АНАТОЛІЙ   ДМИТРОВИЧ   БАЗИЛЕВИЧ